Операция "Антиофшор", или Как еще Украина может противодействовать уклонению от уплаты налогов

З 2013 року у світі розгортається кампанія з протидії зменшенню бази оподаткування та переміщенню прибутків у низькоподаткові юрисдикції, так звані анти-BEPS (Base Erosion and Profit Shifting, у перекладі — розмиття податкової бази та виведення доходів з-під оподаткування).

За найбільш консервативними оцінками, таке негативне явище щорічно зменшує надходження від корпоративного податку в світі на 100-240 млрд дол. Це 4-10% загального обсягу надходжень від такого податку.

"Вершки" у вигляді зекономлених сум податку отримують транснаціональні компанії, що порушує принцип справедливості та рівності в оподаткуванні.

Відомим прикладом таких компаній стала мережа кав'ярень Starbucks, яка за 14 років свого існування у Сполученому Королівстві отримала 3 млрд фунтів стерлінгів прибутку, але сплатила лише 8,5 млн фунтів стерлінгів податків. Очевидно, що така практика має низку негативних наслідків.

1. Держави, на території яких формується дохід, несуть значні податкові втрати.

2. Справедливість і цілісність національних податкових систем підривається. Транснаціональні компанії отримують змогу зменшувати податкове навантаження і штучно уникати сплати справедливої частки податків.

3. Відбувається викривлення конкуренції. Транснаціональні компанії отримують можливість використовувати податкові переваги, недоступні для їх конкурентів, якщо останні працюють винятково на внутрішній ринок.

Куди далі

Занепокоєність держав помітними втратами у податкових надходженнях та світова фінансова криза стали відправною точкою у розвитку кампанії анти-BEPS.

Її ініціаторами та основними провідниками стали країни ОЕСР (Організація економічної співпраці та розвитку) та Велика двадцятка. Вони узгодили заходи, які формують так звані мінімальні стандартанти-BEPS. Чого саме вони стосуються?

1. Удосконалення протидії неналежному використанню договірних норм у сфері оподаткування.

2. Запровадження обов'язку підготовки великими транснаціональними компаніями нового виду звітності з трансфертного ціноутворення (country-by-country reporting).

3. Утримання від недобросовісних форм міжнародної податкової конкуренції.

4. Удосконалення механізму вирішення транскордонних податкових спорів шляхом підвищення ефективності взаємних узгоджувальних процедур.

Не бажаючи залишатися осторонь таких ініціатив, у листопаді 2016 року Україна повідомила про намір долучитися до кола держав, які готові впровадити мінімальний стандарт BEPS. Тоді було оголошено, що з 1 січня 2017 року Україна приєднується до плану ОЕСР з протидії розмиванню податкової бази.

Рішення України не стало несподіванкою. Прагнення долучитися до відповідних проектів ОЕСР та Великої двадцятки було задеклароване ще навесні 2016 року.

Тоді гучний панамський скандал активізував у вітчизняному середовищі дискусії на тему протидії офшорним юрисдикціям, одним з наслідків яких стало прийняття указу президента про заходи щодо протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон.

Кроки на перспективу

Наша держава зробила перші кроки в напрямку запровадження мінімальних стандартів анти-BEPS. Підтвердження цьому — внесення змін до Податкового кодексу наприкінці 2016 року.

Зокрема, ми оновили вимоги до документації з трансфертного ціноутворення, які наближені до рекомендацій ОЕСР в частині підготовки так званих локальних звітів.

Разом з тим, чіткої впевненості у тому, що зазначених мінімальних стандартів анти-BEPS буде достатньо для ефективної протидії настільки складному явищу як зменшення бази оподаткування і переміщення прибутків, наразі нема. Виникає питання: які ще заходи можуть бути використані в Україні?

Логічно було б доповнити мінімальний стандарт обов'язком розкривати схеми агресивного податкового планування платниками податків та податковими консультантами — mandatory disclosure rules.

Є два ключові аргументи на користь використання такого інструменту.

1. Його впровадження узгоджується з рекомендаціями ОЕСР, сформульованими в рамках кампанії анти-BEPS.

2. Такі правила успішно використовуються у США, Канаді, ПАР, Сполученому Королівстві, Португалії, Ірландії, Ізраїлі та Південній Кореї.

До 31 березня 2013 року завдяки використанню таких правил фіскальним органам Сполученого Королівства стало відомо про 2 366 подібних схем. Такі ж правила в ПАР дозволили контрольним органам отримати інформацію про 629 схем.

Очевидно, що використання цих механізмів може поліпшити інформаційне забезпечення фіскальних органів та оптимізувати їх фінансові, кадрові та організаційні ресурси.

Добросовісні платники податків отримають переваги від запровадження правил обов'язкового розкриття схем. Фіскальні органи отримуватимуть інформацію, яка дозволить їм фокусуватися на найбільш проблемних схемах і ризикованих платниках. Як наслідок, добросовісні платники відчуватимуть менший тиск.

Не менш важливим наслідком може стати і те, що недобросовісним платникам податків стане важче отримувати штучні податкові вигоди. Таким чином, можливості обов'язкового розкриття схем агресивного податкового планування залишаються не лише не використаними, але й малодослідженими в Україні.

Це при тому, що існує як позитивний світовий досвід його використання, так і зацікавленість в імплементації цього інструменту з боку провідних держав, що розвиваються, — Бразилії, Чилі, Китаю, Індії.

Саме тому розкриття схем агресивного податкового планування в обов’язковому порядку виглядає достатньо обґрунтованим і зваженим. Останнє слово залишається за законотворцями.