Энергоэффективный "Ждун"

Енергоефективність у житловому фонді — один з пріоритетів житлової реформи та енергетичної безпеки України. Однак профінансувати цей пріоритет непросто.

За даними Держенергоефективності, потреба в інвестиціях на проведення термічної модернізації житла, а це 75 тис багатоповерхівок та 6,5 млн індивідуальних будинків, становить 48,5-86,9 млрд дол.

Мінрегіонбуд наголошує, що модернізація житлового фонду наблизить енергетичну незалежність України, дозволить суттєво скоротити імпорт природного газу у разі досягнення поточного рівня втрат країн ЄС.

За підрахунками міністерства, економія може сягнути 11,4 млрд куб м газу або 60% імпорту України. Теплова санація будинків дозволить скоротити споживання на 7,3 млрд куб м, заміна індивідуальних котлів — на 1,7 млрд куб м, модернізація котелень — на 1,1 млрд куб м, модернізація мереж — на 1,3 млрд куб м.

Ці показники свідчать не лише про вражаючу неефективність житла, а й про значний потенціал енергозбереження. Однак декларації — ще не реальні зміни.

Єдиним державним фінансовим інструментом наразі є урядова програма з енергоефективності, так звані теплі кредити. За два роки вона стала популярною серед населення. Держава відшкодовує громадянам 20-70% коштів, витрачених на матеріали та обладнання, що сприяють енергозбереженню.

У 2017 році держава виділила на програму незначну суму — 400 млн грн. За розрахунками Держенергоефективності, її вистачить на кілька місяців. Однак є перспектива збільшення видатків з держбюджету на енергоефективні заходи.

У грудні 2016 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман запевнив: якщо програма покаже ефективні результати протягом трьох-чотирьох місяців 2017 року, додаткові кошти в бюджеті знайдуться. Глава уряду спрогнозував виділення наприкінці 2017 року на "теплу" допомогу загалом близько 1,5 млрд грн.

Крім того, уряд запропонував створити ще один фінансовий інструмент для проведення енергоефективних заходів — Фонд енергоефективності. Відповідний законопроект вже зареєстрований у Верховній Раді.

Передбачається, що фонд буде заснований урядом як окрема неприбуткова фінансова інституція. Органами управління будуть наглядова рада та дирекція. Наглядова рада складатиметься з двох представників Кабміну, двох незалежних членів та одного представника міжнародних фінансових організацій або донорів.

Очікується, що фонд надаватиме кредити та гранти на енергоефективні проекти у житловому секторі. Проте наразі не зрозумілі умови надання такої допомоги.

Крім того, є юридична проблема. За законом "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг", надавати кредити залученими коштами має право лише кредитна установа на підставі відповідної ліцензії. До того ж, послуга з надання грантів не віднесена до фінансових послуг.

Фінансуватимуть фонд держбюджет і міжнародні фінансові організації.

Як зазначав віце-прем'єр Геннадій Зубко, Фонд енергоефективності зможе працювати з квітня 2017 року. Однак з кожним днем ця перспектива віддаляється.

Експерти сумніваються, що фонд невдовзі запрацює. На думку представника ЄБРР Сергія Масліченка, йдеться про створення нового банку розвитку, а бюрократична тяганина в таких випадках триває не один місяць.

Однак і до початку бюрократичної тяганини може минути чимало часу, адже для повноцінного функціонування нової інституції необхідно на законодавчому рівні закріпити правила гри у сфері енергозбереження та енергоефективності.

Іншими словами, потрібно врегулювати питання управління в багатоквартирних будинках, визначити моделі договірних відносин між споживачами і компаніями, які надають комунальні послуги, забезпечити комерційний облік послуг та розробити систему енергетичної сертифікації будівель.

Для цього треба прийняти закони про енергетичну ефективність, про комерційний облік комунальних послуг та про житлово-комунальні послуги. Без них Фонд енергоефективності ризикує залишитися без клієнтів.

Наприклад, передбачається, що фінансування фондом заходів з термічної модернізації та реконструкції житла повинно здійснюватися за наявності сертифіката енергетичної ефективності будинків. Запровадити сертифікацію повинен законопроект про енергетичну ефективність будівель.

Зокрема, він передбачає обов'язкову сертифікацію об'єктів. Приміром, якщо ОСББ планує скористатися допомогою фонду, то таке об'єднання повинне за власний кошт на договірних умовах отримати сертифікат і лише потім може претендувати на отримання кредиту чи гранту на проведення заходів з енергозбереження.

Відповідно до законопроекту, Мінрегіонбуд мусить розробити порядок проведення сертифікації. Цей документ встановить вимоги щодо збирання та обробки інформації про використання енергетичних ресурсів, а також визначить, чи відповідають такі показники мінімальним вимогам до енергоефективності.

Отже, роботи для досягнення бодай мінімальної цілі — зменшення енергоспоживання житлового сектору на 25% при потенціалі 60% — непочатий край. Натомість депутати уже два роки відкладають розгляд цього питання.

Залишається сподіватися, що найближчим часом у Верховній Раді пройде довгоочікуваний День енергоефективності, який зрушить реформу з мертвої точки.