Футбол против реформ: судьба независимого регулятора решится в четверг

16 червня в Борисполі низку депутатів на злітній смузі чекатиме літак, що вже за кілька годин може перенести їх у французький Ліон.

Там рівно о 19 годині за місцевим часом на поле Stade de Lyon вийдуть футбольні збірні України та Північної Ірландії в рамках групових ігор Євро-2016.

Здавалося б, до чого тут футбол?

Саме у четвер, згідно з порядком денним, повинен відбутися розгляд законопроекту щодо Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Цей документ вже досить довго чекає на друге читання у Верховній Раді.

У четвер народні депутати мають чудову нагоду навести лад у сфері, яка після чергового зростання тарифів є надчутливою.

Згідно з цим документом, комісія повинна стати незалежним арбітром на ринках постачання енергоносіїв та надання комунальних послуг. Це дозволить їй розвивати діалог із споживачами та здобути довіру громадян.

Нові законодавчі рамки допоможуть відійти від звички використання регулятора в інтересах олігархів та побудувати енергетичні ринки, на яких замість підкилимних угод працюватиме конкуренція.

Над тим, щоб передбачити механізми прозорості та професійності регулятора, тривалий час працювала стратегічна дорадча група. За підтримки міжнародного фонду "Відродження" вона об'єднала українських та закордонних експертів, народних депутатів з різних фракцій, представників Енергетичного співтовариства.

Група шляхом консультацій визначила ключові ризики для оновленого органу та підготувала можливі способи їх вирішення. Проте політика — мистецтво можливого, і кожна пропозиція пройшла сито політичних позицій та обговорень.

Треба визнати те, про що не раз говорили європейські партнери України: без політичного рішення не буде реформи. НКРЕКП — не виняток. Якою б не була конфігурація призначення членів регулятора, було б наївно вважати, що в цьому процесі не буде участі президента, уряду чи Верховної Ради.

Всі члени НКРЕКП будуть обиратися серед кандидатів, яких визначить незалежна конкурсна комісія на відкритому конкурсі. Також проект закону визначає перелік підстав для рішення президента щодо дострокового звільнення членів НКРЕКП. Це значно звужує можливість для суто політичних призначень.

Конкурсна комісія, через яку поламано багато списів, може залучати з правом дорадчого голосу представників Єврокомісії, секретаріату Енергетичного співтовариства, інших міжнародних організацій, що співпрацюють з Україною у сферах енергетики та комунальних послуг.

Звичайно, це не відбуватиметься автоматично, проте в Україні є великий інтерес з боку суспільства та зацікавленість міжнародних партнерів у тому, щоб регулятор запрацював. Тому поставити роботу відбіркової комісії буде справою честі експертів, громадськості та міжнародної спільноти.

Водночас, ставлячи прийняття закону в залежність від питань формування нового регулятора, окремі політичні сили ризикують не тільки черговим траншем макрофінансової допомоги ЄС на 600 млн євро, яку обіцяно в обмін на реформи.

На порядку денному — ще кілька положень, які дозволяють по-іншому вибудувати роботу регулятора. Зокрема, закон чітко визначає, що є незаконним впливом, і передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за такі дії.

Крім того, серед прописаних вимог — навіть заборона на проведення зустрічей членів НКРЕКП з тими, кого вони регулюють, наодинці. Відповідно до рівня зустрічі, там повинні бути присутні або інші члени регулятора, або працівники центрального апарату.

Закон містить низку вимог до прозорості роботи НКРЕКП, що дасть можливість ретельно та уважно стежити за її роботою. Зокрема, йдеться про оприлюднення в конкретний термін переліку питань, що виносяться на розгляд, проектів рішень та обґрунтувань до них, пропозицій та позицій.

Крім того, передбачені вже звичні конкретні терміни опублікування протоколів засідань та ведення онлайн-трансляцій. Описаний порядок підготовки та публікації рішень регулятора, включно з проведенням відкритих обговорень проектів рішень.

Для самого органу прописане завдання з моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг включно з належною деталізацією цього завдання, що дозволить краще відстежувати роботу компаній-постачальників.

Водночас, законопроект передбачає обґрунтування відмов для бізнесу, на що скаржаться компанії, а також порядок розгляду скарг та врегулювання спорів.

Враховуючи це, проект окреслює персональну відповідальність посадовців НКРЕКП за зловживання владою, бездіяльність, невиконання чи неналежне виконання своїх службових обов'язків.

Чи міг би законопроект бути більш амбіційним? Звичайно. Проте він відображає саме той рівень відповідальності, незалежності та відкритості, який дозволить якісно змінити ситуацію.

І міжнародні фахівці, і українські експерти наголошують: законопроект відповідає зобов'язанням України, проте він повинен бути виконаний максимально ефективно. Саме в цьому мусить бути роль тих, хто займається цим питанням: українських та міжнародних експертів, народних депутатів.

Без зусиль не запрацює жоден закон, яким би хорошим він не був. Тому відкритими залишаються два питання.

Перше — чи готові депутати знехтувати ефективними механізмами в законі заради політичних інтересів. Адже неприйняття закону загрожує збереженням status quo з усіма недоліками та претензіями до НКРЕКП.

Друге — чи проміняють вони Ліон на Київ. Підтримка української збірної важлива, але краще проявити політичну відповідальність і виконувати свою роботу. Роботу з виконання "домашнього завдання" з реформування однієї з найбільш важливих сфер життя України. Щоб побачити, що переважить, чекати залишилося недовго.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.