Как преодолеть последние препятствия на пути к газодобывающей революции

Відмова "Газпрому" всупереч судовому рішенню постачати газ Україні знову підтверджує аксіому: запорукою енергетичної незалежності нашої країни мусять стати збільшення власного видобутку та нульовий імпорт.

Саме тому стратегічно важливим є недавно ухвалений Верховною Радою комплекс довгоочікуваних законодавчих ініціатив, спрямованих на фіскальне та регуляторне стимулювання розвитку газовидобувної індустрії.

За активної підтримки прем'єр-міністра у 2018 році набули чинності три революційні реформи газовидобувної галузі.

По-перше, впроваджено стимулюючий та стабільний режим оподаткування.

Новела стосується нових газових свердловин. Вона дозволяє залучати більше інвестицій, зберігаючи надходження до державного бюджету. Для таких інвестиційних проектів держава гарантує фіскальну недоторканність — п'ятирічну заборону на підвищення податкового навантаження.

Новий фіскальний режим суттєво підвищив інвестиційну привабливість галузі. За оцінками міжнародних експертів, зараз Україна посідає найпривабливішу позицію серед видобувних країн Європи.

По-друге, проведено дерегуляцію видобутку газу.

Реформа передбачає скасування багатьох радянських дозвільних рудиментів та "надбань" сучасності, які стримували розвиток індустрії. Отримання дозволів пришвидшено на півтора року, ліквідовано шість ступенів погоджень. Оновлена регуляторна система наблизила процедури до найкращих світових стандартів.

По-третє, децентралізовано ренту.

Реформа передбачає відрахування 5% ренти на розвиток місцевих громад. Це повинно стимулювати регіони до співпраці з газовидобувним сектором та сприяти налагодженню конструктивного діалогу з обласними радами.

Децентралізація ренти передбачає збільшення винагороди для місцевих громад разом із збільшенням видобутку. Прогнозується, що додаткові надходження в регіони лише від газової ренти у 2018 році перевищать 1,5 млрд грн.

Галузь реагує миттєво. Якщо у 2017 році видобуток газу зріс на 2,4%, то у 2018 році очікується зростання на 7%. Спостерігається безпрецедентне пожвавлення сервісного ринку. За даними Спілки буровиків України, у 2018 році видобувні компанії планують пробурити на 35% більше газових свердловин, ніж у 2017 році.

Попри позитивні зміни, Держгеонадра вже понад рік саботує проведення аукціонів на нові ділянки. У відомстві панують подвійні стандарти. Дані Геоінформу свідчать, що за останнє десятиліття поза аукціонами було надано понад 90% усіх нафтогазових площ за чинними ліцензіями.

Бездіяльність Держгеонадр заважає залучати інвестиції в розробку покладів газу, за доведеними запасами якого Україна посідає третє місце в Європі.

Ситуацію можуть погіршити впровадження вимоги щодо відкриття геологічної інформації, яку ініціює Мінприроди, та відмова від усунення останньої шпарини, яка дозволяє отримувати ліцензії поза аукціоном, — механізму апробації.

Заклик галузі щодо необхідності відкриття геологічної інформації повинен сприйматися як спрощення доступу до державних баз даних, які були накопичені у радянські часи та не перебувають у користуванні компаній з ліцензіями.

Створення електронного доступу до такої обробленої інформації та розміщення відомостей від користувачів надрами дозволить потенційним інвесторам відбирати перспективні вакантні площі та самостійно номінувати їх на відкриті аукціони.

Водночас реалізація пропозиції Мінприроди про створення державного реєстру з вимогою передавання туди всієї геоінформації призведе до зворотного ефекту.

Такі плани влади надрокористувачі сприймають як бажання експропріювати приватну власність та змусити їх попередньо отримувати згоду на передавання своїх геологічних даних. Чи таку мету переслідує уряд?

Для нас очевидно, що відкриття геоінформації мусить супроводжуватися усуненням можливості отримання ліцензій поза аукціоном на умовах апробації геоінформації, яка перебуватиме у вільному доступі.

Тобто якщо надрокористувач не володіє ліцензією на розвідку на відповідній площі, він має право претендувати на отримання ліцензії на таку ділянку винятково за результатами відкритого аукціону. Закон повинен бути один для всіх. Галузь закликає уряд бути послідовним та логічно закінчити розпочаті реформи.

Розвиток індустрії потребує нових ділянок. Влада повинна представити масштабну пропозицію нових об'єктів для інвестування. За нашим баченням, Україна може щороку надавати на відкритих аукціонах або конкурсах на угоди про розподіл продукції понад 50 нових ліцензій на пошук та видобуток вуглеводнів.

Крім того, уряд повинен нарешті реалізувати готові ініціативи.

Так, досі не оприлюднене ухвалене у грудні 2017 року дерегуляційне рішення про скасування вимоги повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин кожні п'ять років. Воно дозволить спрямовувати вивільнені кошти на модернізацію, буріння нових свердловин та збільшення видобутку.

Варто також унормувати питання стягування ресурсних плат для подолання проблеми повільного заміщення видобутих вуглеводнів. Зокрема, прибрати алогічні платежі за приріст запасів та продовження дії ліцензії.

Для цього урядові постанови треба привести у відповідність до норм чинних законів України та її зобов'язань за угодою про асоціацію з ЄС.

Реалізація цих кроків закріпить здобуті досягнення, приведе до здобуття енергетичної незалежності України та приходу масштабних іноземних інвестицій.