Дорожная карта реформ агросектора

В Україні, незважаючи на зростаючу напругу в зоні АТО та фінансову кризу, інвестори виявляють все більшу зацікавленість до сфери АПК.

Воно й не дивно: країна посідає передові позиції серед найбільших світових виробників сільгосппродукції та є лідером з експорту соняшникової олії, пшениці, кукурудзи, сої, курятини.

Ми реально годуємо світ, а світу на тлі зростання чисельності населення, як ніколи, потрібне продовольство.

Втім, впевнено почуваючись на міжнародних ринках, Україна не використовує свій аграрний потенціал на повну потужність.

Ми здатні у найближчій перспективі підвищити виробництво та експорт сільськогосподарської продукції, як мінімум, удвічі.

Головне - вдихнути нове життя у галузь, створивши максимально сприятливі умови для залучення інвестицій.

Стратегія 2020: невичерпна сила аграрного потенціалу 

Сьогодні є потужний запит від громадськості до визначення "правил гри" на ринку. Нам потрібні реальні реформи і реальне бачення, де місце України, на чому фокусуватися, синхронізувати дії усіх учасників ринку з точки зору довготермінового розвитку галузі.

Міністерство аграрної політики та продовольства спільно з Європейською комісією, донорами та міжнародними фінансовими інституціями розробило проект "Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки".

Стратегія визначає десять пріоритетів реформування, а також порядок впровадження реформ і докладний план дій. Для мене принципово не лише досягти її формального схвалення, але і практичної імплементації, адже зміни, насамперед, повинні відчути люди.

Серед основних заходів реформування - максимальне наближення українського законодавства, стандартів та практик до загальноєвропейських принципів сталого сільського господарства.

Зокрема, до 2020 року плануємо на 30% збільшити кількість компаній-експортерів готової продукції тваринного походження до ЄС, а також розширити ринки країн Азії та Африки.

При цьому торгівля підпорядковуватиметься законам ринку і вільної конкуренції, тому у сфері дерегуляції залишимо лише ті процедури, які необхідні для захисту життя чи здоров'я людей або навколишнього середовища.

Що стосується болючого земельного питання, будемо поступово через пілотні проекти впроваджувати ринок земель сільськогосподарського призначення, розвивати систему кадастру та реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Дамо зелене світло сучасним фінансовим механізмам. Мова йде про вільний обіг аграрних розписок по усій країні до 2017 року, складських свідоцтв, поширення системи аграрного страхування, систем гарантування кредитування малих і середніх підприємств.

Загалом, за нашими підрахунками, аграрне фінансування у 2017-2020 роках повинне зрости на 50-75%.

Набере обертів масштабна приватизація державних підприємств зі сфери управління Мінагрополітики. Вони мусять стати конкурентними та відкритими для інвестицій, а не продукувати мільйоні збитки.

Важливі напрямки - інноваційне реформування аграрної науки, створення Національного координаційного центру сільськогосподарського дорадництва, покращення якості життя у сільській місцевості шляхом стимулювання неаграрної діяльності - інноваційних продуктів, бізнес-мереж, маркетингових проектів.

Чимало аспектів стратегії належать до компетенції інших центральних органів виконавчої влади, тому її успіх стане результатом дієвої міжвідомчої співпраці.

Мінагрополітики та Єврокомісія уже презентували проект стратегії іншим міністерствам і відомствам, профільним асоціаціям та міжнародним донорам матеріально-технічної допомоги. Усі раціональні пропозиції ми врахуємо у документі і передамо проект на розгляд Національної ради реформ.

Для контролю за виконанням плану дій у рамках стратегії створюється орган моніторингу та координації. До його складу увійдуть керівники міністерств, відповідних органів, Адміністрації президента, парламенту, представники професійних організацій, громадянського суспільства, донорів.

Орган відповідатиме за аналіз виконання стратегії, досягнення планових показників та використання фінансових асигнувань.

Для мене особистий виклик - забезпечити дієвість стратегії. Зробити її дорожньою картою галузі, документом прямої дії без формалізму чи імітацій. Тільки це дозволить запровадити європейські принципи в українському агросекторі. Переконаний: дієвість стратегії забезпечать реальні інвестиційні проекти.

Інвестиції в АПК: від мрій до реальності

Агропромисловий комплекс залишається одним з найбільш інвестиційно привабливих та безпечних секторів капіталовкладень в Україні. При цьому він критично недокапіталізований. З огляду на таку ситуацію ми визначили конкретні інвестиційні напрями, які дадуть швидкий економічний результат.

Я презентую їх під час низки зустрічей із світовими інвесторами. Важлива зустріч відбудеться у понеділок, 13 липня, у Вашингтоні.

У ході Першого українсько-американського бізнес-форуму, зокрема, під час фокус-сесії "Агробізнес та інфраструктура", ми говоритимемо про стратегічні проекти з реформування українського агросектора. Сподіваюся, що ця зустріч, матиме для вітчизняної аграрної галузі якісний інвестиційний результат.

