Как использовать е-декларации против коррупционеров

Тисячі українських депутатів, урядовців та чиновників повинні були до 30 жовтня задекларувати свої доходи та активи й погодитися на оприлюднення цієї інформації в загальнодоступній базі даних.

Хоча запровадження системи е-декларацій кілька разів блокували, тепер громадськість має можливість бачити величезні статки українських посадовців, про які раніше можна було тільки здогадуватися.

Результати вражають: багато чиновників, що отримують помірні офіційні зарплати, володіють вишуканою нерухомістю, великою кількістю землі, офшорними компаніями, автомобілями преміум-класу, дорогими годинниками та коштовностями, колекціями антикваріату та творів мистецтва, тримають величезні суми готівки, здебільшого в доларах та євро.

Деякі посадовці — помірні мільйонери, багатство інших сягає мільярдів доларів. Вартість задекларованих активів приголомшила країну, хоч іноземці і схвалюють демонстрування українською владою небувалої прозорості.

Запровадження е-декларування гідне похвали, однак воно повністю запрацювало тільки після того, як МВФ пригрозив не давати більше кредитів, а ЄС — позбавити Україну перспектив отримання безвізового режиму.

Тепер система починає працювати, але в умовах, коли ефективне покарання за корупцію у країні практично відсутнє. Унаслідок цього чиновники могли цинічно заповнювати е-декларації, очікуючи амністії капіталів. Це підтверджують чутки, що готуються спроби усунути можливість використання е-декларацій як основи для судового переслідування.

Єдиним очевидним агентом змін є Національне антикорупційне бюро, перед яким стоїть завдання розслідувати діяльність та притягнути до відповідальності корумпованих можновладців, що надмірно зловживали владою.

На жаль, Генеральна прокуратура намагається блокувати дії НАБУ, борючись за контроль над антикорупційними справами, що виступають на передній план. Мало того, НАБУ обмежене в ресурсах, адже невеличка група його працівників повинна мати справу з величезною кількістю корупційних справ.

Єдиний шлях упоратися з цим завданням — запропонувати угоду, яка дозволить залучити помітні ресурси до бюджету та водночас забезпечить амністію капіталу і захист від покарання деяким посадовцям.

Суть угоди така: будь-кому, хто задекларував від 100 тис дол до 100 млн дол статків, буде надана можливість заплатити добровільний штраф у розмірі 20% задекларованого. У випадку відмови в посадовців виникатиме обов'язок надати слідчим детальне обґрунтування того, що їхнє багатство є результатом законних та оподаткованих операцій.

Якщо достатніх пояснень не знайдеться, то можновладці опиняться під судовим переслідуванням з можливістю конфіскації майна та кримінального покарання. А на тих, хто задекларував понад 100 млн дол, чекатиме повне розслідування діяльності з можливістю кримінального покарання та конфіскації майна.

Такий підхід окреслить коло посадовців, які повинні бути покарані, суттєво спростить завдання для НАБУ та всієї країни. Багато декларантів зможуть сплатити добровільний штраф, оскільки це усуне ризик повної конфіскації та кримінальної відповідальності.

Це забезпечить суттєві надходження до бюджету, які можна буде використати на критичні для країни потреби, зокрема на підвищення обороноздатності, допомогу переселенцям чи розвиток інфраструктури.

Водночас багатіям, які відповідно до закону не зобов'язані подавати е-декларації, зокрема олігархам та іншим дуже багатим особам, не можна дозволити уникнути справедливості. Їхні статки слід дослідити, а активи, набуті корупційним шляхом, виявити та конфіскувати. Ті, хто підозрюються в незаконному набутті багатства, теж повинні потрапити під судове переслідування.

Такий підхід звільнить значну частину капіталу від корупційного шлейфу, а його власників — від загрози потенційного судового переслідування. Це очистить тіньовий статус активів і позитивно вплине на банківську систему, яка не має доступу до величезної кількості капіталу, набутого корупційним шляхом, та не отримує від нього вигоди.

Також імовірна репатріація інвестиційного капіталу, що стимулюватиме економічне зростання.

Система добровільних штрафів може очистити всю державну систему, виконавши функцію такої собі комісії правди та примирення, — підхід, використаний у багатьох країнах, які безнадійно застрягли у корупційній трясовині.

Звичайно, не можна бути наївним — реалізувати такий підхід буде нелегко. Правдивість е-декларацій потрібно перевірити. Оцінювання вартості багатьох задекларованих активів створить суттєві труднощі.

Крім того, справляння 20-відсоткового добровільного штрафу вимагатиме від держави гнучкості. Адже для тих, хто не має вільних грошей при значних статках, потрібно буде розтягнути оплату штрафу в часі та створити певні винятки у процедурі арешту майна за борги.

Повноважень НАБУ для запровадження таких нововведень, імовірно, виявиться недостатньо, а депутати можуть заблокувати цей інноваційний підхід у парламенті.

Водночас суспільство може сумніватися, чи матиме цей підхід позитивні результати. Однак така схема створює можливість вийти з безвиході, в яку країну загнали десятки років існування корупції. Нею потрібно скористатися.

Співавтор тексту — Олег Гаврилишин, професор економіки в Університеті Джорджа Вашингтона, колишній заступник директора департаменту пострадянських країн МВФ.