Бюджет-2019 для аграриев — продолжение сказки "Лиса и журавль"

Для початку декілька слів щодо поданого бюджету на 2019 рік. Очевидно, що цей бюджет ні для людей, ні для економіки.

Це черговий фінансовий план на ще один річний період життя країни, в якому не передбачено розвитку жодного стратегічного напрямку або точок зростання економіки, не закладено філософію нової економічної доктрини, яка б дала можливість для зростання ВВП на рівні 5-7%, а не 3% як зараз.

На жаль, не фінансується розвиток реальних секторів економіки, наприклад, оборонно-промисловий комплекс.

Ми не будуємо літаки, кораблі, танки тощо. Не розвиваємо енергетику, не розбудовуємо інфраструктуру. Не підтримуємо внутрішній попит, що особливо необхідно в умовах кризи.

Саме тому українці не можуть сподіватися на значні позитивні зміни в економіці держави і, відповідно, у їхньому житті.

У цій публікації ми детальніше зупинимося на бюджеті для АПК.

Як пам’ятаємо, ще у 2016 році до Бюджетного кодексу було внесено важливе положення, яким визначено, що обсяг державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників у 2017-2021 роках становить не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві.

Таким чином, у бюджеті 2017 році було закладено майже 5,6 млрд грн, у 2018 році – 6,3 млрд грн, а на 2019 рік – майже 7 млрд. грн.

Як демонструє практика 2017 -2018 років, навіть цими недостатніми для підтримки галузі коштами можна розпорядитися так, що і їх сільгоспвиробники не отримають.

І це справді незначні кошти. Як пам’ятаємо, Мінфін ініціював у 2016 році скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників, посилаючись на вимоги МВФ.

Спецрежим оподаткування ПДВ був єдиним реальним механізмом підтримки галузі, який стосувався усіх товаровиробників. Унаслідок його скасування аграрії втратили понад 20 млрд грн обігових коштів.

Тому на заміну спецрежиму ПДВ у 2017 році для підтримки м'ясо-молочної галузі, вирощування овочів, фруктів, ягід було впроваджено бюджетну дотацію (квазіакумуляція ПДВ), яка виплачується щомісячно в автоматичному режимі пропорційно сплаченої суми ПДВ у межах виділених щомісячних асигнувань, на яку було закладено 4 млрд грн.

Два місяці розроблявся порядок, тому програма запрацювала з запізненням - з весни. Із зазначеної суми майже половину отримали птахівничі підприємства, частину - виробники свинини.

Приблизно 40% із 2,2 тисяч потенційних отримувачів дотації отримали суми менші 100 тис. грн. При цьому усі кошти так і не були освоєні.

Лише на 16% був виконаний і інший напрям зазначеної програми - часткова компенсація вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки та обладнання, на який виділяли понад 0,5 млрд грн.

На щастя, з 300 млн грн програми здешевлення кредитів було використано майже усю суму - 294,9 млн грн.

Виходячи з результатів 2017 року, логічно б було, щоб Мінагрополітіки, Мінфін, уряд розширили доступ аграріїв до бюджетної дотації шляхом доповнення переліку новими видами діяльності та збільшили обсяг фінансування до 6 млрд грн.

Однак у бюджеті 2018 році було зроблено по-іншому.

На квазіакумуляцію ПДВ у 2018 рік кошти не були передбачені взагалі. Так, 4 млрд грн направили на підтримку галузі тваринництва, з яких 2,3 млрд грн спрямували на часткову компенсацію вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів.

Суму було визначено з урахування планів конкретних великих виробників: тих, хто вибирав кошти у 2017 році за напрямом бюджетної дотації ПДВ.

Фінансування часткової компенсації вартості техніки та обладнання зросло до 945 млн грн в силу того, що відсоток за цим напрямом становить вже не 10%, а 15% від всієї підтримки АПК, яка також трохи збільшилась. Однак не було розширено переліку техніки і обладнання, одержувачів компенсації.

Замість збільшення фінансування програми здешевлення кредитів її навпаки зменшили до 66 млн грн. При цьому встановлено обмеження щодо розміру виручки від реалізації продукції за рік - до 20 млн грн, визначено пріоритет підтримки суб’єктів зі сфери тваринництва.

Для розвитку фермерських господарств запровадили окрему програму, на яку заклали 1 млрд грн.

І знову недовиконання програм. Станом на вересень - лише 13% освоєння, тобто з понад 6,3 млрд грн фермери отримали лише біля 850 млн грн.

За програмою підтримки галузі тваринництва з 4 млрд грн використано лише 540 млн грн.

За напрямом часткової компенсації вартості техніки та обладнання освоєно 230 млн грн. На закладення молодих садів, виноградників, ягідників використано 76 млн грн з 300 млн грн, а з фермерського мільярда - лише 1,6 млн грн.

Так склалося, бо не було враховано пропозиції більшості народних депутатів – членів аграрного комітету та профільних асоціацій.

Водночас уряд вносить проект державного бюджету України на 2019 рік, де вже майже 7 млрд грн для підтримки галузі розподілені за тими ж програмами, напрямами і майже у тих же обсягах, що й у цьому році. Висновки не робляться.

