Бюджет-2019, или Чего на самом деле хочет правительство

15 вересня у Верховній Раді був зареєстрований Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік (№9000).

У документі відображено, на які галузі уряд наступного року збирається витрачати більше коштів, на які — менше; де очікується збільшення податкових надходжень, а де — зменшення.

Дослідивши документ, я зробила декілька висновків, які наведені нижче.

Навіть за оптимістичними оцінками уряду інфляція у 2019 році становитиме 7,4%. Тобто, всі ціни в державі в середньому підвищаться на 7,4%, а тому збільшення фінансування тієї чи іншої галузі менше, ніж на 7,4%, фактично означає зменшення реального фінансування.

Правоохоронні органи

У рік виборів блок силових правоохоронних органів (МВС, ГПУ, СБУ) сукупно отримує на 23% збільшене фінансування — 98,9 млрд грн (у 2018 році — 80,4 млрд грн).

Бюджет Міноборони, про який так багато розповідали урядовці, зріс лише на 18% — до 101,4 млрд грн. (у 2018 році – 86 млрд грн).

До списку привілейованих долучився і новий орган — Управління державної охорони отримує збільшення  фінансування на 20% — 1,2 млрд грн (у 2018 — 1 млрд грн). Кожна влада в Україні з часом починає боятися власного народу більше, ніж будь-яку іншу загрозу.

При цьому бюджет НАБУ збільшується на 1% — 867 млн грн (у 2018 — 857 млн грн. Думаю, така мала надбавка — це "комплімент" для бюро, яке непідконтрольне правлячим політичним партіям.

Децентралізація (якої немає)

Дотації місцевим бюджетам (базова та додаткові) збільшені лише на 2,6% — 25,6 млрд грн (у 2018 — 24,9 млрд грн). Субвенцію місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток, яка у 2018 році становить 5 млрд грн, наступного року не буде взагалі.

Освітня субвенція хоч загалом і збільшена на 14%, фінансування найамбіційнішої програми — "Нової української школи" урізане — 1,3 млрд грн проти 1,37 млрд грн. в 2018 році.

Субсидії

Фінансування субсидій на оплату послуг ЖКГ сильно зменшене — 55 млрд грн (у 2018 — 71 млрд грн) Враховуючи імовірне збільшення цін на газ для населення, це означає, що грошей, швидше за все, не вистачить.

З іншого боку — на опалювальний сезон початку 2019 року вистачить, а кінець 2019 року буде вже проблемою нової влади. Після виборів треба буде терміново вносити зміни до бюджету та десь шукати мінімум 15 мільярдів.

Дефіцит Пенсійного фонду та обслуговування державного боргу

Дефіцит Пенсійного фонду у наступному році зросте ще сильніше і становитиме 166,5 млрд грн (у 2018 — 139,3 млрд грн). Це означає подальше поглиблення проблем пенсійного забезпечення в Україні, адже, за прогнозами науковців, у найближчі роки кількість пенсіонерів в нашій державі зростатиме, а кількість працездатного населення зменшуватиметься.

Солідарній пенсійній системі, за якої пенсії сьогоднішнім пенсіонерам сплачують сьогоднішні працюючі, буде все важче існувати в нашій державі. Профільні експерти вже давно кажуть, що єдиний можливий вихід — впровадження накопичувального рівня пенсій.

Інша величезна стаття видатків бюджету — обслуговування державного боргу також збільшена — 145,2 млрд грн (у 2018 — 130,2 млрд грн). Уряд багато розповідав про те, що доводиться віддавати борги попередників, але бачимо, що видатки на обслуговування (тобто тільки на виплату відсотків по кредитах) зростають, а це означає, що зростає і саме тіло боргу.

Також останнім часом уряд активно використовує практику заміни дешевих кредитів західних фінансових організацій (які можна отримати тільки в обмін на реформи) на дорогі комерційні кредити, які можна отримати без будь-яких додаткових умов. Наприклад, це стосується нещодавнього залучення Міністерством фінансів 725 млн доларів  під 9% річних.

Наука

Сукупне фінансування п’яти академій наук (Національної, медичної, аграрної, педагогічної, правової) та академії мистецтв збільшене лише на 5,5% — 8,9 млрд грн (у 2018 — 8,4 млрд. грн.), що означає подальшу деградацію української науки та продовження еміграції одного з найкращих прошарків нашого суспільства.

Дохідна частина бюджету

Доходи державного бюджету на 2019 рік заплановані на рівні 1008,4 млрд грн, що на 10,4% більше за попередній рік. Враховуючи плановий ріст ВВП у 3% та інфляцію у 7,4%, які комплексно дають 10,6%, то виходить, що роль держави в економіці нарешті трохи зменшиться.

