Как медом намазано: кто и почему приходит за украинским IT-сервисом
Украинские айтишники востребованы на глобальном рынке IT-услуг. Причина не только в низкой стоимости труда и меньших налогах. (укр)
За IT-сервісом в Україну приходять три типи іноземних компаній.
Перший — середні компанії, які хочуть розширити свій IT-відділ і заощадити.
Другий — компанії, які не мають відділу розробки і набирають команду в Україні.
Третій — великі корпорації, які не можуть швидко набрати масштабну команду у себе в країні, оскільки там набагато менше IT-фахівців порівняно з Україною.
Не секрет, що послуги українських фахівців коштують менше, ніж в ЄС або США. Однак думати, що в Україну йдуть тільки за дешевшою працею, помилково.
Спрощене регулювання
У США звільнення співробітника пов'язане з цілою низкою бюрократичної тяганини, комісіями та контролем соціальних служб. Через це у США, перш ніж отримати пропозицію про роботу, можна проходити співбесіди по півроку.
Роботодавець повинен бути на 300% упевнений, що працівник зацікавлений в роботі, розділяє цінності компанії і має відповідну експертизу. В Україні процедури прийняття на роботу та звільнення з компанії набагато простіші і швидші.
Не за кількістю, а за якістю
В Україні багато технічних вузів, які готують хороших IT-спеціалістів. Набрати велику команду тут простіше, ніж в ЄС, США чи Австралії. До того ж, в Україні краще знають англійську порівняно з іншими країнами Східної Європи чи Індією.
Проте найважливішу роль відіграють репутація і ставлення до роботи. Висока якість послуг, гнучкість в роботі, готовність працювати понаднормово, аналіз завдань і постійна комунікація — якості, які високо цінують клієнти.
Багато іноземних компаній нарікають на співробітників з Індії, оскільки у них менш відповідальне ставлення до роботи. Більшість стартапів йдуть спочатку туди, але потім все одно приходять в Україну.
На вагу золота
Україну вважають ледь не новою IT-Меккою, але чи все так барвисто? За дослідженням DOU, в Україні зараз працює 160 тис IT-фахівців. Це число буде рости, бо є великий попит. У той же час ринок праці перегрітий.
Фахівці просять невиправдано високі зарплати, не маючи досвіду і навичок, а кваліфіковані — не йдуть працювати деінде. У підсумку на ринку праці панує хаос: і фахівці тривалий час шукають роботу, і компанії довго закривають вакансії.
За 2018 рік було розміщено 55,5 тис вакансій — на 38% більше, ніж у 2017 році. Затребувані Front-end розробники і тестувальники — понад 30% вакансій в Україні.
Однак є технології, які коштують дуже дорого через дефіцит фахівців, наприклад, розробники NodeJS або Scala. Ці технології настільки дорогі, що наприклад, компанії з Англії дешевше найняти фахівця у себе вдома, ніж в Україні.
В середньому послуги українського програміста коштують дешевше. Дуже істотна різниця — з Ізраїлем та США. Молодший спеціаліст в Україні буде працювати із зарплатою 900 дол, а в Ізраїлі цей же співробітник отримає 5 тис дол.
Оплата досвідченого програміста в Україні становить 8 тис дол з урахуванням податків, у США — 10 тис дол без страхування, податків та інших соціальних виплат. З ЄС розрив не такий великий. Середня зарплата старшого IT-фахівця в Україні — 3 тис дол, а, наприклад, в Німеччині — 6,5 тис євро.
Куди йдемо
Політична та економічна ситуація впливає на розвиток IT більшою мірою, ніж всі звикли вважати. Після кризи IT-індустрія стала своєрідним рятувальним колом для багатьох українців, безпечною буферною зоною.
Збоку український ринок видається корумпованим і тіньовим. Ця репутація негативно впливає на рішення іноземного бізнесу про співпрацю. Зараз Україна перебуває в зоні "і хочеться, і колеться". Ціни у нас прийнятні, хоч і не надто низькі: скромніші, ніж в EC, але істотно вищі, ніж в Індії.
Якщо іноземна компанія турбується про свій бізнес і має довгострокову стратегію, є великий ризик, що вона не прийде в Україну. Запланувати, що буде тут через півроку, важко. 2019 рік стане визначальним для IT-ринку і вкаже усім вектор руху.
На карті з'являються нові сильні гравці, які складуть гідну конкуренцію Україні у Східній Європі: Чехія, Угорщина, Болгарія і Румунія.