Українська правда

Почему блокируется формирование Совета НБУ

7 апреля 2016, 17:56

Торги навколо майбутньої коаліції показали: у вітчизняних політиків небагато бажання обговорювати принципи та програми.

Дорогоцінний час витрачають на розподіл посад.

Але недостатньо змінити прем'єра чи склад уряду. Потрібна кардинальна зміна економічної політики.

Ми усі хочемо бачити економіку України модернізованою, щоб наші виробники постачали за кордон високотехнологічні товари та вигравали конкуренцію на світовому ринку.

Лише постійний розвиток інновацій у промисловості дає шанс на заможне життя громадян. Тому ідеологію, спрямовану на цілеспрямований відхід від сировинного статусу, підтримують все більше економістів та політиків.

Як голова профільного парламентського комітету я брав участь у підготовці пропозицій до можливого нового варіанту коаліційної угоди від Радикальної партії  щодо фінансового сектора.

У їх підготовці брала участь і велика група незалежних експертів. Серед ключових пропозицій - вдосконалення грошово-кредитної політики Нацбанку, який продовжує тримати українських виробників у режимі "грошового голодування".

Це затягує кризу у вітчизняній економіці. Про це пише і голова Ради НБУ у 2000-2005 роках професор Анатолій Гальчинський.

"Весь сенс антиінфляційної політики зводиться до одностороннього стиснення пропозиції грошей, що за умов кризи неприпустимо. На 2015 рік було встановлено стелю збільшення грошової бази на 27%, а фактично, згідно з даними НБУ, вона зросла лише на 0,8%.

Темпи зростання грошової маси торік були майже втричі менші за номінальне зростання ВВП. У підсумку замість монетарного стимулювання економічної санації наявний протилежний ефект - консервація кризових процесів".

Чи можна зменшувати інфляцію іншими методами? Так, але це тема окремої розмови.

Жорсткі та одночасно непередбачувані дії НБУ, на думку багатьох експертів, протягом останніх двох років становлять самостійну проблему для фінансового сектора та провокують зростання недовіри.

Багато запитань є щодо політики курсоутворення, обґрунтованості та вчасності введення валютних обмежень, рішень щодо виведення банків з ринку, політики рефінансування, тиску на малі банки. Одна з причин полягає у тому, що центробанк надто довго діє фактично поза правовим полем.

У 2015 році на вимогу МВФ ми суттєво розширили повноваження Нацбанку. Теоретично, за обставин глибокої фінансової кризи, нестабільної політичної ситуації, збройної агресії таке розширення повноважень абсолютно виправдане.

Проте з урахуванням численних прогалин у законодавстві неважко уявити, наскільки масштабним є підґрунтя для зловживань.

Тепер підзвітність НБУ президенту та Верховній Раді передбачає усього раз на рік доповідь, двічі - надання інформації про стан грошово-кредитного ринку та щоквартально - щодо безготівкової емісії. Стосунки з урядом обмежено консультаціями. Достроково звільнити керівників Нацбанку майже неможливо.

Фінансові результати НБУ перевіряє лише зовнішній аудитор, навіть повноваження Рахункової палати щодо центробанку обмежуються лише перевіркою виконання кошторису адміністративних витрат.

Експерти звертають увагу, що діяльність НБУ залишається закритою для громадськості та учасників ринку.

Останнє твердження яскраво підтвердила ситуація з жорсткою постановою регулятора від 4 лютого 2016 року, якою було кардинально змінено графік збільшення мінімального рівня статутного капіталу банків.

Цей графік, за твердженнями банкірів та багатьох експертів, було неможливо виконати майже п'ятьом десяткам невеликих українських банків. Їм залишили два виходи: або ліквідація, або поглинання великими гравцями фактично за безцінь.

Профільні асоціації в один голос заявили, що такий кардинальний крок Нацбанк з банківською спільнотою навіть не обговорював.

Тож недарма у законі була посилена роль Ради НБУ, яка повинна формуватися паритетно президентом і парламентом з найбільш авторитетних спеціалістів. З вересня 2015 року, коли закінчилися повноваження попереднього складу Ради Нацбанку, цей важливий орган не працює. Це грубе порушення закону.

