Что будет с кредитованием в 2018
"Коли відновиться кредитування?" — запитання, яке часто задають як журналісти з аналітиками, так і політики економічного спрямування.
Де шукати відповідь? У щоквартальному звіті Національного банку "Опитуванні про умови кредитування".
Цей звіт містить узагальнені відповіді кредитних менеджерів банків про їх поточні настрої, очікування та майбутні рішення. Останнє опитування було оприлюднено 22 січня.
Чи готові банки кредитувати, що їм у цьому заважає, з кого почнеться кредитування, кому із позичальників слід подбати про фінансовий стан — сьогодні існує інформаційна прогалина, яка заважає знайти відповіді на ці питання навіть професійним кредитним аналітикам. Спробуємо заповнити її, спираючись на думку банків.
Пожвавлення кредитування. Чому слід слухати ринок
Найпростіше показати зиск від опитування для кредитного аналітика на прикладі роздрібного кредитування. В розпал кризи, коли кредити населенню падали двозначним темпом, банки вже почали задумуватися про майбутнє.
У 2015 році баланс відповідей банків на питання "як зміниться кредитний портфель населення у вашому банку" (позитивний баланс вказує на плани збільшувати кредитування), хоча і був від'ємним, але поступово зростав. Тобто вже тоді існували банки, що готувалися нарощувати кредитування населення, й їхня кількість з часом зростала.
У 2016 році, коли кредити все ще продовжували падати на 5-6% у річному вимірі, баланс відповідей став позитивним. Це означало, що у 2017 році банківська система планувала наростити обсяг кредитів.
Оптимістичні очікування справдилися. У 2017 році банки суттєво активізували роздрібне кредитування. Завдяки Опитуванню про це було відомо за рік наперед. Банки, які першими повернулися на ринок роздрібних кредитів, "зняли вершки" та отримали додатковий процентний дохід.
На графіку чітко видно залежність між очікуваннями банків та темпами зростання роздрібного кредитування.
Результати опитування та кредитна активність
Що робитимуть банки зараз
На що варто звернути увагу у останньому опитуванні? Насамперед, банки планують зосередитися на трьох сегментах: продовженні споживчого кредитування, позиках малому та середньому бізнесу, також з'являються перші ознаки пожвавлення іпотеки.
Споживче кредитування стає все більш доступним та привабливим. Банки посилено працюють в цьому сегменті. Результати опитування відповідні: збільшення кредитування домогосподарств у 2018 році очікує 67% опитаних — максимальне значення від початку спостережень у першому кварталі 2015 року.
Бажання банків кредитувати малий бізнес є вже стійким трендом останніх років. З результатів останніх опитувань помітно, що закредитованість МСБ банки вважають незначною. Попит таких підприємств на позики зростає, банки пом'якшують стандарти кредитування та схвалюють більше кредитних заявок для цього сегменту.
Більш динамічний та необтяжений боргами малий бізнес для банків наразі привабливіший, ніж великі підприємства.
Іпотека — чи не найбажаніший для стимулювання довгострокового економічного зростання вид кредитування. Наслідки іпотечного буму 2006-2008 років та подальшої кризи досі тиснуть на баланси банків, адже понад 90% старих валютних кредитів є непрацюючими.
Результати опитування свідчать, що банки, зокрема великі, починають оговтуватися після невдалого досвіду, пом'якшують умови видачі іпотеки (відсотки, застава) та сподіваються на зростання попиту.
Чому очікування банків не завжди справджуються
З середини 2015 року банки раз-по-раз ставали все більш оптимістичними стосовно корпоративного кредитування. Водночас кредитування бізнесу скорочувалося. Цій нібито невідповідності є декілька пояснень.
Перше — банки дають оцінки, які стосуються нових кредитів, тобто переважно гривневих і платоспроможним позичальникам. Натомість на баланси постійно тисне спадок старого кредитного портфелю, переважно валютного.
Статистично скорочення старого портфелю практично зводить нанівець формування нового. Іншими словами, нові кредити зростають, але списання та продаж старих призводять до того, що загальний портфель падає.
Друге — настрої часто формують динамічні невеликі банки, а результати сектору — великі установи. З графіків видно, що починаючи з середини 2015 року більшість банків почала прогнозувати зростання корпоративного кредитування.
Спочатку це були дрібні банки, частка яких в кредитуванні бізнесу була незначною. А з третього квартал 2016 року оптимістами стали і великі банки. Як результат — у 2017 році кредитний портфель корпорацій за фіксованим курсом зріс.
|
Очікування банків на наступні 12 місяців |
||
|
Корпоративне кредитування |
Кредитування домогосподарств |
|
 |
 |
|
Думка ринку — пряма мова, оцінки регулятора — поміж рядків
У звіті про "Опитування про умови кредитування" Національний банк підкреслено нейтральний. Ми не даємо оціночних суджень та трактувань. Для цього існують інші публічні звіти регулятора, в першу чергу Звіт про фінансову стабільність.
Але нейтральна тональність — це додаткова перевага звіту. Адже кредитні аналітики отримують розуміння того, чим живе ринок та конкуренти.
Якщо окремі великі, іноді навіть системні банки, синхронно планують нарощувати іпотечне кредитування чи споживче кредитування (де раніше не виявляли значної активності) — це привід поглянути і на інші сегменти. Місця всім охочим може не стати.
Звіт не лише розкриває очікування банків, але й підкреслює явища та тенденції, які можуть викликати реакцію регулятора на горизонті від кварталу до кількох років. Наприклад, плани банків пришвидшувати кредитування населення та паралельно знижувати вимоги до застави - привід приділити посилену увагу цьому сегменту.
Інший приклад — якщо зниження кредитних ставок, на думку банків, призводить до підвищення попиту на кредити та збільшення частки схвалених кредитних заявок, то Нацбанк — за відсутності макрошоків — сприятиме цій тенденції.
Інші приховані між рядками меседжі можна спробувати знайти самотужки.
Уважно читаючи звіт-опитування, аналітик або журналіст має можливість спрогнозувати майбутню політику та наглядові дії регулятора в перспективі від кварталу до декількох років.
А може й не спрогнозувати. Ми свідомо залишаємо право на оцінку читачеві.