А можливо, комусь потрібно, щоб бюджетні кошти для АПК нібито виділялися, але до аграріїв не доходили. Як у народній казці "Лисиця та журавель": "…Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед ним.  Журавель стук-стук дзьобом, - а нічого не спіймав…"

За це необхідно карати посадовців! Український народ, аграрії не можуть собі дозволити такий державний менеджмент, тим паче у сьогоднішній складній економічній і геополітичній ситуації.

Що робити у 2019 році?

Відновити фінансування бюджетної дотації ПДВ, як альтернативи спецрежиму ПДВ. У 2017 році товаровиробникам поверталося до 60-70% ПДВ. Ця підтримка проста в адмініструванні і при цьому відсутній "ручний" розподіл коштів.

Однак за цим напрямом необхідно закласти 6-7 млрд грн для задоволення потреби аграріїв.

На цей напрям необхідно направити усі невикористані для потреб АПК у 2018 році кошти – орієнтовно 3-4 млрд грн, та ще частково додати фінансування з 4 млрд грн програми тваринництва.

Часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, на яку закладено 1,4 млрд грн, треба поширити на обладнання для зрошувальних систем, а також і на вагони-зерновози, але для усіх покупців.

Необхідно збільшити розмір компенсації з 30% до 40%. Для тракторів та комбайнів потрібно зменшити ступінь локалізації з нинішніх 45% (у 2019 році – 60%) до 20–25%, оскільки комплектуючі наразі є імпортними. Але над рівнем локалізації потрібно працювати.

Доповнити одержувачів компенсації новоутвореними товаровиробниками, що розпочинають будівництво підприємств переробної галузі.

Варто збільшити фінансування за програмою здешевлення кредитів хоча б до 700-800 млн грн, адже закладених 127 млн грн зовсім не достатньо. Загальна потреба - 3-4 млрд грн.

При цьому потрібно розширити коло позичальників. Доступ до банківських кредитів необхідний усім аграріям.

Щоб кошти не були забрані окремими виробниками, треба встановити загальну суму компенсації для одного позичальника на рівні 10 млн грн.

Така сума співрозмірна з кредитним портфелем у 100 млн грн, що достатньо для середнього аграрія з кількістю сільськогосподарської землі в 3-5 тис. га. Доступ до кредитних коштів стимулюватиме аграріїв виходити з "тіні" і сплачувати податки.

Слід поширити програму підтримки фермерів на усіх малих товаровиробників, обмеживши їх кількістю землі, яка в обробітку, наприклад, до 500 га. Для них потрібно запровадити простий і ефективний спосіб підтримки – розділити закладені кошти (пропоную 800 млн грн) між ними протягом 2019 року у розмірі, пропорційному сумі вартості реалізованої ними продукції.

Наявність такої підтримки для сімейних ферм сприятиме їхній легалізації та розвитку серед громадян, які разом із своєю сім’ю, працюють на свої земельних ділянках.

Необхідно передбачити окрему державну підтримку для аграріїв, що працюють на півдні нашої країни на зрошувальних землях, у розмірі хоча б 100-200 млн грн. Кошти потрібно спрямувати на часткову компенсацію вартості електроенергії, використаної для поливу сільськогосподарських культур на відкритому ґрунті.

Закласти кошти для вирішення питання здешевлення добрив для потреб сільгосптоваровиробників.

Так, можна у рамках дотацій з бюджету здешевити газ для виробництва добрив аграріям, але водночас держава має контролювати монополіста, щоб не зловживав та не завищував ціну.

Можна розглядати і варіант надання здешевленого газу для виробництва певного необхідного обсягу добрив без прямих витрат з бюджету. В будь-якому випадку питання добрив потребує невідкладного вирішення, щоб в наступному році не повторювалась незадовільна ситуація із відсутністю добрив та високою ціною на них, яка має місце протягом останніх років.

На завершення, нагадаю, що збільшити дохідну частину, зокрема, можна забезпечивши сплату податків усіма сільськогосподарськими товаровиробниками, що перебувають на єдиному податку четвертої групи, з кожного гектара землі, яку вони обробляють.

Лише з 41% сільськогосподарських угідь сплачується єдиний податок четвертої групи (2 млрд грн з потенційно можливих 4,4 млрд грн). Тобто додатково можна залучити 2,4 млрд грн.

Отже, бюджет у частині АПК в запропонованому урядом виді приймати не можна. Необхідно переглянути і обсяги фінансування, і напрями за кожною програмою, змінити порядки.

Мною, як народним депутатом, відповідні пропозиції до проекту бюджету подані.Проте, як стало відомо, комітетом з питань бюджету відхилено майже усі пропозиції, запропоновані депутатами та аграрними асоціаціями. Зокрема найважливішу – щодо відновлення фінансування бюджетної дотації ПДВ.

Така незадовільна ситуація із підготовкою бюджету в частині підтримки АПК пов’язана із відсутністю професійної дискусії між урядом та профільними асоціаціями, народними депутатами.

Разом із колегами - народними депутатами, а також із профільними асоціаціями ми маємо відстояти необхідні для галузі зміни до проекту бюджету, які сприятимуть раціональному і ефективному використанню тих незначних коштів, що виділяються державою для підтримки АПК.