Время инноваций на таможне наступило

Митниця – "вікно" в Україну. Перший контакт для тих, хто їде в країну та фінальний для тих, хто її залишає. Перший своєрідний "welcome" для іноземців.

За останні кілька років відбулось чимало зрушень, які привідкрили це "вікно". Наприклад, безвізовий режим, що дав можливість українським експортерам професійно розвиватись на міжнародній арені.

У цілому, ділова активність підвищилась. Туризм перейшов на вищу сходинку.

До речі, на днях звернула увагу на статтю на Forbes, де згадуються відомі європейські столиці – Рим, Відень, Париж, але відвідати запрошують саме Київ. Приємно, і нам дійсно є чим пишатись. Але є і свої "але".

Представники компаній, що працюють на міжнародній арені і по робочим питанням мають подорожувати закордон нам доволі часто розказують про ці "але".

Одне з них - з "вікном" в Україну, митницею. І найчастіше згадують про черги на кордонах. Дехто навіть зі скептицизмом, що ці черги вже не виняток, а правило.

На це варто звертати увагу. Адже, очевидно, це не додає привабливості нашій країні. Ні для туризму, ні для іміджу країни, ні для економіки, ні для розвитку бізнесу, ні для інвестування. І ключове – потрібно реагувати.

Чому ж виникають черги?

По-перше, довгий час проходження всіх процедур, деколи навіть до 8 годин. І тут одразу виникає питання – як людина може витримати цей час, а опісля ще й займатись робочими питаннями?!

Враховуючи, що інфраструктура, м’яко кажучи, не ідеальна. Всі ми бачили там заклади харчування, вбиральні. А якщо ще додати нетолерантне відношення – цей час може перетворитись у страшний сон.

По-друге, автомобілі на іноземних номерах. За даними ДФСУ, на початок цього року понад 246 тисяч автомобілів з іноземною реєстрацією перебувають на митній території України незаконно.

З них в режимі "транзиту" - понад 82 тисячі, в режимі "тимчасового ввезення" - понад 164 тисяч. Цифри вражають.

По-третє, митниці мають невелику пропускну здатність. З 2011 року обсяг пропуску громадян збільшився на 38%, легкового транспорту - на 42%. З того часу кількість щорічно зростає приблизно на 10%.

За словами подорожуючих, черги, як правило, виникають на конкретних пунктах. Наприклад, на кордоні з Польщею це Ягодин, Рава-Руська, Краківець і Медика/Шегині, де пропускають десь 77% від всієї кількості.

Водночас не завжди питання є до української сторони. Європейський Союз має свої нормативи щодо пропускної здатності. Тож пройшовши перевірку з української сторони, інколи доводиться чекати. І тут може йти мова навіть про штучне створення черг. Але щоб стверджувати – треба мати факти.

Ще один момент – неналежне функціонування так званого "реверсивного руху" перед пунктами пропуску.

Як правило, третя смуга руху (для рейсових автобусів та власників дипломатичних паспортів) є вільною, що дозволяє об’їжджати чергу та вклинюватись перед знайомими, родичами, сусідами чи особами, що запропонували таку послугу за винагороду.

Не законно, не чесно і однозначно не має мати місця в цивілізованому суспільстві. Хоча іноді такий проїзд є обґрунтований різними надзвичайними обставинами, як перебування в авто важкохворих осіб чи малих дітей.

Крім того, існує проблема "човникового бізнесу", коли цілі "фури" товару розформовуються на маленькі пакунки і переносяться через кордон, минаючи оподаткування.

Зрозуміло, що це дратує подорожуючих, більше того – завдає збитків чесному бізнесу. Адже хтось не дуже чесно заробляє на цьому, а білий бізнес не може встановити конкурентну ціну. І втрачає чесно зароблені кошти.

Хто ж має контролювати ситуацію з чергами? Знайшла інформацію, що з польської сторони – це Straż Graniczna.

З української, імовірно: до шлагбауму - Національна поліція, після - прикордонники і митники. Але наскільки вони на це мають право і які їхні повноваження - залишається під питанням.

Можливо, органи влади допоможуть внести ясність.

Словом, ситуація на митницях нагальна, актуальна і однозначно має вирішуватись. Адже тягне за собою купу інших ускладнень – з оподаткуванням, чесною роботою підприємців, гальмуванням розвитку економіки, зниженням конкурентоздатності українського бізнесу, недонадходженнями до держбюджету тощо.

Що ж можна зробити?

Найперше, розбудовувати інфраструктуру. Збільшувати кількість пунктів на митницях та їх пропускну здатність. Адже більшість була побудована десятки років тому. А тоді значно менша кількість людей мала можливість їздити закордон.

