Прозрачная приватизация? Добавьте немного IT

Приватизаційні процеси, що відбувалися в Україні протягом останніх 25 років, навряд чи викликають асоціації зі словом "прозоро".

Навпаки — суспільна думка вкрай негативно оцінює приватизацію, що відбулася на початку 1990-х років, і з нею важко не погодитись.

Внаслідок неї було зруйновано багато підприємств, що мали великі промислові потужності та потенціал для розвитку. Кошти, що повинні були надходити до бюджету внаслідок приватизації, осідали в кишенях корумпованих чиновників або в рази не відповідали справжній вартості проданих підприємств.

Впровадження ІТ-рішень для реформування державного апарату та економіки було названо одним з пріоритетів першого післямайданного уряду. Почали превалювати ідеї оптимізації управлінських процесів, зменшення корупційного чинника завдяки прозорим онлайн-процедурам.

Запровадження системи публічних закупівель ProZorro можна назвати успішним прикладом реформування. Прозорі ІТ-принципи намагаються впровадити в енергетиці, на ринку землі, при автоматизації адміністративних функцій.

Практика показує, що ІТ не може бути панацеєю, але деякі проекти все ж дають надію на вирішення давніх проблем.

ProZorro.продажі

Створена групою волонтерів у лютому 2014 року система ProZorro за час свого існування заощадила понад 6 млрд грн державних коштів, не враховуючи вигоди підприємств малого і середнього бізнесу, які отримали доступ до замовлень.

Недавно "батьки" ProZorro запустили ще один проект — ProZorro.продажі, створений для реалізації державного майна. Перш за все — для організації аукціонів з продажу майна банків, що ліквідуються, а далі, з розвитком законодавчої бази, — майна державних підприємств і самих підприємств.

Саме з майна Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ProZorro.продажі і розпочали свій пілотний проект. У мережі можна знайти оголошені аукціони на найрізноманітніше майно банків: від кредитних пакетів до оргтехніки та квартир.

Як це працює

Як і система ProZorro, її "донька" ProZorro.продажі є "акумулятором знань", центральною базою даних (ЦБД), яка не має одного контрольного органу і наповнюється та підтримується усіма сертифікованими майданчиками.

Навіщо потрібні сертифіковані майданчики? Саме через них користувач реєструє свій лот, а інші беруть участь в аукціоні. Свої сайти для технічного забезпечення аукціонів розробили вже 12 комерційних майданчиків.

Це дозволяє кожному майданчику відображати на своєму ресурсі інформацію про всі лоти. Тобто користувач матиме повний доступ до всіх пропозицій незалежно від того, який майданчик він використовує. Розміщений на певному майданчику лот потраплятиме в ЦБД, звідки пошириться на всі інші майданчики.

Таким чином, публікуючи лот про продаж електрозварювальних систем на SmartTender.biz, користувач може бути впевненим, що інформація про нього з'явитися і на лендінгу "Альфа банку", і на UBIZ та інших.

Принцип "усі бачать усіх" допомагає досягнути максимального доступу для клієнтів усіх сервісів. На ринку виграє той майданчик, який має найбільше користувачів.

Крім того, в умовах існування великої кількості майданчиків вони будуть стежити одне за одним і не допускатимуть випадків прихованого впливу чи корупційного втручання у процес аукціону, адже всі акредитовані майданчики є конкурентами, які змагаються за рівнями зручності сервісу та власної репутації.

Тож ми маємо не закриту систему аукціонів, єдина мета якої — створити "штучну" процедуру для розкрадання державного майна, а конкурентну технічну машину, в якій сервіси конкурують між собою і надають найякісніші послуги.

Такі майданчики як SmartTender.biz, який запустив проект Smart Sales, налаштовані не тільки на проекти з продажу державного майна, а й спрямовують свої зусилля в комерційний сектор — адже і тут аукціони є потрібним інструментом для реалізації неліквідного та ліквідного майна.

Для держави ж найцікавіше — "мала" приватизація державних підприємств.

Хто гарантуватиме прозорість

Головна відмінність від "темного" приватизаційного минулого буде полягати у відкритості і публічності процесів, які відбуватимуться в рамках системи електронних торгів. Як і в системі закупівель, доступ до кожного тендеру буде мати будь-який громадянин, журналіст чи державний службовець.

Крім того, зникає корупційна складова на етапі доступу до аукціону, адже електронна система відкрита і доступна для всіх потенційних покупців.

Реалізація системи матиме позитивний ефект і дозволить відкрити нові горизонти для продажів: це буде прозорий процес продажу на відкритому аукціоні. Це буде спільний портал — єдиний і загальнодержавний, і це зовсім міняє підхід.

Проект вже працює, проте мусить пройти певний час, перш ніж майданчик зможе перейти від збуту майна підприємств до приватизації самих підприємств.

Умови, які гарантує електронна система торгів, нарешті дозволять проводити приватизацію на чесних ринкових засадах. Можливо, вже не за горами ті часи, коли асоціативний ряд "приватизація-корупція" докорінно зміниться.

Аби це стало реальністю, замало навіть найрозумніших ІТ-рішень. Як і у випадку з е-декларуванням, система запрацює не від факту її існування, а від активних дій бізнесу, медіа та громадськості в рамках чітких законних процедур.