Працюючи над стратегією та інвестиційними напрямами, ми розуміли: нам ніхто нічого не дасть, поки не побачить реальних результатів, тому ми одразу почали серйозно працювати. Сьогодні можу поділитися приємною статистикою.

1. У лютому на кілька років залучили грантову допомогу у розмірі 19 млн канадських доларів, які спрямували фермерам Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей для розвитку плодоовочівництва.

2. У квітні допомогли підписати меморандум компаніям ХТЗ і Sampo, результатом чого повинне стати спільне виробництво зернозбиральних комбайнів п'ятого класу "ХТЗ 3085" (Sampo 3085 Superior).

3. У червні підписали декларацію з Європейським інвестиційним банком, який розглядає можливість кредитування проектів у зерновій та рибній галузях.

4. У липні буде введено в експлуатацію другу чергу олійного екстракційного комплексу "Олсідз" на Одещині.

5. Активно співпрацюючи з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO), навесні провели попередній Agricultural Rapid Needs Assessment, спрямований на документування "аграрних" пошкоджень через конфлікт на сході.

ФАО з власного бюджету та спецфонду для невідкладної допомоги і реабілітації виділило понад 800 тис дол дрібним фермерам Донецької та Луганської областей.

Говорячи про перспективи, слід відзначити наступні проекти.

1. До кінця 2015 року світовий лідер компанія Bunge планує ввести в експлуатацію комплекс з переробки олійних культур на Миколаївщині.

2. З жовтня на зерновому терміналі порту "Южний" введуть в експлуатацію додаткову сушильну установку потужністю 120 тонн зерна на годину, а у квітні 2016 року у порту почне працювати накопичувальний зерновий склад.

3. У 2016 році компанія "Монсанто" планує відкрити насіннєвий завод.

Великі надії покладаємо на залучення інвестицій у відновлення систем зрошування на півдні України, що дозволить утричі підвищити урожайність. Це стратегічно важливо для національної продовольчої безпеки та реалізації нашої програми збільшення виробництва у сфері агропромислового комплексу.

Міністерство разом із Світовим банком почало аналізувати технічну частину завдань. Зокрема, робоча група об'їхала п'ять областей з перевіркою. Аналіз підтвердив скрутний стан зрошувальної інфраструктури: фізична зношеність насосних станцій, каналів і трубопровідних мережа досягає 82%.

Далі будемо визначити, якою стане форма власності, адже сьогодні маємо правову колізію: частина систем зрошення належить державі, частина - у комунальній власності, частина - у приватній. Це досить великі площі.

Загальна площа зрошуваних земель в Україні становить 1,8 млн га (2,2 млн га з урахуванням АРК). Для ефективного управління та недопущення розкрадання уся система повинна підпорядковуватися одній структурі.

У парламенті готується відповідний законопроект. Щоб фінансувати ці системи, інвестор повинен розуміти, кому вони будуть належати. За розрахунками, нам знадобиться до 3 млрд дол інвестицій, які зможуть окупитися упродовж семи років.

При цьому продуктивність земель на посушливих площах південніше Кіровоградської області може зрости у 1,5-2,5 разу. Без води ж сотні тисяч гектарів перетворюватимуться на пустелю, тому зрошення - не примха, а веління часу.

Я не раз говорив, що у нас є амбітний план досягти виробництва аграрної продукції на рівні 100 млн тонн. Ми розуміємо, що у разі збільшення виробництва може виникнути ситуація з "вузькою шийкою", як у Бразилії.

Тому потрібно залучати інвестиції в будівництво портових елеваторів, оновлювати зношений парк вагонів-зерновозів і взагалі - підвищувати ефективність логістичної системи шляхом підвищення рівня конкуренції на ринку послуг з перевалки.

Існуюча в Україні система перевезень використовується максимально, тому одним із завдань є пошук альтернативних маршрутів транспортування та створення відповідної інфраструктури, що також збільшить експортні можливості держави.

Річкова логістика у цьому контексті є ідеальною. У Франції, наприклад, річки використовуються на 25%, тоді як в Україні - всього на 5%.

Окремі можливості для інвестицій є у вкладеннях в лізинг. Через недофінансування фермери не можуть придбати нову техніку та обладнання,  оскільки вартість кредитів може сягати до 30% річних, причому на період до одного року. У Європі ж фермер кредитується на п'ять-сім років під 3-5% річних.

Щоб ці та інші інвестиційні проекти запрацювали, потрібні  капіталовкладення від держави, що вельми складно, враховуючи важку ситуацію у країні.

Держава вимушена 90 млрд грн надавати для військового бюджету, а це більше 5% нашого ВВП. Міністерству аграрної політики та продовольства у 2015 році довелося скоротити значну кількість програм.

Наше завдання - максимальне залучення інвесторів, адже розвиток агропромислового комплексу України - це ключ до соціально-економічної і фінансової стабільності країни у цілому.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.