Туризм по-украински: далек тот берег турецкий

Регіони України, які мають значний туристичний потенціал, повинні жити за рахунок цієї галузі.

Однак навіть вітчизняні інвестори зауважують: для цього потрібна політична воля очільників держави та місцевих керівників.

Її ж, на жаль, - удень з вогнем не знайти.

Філософія маркетингу

"Економічна правда" вже знайомила читачів з порадами іноземців, як зробити Україну більш привабливою для туристів.

Ця "братія" на війни та інші катаклізми не зважає. Для неї головне - нові відкриття, емоції, враження і згодом - спогади, увічнені у світлинах та сувенірах.

А що ж українці?

За даними дослідження, проведеного студентами катедри країнознавства і туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка, найгірше обізнані з туристськими принадами Вітчизни жителі Дніпропетровщини та Кіровоградщини, найкраще - львів'яни, вінничани та тернополяни.

Інформацію про них українці віднаходять передовсім в інтернет-довідниках та соціальних мережах. На наступних "сходинках" - туристські сайти і портали, друковані ЗМІ, електронні туристські часописи, поради друзів і знайомих.

Найбільше серед мандрівників Україною вінничан, житомирян, закарпатців, киян та херсонців, трохи менше - кіровоградців, кримчан, хмельничан.

Також подорожували дев'ять з десяти опитаних іванофранківців, сумчан, тернополян та харків'ян. Пасли задніх львів'яни - дивина та й годі! - та луганчани.

Під час подорожі Україною для орієнтування та отримання інформації мандрівники користувалися головно мобільними додатками до смартфонів та планшетів, трохи менше - туристськими картами, атласами, схемами, а також інтернет-джерелами та порадами місцевих жителів.

Серед власників мобільних додатків лідерами в мандрівках стали херсонці, кримчани та тернополяни, по тому - іванофранківці, вінничани та житомиряни. Останню сходинку посіли луганчани.

На запитання "Що слід робити Україні для промоції вітчизняного туристичного продукту?" жителі всіх регіонів країни перше місце віддали "створенню і належному представленню у світовому інформаційному просторі багатомовних туристських сайтів і порталів" та "створенню мобільних додатків".

У туристичних сайтів найбільше прихильників з-поміж кримчан - 85% - та сумчан - 78%. За мобільні додатки найбільше голосів віддали житомиряни - вісім з десяти - та іванофранківці й сумчани - по 75%. Луганчани пасли задніх і в цьому питанні: "за" висловилися відповідно 35% та 15% опитаних.

Третю сходинку посіло "належне представлення в інтернет-довідниках". Цей засіб найбільше подобається сумчанам та житомирянам, найменше - луганчанам.

Палац Шенборнів, Закарпаття. Фото автора

За наступний пункт - "участь у міжнародних туристських ярмарках, виставках, конгресах" - стоять горою кримчани та сумчани, а задніх пасуть буковинці. Представлення у соціальних мережах найбільш дієвим рекламним ходом вважають херсонці і хмельничани. Найменш популярний він серед кримчан.

Це опитування провадилося не заради опитування. Завдання таких досліджень полягає в отриманні інформації, яка повинна прислужитися країні, передовсім - владним інституціям та підприємливим громадянам. Філософія маркетингу - знайди потребу та задовольни її. Проте чи зважають на ці результати чиновники?

Розумним з вродливими не по дорозі?

Попри належну і доволі тривалу діяльність двох помічників на громадських засадах "економічного" міністра, членів експертної групи РПР та інших небайдужих фахівців, бодай почути про належне реагування можновладців не щастить.

На початку липня автор надіслав звернення-запитання Національній раді реформ та керівнику проектного офісу з координації розробки та впровадження реформ А. Лобачу щодо необхідності приділення належної уваги туризму та рекреації. Відповіді, певне, "в дорозі".

Новий очільник виконавчої влади Одещини щодня "збирає" у соціальних мережах своєю діяльністю та заявами, у тому числі щодо туризму, тисячі лайків. Проте почути-побачити його доручення структурному підрозділу ОДА запросити до співпраці науковців та волонтерів не пощастило.

Запитав про це на його сторінці у Facebook, однак… Мій давній приятель, який на туризмові "зуби з'їв", років десять тому пропонував "віддати" німецьким фахівцям узбережжя від Одеси до Вилкового, аби вони його упорядкували відповідною інфраструктурою, у тому пляжами для нудистів-натуристів та інших неформалів.

До слова, Хорватія саме у такий спосіб виходила з економічної прірви, у яку її на початку 1990-х років загнала війна із Сербією.

