Тридцатидневное военное положение: последствия для АПК

Режим воєнного стану, затверджений вчора Верховною Радою в деяких областях України, впливає на всі аспекти економіки та, безумовно, на аграрний бізнес як основну її складову.

З огляду на рекордно високий запит на інформацію з цього питання, хотів би надати деякі пояснення.

Відштовхнемось від того, що Україна в цьому році зібрала історично рекордний урожай зерна.

Наш прогноз - близько 68 млн тонн зернових, станом на 26 листопада за результатом обмолоту 98% площ зібрано 68,01 млн тонн.

Це формує ресурс в обсязі 14,6 млрд доларів (розрахунок на основі середніх світових цін, з огляду на те, що внутрішні ціни близькі до експортних) або в еквіваленті: 11,6% від прогнозного ВВП за 2018 рік; 82,4% золотовалютних резервів на 26.11.2018; 30,8% у виручці від експорту товарів.

Цей ресурс традиційно розподіляється за трьома основними напрямами:

1. Забезпечення продовольством внутрішнього ринку, відоме також як "продовольча безпека".

2. Забезпечення експортної виручки і опосередковано - збереження стабільності національної валюти.

3. Збереження робочих місць і соціальної стабільності, насамперед у сільській місцевості.

Пройдемося за всіма пунктами. 

Продовольча безпека. На Мінагрополітики покладено завдання забезпечення продовольчої безпеки в країні і режим воєнного стану виводить її на перший план.

Ми ведемо регулярну статистику щодо забезпечення регіонів основними продуктами харчування, зокрема в якій з областей необхідні додаткові поставки, а які знаходяться на повному самозабезпеченні.

Нижче баланси попиту і пропозиції за основними продуктами харчування. Наводжу свідомо в більш широкому діапазоні, що перевищує максимальну тривалість режиму воєнного стану: листопад 2018-січень 2019 рр.

Борошно пшеничне: очікуваний попит на листопад 2018-січень 2019 р становить 500,5 тис. тонн, пропозиція ресурсу на цей період - 552,7 тис. тонн. Профіцит.

Крупа гречана: очікуваний попит 25,4 тис. тонн, пропозиція ресурсу - 35,3 тис. тонн. Профіцит.

Свинина: очікуваний попит - 162,5 тис. тонн, пропозиція ресурсу - 188,4 тис. тонн. Профіцит.

М'ясо птиці: очікуваний попит 232,7 тис. тонн, пропозиція ресурсу - 565 тис. тонн. Профіцит.

Яйця курячі: очікуваний попит - 2,7 млрд штук, пропозиція ресурсу - 4,3 млрд штук. Профіцит.

Олія соняшникова: очікуваний попит - 137,3 тис. тонн, пропозиція ресурсу - 973,7 тис. тонн. Профіцит.

Цукор: очікуваний попит - 411,9 тис. тонн, пропозиція ресурсу - 1,46 млн тонн. Профіцит.

Овочі борщового набору (сумарно картопля + буряк + капуста + цибуля + морква): очікуваний попит 2,42 млн тонн, пропозиція ресурсу - 14,9 млн тонн. Профіцит (величезний розрив формує в основному урожай картоплі, але перевищення зафіксовано і за іншими складовими в категорії).

Кілька слів про державних операторів. ДПЗКУ вже має в своєму розпорядженні більше 1,5 млн тонн зерна нового врожаю, що становить 55% від запланованого обсягу заготівлі зернових. Аграрний фонд законтрактував близько 0,4 млн тонн зерна.

У частині ажіотажного попиту на "сірники/сіль/гас" - приємний сюрприз.

Вчора силами працівників міністерства ми провели суто обивательський моніторинг ситуації в роздрібних мережах у різних районах столиці і не зафіксували атипових сплесків попиту - ніхто по 10 пачок солі додому не ніс.

Це втішає, оскільки: 1) такі закупівлі не мають сенсу і люди просто даремно витратили б гроші; 2) продукції більш ніж достатньо за всіма базовими категоріями і вона доступна в будь-який момент; 3) у разі спекулятивного росту цін у нас є широкий інструментарій для їх гасіння.

Підсумовуючи - пропозиція продуктів значно перевищує попит, підстав для занепокоєння немає і, судячи із суперраціональної поведінки споживачів, ніхто з цього приводу і не турбується.

Експорт зерна. Ключове питання, яке хвилює учасників ринку і зовнішніх контрагентів: чи може воєнний стан трактуватися як форс-мажор.

Юристи сходяться на думці, що застосування форс-мажору в разі воєнного стану є імперативним, але практика залежить від того, як був цей пункт виписаний в конкретному контракті.

Переконаний, що ніхто зі свідомих гравців ним не зловживатиме, оскільки на кону репутація і компанії, і країни в цілому як надійного постачальника.

Крім того, навіть статус "Force Majeure" не скасовує контракт, а лише зміщує строки виконання зобов’язань по ньому. Зараз відвантаження здійснюються в  штатному режимі.

Ще один блок можливих ризиків, пов'язаний з можливістю вимушеного скорочення експорту через порти Бердянськ і Маріуполь та відповідного перенаправлення додаткових потоків агропродукції на інші портові майданчики.

Обсяг перевалки через порти Азова в минулому сезоні склав близько 5% від усього зернового експорту.

Цей показник здається невеликим, проте з огляду на граничні обороти, на яких працює інфраструктура, він міг би стати критичним.

Хороша новина в тому, що пік експорту зерна ми вже проходимо, тому звуження логістичних можливостей, якщо воно навіть станеться, не матиме загрозливих наслідків.

Як поведуть себе ціни на зерно у зв'язку з цим? Фактично, вони можуть вирости як реакція на турбулентність у одного з ключових постачальників на світовий ринок.

Зростання світових цін на руку Україні, яка є нетто-експортером зерна, але навряд чи воно буде суттєвим - вчора коливання біржових цін відбувалось в межах 1%.

Зайве говорити, але все ж скажу, що ніяких обмежень на експорт зерна не планується - ми діємо в рамках меморандуму, укладеного з учасниками ринку ще в серпні.

Соціальна складова. У цьому питанні позиція аграрної галузі не є унікальною. Ми приймаємо всі законодавчі нормативи, які передбачатиме режим воєнного стану, і несемо ті самі ризики, що і колеги з інших індустрій.

Але оскільки грудень - міжсезоння, час природного простою для сільського господарства, то є шанс, що галузь мало відчує вплив воєнного стану, який припадає на це період.  

У цілому на сьогодні ми не бачимо факторів, які б загрожували глобальною дестабілізацією галузі або окремих її складових у зв'язку з введенням воєнного стану.

Прогноз врожаю та експорту зерна на поточний маркетинговий рік - актуальні, програми підтримки - в силі, очікування  поступового зростання ключових показників в АПК - зберігаються.

Закінчити хочу старим афоризмом: у миру є не менш славні перемоги, ніж у війни.