Кому больницы отдают бюджетные деньги на ремонты без тендеров?

Законодавство дозволяє замовникам вирішувати, як вони обиратимуть підрядників за договорами з ремонтів, вартість яких не перевищує 1,5 млн грн.

Замовник може використати електронну систему закупівель для оголошення конкурентної процедури та обрати найкращу з поданих пропозицій.

Така процедура передбачає оприлюднення вимог, яким повинен відповідати переможець, та аукціон на пониження ціни, де учасники можуть покращити свою цінову пропозицію і збільшити шанси на перемогу.

Інший варіант — укладання договору з вільно обраним контрагентом. Замовник без тендеру довільно обирає підрядника та укладає з ним угоду. Якщо вартість закупівлі перевищує 50 тис грн, замовник зобов'язаний оприлюднити в системі звіт про договір не пізніше наступного дня після його укладання.

Який би варіант замовник не обрав, закон зобов'язує його дотримуватися принципів здійснення закупівель. Серед них — максимальна економія, ефективність, відкритість, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Оскільки мета замовника — закупівля якісних робіт за найнижчою ціною, укладенню договору на виконання капітального ремонту або реконструкції без проведення тендеру повинна передувати перевірка потенційного контрагента. Зокрема — чи має він досвід, обладнання, працівників та добру репутацію.

Експерти центру "Ейдос" та аналітики YouControl перевірили звіти за договорами на виконання робіт вартістю від 1 млн грн до 1,5 млн грн, опубліковані медичними закладами та департаментами охорони здоров'я з 1 грудня 2016 року по 31 березня 2017 року. Всього проаналізовано 51 звіт про укладання договору.

Загальна сума договорів становить 69 млн грн.

Аналітики проаналізували досьє контрагентів — юридичних осіб, з якими були укладені договори, на предмет строку існування компанії, розміру статутного фонду, наявності податкового боргу, фігурування в кримінальних провадженнях.

Дослідники встановили, що сім договорів, вартість яких становить 18,7% від загальної вартості угод, укладено з компаніями, які існують менше року. Це означає, що такі компанії можуть не мати досвіду і матеріальної бази.

Одинадцять договорів, вартість яких становить 28,5% від загальної вартості угод, укладено з компаніями, які фігурують у кримінальних провадженнях.

Отже, третина замовників не дотрималася принципів публічних закупівель, не перевірила кваліфікацію підрядників, не використала інформацію з відкритих реєстрів для перевірки доброчесності своїх контрагентів. Відповідно, укладені ними договори несуть ризик неефективного використання коштів.

Чому так відбувається? Порядок здійснення допорогових закупівель не врегульовано законодавством. Закон вимагає дотримання принципів закупівель, проте не передбачає алгоритму проведення допорогової закупівлі.

Жоден нормативний документ не зобов'язує замовників перевіряти доброчесність та кваліфікацію потенційних контрагентів на допорогових закупівлях. Звичайно, нічого не заважає замовникам робити це за власною ініціативою, проте, як показує практика, далеко не всі замовники виявляють таку ініціативу.

Закупівлями в Україні переважно займаються люди, які додатково до своїх основних посадових обов'язків виконують функції членів тендерних комітетів. Доволі часто це додаткове навантаження ніяк не оплачується.

Є питання і до фахової підготовки: у кращому випадку деякі члени тендерних комітетів брали участь в одно-дводенних семінарах з публічних закупівель. Усе це, безумовно, негативно впливає на ефективність закупівельного процесу.

Моніторинг закупівель, у тому числі допорогових, здійснюють тільки громадські активісти. Реальна результативність такого моніторингу невисока.

Як ситуація буде змінюватися? До кінця 2017 року уряд планує розширити сферу дії закону на допорогові закупівлі. Замовникам доведеться оголошувати тендери.

Стратегія реформування системи публічних закупівель також передбачає професіоналізацію цієї сфери. Поступово тендерні комітети будуть замінені функціональними обов'язками профільних спеціалістів.

Крім того, у Верховній Раді зареєстрований законопроект №4738-д, який унормовує порядок здійснення державного аудиту Службою моніторингу закупівель. Мета такого моніторингу — попередження порушень у сфері закупівель та дотримання замовниками законодавства.

Дослідження проведене в рамках проекту центру "Ейдос" "Забезпечення ефективних медичних витрат" за фінансової підтримки програмної ініціативи "Громадське здоров'я" міжнародного фонду "Відродження"