До слова, такої ж думки про залучення німців і знаний телевізійному загалу Юрій Стоянов, який не лише щороку приїздив відпочивати в Кароліно-Бугаз, а й вважав Одещину, свою малу батьківщину, найпридатнішою у світі для відпочинку.

Одеський пляж. Фото ЕП

Після спілкування ж з туристськими начальниками міського та районного рівнів чи не всіх регіонів держави щодо необхідності врахування під час творення місцевих програм розвитку туризму і курортів результатів туризмологічних досліджень пригадується мовлене О. Бісмарком.

"З поганими законами та хорошими чиновниками цілком можна правити країною. Проте якщо чиновники погані, не допоможуть й найкращі закони", - казав він.

Однак дивуватися не доводиться: бал править "розпил" бюджету. Звинувачувати у негараздах слід лише найвище державне керівництво, яке свідомо тримає простий люд на зарплаті, еквівалентній одноденній в нормальних країнах.

Проте не лише слуги народу страждають на певні хвороби. Достатньо порівняти сайти та сторінки у соціальних мережах зарубіжних і вітчизняних підприємців у царині туризму та рекреації, щоб почати чухати потилицю.

А пошуки керівниками туристичних фірм та готелів потенційних працівників? На Заході для цього давно вигадали велосипед: у профільних навчальних закладах директори та менеджери фірм і закладів розміщення є частими гостями на практичних заняттях, що дає змогу побачити "товар живцем".

Інший спосіб пошуку креативних та розумних - створення на власних сайтах талант-шоу. Чому ж так? Хто від цього страждає? Запитання риторичні.

Картинки з життя

Недавно приятель розповів, як на власній шкірі переконався в потребі існування туристської поліції. Сталося це в Туреччині років десять тому. Саме ця інституція захистила його права як клієнта ресторану. Заклад надав йому неякісну послугу, за яку його власник ще й хотів туриста оштрафувати.

У багатьох "туристських" країнах ця служба діє не перший рік. Зокрема, у Таїланді до її співробітників, які працюють цілодобово, можна звернутися у випадку ДТП, крадіжки, суперечок або проблем в готелях та крамницях. У туристській поліції служать і волонтери, які володіють іноземними мовами.

Туристська поліція Таїланду. Фото автора

Навіть у Росії є певні зрушення. У Москві з 1 липня 2014 року на популярних у гостей атракціях працюють майже дві сотні спеціально навчених правоохоронців. Зарплатня цих поліцейських також відповідна: 60 тис руб проти 20-40 тис їх колег.

Днями очільник комітету з санаторно-курортного комплексу і туризму "кримського парламенту" А. Черняк повідомив про вірогідність появи на півострові туристських поліцейських . Їхні обов'язки, зазначив чиновник, - охороняти спокій туристів і надавати їм інформаційні послуги - пошук музеїв, банкоматів, готелів.

На "материковій" Україні лише влада Львова спромоглася на скромну подобу того, що повинно захищати туристів та допомагати їм.

Під час підготовки у Києві "нової поліції" запропонував її організаторам бодай лапідарно ознайомити курсантів з найвизначнішими місцевими пам'ятками, аби ті могли порадити та показати гостям міста напрям руху. Не почули.

Ще однією картинкою сьогодення є провали в пам'яті у печерських "небожителів". Стосуються вони Криму та наглої необхідності розробити стратегію і програми розвитку туризму і курортів на півострові. Хоча би на довгострокову перспективу.

Замість післямови

Від імені найстарішої в країні катедри країнознавства і туризму Шевченкового університету звернувся до щойно призначеного голови Закарпатської ОДА з пропозицією взяти участь у розробці концепції, стратегії та програми розвитку туризму і курортів на Закарпатті та в науково-методичному супроводі останньої.

Адже, як завважив фахівець з інвестицій Д. Томчук, за умови належного інвестування в туризм у цей регіон щороку приїздитимуть 12-15 млн туристів, які сукупно залишать там не менше 1-1,5 млрд дол. Очевидно, що інвестор прийде лише на підготовлене поле, і готувати його повинні фахівці.

У лютому 2013 року у канадському часописі "Новий шлях" з'явилося повідомлення, що Віктор Пінчук збирався приєднатися до Giving Pledge - філантропічної ініціативи, заснованої Б. Гейтсом та В. Баффетом.

Буцький каньйон, Черкащина. Фото ЕП

Український бізнесмен мав намір інвестувати, зокрема, в "просування України у світі". Ось би взяв і профінансував створення та підтримку національного туристського багатомовного порталу. Відповідний ізраїльський портал можна читати 21 мовою, у тому числі індійським варіантом англійської.

Уряд Туреччини на промоцію власного туристичного продукту щороку виділяє кількадесят мільйонів доларів. Чи все-таки берег турецький далеко?

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.