Решится ли власть монетизировать льготы на проезд перед выборами

Поняття "монетизація пільг" стараннями уряду вкоренилося у наших головах, але у реальному житті поки все інакше.

Чи може процес, покликаний обмежити пільговиків в обсязі транспортних послуг, мати для влади позитивний ефект?

У реальному житті це викликало б невдоволення серед пільговиків, проте порядок монетизації можна прописати так, аби зберегти можливості для загравань з виборцем та зловживань у передвиборний період.

Нагадаю, у березні 2018 року Кабмін затвердив порядок надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду всіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах.

Плата за перевезення пільговиків та пересічних споживачів повинна використовуватися не лише для покриття операційних витрат, а й на інвестиції у заміну транспортних засобів та покращення безпеки пасажирів.

Держава не завжди належним чином розраховувалася з перевізниками за виплатами, які гарантувала пільговикам, і не завжди лімітувала кількість послуг для пільговиків. Як наслідок приватники обмежували доступ пенсіонерів до транспортних засобів, а комунальні перевізники завершували роки із збитками.

Отже, монетизація — необхідний крок для розвитку конкуренції. З іншого боку, споживачі повинні мати право обирати перевізника, сплачуючи за проїзд.

Тепер про спекулятивні положення порядку, які суперечать задекларованим цілям.

Фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг у готівковій формі з оплати проїзду, здійснюється з місцевих бюджетів. Втім, це відбуватиметься лише за умови схвалення такого рішення органами місцевого самоврядування. В іншому випадку пільги будуть і далі надаватися у безготівковій формі.

Чому місцеві органи можуть не ухвалити таке рішення? Чинний порядок передбачає, що розмір щомісячної готівкової виплати затверджують обласні адміністрації шляхом множення середньої вартості проїзду на 30 поїздок.

Під час одного з інтерв'ю радіослухач поставив нам з колегою цікаве запитання: "Як бути пенсіонеру, який працює неповний робочий день у службі доставки, а наявність пільги дозволяє йому отримати додатковий дохід?".

Черства відповідь політика, який не збирається брати участь у виборах, звучала б так: "Працюєш — тоді оформляй трудові відносини, сплачуй податки, а частину зарплати витрачай на транспорт". Однак у 2019 році вибори, тож так різко відповідати не можна, потрібно залишити можливості для загравань з виборцями.

Запропонований урядом порядок передбачає можливість для органу місцевого самоврядування ухвалювати рішення щодо збільшення кількості поїздок та суми щомісячної готівкової виплати для окремих категорій осіб.

Тобто можна монетизувати пільги на проїзд, а можна цього не робити. Можна виплачувати суму, еквівалентну вартості 30 поїздок, а можна і більшу. Вірогідно, пільговикам варто сподіватися, що чиновники на місцях з нагоди виборів зловживатимуть цим правом і даватимуть їм додаткові легальні кошти.

Для об'єктивності зазначу, що особам з інвалідністю першої та другої груп, дітям з інвалідністю, які навчаються, розмір щомісячної готівкової виплати додатково збільшується удвічі. У цьому випадку мотивація зрозуміла, адже при 24 робочих днях потрібно їхати на навчання і повертатися додому.

Виплати здійснюватимуться щомісячно. Тим, хто одержує пенсії, — шляхом перерахування коштів на поточні рахунки в уповноважених банках або поштових відділеннях без особистого звернення пільговика, на їх особистий рахунок в банку — на підставі заяви особи, яка має право на відповідні пільги.

Ще один нюанс, який створить чимало проблем. Якщо у вашому населеному пункті рішення про монетизацію не ухвалене, а ви поїхали у населений пункт, де таке рішення є, ви маєте право на відшкодування вартості проїзду.

Звучить як "перемога", але і тут є нюанси. Щоб отримати компенсацію, треба купити квиток і попросити продавця його завірити: вказати назву населеного пункту, назву підприємства, поставити підпис і печатку.

Складно уявити водія маршрутки, який матиме при собі дублікат печатки, не кажучи про його повноваження на підписання чи завірення документа. Далі для отримання компенсації слід написати заяву, надати квиток і чекати на кошти.

Це схема для недобросовісних перевізників та чиновників, які у змові з групою пільговиків можуть трохи "пробігтися" по бюджетах сусідів. Можливості для зловживань можуть зробити монетизацію пільг засобом політичного підкупу. Втім, як говорив один політик, дають гроші — беріть, але не продавайтеся.