Новые правила для производителей тепла из альтернативных источников

21 березня народні депутати підтримали законопроект "Про внесення змін до закону "Про теплопостачання" щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії".

Цей документ змінив правила встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється з енергії сонця, біомаси, біогазу, газу з органічних відходів, геотермальної енергії.

Віднині правило таке: тариф на "альтернативну" теплову енергію повинен становити 90% тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, який встановлений для відповідного виробника, або 90% середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, якщо компанія не виробляє тепло з природного газу.

Правило діє для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевого бюджетів, та для населення. Це означає, що виробники теплової енергії з твердого палива отримують підвищений тариф, а споживачі — 10-відсоткову знижку порівняно з тарифом, який вони сплачують власникам газових котелень.

Процедура встановлення тарифів буде виглядати так.

1. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження буде щоквартально визначати та оприлюднювати середньозважені тарифи на теплову енергію з природного газу.

2. З урахуванням середньозважених тарифів суб'єкти господарювання будуть визначати тариф на теплову енергію з альтернативних джерел.

3. Вказані розрахунки разом із заявою повинні бути подані до органів місцевого самоврядування, які встановлюють вказані тарифи. Якщо такий орган протягом 30 календарних днів не встановив тариф або не надав вмотивовану відмову, тариф вважається затвердженим.

Законопроект отримав позитивні відгуки від багатьох учасників ринку. Основні переваги нововведення такі.

1. Зниження тарифів на теплову енергію для споживачів.

2. Зменшення строків окупності і, як наслідок, збільшення інвестиційної привабливості проектів будівництва котелень, що працюють на твердому паливі.

3. Заміщення газу місцевим твердим паливом, тобто збереження фінансових ресурсів в Україні замість виплати їх у валюті зарубіжним постачальникам газу.

Позитивних відгуків заслуговує і процедура встановлення тарифів, яка захищає інтереси виробників тепла. Вона чітко визначає строки ухвалення рішень про встановлення тарифів і наслідки за їх порушення з боку місцевої влади.

Єдине питання в цьому контексті викликає передавання повноважень щодо визначення та оприлюднення середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, до Держенергоефективності.

Згідно з ухваленим у 2016 році законом "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", саме комісія моніторить та формує тарифну політику у сфері виробництва теплової енергії.

Своєю чергою, функції агентства спрямовані на реалізацію державної політики у сфері енергоефективності та використанні відновлюваних джерел енергії: узагальнення практики застосування законодавства, розробка та контроль за реалізацією цільових програм, сприяння у залученні інвестицій.

Таким чином, разом з ухваленням законопроекту Держенергоефективності отримало невластиві йому повноваження у сфері тарифної політики.

Такий підхід законодавця не відповідає зрозумілому розподілу повноважень органів влади у теплоенергетиці, може призводити до суперечок навколо правомірності ухвалення регуляторних рішень і заважає побудові прозорої та передбачуваної системи незалежного державного регулювання ринку.

Насамкінець варто звернути увагу на ще одне тонке питання.

Ухвалений законопроект не сприяє розвитку конкурентних відносин у сфері постачання теплової енергії для бюджетної галузі. Більше того, він автоматично віддає перевагу виробникам тепла з альтернативних джерел енергії, обмежуючи можливості конкуренції з боку тих, хто використовує природний газ.

Така автоматична перевага з'являється на рівні чинної системи закупівель.

Бюджетні установи повинні проводити закупівлі теплової енергії на тендерах за найнижчою запропонованою ціною. Газова котельня, виходячи з норм законодавства, не може запропонувати нижчу ціну, ніж виробник тепла з біомаси, адже тариф останнього завжди буде на 10% менший.

Це може призвести до збільшення кількості конфліктних ситуацій та оскаржень результатів публічних закупівель теплової енергії.

Для створення ефективних ринкових механізмів у галузі теплопостачання законодавство повинно передбачати лише верхню граничну межу для тарифів на теплову енергію, стимулюючи виробників зменшувати власний тариф завдяки підвищенню ефективності виробництва та оптимізації бізнес-процесів.

Cаме такий підхід передбачає концепція запровадження ринку теплопостачання в Україні, розроблена Держенергоефективності за підтримки USAID. Цей документ повинен втілитися у законопроекті, що буде регулювати ринкові механізми та принципи конкуренції у галузі теплопостачання.

Лише швидка реалізація цього сценарію дозволить запровадити конкурентні ринкові відносини, які дозволять забезпечити максимальний розвиток галузі та збалансувати інтереси споживачів та бізнесу.