Индекс человеческого развития: Украина падает, что делать

Минулого тижня ПРООН в Україні представила доповідь про стан людського розвитку у 2016 році.

Позитивним є те, що Україна залишається серед країн з високим рівнем людського розвитку і поліпшила деякі показники, наприклад, тривалість часу навчання.

Проте є і негативні аспекти: Україна втратила кілька позицій у рейтингу і тепер її місце — одне з найнижчих серед країн регіону та Європи.

Так, індекс людського розвитку в Україні становить 0,743. Вона посідає 84-те місце серед 188 країн і територій. У 2015 році Україна була на 81-му місці.

Ця оцінка відображає реальний стан справ у країні, на території якої триває збройний конфлікт та яка важко працює над модернізацією своїх економічних, політичних і соціальних інститутів.

Найважливішим висновком доповіді є те, що шляху назад у реформах нема. Будь-які затримки у розв'язанні проблем країни лише погіршать умови життя українців.

Доповідь про стан людського розвитку — це як фото людини. Ще краща метафора — рентгенівський знімок організму. Він може допомогти встановити діагноз і призначити лікування, причому основна увага приділяється "людському" виміру.

Доповідь бере початок з 1990-х років з простої ідеї: реальним багатством країни є люди. Людський розвиток — це ставити людей у центр усіх процесів розвитку. Кожна глобальна доповідь доповнюється Індексом людського розвитку (ІЛР), в якому поєднуються індикатори рівня доходів, освіти та стану здоров'я.

Вони дозволяють більш збалансовано оцінити прогрес країни на відміну від оцінки лише за показником ВВП на душу населення. ІЛР — це зведені показники для оцінки прогресу у трьох основних сферах людського розвитку: довге та здорове життя, доступ до знань та достойний рівень життя.

Довге та тривале життя вимірюється за допомогою показника очікуваної тривалості життя при народженні. Рівень знань вимірюється середньою кількістю років навчання серед людей віком понад 25 років.

Доступ до знань визначається очікуваною тривалістю навчання — кількістю років навчання, яке, як очікується, може отримати дитина з вступу до школи, якщо протягом її життя зберігаються поточні тенденції залучення населення до освіти.

Рівень життя визначають за допомогою валового національного продукту (ВНП), конвертованого в міжнародні долари вартістю на 2011 рік, з використанням показників паритету купівельної спроможності (ПКС) на душу населення.

Під час аналізу використовувалися і кількісні, і якісні дані. Результати показують рівень прогресу різних країн у процесах розвитку, основні досягнення, недоліки та, найважливіше, проблеми, які вимагають негайного розв'язання.

Основний висновок з цьогорічної доповіді полягає у тому, що майже в кожній країні окремі категорії населення більш соціально незахищені за інші.

Це можуть бути жінки і дівчата, жителі сільської місцевості, люди з інвалідністю, представники національних меншин, корінних народів, мігранти та біженці, люди похилого віку або представники ЛГБТІ-спільнот.

Їх незахищеність багаторівнева. Існує висока вірогідність, що діти, які народжуються у соціально незахищених сім'ях, залишатимуться незахищеними протягом усього життя.

В окремих країнах жінки досі мусять отримувати згоду своїх чоловіків на те, щоб працювати. Приблизно у 100 країнах, у тому числі в Україні, жінкам забороняється обіймати певні професії лише тому, що вони жінки.

Однак щодо України найбільш песимістичні результати стосуються рівня життя. Хоча протягом 1990-2015 років загальне значення ІРЛ України зросло на 5,2%, зараз валовий національний дохід (ВНД) нижчий, ніж на початку 1990-х років, коли було вперше проведено оцінку рівня людського розвитку.

Протягом 1990-2015 років очікувана тривалість життя при народженні зросла на 1,3 року, очікувана тривалість навчання — на 2,9 року, середня кількість років навчання — на 2,2 року, але ВНД на душу населення впав на 31,9%.

На графіку нижче видно, що нема жодної сфери, у якій результати України погіршилися б настільки сильно, як за показником ВНД.

Цей показник є найнижчим і в порівнянні України з іншими країнами регіону. Якщо в інших сферах показники України приблизно однакові з рейтингами інших країн подібного розміру та рівня розвитку або навіть кращі за них, то за показником ВНД Україна найбільше відстає від інших європейських країн.

Отже, поки країни з подібними умовами та проблемами, які має Україна, поступово рухаються вперед та підвищують свій ВНД, потенціал людського розвитку в Україні використовується недостатньо, а розрив з іншими країнами зберігається.

Визнаючи важливість усіх інших складових Індексу людського розвитку, слід підкреслити, що саме економічний розвиток і справедливий розподіл ресурсів може найбільше сприяти підвищенню місця країни у рейтингу людського розвитку.

Рецепт для цього добре відомий: Україна потребує сприятливого інвестиційного клімату, чесної судової системи, реальної боротьби з корупцією та інших реформ, про які говорять міжнародні донори та які визначені в угоді про асоціацію з ЄС.

Амбітні реформи, у центрі яких стоять інтереси людей, — єдиний спосіб досягнення прогресу у рівні людського розвитку України.

Система ООН в Україні вживає всіх можливих заходів для сприяння Україні у цьому напрямі. Ми просуваємо місцевий розвиток у громадах, підтримуємо малий бізнес через програми грантів на сході України та для переселенців.

Доповідь містить низку рекомендацій щодо заходів, яких повинні вжити органи влади. Важливо, щоб програми були розроблені для всіх категорій населення та охоплювали тих, хто раніше залишався поза увагою.

На завершення хочу підкреслити, що ця доповідь переповнена оптимізмом.

Людський розвиток для кожного і кожної — це не лише мрія, це здійсненна можливість. Порядок денний сталого розвитку до 2030 року, до якого Україна приєдналася спільно з іншими країнами світу, встановлює зобов'язання на глобальному рівні, що ніхто не повинен залишатися поза увагою.

Прогрес щодо усіх цілей сталого розвитку, запорукою якого є глибокі та системні реформи, неодмінно приведе до підвищення рівня людського розвитку в Україні.