Дело не "Вконтакте". Действительно ли российские IT-проекты лучше украинских?

Российские сервисы получали инвестиции, поддержку, применяли агрессивный маркетинг. Украинские разработки вызвали только недоумение и непонимание.(Укр.)

Після блокування соціальних мереж і, можливо, 1С, розгорнулась дискусія на тему того, що українські софтверні розробки програють російським аналогам.

Опоненти приводять аргументи, суть яких полягає в тому, що російські проекти просто кращі і вони чесно витіснили українські розробки. Частково це правда.

Дуже добре, що блокування ресурсів дало можливість винести це питання в публічну площину.

Отже, приймемо за аксіому, що кращі продукти витісняють гірші. А також те, що для розробки кращих продуктів (в середньому) потрібно більше ресурсів та підтримки.

Тепер давайте порівняємо два ринки — український та російський.

1. Російський ринок є досить великим, а, отже, економічно доцільніше створювати продукти для нього. З тим, що пересічні росіяни в середньому багатші за пересічних українців, можна сперечатись, але грошей там все одно більше, оскільки російський ринок на порядок більший.

Але якби всі в світі так думали, то всі б робили софт виключно для США чи Китаю, проте, як ви розумієте, є багато успішних продуктів для локальних маркетів, які хтось розробляє і на яких хтось заробляє.

2. Варто зазначити, що російський ринок рано чи пізно переходить в російськомовний ринок, а це Україна, Молдова, Білорусь, Казахстан, Росія, Ізраїль, і ще мільйони інших російськомовних у всьому світі. Тому, створивши продукт один раз, можна його масштабувати на інші країни. Чого не скажеш про українські і україномовні продукти.

3. Підхід Росії в тому, щоб замінити/скопіювати/витіснити англомовні сервіси російськими, підхід України — "для чого нам український stackoverflow, всі повинні знати англійську", а, отже, більш відкритий.

Таким чином, російські сервіси отримували інвестиції, підтримку, застосовували агресивний маркетинг. Українські розробки викликали лише подив і нерозуміння. Особливо після того, як Facebook і інші сервіси зробили російську (українську) локалізацію.

Додам, що більшість українських ІТ спікерів роблять слайди англійською, коли виступають в Україні. Більшість слайдів в Росії — російською.

Агресія україномовних громадян проти сервісів, що не мають української локалізації — це тихий писк в порівнянні з тим, як росіяни реагували і реагують на відсутність російськомовних інтерфейсів відомих програм.

Ви не повірите, але російськомовна Visual Studio в Росії дуже популярна.

4. Відсутність інвесторів в український софт і бізнес ("для чего делать для Украины, делайте сразу на русском для всего СНГ, тут рынка нет").

Відповідно роки йшли, а ринку не було і НЕ СТАЛО. Бо з самого початку ніхто цей ринок не створював. Додам, що як тільки з'являвся умовний "фейсбук", "убер" чи "групон", в Росіії з'являвся десяток аналогів чи копій, які потім продавались оригіналу або працювали паралельно.

Звісно, це все фінансувалось з державних та приватних, часто крадених з державного бюджету грошей. Але факт залишався фактом — поки українці шукали інвесторів, однодумців, в Україну вже входило від 1 до 5 російськомовних аналогів. І на цьому потуги українців закінчувались, оскільки сенсу конкурувати не було.

Звісно, в таких умовах (4-0 на користь Росії) український бізнес робив ПОГАНИЙ або ХОРОШИЙ продукт, який витіснявся ХОРОШИМ або ВІДМІННИМ продуктом з Росії.

"Інвесторська тусовка" продовжує стояти в позі страуса і теревенити про те, що в Україні немає проектів для інвестування.

Але давайте подивимось:

- Easy way - аналог яндекс транспорту;
- Navizor Ukraine і Українські дороги - UaRoads;
- ДонорUA (на голову вище російських аналогів і не тільки);
- Uber/Lift - Uklon;
- TAXER, youcontrol.com.ua, Opendatabot;
- Prometheus;
- Texty.org.ua;
- EduPay;
- моніторинговий проект око;
- photofact
- Happy Paw

Багато з цих проектів є соціально-орієнтованими, оскільки іншого способу отримати хоч якісь кошти на розвиток в них немає. Повірте, за цими компаніями та сервісами стоять абсолютно нормальні спеціалісти та підприємці, які не гірші тих, хто робить/робив всі відомі вам російські сервіси.

Єдина різниця в тому, що російський сайт на "вордпресі" про новини мобільного ринку на російській мові зміг отримати 1 млн доларів інвестицій, а аналог прекрасного.айті — 200 тисяч доларів, а більшість вищезгаданих сервісів не змогли отримати нічого або самий мізер.

І якби в умовної української соціальної мережі "Коліжанки" в 2005 році був би зайвий мільйон на розвиток, повірте, ВКонтакте, який був в той час жахливим, не відчував би себе тут як на прогулянці.

І хоч я сам часто критикую ті чи інші українські сервіси, але розумію, що не може сервіс, де працює три людини, і в якого є 20-50 тисяч доларів, конкурувати з корпораціями, що торгуються на біржах.

Дискусія про те, потрібні чи не потрібні вітчизняні "вконтакті" — це не тут. Моя мета - пояснити, що в пустелі дерево не проросте, якщо його постійно не поливати.

І якщо так звані "інвестори", держава і громадяни не зрозуміють, як і завдяки кому/чому виникають успішні проекти, ми ніколи не увійдемо до клубу успішних країн. Максимум в клуб увійдуть окремі українці, які поїдуть робити стартапи для американського та інших ринків.

Оригінал публікації — на сторінці Олександр Краковецький у Facebook