Что делать с остатками средств единого казначейского счета
Два года подряд остатки средств на едином казначейском счете бьют рекорды. Как правильно ими распорядиться? (Укр.)
Вже два роки поспіль обсяги залишків коштів на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) б'ють рекорди.
Така тенденція актуалізує проблематику управління тимчасово вільними залишками коштів ЄКР та валютних рахунків.
Однак бачити повну картину руху коштів немає можливості, оскільки відсутня доступна інформація з боку Держказначейства.
Щоденна картина надходження і витрат коштів ЄКР доступна лише Держказначейству та урядовцям. У доступі є тільки інформація про залишок коштів на ЄКР на початок кожного місяця з 2003 року. Ця сума з незначними коливаннями залишається незмінною протягом кількох останніх місяців.
При цьому запозичення Мінфіну на внутрішньому ринку не завжди відбуваються в потрібний час і в потрібних обсягах, оскільки учасники ринку не володіють повною інформацією про потреби в коштах. Як результат — бюджет або не залучає потрібні обсяги коштів, або залучає їх і не використовує.
Тему відсутності у відкритому доступі щоденних даних про залишки коштів ЄКР порушував Vox Ukraine. В Україні досі багато таких бюрократичних нюансів.
Держказначейство отримує доходи нерівномірно, їх залишки лежать на казначейському рахунку, казначейство їх ніде не розміщує, вони не працюють і не приносять державі доходу. Залишки накопичуються, і лише місцеві бюджети та окремі державні установи розміщують кошти на депозитних рахунках у банках.
Держказначейство повідомляє лише про стан справ на початок місяця та про відшкодування ПДВ великими обсягами один-два рази на місяць. Проаналізувати, які доходи та витрати бюджету були протягом місяця, неможливо. Щоденна інформація замінюється на оновлені файли без накопичення історії даних.
Щоб отримати якесь розуміння, потрібно накопичувати інформацію самостійно. Наприклад, щоб зібрати докупи всі дані про щоденну динаміку надходжень та витрат ЄКР, я щоденно зберігаю інформацію, яку публікує Держказначейство.
На основі даних за вісім місяців вимальовується картина, як відшкодування великих обсягів ПДВ впливало на динаміку курсу. Зниження курсу гривні спостерігалося в періоди, коли відшкодовувалися великі обсяги ПДВ.
Експортери спрямовували ці кошти на купівлю валюти, і ринок реагував на посилений попит. Щоб згладити цей негатив, НБУ проводив валютні аукціони.
Доступна для загалу статистика ЄКР дозволяє простежити, що у 2006-2008 роках залишки коливалися на рівні 15 млрд грн. Однак з початку 2009 року ці обсяги пішли на спад і до 2015 року переважно перебували на невисоких рівнях.
Аналогічна тенденція і щодо питання управління вільними залишками коштів ЄКР та валютних рахунків. У 2006-2008 роках питання жваво обговорювалося, готувалися варіанти співпраці з представниками банківських установ, але після зниження залишків питання стало неактуальним і на нього не звертали уваги.
У Мінфіну є плани, вони викладені у стратегії реформування системи управління державними фінансами, оприлюдненій у лютому 2017 року. Відомство має намір вирішити проблеми управління залишками на ЄКР, покращити управління державним боргом та узгодити надходження коштів з плановими витратами.
Виконати це планується у 2018-2019 роках. Зокрема, у 2018 році планується визначити механізм здійснення операцій з розміщення тимчасово вільних коштів ЄКР. Ризики, які можуть стати на заваді, — обмежений кадровий потенціал та недостатня аналітична спроможність.
У Бюджетному кодексі із змінами 2010 року та ухвалених на його виконання документах можна знайти затверджені ще у 2011 році порядки, необхідні для проведення передбачених стратегією операцій з коштами ЄКР. Зокрема, операції репо з ОВДП або розміщення коштів на депозитах.
Очевидно, що ці механізми не ідеальні і їх потрібно розвивати. Принаймні мені не відомо про проведення будь-яких операцій за цими порядками.
У банківській системі вже багато місяців лежать понад 100 млрд грн. Цей обсяг періодично знижується, але потім знову зростає. Ця ліквідність переважно короткострокова, тож активне розміщення коштів ЄКР буде лише підвищувати ліквідність, яка розміщуватиметься у депозитні сертифікати.
Тобто опосередковано через банки НБУ буде сплачувати певний відсоток Мінфіну за і так надлишкову ліквідність. Тож питання потребує всебічного вивчення фахівцями Мінфіну, ДКС, НБУ, фахівцями з боку учасників ринку. На мою думку, для всебічного вивчення не вистачає двох ключових елементів.
Перший — доступна статистика за ЄКР у більш-менш агрегованому вигляді в щоденному форматі. Це дозволить оцінити динаміку ЄКР в історичній частині, зрозуміти періоди та строки, на які ДКС може розміщувати кошти.
Другий — проведення періодичних тестових операцій у невеликих обсягах. Це дозволить Мінфіну та ДКС відшукати недоліки наявних механізмів, щоб при виконанні стратегії можна було отримати позитивний результат.