І звичайно ж не забувати про санітарно-гігієнічні умови та комфортність сервісу.

За попередньою інформацією від керівника Львівської митниці ДФС, найближчим часом кілька пунктів мають реконструювати. Наприклад, Шегині та Краковець – за рахунок коштів довготермінового кредиту уряду Республіки Польща (100 млн євро), де заплановано виділити на розбудову інфраструктури Львівської митниці – 25 млн. євро. Нещодавно було проведено тендер.

Сподіваюсь, робота розпочнеться найближчим часом. Але Україні варто пам’ятати про міжнародні зобов’язання: дали допомогу – виконуй умови угоди. Правила є правила. Зобов’язання порушуються – варто пам’ятати про наслідки.

Разом з тим будівництво – справа не швидка, а тому слід шукати альтернативні шляхи для вирішення цього питання.

Наприклад, підвищувати ритмічність та безперебійність роботи, збільшувати кількість смуг руху для осіб та смуг руху для автомобільних транспортних засобів. Є пункти, де з 8 смуг відкрито лише кілька. Чому б не використовувати цей потенціал.

Крім того, оптимізувати законодавство щодо автомобілів на іноземних номерах. Однозначно, умови розмитнення автомобілів мають бути рівними для усіх.

Тобто або при розмитненні автомобілів на єврономерах повинні сплачуватися усі податки та збори на рівних умовах з іншими гравцями ринку, або надаватись можливість імпортерам та офіційним дилерським мережам, в тому числі, завозити та продавати автомобілі також за зниженими ставками акцизного податку.

У Європейській Бізнес Асоціації ми неодноразово наголошували на цьому. Не буду детально зупинятись. Хто цікавиться, думку можна переглянути за лінком.

Опрацювати питання розмежування смуг руху для автомобільних транспортних засобів у пунктах пропуску, де здійснюється малий прикордонний рух.

Так, кілька років тому на Львівщині стартував "пілотний" проект. Простою мовою, він дозволить розділити так званих "човників", "бляхарів" і подорожуючих та іноземних громадян.

Якщо він буде успішний, то замість реверсного руху буде побудовано ще одну смугу та забезпечено розмежування на постійній основі. Будемо моніторити ситуацію.

До речі, цікаве спостереження. Під час ЄВРО-2012 багатьох цих факторів не помічалось і на митниці ситуація була оптимістичнішою. Яскрава ознака того, що все можливо.

Тож я закликаю вирішувати питання комплексно. А враховуючи брак ресурсів, стратегічний погляд теж не завадить.

За останні роки в економіці відбулась помітна діджиталізація. Було створено чимало електронних сервісів. Думаю, настав час митниці. Песимісти скажуть, що інновації – це дорого. Але все ж вже є класні приклади.

Додаток на карті Google - Easy border UA, де в режимі реального часу можна перевірити завантаженість на пунктах, орієнтовний час очікування тощо.

Крім того, функціонує електронний калькулятор, де кожен може вносити дані, а програма розраховує на підставі цих даних суму податків до сплати.

Це щось на зразок онлайн калькулятора, що розраховує платежі при імпорті автомобілів. В планах цей калькулятор інтегрувати в мобільну аплікацію.

Як на мене, цікава послуга надається білоруськими контролюючими службами - бронювання черги на кордоні. Вартість становить 23 білоруських рублі, що орієнтовно 300 грн.

Є можливість зарезервувати час перетину кордону в проміжку до 1 години. Після успішної оплати, на смартфон або на пошту надходить підтвердження, яке потім демонструється на кордоні.

Врешті-решт, в аеропорту є додаткова платна послуга - пріоритетна реєстрація чи взагалі використання VIP-залів. І це спокійно сприймається.

До того ж, автоматизація допоможе знизити вплив людського фактору.

Найцінніший ресурс – час. І люди, що мають власний бізнес це дуже добре розуміють.

А проблема дійсно є, вона комплексною і потребує уваги з боку уряду та інших органів влади. Найголовніше – відкритість та зрозумілість процедур.

Ще – якість послуг, прогнозованість, однозначність трактування законодавства і безкомпромісна відповідальність за порушення. А розпочати можна з гармонізації роботи митних і контролюючих органів.

Створення єдиного незалежного аналітичного органу, що займатиметься розслідуванням та упередженням економічних та фінансових злочинів, діяльність якого має бути відокремлена від інших правоохоронних органів.

Тож принциповим зараз бізнес вбачає старт активних дій з реформування роботи митниці. Вкотре наголошую, долучатись до якісних ініціатив бізнес-спільнота готова. Головне – розуміти "правила гри". Дуже сподіваюсь, нам вдасться якісно вирішити ситуацію.