Почему важно, чтобы добывающие компании отчитывались подробно

Ринок видобутку в Україні порівняно з іншими державами світу закритий та непрозорий, з обмеженою конкуренцією.

Він незрозумілий для іноземного інвестора та компаній, які прагнуть на нього вийти.

Зокрема, існує низка проблем з незаконним видобутком вугілля та його купівлею з непідконтрольних Україні територій.

Також протягом багатьох років нафтогазова та вугільна галузі дотувалися з державного бюджету, що зменшувало реальну вартість кінцевого продукту.

Перехід до європейських стандартів дозволить компаніям працювати на ринку за зрозумілими правилами, зробить його прозорим для учасників і державних органів.

Законодавче підґрунтя

Прагнення українського суспільства приєднатися до європейських стандартів передбачає приведення до них законодавства та фінансової звітності, а також прозорості та участі громадськості у суспільно-політичних процесах.

Не є винятком й імплементація угоди про асоціацію з ЄС.

У цьому контексті важливо впровадити директиви ЄС 2013/34/EU про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов'язану звітність певних типів підприємств, ЄС 2013/43/EU - про обов'язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності після підписання угоди про асоціацію України та ЄС.

На основі директиви ЄС 2013/34/EU підприємства повинні надавати річну фінансову звітність, яка мусить складатися, як мінімум, з балансу, звіту про прибутки та збитки, приміток до фінансової звітності.

Річна фінансова звітність повинна давати достовірне та об'єктивне уявлення про активи, зобов'язання, фінансовий стан, прибутки та збитки підприємства.

Директива ЄС 2013/43/EU зобов'язує підприємства проходити обов'язковий аудит за результатами річного фінансового звіту.

У серпні 2015 року уряд вніс до Верховної Ради законопроект №2486а щодо змін до закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Документ закріплює вимоги щодо ведення звітності видобувних компаній винятково за міжнародними стандартами. Разом з тим, його редакція була досить загальною і не задовольняла ні депутатів, ні учасників ринку. Зрештою, законопроект був відкликаний у зв'язку із зміною складу Кабміну.

Протягом березня-квітня 2016 року робоча група, створена за ініціативи народних депутатів, суттєво доробила документ. Очікується, що ці напрацювання будуть враховані при розгляді законопроекту №4646, внесеного урядом на заміну попередньому. Версія депутатів, №4646-1, зареєстрована як альтернативна.

Вимоги до оприлюднення інформації

На цьому фоні важливою є громадська ініціатива, підтримана Міністерством енергетики та вугільної промисловості, щодо прийняття спеціального закону "Про розкриття інформації у видобувних галузях".

Його особливість - деталізація вимог згаданих директив ЄС та впровадження в Україні стандарту Ініціативи прозорості видобувних галузей - ІПВГ.

Прийняття проекту, розробленого робочою групою при Міненерго, дозволить зробити обов'язковим розкриття детальної інформації про роботу видобувних компаній та спростити доступ до неї для громадськості, інвесторів, урядових установ. Вимоги стандарту ІПВГ та директив ЄС включають у себе такі пункти.

1. Дані з реєстру ліцензій - спеціальних дозволів на користування надрами.

2. Розкриття контрактів: угод на користування надрами, угод про розподіл продукції, договорів про спільну діяльність. Законодавство України поки цього не вимагає - такі дані вважаються конфіденційними.

3. Дані з реєстру бенефіціарів - кінцевих вигодонабувачів - видобувних компаній, у тому числі рівень беніфіціарної участі уряду та державних підприємств.

4. Дані про обсяги розвідки й видобутку корисних копалин.

5. Дані про експорт корисних копалин - сумарні обсяги і вартість експорту за видами продукції.

6. Комплексне розкриття усіх видів платежів на користь держави, включаючи податки, та доходів, отриманих державою.

7. Інформація про продаж частки видобутої продукції або про інший дохід держави, отриманий в натуральній формі.

8. Дані про плату за надання інфраструктури та бартерні угоди.

9. Дані про доходи від транспортування вуглеводнів.

10. Транзакції, пов'язані з державними підприємствами.

11. Дані про використання бюджетних надходжень від видобутку, включаючи субнаціональні платежі, тобто платежі на користь місцевих бюджетів.

Належно підготовлені звіти ІПВГ передбачають загальну інформацію, ключові характеристики роботи галузі, дані звірки платіжної звітності уряду і компаній.

Остання має на меті виявлення фактів відхилень в інформації про сплачені податки, задекларованій обома сторонами, а також пояснення таких випадків.

Прийняття законопроекту "Про розкриття інформації у видобувних галузях" зробить обов'язковим подання такої звітності для усіх великих профільних компаній загальнодержавного значення, крім тих, що видобувають пісок і щебінь.

У 2015 році був оприлюднений перший звіт ІПВГ України. Він лише підтвердив важливість врегулювання питання розкриття інформації на законодавчому рівні, бо інформацію надали тільки 32,5% видобувних підприємств.

Хоча ці компанії відповідали за понад 85% нафтогазового видобутку, надана інформацію була надто загальною, без деталізації на рівні суб'єктів.

Звітність компаній

Проаналізувавши звітність вітчизняних та європейських компаній, можна побачити, наскільки вона відповідає зазначеним вимогам. Розглянемо найбільші українські компанії у сфері видобутку енергоресурсів - "Нафтогаз" та ДТЕК.

Обидві компанії оприлюднили досить докладні звіти за 2014 рік, тому ми маємо можливість порівняти розкриту ними інформацію з мінімальними вимогами ІПВГ.

Звіт "Нафтогазу" відповідає цим вимогам, бо містить майже всю необхідну інформацію, крім даних з реєстру спецдозволів та розкриття контрактів.

Звіт ДТЕК теж достатньо відкритий, крім інформації щодо кінцевих бенефіціарів, даних з реєстру спеціальних дозволів та розкриття контрактів.

Разом з тим, ці звіти подають укрупнені, консолідовані дані в розрізі видобувної діяльності, не деталізуючи їх на рівні проектів, тобто конкретних родовищ або груп родовищ, якщо вони географічно або операційно поєднані у проект.

Стандарт ІПВГ вимагає деталізації даних лише за суб'єктом, що здійснив або отримав платіж, а також за видом платежу. Розукрупнення звітності на рівні проектів заохочується. Норми ж директив ЄС вимагають такої диференціації.

Не дивно, що звіти європейських компаній Total та Statoil, оприлюднені згідно з вимогами директиви 2013/34/EU, містять більш повну інформацію включно з реєстром бенефіціарів, податковими відрахуваннями та статистикою щодо діяльності у кожній країні присутності та за кожним видобувним проектом.

Фінансова частина звітності Total та Statoil включає обсяги продажу, ціни, дохід, видатки, сплачені податки, аналіз cashflows.

Отже, законопроект "Про розкриття інформації у видобувних галузях" не вимагатиме чогось недосяжного. Українські видобувні компанії повинні будуть розкрити дані про платежі на рівні проектів, що, безумовно, важливо для громад.

Вони будуть звітувати не лише про платежі до місцевих бюджетів, а й про виконання соціальних програм. Це дозволить оцінити їх внесок у розвиток місцевих громад та інфраструктуру.

Одночасно з прийняттям законопроекту усі видобувні компанії будуть змушені переходити до прозорості та відкритості. Це зробить галузь більш чесною і зрозумілою, зрівняє правила для всіх гравців сектора.

Він стане привабливим для закордонних інвесторів, що забезпечить ринок капіталом та підтримає розвиток власного видобутку в Україні.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.