Злоупотребление как норма: морской бизнес против государственного рэкета

Країна переживає скрутні часи. Військові дії на сході, фінансова криза, занепад економіки, еміграція населення.

При цьому лише в 2018-2020 рр Україні треба виплатити за державним та гарантованим державою валютним боргом близько 20 млрд доларів.

Наша економіка потребує інвестицій: як внутрішніх, так і зовнішніх. Але за інвесторів ніхто не бореться.

Указом президента створено Національну інвестиційну раду. При Кабінеті міністрів діє Офіс із залучення та підтримки інвестицій.

Однак українські проекти не цікаві для інвестиційних фондів з Європи і США. І справа не лише у наявності всіх можливих економічних ризиків в Україні, а в корупції, тиску на бізнес, рейдерстві.

Так, в період фінансового голоду, дефіциту валюти наші чиновники дозволяють собі зупинити експорт з елеватора, на якому зберігається зерно тисячі фірм, з причини підозри однієї фірми в тому, що вона фіктивна.

Тобто в час, коли майже не можливо залучити нових інвесторів, представники держави незаконно перешкоджають діяльності тих, хто вже працює в Україні протягом багатьох років. Хто вже створив робочі місця для наших громадян і платить податки та збори до бюджетів усіх рівнів.

Нещодавно в Києві відбувся круглий стіл: "Морський бізнес проти державного рекету". Участь у ньому взяли власники та керівники компаній – портових операторів, які разом контролюють близько 60% цього ринку, а саме: Дельта Вілмар СНД, Евері, Боріваж, ТІС, Олсідз, Рисоіл.

Це компанії, які вклали в нашу економіку сотні мільйонів доларів та забезпечують експорт української продукції в 190 країн світу. Нинішні високі результати стали можливими завдяки їхній діяльності.

Компанія ТІС інвестувала 700 млн доларів, в 2017 році сплатила понад 1 млрд грн податків і зборів. Дельта Вілмар інвестувала 270 млн доларів. У найближчих планах реалізація ще трьох проектів на 150 млн доларів.

Олсідз інвестувала 200 млн доларів, Боріваж – 100 млн доларів, у планах проекти ще на 63 млн доларів.

Зібратися за одним столом представників компаній змусили останні події щодо блокування правоохоронцями роботи терміналу компанії Рисоіл у порту "Южний".

Швейцарська компанія, яка вже вклала у свої проекти в Україні понад 270 млн доларів та планує ще інвестувати 70.

Усі представники компаній говорили про неприпустимість тиску на бізнес з боку державних органів, блокування багатомільярдного експорту продукції з метою отримання особистої вигоди в декілька десятків чи сотень тисяч доларів. Бізнес працює і хоче працювати офіційно та прозоро. Але корумпованих чиновників це не влаштовує.

Так, у ситуації з Рисоіл лише за 2017-2018 рр. було зареєстровано 15 кримінальних проваджень, з яких тільки одне щодо самої компанії, інші – відносно її контрагентів.

У рамках кримінальних проваджень правоохоронці отримують доступ до території терміналу під приводом проведення певних слідчих дій.

В останньому випадку, який мав місце на початку жовтня цього року, двоє слідчих Генеральної прокуратури разом з працівниками поліції прибули до терміналу Рисоіл.

Проте замість проведення обшуку відповідно до ухвали суду вони вимагали надати їм пшеницю підприємства "Унілайн трейд" обсягом 3,341тис. тонн, яку вони ж у вересні за документами вилучили та передали Рисоіл на відповідальне зберігання.

Але необхідних документів чи судових рішень для цього у них не було. Їхня вимога була незаконною і не могла бути виконаною.

Однак, щоб приїзд слідчих справив враження і мав необхідний ефект знову правоохоронці влаштували "маски-шоу", проникнення на територію підприємства і зупинення його роботи.

Застосування старого звичного способу - "через вікна, а не двері" продовжується! І це після прийнятого рік тому закону "маски-шоу стоп".

З 5 і до 13 жовтня правоохоронці фізично блокували роботу терміналу, а 700 вагонів із зерном не змогли розвантажитись.

Також, щоб перекрити можливість роботи терміналу на навантаження 4 суден, слідчий Терещенко надіслав листи до прикордонної служби, адміністрації порту та митниці, у яких вимагав заблокувати експортну діяльність компанії, а також захід до причалу та вихід суден.

Ви могли таке уявити в європейській країні, щоб слідчий простим листом, який не є процесуальним документом у розумінні кримінального процесуального законодавства, зупиняв рух суден, припиняв експорт!

Штраф за день простою одного судна становить 10-20 тис. доларів. Загалом за 7 днів блокування роботи терміналу, за попередніми оцінками, завдано збитків майже на 23 млн грн.

Зрозуміло, що такими зловживаннями завдається шкода економіці країни в цілому, і найгірше, іміджу України на міжнародному рівні як надійному експортеру.

В середині жовтня, після втручання у ситуацію ГО "Бізне-Варта", народних депутатів термінал було розблоковано.

Усі учасники круглого столу як один повідомили, що тиск на бізнес, корупція і рейдерство є перепонами для подальших інвестицій.

Більше того, заявили, що у випадку продовження зловживань, вони вимушено покинуть Україну і будуть розвивати свій бізнес в інших країнах.

"Портовики" вимагали притягнення до відповідальності правоохоронців та особистого відшкодування ними завданих збитків.

3 листопада набули чинності зміни до законодавства, якими вдосконалено питання відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Звісно, що коли б слідчі, які незаконно перешкоджають роботі підприємства, особисто компенсували завдані йому збитки, то бажаючих на такі зловживання в правоохоронних органах ставало б все менше.

Рисоіл готується до судових процесів проти слідчих щодо відшкодування збитків.

Насправді такі зловживання правоохоронців, працівників контролюючих органів, зокрема, податківці, не мають нічого спільного з боротьбою з тіньовим ринком купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, з фіктивним підприємництво, з незаконним експортом.

Адже в сучасних умовах при бажанні правоохоронців подолати  проблему купівлі зерна за готівку, неповернення валюти, безпідставного відшкодування експортного ПДВ нескладно.

Правоохоронцям добре відомо хто цим займається, в тому числі, хто із працівників відповідних органів це контролює і покриває.

Не може тіньовий ринок сільськогосподарської продукції, який Мінагрополітики оцінює на рівні 20%, а експерти - 40%, існувати поза контролем державних структур.

Портовий оператор, який лише приймає, зберігає, відвантажує продукцію для експорту не має можливості відслідковувати її походження. Тим паче, що за документами продукція вже є "легалізованою" завдяки тим же державним службовцям.

Маємо ситуацію, коли чиновники заробляють на участі, покриванні діяльності тіньового ринку та ще й задля власної вигоди блокують роботу "білого" бізнесу.

Сумним є те, що зловживання продовжуються незважаючи на звернення бізнесу, громадських асоціацій, народних депутатів до перших осіб країни, до вищого керівництва державних органів.

Для прикладу, 7 липня 2017 року учасники другої міжнародної конференції Grain Ukraine, понад 100 компаній, звернулись до президента України, прем’єр-міністра, керівництва ГПУ, СБУ, МВС щодо припинення тиску на бізнес і рейдерства.

Пройшло більше року, а ці ганебні явища й надалі "процвітають" у нашій державі.

Фактично відбувається знищення економіки. В українців, у цілих поколінь крадуть час на гідне життя у своїй державі. Сама держава ставиться під загрозу її існування.

Лише спільні зусилля та боротьба на усіх фронтах допоможуть подолати зловживання чиновників, повернути власність та відновити законність.

Бізнес проти знищення держави!