Антитабачный тест для парламента

25 вересня 2015 держави - члени ООН прийняли глобальну програму з ліквідації бідності та забезпечення сталого майбутнього.

Програма "Цілі сталого розвитку" містить 17 основних цілей, серед яких - забезпечення здорового способу життя та сприяння добробуту, у тому числі - імплементація Рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну - РКБТ.

Це комплексний документ, метою якого є зменшення рівня смертності від хвороб, викликаних тютюнокурінням.

Україна ратифікувала цю конвенцію ще у 2006 році, заявивши своє прагнення протистояти тютюновій епідемії.

А 13 травня 2015 року народні депутати з різних фракцій зареєстрували перший антитютюновий законопроект №2820 - "Про внесення змін до деяких законів щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну".

Документ розроблений на основі норм РКБТ та директиви 2014/40/EU. Він регулює використання смакових добавок у сигарети, посилює звітність тютюнової індустрії, встановлює нові вимоги до дизайну упаковки та медичних попереджень, врегульовує ринок електронних сигарет та трав'яних курильних сумішей.

Міфи і маніпуляції

7 жовтня профільний парламентський комітет підтримав цей проект і рекомендував його до першого читання - попри шалений спротив індустрії. У ЗМІ з'явилися обурливі статті, які дискредитують авторів проекту, документ та формат ухвалення рішення. Більшість контраргументів - технічні або маніпулятивні.

Міф 1. Приймати законопроект недоцільно, оскільки економічні наслідки невідомі, і тютюнові компанії закриють виробництво в Україні.

З моменту реєстрації проекту "експерти" не надали жодного економічного аналізу.

Натомість ЗМІ поширили заяву представника тютюнового гіганта: "Убытки могут составить как минимум 1,4 млрд грн. Ряд компаний рискуют приостановить свое производство, а рынок в целом может упасть не менее чем на 15%. Вырастет уровень контрабанды табачных изделий".

Тютюнові корпорації завжди розповідали ці страшилки. Наприклад, у 2012 році корпорації звернулися до прем'єра Азарова з листом. За словами авторів, якщо законопроект №5164 буде підписаний, їм доведеться згорнути виробництво.

Замовчується, що проект 2820 отримав позитивне рішення бюджетного комітету парламенту, оскільки реалізація документа не передбачає витрат з бюджету.

Звісно, із запровадженням закону споживання скоротиться, але саме такою повинна бути політика держави. До того ж, нові норми можна запровадити, наприклад, через два роки, з достатнім перехідним періодом для виробників.

Крім того, тютюнова індустрія протягом п'яти років була залучена до обговорення положень директиви-40 і порядку запровадження норм в країнах ЄС.

Для громадян країн ЄС індустрія погодилася на заходи, які захищають громадян від обману корпорацій, а в Україні виробники та "експерти" говорять, що це робити ще рано. Чому? Тому що це Україна, і тут можна продовжувати дурити людей та продавати їм сигарети з полуницею та ваніллю? Це подвійні стандарти.

Міф 2. Країни ЄС не готові запроваджувати нову директиву, а Польща взагалі подала позов в Європарламент щодо правомірності директиви.

Усі країни ЄС до 20 травня 2016 року змінять законодавство відповідно до директиви 40. Експерти країн ЄС з цього питання єдині.

Про це, зокрема, йшлося на черговій нараді громадських організацій - членів Європейської мережі попередження тютюнокуріння у Вільнюсі. Єврокомісія вже розробила процедури та детальний план впровадження директиви.

Позову ж Польщі не існує. Є тільки оголошення про наміри цієї країни оскаржити деякі позиції директиви 40 в суді ЄС, а саме - позов стосовно заборони ментолу та регулювання складу тютюну для самокруток.

Президент Фундації здоров'я (Польща) Кшиштоф Пшевозняк, який більше 20 років контролює тютюнову галузь, стверджує, що Польща не піде далі заяв, і що вона достатньо дисциплінована у справі виконання правил ЄС.

Серед країн, які підписали угоду про асоціацію з ЄС, прикладом є Молдова. Вона уже запровадила норми директиви 40 з перехідним періодом два роки. Прецедент створено, і це свідчить винятково про політичну волю до змін.

Міф 3. Проект 2820 є "альтернативним" до проекту 2430-1.

Це нонсенс.

Проект 2430-1, авторами якого є Геннадій Кривошея з фракції "Народний фронт" та інші депутати, пропонує запровадити директиву 2001/37/EU від 2001 року.

Цей документ справді входить до списку директив угоди про асоціацію з ЄС, оскільки під час формування цього списку у 2011-2012 роках нової директиви ще не було. Дія директиви 37 скасована в ЄС у квітні 2014 року після ухвалення нової директиви 2014/40/EU, яка набуде чинності у травні 2016 року.

Отже, депутати обстоюють "мертву" директиву. По суті, законопроект Кривошеї регулює тільки норми нікотину та смол у сигаретах і запроваджує визначення тютюну для перорального застосування. Все. За всіма ознаками, законопроект 2430-1 з точки зору охорони здоров'я є формальним.

При цьому проект 2820 містить ті ж позиції, але пропонує ефективніші заходи: заборону сигарет із смаковими добавками та сучасне маркування упаковки.

Така діяльність депутатів - це імітація євроінтеграції. Вона покликана загальмувати проект 2820, який зменшить привабливість сигарет і скоротить їх споживання.

Маніпуляція: проект 2820 отримав негативну оцінку Головного науково-експертного управління - ГНЕУ, антикорупційного комітету, уряду та більшості профільних міністерств.

Невідомо, на основі чого автори публікацій роблять такі заяви, оскільки жодного з перелічених документів, крім висновку ГНЕУ, у відкритому форматі не існує. Зауваження, на які вказують юристи ГНЕУ, - це технічні правки, які можуть бути внесені між першим та другим читаннями у формі поправок до законопроекту.

Більше того, за протоколом №30 засідання антикорупційного комітету від 1 липня 2015 року, цей проект визнаний "некорупціоногенним", тобто висновок позитивний.

Проект також підтримали МОЗ, експерти ініціативи "Реанімаційний пакет реформ", ВООЗ, Світовий банк, Європейська мережа попередження тютюнокуріння - 50 організацій, мережа ГО Smoke Free Partnership - 25 організацій.

Маніпуляція: у законопроект не включені положення щодо створення системи недопущення нелегальної торгівлі тютюновими виробами.

Це положення не включене до проекту свідомо, оскільки запровадження системи trace and tracking вимагало б значних фінансових ресурсів.

Крім того, така система передбачає набагато вищий рівень інтеграції в ЄС, а сама норма набуває чинності тільки у 2019 році. До того часу, якщо Україна буде готова, дану систему можна буде запровадити окремим рішенням.

Тютюнове лобі у дії

В одній із статей автори обурюються форматом проведення засідань комітету: "Вместо просторного зала, где обычно проходят заседания этого комитета, слушания прошли в небольшом помещении, в котором не могли поместиться все желающие, в том числе и сторонники законопроекта №2430-1".

Прихильники проекту 2430-1 на засіданні - це представники двох тютюнових корпорацій, Союзу промисловців та підприємців, "Укртютюну" та Кривошея.

ФОТО

Засідання тривало 45 хвилин. Учасникам було надано достатньо часу для оприлюднення позицій. Стенограма заходу з'явиться на сайті комітету, а канал "24" знімав засідання і не надав жодного доказу "закритості" у своєму сюжеті.

Цей закон для корпорацій коштуватиме мільярди, а розмінною монетою в обстоюванні їх інтересів є аналітичні центри та народні депутати.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.