Либеральная налоговая реформа: to be or not to be

Недавно було оприлюднено концепцію податкової реформи, розроблену комітетом з питань податкової та митної політики Верховної Ради за участю експертів РПР.

Переглянути документ можна у вигляді презентації.

Ситуація з концепцією виявилась неоднозначною.

Документ містить велику кількість прогресивних пропозицій, до нього увійшли більшість напрацювань громадських організацій та незалежних експертів.

Разом з тим, після детального аналізу експерти податкової групи Реанімаційного пакету реформ висунули низку додаткових пропозицій та зауважень.

Сучасний стан макроекономічних показників України свідчить про глибоку кризу: падіння ВВП за перше півріччя сягнуло 16%, майже на третину скоротилися обсяги зовнішньоекономічної діяльності, на чверть впали обсяги роздрібної реалізації та реальні зарплати, зростають безробіття, девальвація та інфляція.

У більшості громадян розмір їх доходів давно не забезпечує реальний прожитковий мінімум, а самі вони знаходиться у стані виживання.

В таких умовах тільки рішучі кроки президента, Верховної Ради і Кабінету міністрів щодо створення сприятливих умов для ведення економічної діяльності можуть змінити ситуацію, зупинити падіння ВВП та запустити економічне зростання.

Однією з причин такого стану є рівень податкового навантаження в Україні, занадто високий порівняно з іншими країнами - 28 місце у світі згідно з дослідженням DoingBusiness, без урахування малих острівних держав. Особливо - у сфері оподаткування зарплат - п'яте місце у світі згідно з DoingBusiness.

При цьому уряд у 2015 році запровадив низку податкових змін, які збільшили податкове навантаження і суттєво погіршили фінансове становище підприємств.

Ми повністю усвідомлюємо необхідність фіскальної збалансованості, але вважаємо, що подальший розвиток країни вимагає суттєвого зниження податкового навантаження.

У всі попередні періоди формування податкової системи здійснювалося виходячи із запитів чиновників, а не з можливостей економіки. Як наслідок, Україна виявилася аутсайдером серед економік світу.

Ми вітаємо наміри щодо скорочення витрат, озвучені Мінфіном, та пропонуємо міністерству зосередити свої зусилля не на збільшенні податкового навантаження, а на пошуку шляхів скорочення бюджетних видатків, які останнім часом стали непідйомним тягарем для економіки України.

Водночас навантаження на економіку пов'язане не тільки з фінансуванням бюджету, але і з репресивним та корупційним способом, у який відбувається адміністрування податків. Є також значні резерви, пов'язані із зміною структури податкового навантаження.

Однак проект податкової реформи, підготовлений Мінфіном, не вирішує цих проблем, а тільки розповсюджує їх на більшу кількість платників через спробу вкоротити спрощену систему оподаткування та звітності для малого бізнесу.

Натомість концепція комітету в цьому плані є прогресивною. Комітет пропонує, а експерти РПР підтримують такі основні зміни до Податкового кодексу.

1. Суттєве зменшення навантаження на заробітну плату.

2. Перехід до оподаткування розподіленого прибутку з відмовою від контролю витрат.

3. Покращення адміністрування ПДВ, в тому числі гарантування його відшкодування.

4. Запровадження електронних сервісів і запуск з 1 січня 2016 року повноцінного електронного кабінету платника податків.

У той же час окремі пропозиції у концепції, зокрема, зниження ставки ПДВ, можуть призвести до появи занадто великого фіскального розриву та спричинити високий дефіцит бюджету навіть за умови суттєвого скорочення державних видатків.

Це створить загрози для макроекономічної стабілізації, на якій ґрунтується поступовий вихід з кризи та відновлення економічного зростання. Оскільки непрямі податки в українських умовах є більш ефективним та менш шкідливим видом оподаткування, ніж прямі, зниження ставки ПДВ видається недоцільним заходом.

Окремо зауважимо, що перехід до оподаткування розподіленого прибутку знизить уже доволі низький рівень оподаткування капіталу в Україні, а також призведе до додаткового зниження доходів бюджету, що теж загрожуватиме макроекономічній стабілізації та відновленню економічного зростання.

Виходячи з цього, пропонуємо доповнити впровадження оподаткування розподіленого прибутку та зниження ЄСВ і ПДФО компенсаційними заходами.

Зокрема - підсиленням контролю за трансфертним ціноутворенням та іншими шляхами виведення капіталів, а також збільшенням оподаткування майна шляхом модифікації та значного підвищення податку на майно і землю.

Експерти РПР пропонують такі шляхи часткової компенсації втрат бюджету від зниження прямих податків.

1. Доопрацювання системи електронного адміністрування ПДВ. За твердженнями представників Мінфіну та ДФС, це ефективний механізм боротьби з податковими ямами, через які до держбюджету у попередні роки не надходило 50-80 млрд грн.

2. Належне функціонування системи контролю за виведенням капіталів в офшорні зони, в тому числі через трансфертне ціноутворення.

3. Модифікація та істотне збільшення податку на майно та землю.

4. Масштабне запровадження електронної системи державних закупівель "Прозоро", яка може заощадити до 30 млрд грн на рік.

5. Скорочення кількості працівників бюджетної сфери.

6. Перехід до кращого таргетування соціальної допомоги, що дозволить не тільки вивільнити фіскальний ресурс, а й забезпечити соціальну справедливість.

Сподіваємося, що в цей важливий час, коли країна очікує від Мінфіну та парламенту позитивних змін у податковому законодавстві, представники влади консолідують зусилля, знайдуть компроміс і найближчим часом зареєструють у Верховній Раді збалансований проект змін до Податкового кодексу.

Співавтори тексту - Ілля Несходовський та Євген Олійников, експерти групи "Податкова реформа" Реанімаційного пакету реформ

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.