Проте варто подивитись більш детально: де саме роль зменшиться, а де збільшиться.

Наприклад, податок на доходи фізичних осіб запланований на рівні 106,1 млрд грн, що на 16,5% більше від плану на цей рік. Фактичні збори цього податку майже збігаються з плановими, за 7 місяців 2018 року перевиконання плану становить лише 1,7%. Збільшення плану на наступний рік на 16,5% більше за ефект інфляції та росту економіки, тобто уряд планує збирати податки у тих, хто їх раніше не платив.

Швидше за все, це є відображенням нещодавньої заяви Податкової про перевірку особистих карткових рахунків ФОПів з метою виявлення доходів, які не були оподатковані. Виглядає так, що фізичним особам варто готуватись пояснювати надходження грошей на їх особисті банківські рахунки, за якими, можливо, ховається оплата індивідуальної підприємницької діяльності.

Загалом, наступ уряду на тіньову економіку можна похвалити, і припустити, що аналогічний наступ буде і в інших сферах економіки.

Наприклад, у ситуації з податком на прибуток підприємств. Особливість цього податку полягає у тому, що основну його частину сплачує мала кількість великих державних та приватних компаній. У 2019 році заплановано зібрати 92,6 млрд грн цього податку. У 2018 план сягає 82,3 млрд, але по факту план суттєво перевиконується.

Згідно інформації Держказначейства, за 7 місяців зібрано 54 млрд (план на 7 місяців — 43,2 млрд.) Якщо цей податок і далі буде збиратися такими темпами, то за 2018 рік буде зібрано… 92,6 млрд, тобто рівно стільки, скільки заплановано зібрати у наступному році.

Враховуючи ефект інфляції та росту економіки, по факту, наступного року великому бізнесу дозволили заплатити менше, ніж цього року. Чи є тут раціональне пояснення, або ж це є "податковою знижкою" в обмін на "благодійні внески до передвиборчого фонду", поки що невідомо.

Крім цього, подейкують, що Офіс великих платників податків ДФС просить правдами і неправдами сплатити передплату з податку на прибуток в цьому році. Оскільки декларація річна, то це не рахується як передплата офіційно. Тобто, це збільшує факт надходження цього року.

А це означає штучно створені більші фіскальні втрати, якщо податок на прибуток підприємств скасувати та замінити його податком на виведений капітал.

Наступний вважливий розділ — платежі, які сплачуються при митному оформлені: мито, акцизний податок на підакцизні товари та ПДВ.

У проекті бюджету закладене зростання надходжень імпортного ПДВ на 13% — до 339,4 млрд грн, що очевидно відповідає очікуванням уряду щодо зростання імпорту на наступний рік. Наприклад, за 7 місяців 2018 року імпорт зріс на 15,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Зростання надходжень від ввізних мит заплановане на 9% — до 30,5 млрд грн. Це менше за зростання імпортного ПДВ, а, відповідно, це означає, що уряд очікує зменшення в імпорті частки товарів, які обкладаються митами.

З імпортними акцизами ситуація ще більш дивна. У проекті бюджету заплановане зменшення надходжень порівняно із 2018 роком — 44,6 млрд у 2019 році проти 45,9 млрд у цьому році. Беручи до уваги зростання курсу долара і загальне зростання імпорту, це означає суттєве зменшення частки підакцизних товарів у імпорті.

Також, загалом по трьох видах митних зборів заплановане зростання надходжень на 40,6 млрд грн, які, як бачимо, пояснюються очікуваним зростанням імпорту.

Але цього року урядовці заявляли про 100 млрд грн втрат бюджету від контрабанди, долучили до боротьби поліцію, звітують про додаткові надходження порівняно з минулим роком. Але на наступний рік чомусь результати своєї боротьби з нелегальним імпортом та сірими схемами на митниці не закладали.

Отже, проект бюджету на 2019 рік є бюджетом збільшення податкового тиску на малий та середній бізнес (ФОПи), "податкової знижки" для великого бізнесу, продовження корупції на митниці, чергового диспропорційно великого збільшення бюджетів правоохоронних органів, послаблення самостійності регіонів, занижених видатків на субсидії, які потрібно буде збільшувати напередодні осені 2019 року, поглиблення проблем Пенсійного фонду, великих виплат по боргам та продовження занепаду науки.

Окрім цього є ще дефіцит бюджету та пропоновані урядом джерела його фінансування, що є темою окремого аналізу, тому що уряд знову видає власні мрії за реальність. Наприклад, ті ж самі 17 мільярдів від великої приватизації, яка ніяк не може розпочатись.