По стопам Бендукидзе. Почему иногда лучше без законов, чем с ними

Покійний Каха Бендукідзе вважав дерегуляцію української економіки першочерговою і необхідною запорукою успішних реформ.

"Це добре для економіки й одночасно знищує корупцію: немає законів, котрі можна порушувати за хабарі. І це дещо скорочує видатки держави. Усе це обов'язково потрібно зробити" - казав він.

Я не можу назвати себе лібертаріанцем, але переконана в істинності порад реформатора зі світовим ім'ям.

Україна потребує дерегуляції  скрізь і тотально. Це не просто забаганка реформаторів, результати якої можна буде відчути лише через кілька років або не відчути зовсім. Це крайня потреба, життєва необхідність. Це те саме, що відчинити навстіж вікно в кімнаті хворого, який задихається від нестачі повітря.

Сьогодні дерегуляція потрібна скрізь, але в першу чергу вона потрібна там, де Україна хоче отримати найбільш швидкий і якісний ріст.

Агропромислова галузь - основний локомотив економіки України. Можна по-різному ставитися до цього, але це факт. Тож створення якісно нових умов для  розвитку АПК - першочергове завдання.

Наша команда постійно веде роботу в цьому напрямку. В 2015 році ми скасували 14 дозволів, скоротили перелік істотних умов договору оренди землі, скасували обов'язковість державної експертизи проектів землеустрою щодо сівозміни, удосконалили регулювання виробництва органічної продукції.

Також ми продовжили наводити порядок у сфері документації із землеустрою.

Це все те, що спростить ведення сільськогосподарської діяльності, зменшить кількість паперів, довідок та походів по кабінетах чиновників.

Було значно спрощено процес, пов'язаний з переміщенням деяких сільськогосподарських товарів територією України. Зокрема, скорочено строк видачі карантинного та фітосанітарного сертифікатів з п'яти днів до 24 годин. Було мінімізовано контроль у сфері карантину рослин.

Однак головне - прийняття законопроекту 2558а, який знімає чи обмежує 22 дозвільні процедури. Я є одним з його співавторів.

Ідея законопроекту виникла у результаті розробки під егідою Мінагрополітики "Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки".

Потім у співпраці з бізнесом були окреслені вектори змін, проаналізована практика 110 дозвільних документів. Згодом вийшли на чіткий та узгоджений текст змін. Врешті решт, документ прийняла Верховна Рада.

Хочу подякувати парламентарям, які підтримали цей закон спочатку "за основу", а згодом і "в цілому". Все пройшло швидко і без "підводних каменів".

З набуттям чинності документа держава скасовує застарілі регуляторні механізми в агросекторі, а також знищує ті, що дублюють один одного або не відповідають міжнародним зобов'язанням України.

Знищення 22 дозвільних процедур - це революційне рішення. Це були 22 перепони для розвитку галузі, 22 удари по інвестиціях, 22 годівниці для корупціонерів. Полегшення відчують усі аграрії України. Ми сильно вдарили по корупції, і я не перебільшую. Значно знизяться її ризики, пов'язані з видачею дозволів.

Переконана, що основним методом боротьби з корупцією повинна стати не боротьба з окремими особами. Невідворотність покарання і його своєчасність - вкрай важливий момент, але лише цим не можна перемогти.

Завжди знайдуться люди, які мріють про "золотий батон". Їх може бути більше або менше, але повністю відсіяти їх неможливо. Це не вдалося ще жодній країні.

Тому в першу чергу потрібно створювати умови, за яких корупція стане неможливою. Дрегуляція - саме той метод, який треба використовувати. Саме це говорять нам всі іноземні радники. Саме це диктує нам здоровий глузд.

Новоприйнятий закон просуває Україну саме цим шляхом.

Є й інші плюси. Так, понад 30 тис підприємців не треба буде отримувати ліцензію на застосування засобів захисту рослин. Новий закон дозволить уникнути простою транспорту, що посилить конкурентноздатність наших товарів за кордоном.

Буде демонополізовано ринок добрив. Це знизить ціну та пришвидшить їх ввезення на територію України. На наш ринок прийдуть великі західні виробники.

Скасовуються дозвільні процедури, які значно спростять вихід інвесторів на аграрний ринок. Збільшиться рентабельність виробництва та, як результат, будуть створені передумови для зниження цін на продукти харчування.

Прискориться реалізація зовнішньоекономічних контрактів за рахунок скасування їх реєстрації у рибогосподарській сфері. Зменшиться адміністративне навантаження на тваринництво, розвиватиметься приватна ветеринарна практика.

Крім очевидних результатів, які можна буде побачити вже у 2016 році - збільшення надходжень до бюджетів всіх рівнів, підвищення рентабельності, розширення експорту, - закон буде мати і стратегічні наслідки.

У першу чергу - це стимулювання залучення інвестицій в АПК, збільшення врожайності основних культур та підвищення інвестиційної привабливості тваринництва. Це саме ті цілі, яких потребує галузь.

Хочу запевнити: дерегуляцію не буде зупинено, як і не буде зупинено подальші реформи. У 2016 році на галузь чекає багато позитивних законодавчих змін.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона непретендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися зточкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеноїінформації і виконує винятково роль носія.