Бездумного списания долгов не будет

З початку цього року починає працювати Секретаріат та Арбітражний комітет з проведення  фінансової реструктуризації.

Отже можна сподіватися, що ми нарешті побачимо перші успішні реструктуризації і повернення до нормальної діяльності потенційно платоспроможних підприємств.

Проте не варто плекати ілюзії, що борги просто спишуть

Відновлення кредитування економіки України неможливе без вирішення непрацюючих кредитів та зменшення частки проблемної заборгованості. Фінансова реструктуризація дозволяє потенційно живому підприємству викарабкатися з боргової ями і повернутися до нормальної роботи.

Розробляючи цей закон ми чітко визначили, що це не уникнення відповідальності усіх перед усіма чи списання безнадійних кредитів. Це не робота з підприємствами, які вже не мають жодного шансу на відновлення.

Це робота виключно з тими, хто має зрозумілу бізнес модель, нормальний менеджмент, конкурентоздатну продукцію і тимчасові проблеми з ліквідністю. І в цьому випадку необхідно шукати компроміс між позичальником і кредитором, щоб підприємство запрацювало.

Впроваджений нами законодавчо механізм – це зібраний успішний досвід Туреччини та Великобританії. Щоправда, в цих країнах процес відбувався без втручання держави, а шляхом запровадження договірних правил, які забезпечили ринковий та збалансований механізм урегулювання простроченої заборгованості.

Як і закордонні, українські боржники та кредитори також надають добровільну згоду на початок процедури. Але далі діють чіткі правила, дотримуючись яких сторони конфлікту можуть мирно домовитись про реструктуризацію боргів впродовж максимум 180 днів.

Заявку на реструктуризацію своїх боргів подає сама компанія, яка має за плечима кілька проблемних кредитів одразу в кількох банках. В ній боржник повинен обґрунтувати необхідність проведення фінансової реструктуризації. А також надати довідку про всі свої зобов’язання, у тому числі прострочені, і бізнес-план на найближчий рік.

Це дозволить зрозуміти, як саме компанія планує повернути собі платоспроможність. Детальний аудит незалежними експертами необхідний, щоб підтвердити життєздатність бізнесу боржника і його фінансовий стан.

Незалежними експертами також здійснюється координація та моніторинг проведення процедури. Вимоги до незалежних експертів визначає Арбітражний комітет, який також формує список арбітрів.

Щоб процес розпочався, потрібна  згода кредиторів, якими крім банків можуть виступати також фінансові компанії і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Готові до реструктуризації кредитори повинні володіти щонайменше 50% від загальної суми боргу та ніяк інакше не бути пов'язаними з позичальником.

Увесь документарний супровід та гарантію, що процедура відбуватиметься прозоро і справедливо, забезпечує Секретаріат, який працює на принципах професіоналізму та довіри. Оскільки саме Секретаріат приймає рішення про початок процедури фінансової реструктуризації, вкрай важливо не допустити конфлікту інтересів при його формуванні.

Діяльність Секретаріату контролює Наглядова рада, до якої увійшли представники профільних міністерств, громадських організацій та банків, переважно представники державних банків.

Тому зараз надзвичайно важливий громадський і зовнішній контроль за всіма процедурами, щоб не допустити викривлення основної ідеї закону. Щоб, замість роботи над поверненням бізнесу до життя, держава не почала перекладати відповідальність за погашення кредиту на державний бюджет, шляхом докапіталізації державних банків.

Наглядові ради державних банків за попередні періоди не показали особливої ефективності. Навпаки, вони посіяли переконання, що держава неефективний і поганий власник. Виключенням може стати нещодавно сформована наглядова рада націоналізованого ПриватБанку, до складу якої увійшли незалежні фахівці ззовні.

В ході добровільної фінансової реструктуризації можуть бути переглянуті терміни погашення боргу, розмір процентних ставок або інших умов кредитного договору. І навіть надано додаткове фінансове плече для виходу зі стану штопора.

Важливо, що на період проведення реструктуризації автоматично вводиться мораторій на продаж заставного майна компанії терміном на 90, або максимум 180 днів. Це дозволить поставити всіх кредиторів, яким заборгувала компанія, в рівні, а головне прозорі умови врегулювання конфлікту без висмикування активів за спиною одне одного.

На зборах кредитори обговорюють та затверджують план реструктуризації. План вважається затвердженим у двох випадках. Якщо за нього проголосували всі залучені кредитори. Або ж, якщо його погодили ті, хто в сумі мають більш як 2/3 вимог, тобто за процедурою арбітражу. У цьому випадку план реструктуризації вважається затвердженим з моменту винесення відповідного рішення арбітра.

Так чи інакше, план фінансової реструктуризації повинен бути затверджений протягом 90, або максимум 180 днів з моменту початку процедури. Якщо за цей час його не затверджено – процедура припиняється.

До слова, у Податковому кодексі нарешті передбачене звільнення учасників реструктуризації від сплати ПДВ з передачі майна та розстрочення сплати податку на прибуток. На це знадобилося два роки, та прийняття відповідних пільг – це справжня перемога.

Бо саме необхідність платити чималі податки в ході реструктуризації, тобто ще задовго до позитивного фінансового ефекту від неї, найчастіше зупиняла всі сторони перед прийняттям позитивного рішення почати процес врегулювання боргу.

Я вірю, що закон стане реальним інструментом вирішення боргових проблем та оздоровлення економіки, а не просто галочкою у звіті перед міжнародними кредиторами. І за три роки дії, все ж вдасться реструктурувати понад чверть корпоративних боргів, як ми це прогнозували спочатку.

Добра воля і чесне розкриття інформації дасть можливість боржнику успішно розібратися зі своїми фінансовими проблеми та відновити нормальну роботу без шкоди своїй репутації.

Це все стане реальним лише при усунені будь-яких конфліктів інтересів під час формування Секретаріату, арбітражних комітетів та визначенні вимог до незалежних експертів.

В іншому випадку це дискредитує закон, який ще навіть не встиг показати себе в дії.