Сможет ли Украина без российского газа
Главный вопрос в том, нужен ли нам российский газ. Украине следует остаться большой частью российского газового рынка или лучше его обойти? (Укр.)
Проблеми українсько-російської газової співпраці обговорюють і мільйони вітчизняних споживачів, і урядовці.
Головне питання в тому, чи потрібен нам російський газ.
Україні слід бути великою частиною російського газового ринку чи краще його обійти?
Бути
1. Україна може втратити технологічну придатність та економічну ефективність своєї газотранспортної системи, а також надходження до бюджету.
Йдеться про зниження потужності та продуктивності системи, а також про щомісячні втрати бюджету від транзиту газу у розмірі близько 100 млн дол.
2. Українські газові сховища можуть бути повністю заповнені дешевим російським газом, і це буде економічно вигідно.
3. "Газпром" надасть Україні шипер-коди - інформацію про партії газу, які транспортуються газотранспортною системою України в Європу.
Це допоможе Києву завершити укладання угод про інтерконектори з країнами ЄС та уникнути труднощів у відносинах з енергетичним ринком Європи, оскільки "Газпром" є співвласником багатьох європейських енергокомпаній.
4. Російський газ дешевший, і логістика, виходячи з географічної близькості, буває зручнішою. Україна не має достатньо коштів, щоб купувати весь газ у Європи.
Крім того, українська газотранспортна система перебуває на етапі вдосконалення відповідно до європейських вимог щодо реверсу газу.
Зазначені пункти наведені для того, щоб показати, якими інформаційними шаблонами користуються проросійські лобісти.
Так, економічне обґрунтування чинної ситуації логічне - повне розірвання газових відносин із сусідом-окупантом потребує деякого часу. Це з економічної точки зору. Із стратегічної - це фікція. З огляду на національну гідність та геополітику ми не повинні фінансувати державу, яка фінансує проти нас війну.
Виходячи з цього, чинні і майбутні політичні та урядові менеджери неодмінно повинні розробити економічну стратегію, щоб обійти Росію.
Обійти
1. В Україні вдосконалюється система енергозбереження та енергоефективності. Міненерговугілля повинне ініціювати урядову програму, яка б стимулювала населення та підприємства впроваджувати технології енергозбереження.
2. Завершення проекту терміналу скрапленого газу "LNG Україна" дозволить отримувати 10 млрд куб м газу щорічно. Президент Литви Даля Грибаускайте та литовський міністр енергетики Рокас Масюліс підкреслили, що "Литва готова поділитися досвідом будівництва LNG-терміналу з Україною".
Більш того, Литва вже надала перекладену з литовської мови на англійську технічну та юридичну документацію щодо будівництва LNG-терміналу.
Взірцевими є такі приклади переорієнтації газового ринку від Литви та Польщі. Литовський LNG-термінал Klaipėda LNG FSRU почав працювати 3 грудня 2014 року. Польський LNG-термінал LNG terminal in Świnoujście буде введений в дію в середині 2016 року, наразі проходить його тестування.
3. Перспективи власного видобутку. У 1975 році видобуток газу в Україні сягав 68,1 млрд куб м. Це достойний аргумент на користь того, що Україна має ресурсні і технологічні можливості для збільшення виробництва блакитного палива.
Населення та підприємства теплокомуненерго в Україні споживають близько 20 млрд куб м, промисловість - 20-25 млрд куб м. Зараз Україна видобуває 18-20 млрд куб м. Як зазначається в проекті Енергетичної стратегії України, до 2035 року національне видобування газу повинне сягнути 42,1 млрд куб м.
4. Українські газові сховища місткістю понад 30 млрд куб м дозволяють створити Східноєвропейський газовий хаб, який може давати бюджету 500 млн дол на рік.
5. Створення в Україні Європейської регіональної енергетичної біржі газу, нафти, електроенергії, "зелених" сертифікатів та квот на викиди дозволить залучити на український енергетичний ринок іноземних трейдерів і зробить його прозорим. Енергетична біржа повинна стартувати з торгівлі контрактами на газ.
6. Видобування сланцевого газу. Велика альтернатива, тимчасово відкладена через політичні та екологічні перестороги.
Привабливість цих перспектив спонукає до переорієнтації енергоринку України, що вже відбувається завдяки діям нового менеджменту Міненерговугілля.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона непретендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися зточкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеноїінформації і виконує винятково роль носія.