Власть нахрапом меняет правила игры для бизнеса

Для бізнесу знову намагаються нахрапом змінити правила гри, ініціюючи податкову реформу перед новорічними святами.

При цьому всі забувають, що реалізація таких податкових новацій порушує законодавство і не відповідає принципу стабільності податкового законодавства.

Згідно з Податковим кодексом, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, сказано у кодексі.

Сьогодні ж уряд та податковий комітет парламенту пропонують кардинально змінити умови господарювання, зокрема, на селі, що може звести нанівець здобутки вітчизняного сільського господарства за часи незалежності.

Так було і 2014 року: податковий та бюджетний пакет з'явився у Верховній Раді напередодні новорічних свят. Депутати розглядали його ночами. Однак тоді йшлося про один пакет. Зараз ситуацію посилює наявність двох моделей реформ.

Податкові сюрпризи для села

У жовтні 2015 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо податкової лібералізації". Його автори - 114 депутатів з усіх політичних сил, представлених у парламенті.

Водночас уряд готує власний варіант податкової реформи - важчий для економіки з точки зору фіскального навантаження. Концепцію цієї реформи вже було презентовано, однак законопроект ще не внесено. Тому аналізувати можемо лише документ, запропонований народними депутатами.

Документ пропонує знизити ставки прямих податків, перейти до оподаткування розподіленого прибутку, спростити адміністрування і ввести мораторій на три роки щодо змін базових елементів податків і зборів.

Загалом фіскальне навантаження на суб'єкти економіки зменшиться, однак аграріям у разі прийняття запропонованих змін лібералізації чекати не варто.

Законопроект пропонує скасувати спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників щодо операцій у рослинництві та знову реформувати багатостраждальну спрощену систему оподаткування.

У сільських бюджетів можуть забрати доходи

Напередодні новорічних свят 2014-2015 років податковою реформою було передбачено запровадження єдиного податку четвертої групи, що прийшов на зміну фіксованому сільськогосподарському податку.

Відбулося збільшення податкового навантаження на сільгоспвиробників у 21 раз. Аграрії прийняли це, розуміючи складність економічної ситуації в країні та необхідність реформи з децентралізації влади. Оновлений єдиний податок став одним з бюджетоутворюючих податків для бюджетів сіл, селищ, міст.

Частка єдиного податку в бюджетах сіл, селищ, міст у розрізі областей

Джерело: Державна служба статистики

Законопроект щодо податкової лібералізації пропонує такі зміни.

Стати платником єдиного податку четвертої групи фермер зможе лише у випадку, якщо протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 80 тис розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року, а площа сільськогосподарських угідь, що використовуються, становить до 3 тис га.

За умови такого податкового новаторства значно зменшаться надходження до місцевих бюджетів, а наслідки фінансової децентралізації нівелюються.

Ще один негативний наслідок - збільшення податкового навантаження на середні і великі компанії - сприятиме виведенню землі в тіньову обробку. За даними Мінагрополітики, в Україні 6,5 млн власників паїв, з яких мають зареєстровані договори оренди 4,5 млн. 2 млн "гуляють", причому більшість з них обробляється.

Рослинництво під впливом дисбалансів

Найголовніше - законопроект скасовує спеціальний режим ПДВ для всіх галузей АПК, крім тваринництва. За умов несприятливої економічної кон'юнктури такий крок може обернутися для вітчизняного АПК системною кризою.

Представники комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, експерти профільних асоціацій, фахівці та науковці не раз наголошували на недопустимості скасування спеціального режиму ПДВ, аргументуючи це відповідними цифрами та економічно обґрунтованими висновками.

На численних заходах аграрії робили все, щоб вийти на конструктивний діалог з урядом, парламентом та представниками МВФ, але, судячи з представлених документів податкової реформи, залишилися непочутими.

Так, тваринницька галузь потребує найбільшої підтримки, але й у рослинництві не все так гарно, як здається урядовцям та певним парламентарям. Вплив девальвації гривні на виробництво відчувається й досі.

Спостерігаються "ножиці цін" - витрати на виробництво сільськогосподарської продукції загалом перевищують ціни її реалізації. Ринок розбалансований.

Ситуація з цінами на зерно на міжнародних ринках теж не вселяє оптимізму. Індекс цін на зернові ФАО демонструє низхідну динаміку п'ятий рік поспіль, підкоривши восьмирічний мінімум. Ідентична динаміка - з олійними культурами.

Індекси продовольчих цін ФАО, зернові та олійні культури

Джерело: Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, Bloomberg

Аграрії прогнозують неврожай озимих

До негативних політико-економічних факторів додалися природні.

За даними Гідрометцентру, в Україні у 2015 році спостерігалася найбільша посуха за останні півстоліття, від якої насамперед постраждав аграрний сектор.

Особливо це стосується пізніх культур: кукурудзи, сої, цукрового буряку, які від надмірного теплового стресу передчасно завершили вегетацію. Знизилися площі під цими культурами та їх урожайність.

Ситуація значно погіршилася у контексті підготовки до сівби озимих. Наприкінці серпня, на фоні сухої погоди по всій території країни, на 80% площ, призначених під сівбу озимих урожаю 2016 року, верхній шар ґрунту був сухий.

Це затримало сівбу і зменшило засіяні площі під озимими на 1 млн га. За оцінками експертів, сходи озимих становлять 65% при витрачених на сівбу 12-15 млрд грн. Ще 10-12 млрд грн аграріям доведеться витратити на пересівання площ.

З іншого боку, поновлення відшкодування ПДВ при експорті зерна могло б надати компенсатори для виробників, але не дасть їх для тваринницької галузі. При тому, що на тваринництво припадає основна зайнятість в галузі. Для сільської місцевості це питання не тільки економічне, а й соціально-політичне.

Держпідтримка як альтернатива ринковим механізмам

Найстрашніше, що за відсутності механізмів державної підтримки нестабільний і фінансовий ринок, що міг би підтримати ринкові механізми. Колапс банківської системи та захмарна вартість кредитів - більше 30% річних, низький рівень розвитку ринків страхування не залишають надії на компенсацію втрат виробників.

До слова, за даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за перше півріччя 2015 року загальний обсяг валових надходжень страхових  платежів в аграрному страхуванні становить лише 1,1% від загального обсягу вітчизняного страхового ринку.

Позиція Мінфіну, яка полягає у скасуванні податкових пільг та їх заміні прямим бюджетним фінансуванням, теж не витримує критики.

Податкові пільги законодавчо закріплені у Податковому кодексі , що дозволяє розуміти перспективу оподаткування на два-три роки вперед.

За прямого бюджетного фінансування, навіть якщо гроші передбачені у бюджеті поточного року, нема ніяких гарантій, що вони будуть передбачені в бюджеті наступного року. Тобто прорахувати бізнес-план сільгосппідприємству неможливо.

До того ж обсяг прямих дотацій, передбачений умовами вступу України до СОТ на підтримку сільського господарства, вкрай недостатній. Він становить близько 3 млрд грн, тоді як за 2014 рік аграрії акумулювали близько 20 млрд грн ПДВ.

Податкові пільги - це єдиний дієвий та абсолютно некорупційний інструмент підтримки сільгоспвиробника. У багатьох країнах сільське господарство сильне, та при цьому обсяги податкових субсидій там набагато більші, ніж в Україні.

Матеріал підготовлено за участю народних депутатів Миколи Кучера та Петра Юрчишина

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.