А він до ключових повноважень Ради відносить розробку основних засад грошово-кредитної політики, контроль за якістю її реалізації, оцінку впливу на розвиток усієї економіки та суспільства, а також оцінку відповідних дій правління НБУ.

Простіше кажучи, йдеться про детальний опис цілей, завдань та механізмів політики Нацбанку у сфері грошового обігу та кредитування української економіки, орієнтирів для органів влади, суспільства та інвесторів.

Нині цього документа нема. Отже, керівництво НБУ здійснює будь-які заходи на свій розсуд, і контролювати та оцінювати його нікому. Це може призвести до продовження стагнації у країні, багатьох тисяч втрачених робочих місць, подальшого зубожіння населення та зростання державних боргів.

Рада Нацбанку також повинна видавати уряду рекомендації щодо податкової, митної та боргової політики для досягнення найкращих результатів економічного зростання. Лише за щоденної координації дій Нацбанку та Кабміну можна досягати успіху. Про це кажуть найавторитетніші керівники центробанків різних країн світу.

Ще один напрямок відповідальності Ради НБУ - затвердження кошторису НБУ, нагляд за системою внутрішнього контролю, організація зовнішнього аудиту.

Отже, досі ані парламент, ані президент не призначили своїх представників до Ради НБУ. Наш фінансовий комітет ще у листопаді провів відкритий конкурс, у якому могли взяти участь не лише представники фракцій, а й усі бажаючі. В результаті ми обрали чотирьох фахівців. Тепер справа за Верховною Радою.

Тож закликаю і колег-парламентарів, і президента України якомога швидше призначити Раду НБУ, аби вона нарешті почала працювати і в найкоротші терміни затвердила основні засади грошово-кредитної політики на 2016 рік, а згодом - і на 2017 рік - документи, спрямовані на поновлення стійкого економічного зростання.

Також слід затвердити кошторис НБУ та провести відповідний зовнішній аудит. У  подальшому усі ці норми законодавства повинні неухильно виконуватися.

У мене нема ілюзій. За сьогоднішньої конфігурації влади більшість у Раді Нацбанку все одно буде контрольована президентом України. Однак є надія, що наявність у складі Ради двох-трьох принципових та порядних експертів дасть змогу проводити фахову публічну дискусію щодо якості політики регулятора.

Ми також починаємо дискусію щодо напрацювання змін до закону про НБУ, але не у такому "пожежному" порядку, як це робилося під черговий транш МВФ 2015 року, а з урахуванням думок широкого кола науковців та експертів.

Вже очевидною є невідповідність між високою відповідальністю покладених на Раду НБУ повноважень з реальною відсутністю засад її незалежності від правління, впливу на правління та інструментів реалізації усіх повноважень.

Простіше кажучи, існує загроза, що Раду НБУ спробують перетворити на кишенькову структуру, ширму для легалізації дій керівництва Нацбанку. Тоді як економіці України потрібен інститут, який забезпечить ефективну, прогнозовану та підконтрольну інтересам суспільства роботу Національного банку.

Для експертів стала очевидною необхідність підвищення відповідальності голови НБУ за виконання щорічних основних засад грошово-кредитної політики.

Також необхідно вдосконалити процедуру звільнення та призначення голови НБУ з використанням конкурсу та заслуховуванням кандидатур на цю посаду у профільному комітеті Верховної Ради у відкритому режимі.

У громадянському суспільстві визріває думка, що процедури прозорого конкурсного призначення керівників антикорупційних органів треба поширити на інші ключові посади у державі.

Наостанок хочу підкреслити, що основна вада діяльності НБУ за останнє десятиліття максимально загострилася. Це нерозуміння головної цілі, на досягнення якої повинні спрямовуватися дії регулятора: стимулювання розвитку економіки, власного виробництва, передусім - з високою доданою вартістю.

Забезпечення ж стабільності національної валюти та прийнятних показників інфляції - лише важливі передумови для досягнення головної мети.

Саме на це треба спрямовувати дії усіх органів влади, і вони мусять бути послідовними. Щоб незалежно від змін в уряді, парламенті чи НБУ інвестори знали: правила гри та вектор розвитку залишаться незмінними, і можна сміливо вкладати кошти у створення високотехнологічних виробництв.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.