Банковское лицензирование — без справки от психиатра

"Якщо тобі не подобається те, що ти отримуєш, зміни те, що даєш", — радив американський письменник Карлос Кастанеда.

Гарна порада у будь-якому аспекті життя, включаючи взаємодію державних органів з бізнесом та громадянами.

Наприклад, банкам ніколи не подобалася ухвалена ще у 2011 році постанова правління НБУ №306 про порядок реєстрації та ліцензування банківських установ.

Основна скарга: "Без перекладача — співробітника Національного банку — нічого не розбереш". Справді, постанова досить складно структурована та врегульовує понад 20 процесів: від погодження статуту нового банку та надання банківської ліцензії до змін у діяльності банківських відділень.

З одного боку, кодифікація близьких за предметом та способом регулювання питань — корисна річ, яка обмежує пошук необхідної регуляції одним нормативним актом. З іншого — постанова виписана за хронологічним, а не "процесним" принципом (від створення банку до змін у його діяльності).

Наслідком цього є значна кількість посилань у самому документі та розподіл регулювань одного й того ж питання на кілька розділів, глав і пунктів.

Організаційна складність — не єдина проблема документа. Для його удосконалення необхідно переглядати не тільки форму, а й наповнення.

Тому НБУ планує досягти оптимального балансу між забезпеченням завдань ліцензування банківської діяльності, передбаченого законами та принципами ефективного банківського нагляду, та формальною частиною цього питання.

Як пілотний проект ми проаналізували вимоги та порядок погодження Національним банком керівників комерційних банків. Закон, на нашу думку, встановлює невиправдано вузькі вимоги до кваліфікації топ-менеджерів, позбавляючи регулятора гнучко оцінювати професійну придатність таких осіб.

Абсурдною є ситуація, коли НБУ вимушений відмовляти у погодженні кандидата на посаду, скажімо, члена правління банку, тому що він математик за освітою, хоча й має понад десять років успішної роботи у банківській системі, і не тільки українській. Для уникнення таких прикрих ситуацій ми ініціюємо зміни до закону.

При цьому, навіть не чекаючи схвалення цих змін парламентом, ми вирішили суттєво спростити свої внутрішні процедури, щоб зробити процес погодження керівників менш обтяжливим для банків.

Банківська спільнота не розуміє, навіщо повторно погоджувати з НБУ кандидата на посаду керівника банку, якщо він був погоджений регулятором на іншу посаду.

Керівники іноземних банків з багаторічним керівним стажем дивуються з вимоги надавати НБУ документи про несудимість, податкову заборгованість чи кредитну історію. Здоровий глузд підказує, що такого рівня керівники у себе на батьківщині вже давно й ретельно перевірені.

Дослухавшись до зауважень експертів, Національний банк суттєво змінив правила погодження кандидатур топ-менеджерів банків та підходи до ділової репутації банкірів, зробивши їх більш зрозумілими та гнучкими. Ключові зміни такі.

1. Зменшені вимоги до пакетів документів, що подаються до НБУ для погодження кандидатів на посади керівників банків. Кандидатам на керівні посади не потрібно подавати документ про визнання в Україні іноземного диплома про освіту.

2. Скасована необхідність подання окремих документів щодо ділової репутації кандидатів на керівні посади, які мають тривалий досвід роботи керівниками у фінансових регуляторах, центральних та комерційних банках країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку, міжнародних фінансових установах, а також у дочірніх банках іноземних банківських груп в Україні.

Скасована вимога до кандидатів на посади голів правління банків проходити  тестування. Такі люди проходитимуть співбесіду безпосередньо з правлінням НБУ. Раніше кандидати проходили співбесіду з членами кваліфікаційної комісії.

Банкіри давно пропонували скасувати тестування саме для голів правління, бо вважали недоцільною перевірку знання нормативних актів у потенційних топ-менеджерів. При цьому тестування залишиться для кандидатів на посади головного бухгалтера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту та працівника, відповідального за здійснення фінансового моніторингу.

3. Нацбанк надав право банкам завчасно звертатися до регулятора для попереднього визначення ділової репутації та професійної придатності будь-якого кандидата на керівну посаду ще до його призначення.

Це дозволить швидко замінити топ-менеджерів банку в М&A-угодах, а також в інших випадках, коли потрібно перевірити, чи відповідає кандидатура керівника вимогам Нацбанку. Рішення про попереднє погодження кандидата буде дійсне протягом шести місяців без нового погодження з Національним банком.

4. Відповідно до рекомендацій експертів МВФ Нацбанк застосовуватиме більш гнучкий підхід до визначення ділової репутації топ-менеджерів та власників істотної участі в банках, оцінюючи загальну інформацію про цих осіб.

Якщо НБУ матиме обґрунтовані сумніви щодо бездоганності ділової репутації топ-менеджера чи власника банку, то будь-які рішення стосовно них ухвалюватимуться лише колегіально комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем, до якого входить 11 керівників НБУ рівня членів правління та керівників департаментів.

5. Спрощено вимоги до форм документів, виданих в іноземних державах, щодо яких неможливо провести стандартну процедуру легалізації. Заявники зможуть клопотати про прийняття документів у наявній формі.

6. Визначено перелік випадків, коли не вимагатиметься погодження кандидатів на посади керівників банків, якщо НБУ раніше підтверджував їх відповідність кваліфікаційним вимогам.

Сподіваємося, що спрощення вимог до реєстрації та ліцензування зекономить  багато часу й паперу і банкірам, і регулятору, проте не послабить якості банківського нагляду. Навпаки, завдяки змінам запроваджується перехід від формального до ризик-орієнтованого підходу.

Поточні зміни до постанови №306 — не кінцева "зупинка" на шляху дерегуляції у банківському ліцензуванні. Регулятор працює над цілісним оновленням положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, концепцію якого вже затвердило правління НБУ. У результаті ми плануємо отримати комплексний та послідовний документ, зрозумілий банківському та експертному середовищам.

Віримо, що завдяки таким змінам у кожному аспекті нагляду Україна матиме не "банки-мийки-пилососи", а прозорий і надійний банківський сектор.