Кому выгодно преобразование ГФС в Минсдох 2.0?

Ні для кого не таємниця, що шлях українських реформ важкий і тернистий.

Кожен крок вперед досягається завдяки значним зусиллям депутатів-реформаторів, громадських активістів та представників міжнародної спільноти.

Реформи стають предметом домовленостей прогресивної частини суспільства з представниками старої системи, тому, на жаль, часто після кроку вперед країна робить два кроки назад.

Саме це характерно для Державної фіскальної служби.

Після початку кримінального розслідування проти її голови Романа Насірова у вищих колах влади почалися розмови про перепідпорядкування служби Кабміну. Однак на думку експертів та громадських активістів, таке рішення означатиме відродження з попелу Міністерства доходів і зборів епохи Віктора Януковича.

Пікантності ситуації додає те, що в цей же час військовий прокурор оголосив підозру колишньому главі цього відомства Олександру Клименку в організації злочинного угруповання. Перебуваючи на посаді, він завдав збитків державі на понад 90 млрд грн, в тому числі через махінації щодо відшкодування ПДВ.

Мінздох здобув собі славу гаманця "сім'ї Януковича", без якого масштабний грабунок країни був би неможливий.

Мінздох і сам був джерелом заробітку: діяла централізована система "скруток" та схем з відмивання коштів та незаконного відшкодування ПДВ. Це стало можливим завдяки надвеликим повноваженням міністерства та його очільника.

Перепідпорядкування ДФС Кабміну може призвести до повторення такої ситуації. Відсутність контролю з боку Мінфіну за діяльністю однієї з найважливіших державних служб містить ознаки надмірної концентрації влади в одних руках і ризики, що ці руки використовуватимуть свої повноваження у корупційних цілях.

Також є загроза повернення до старих часів, коли ДФС брала ключову участь у формуванні податкової політики. Це неприпустимо через конфлікт інтересів.

Крім того, незрозуміла законність такого рішення. Законодавство покладає формування політики і здійснення нагляду за роботою ДФС на Мінфін. Виведення служби з-під нагляду Мінфіну може заблокувати її діяльність і призвести до виникнення хаосу в системі надходження податкових платежів до бюджету.

Мінфін, згідно з Податковим кодексом, розробляє та затверджує основні напрями діяльності ДФС, в тому числі у системі надання відповідних податкових пільг.

Зараз корупцію у цій специфічній галузі вдається долати завдяки умовній відкритості Міністерства фінансів та його підзвітності. Натомість сама ДФС залишається однією з найбільш закритих від публічного нагляду служб. Яскравий доказ — саботування впровадження електронних реєстрів відшкодування ПДВ.

Ще одна сфера ризиків — кадрова політика. Переговори про перепідпорядкування наштовхують на думку, що в "оновлену" фіскальну службу набиратимуть найбільш надійних та лояльних представників, які обіймуть найбільш "рибні" посади.

У будь-якому разі цей крок не несе жодних прогресивних змін. Більше того, він завадить будь-яким реформам у даній сфері. Наприклад, митній реформі, яку недавно анонсували у Мінфіні. Вихід ДФС з-під компетенції Мінфіну перекреслює всі позитивні напрацювання урядовців, бізнесу та громадських організацій.

Перепідпорядкування ДФС напряму Кабміну — це повернення до "азарівщини" з усіма відповідними наслідками для бізнесу. Представники громадянського суспільства застерігають від цього кроку, вони закликають уряд провести відкритий конкурс на посаду голови ДФС і переговори щодо реформування служби.

Україна ще не встигла оклигати від минулого Мінздоху, а створення нового може звести нанівець усі реформаторські починання останніх років.