Новый инструмент поддержки крестьян

Закон "Про аграрні розписки" набув чинності у 2013 році і став точкою відліку для запровадження аграрних розписок.

У вересні 2014 року стартував пілотний проект з відпрацювання технології введення їх в обіг на прикладі Полтавської області.

Аграрні розписки - новий та перспективний інструмент залучення товарних та фінансових ресурсів в аграрну галузь.

Це документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити кошти кредитору.

Зобов'язання забезпечується заставою.

Відповідно до порядку ведення реєстру аграрних розписок його держателем є Мінагрополітики, адміністратором - державне підприємство "Аграрні реєстри".

Воно створене для впровадження інструмента аграрних розписок та уповноважене здійснювати функції адміністратора реєстру аграрних розписок.

Перша аграрна розписка в Україні видана товариством "ПЗК-АГРО". Предметом зобов'язання за нею є 32 тонни соняшнику.

Міністерство активно працює над впровадженням інструмента для дрібних і середніх фермерів, співпрацюючи з Мінфіном, Мін'юстом, ДФС та НБУ. Розписки допоможуть фермерам залучити додаткові ресурси.

Триває робота з удосконалення механізму. Міністерство ініціює створення групи для консолідації зусиль держави, аграріїв та експертів міжнародних організацій.

Основні питання - визначення розміру державного мита за нотаріальні дії з розписками, визначення механізму примусового виконання виконавчих написів на розписках, ведення банками бухгалтерського обліку, встановлення нормативів резервування під банківські кредити з використанням розписок, підготовки порад для нотаріусів, оподаткування операцій з розписками та ведення бухобліку.

Успіх інструмента залежатиме від того, наскільки сучасним буде загальний підхід.

Аграрні розписки повинні стати більш простою та дешевою альтернативою банківському кредитуванню. По суті, вони оминають зайві ланки, що існують між кредитором та боржником. Більше того, вони зосереджені на конкретній галузі, умови роботи у якій зрозумілі всім учасникам операції.

Для розповсюдження практики розписок замало закону, необхідно напрацювати механізм їх обігу. Якщо говорити не про технічний бік питання, то аграрні розписки потребують нового рівня ділової довіри та можливостей побудови горизонтальних зв'язків між учасниками аграрного ринку.

Сторонами розписки є боржник і кредитор. Боржником є особа, яка видає розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити кошти на визначених в розписці умовах.

Кредитор за розпискою - це фізична чи юридична особа, яка надає кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за розпискою від іншого кредитора.

У старі часи валідність валюти визначалася золотим еквівалентом. Ці часи минули, але бажання захистити свої інтереси "твердою монетою" не зникли. У розписках джерелом валідності є застава, перш за все - під майбутній врожай.

Стаття 7 закону говорить: "Аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути винятково майбутній врожай".

Банківське кредитування наразі складне для аграріїв. Маючи майже 60 млрд грн банківської ліквідності, ці установи не поспішають вкладати у сектор. Даються взнаки і специфіка аграрного бізнесу, і політико-економічна ситуація в цілому.

Поки український ринок ще не узвичаївся до використання аграрних розписок, міжнародні компанії-кредитори розглядають їх як надійний та зручний інструмент.

До реалізації даної ініціативи залучена Міжнародна фінансова корпорація - одна з п'яти інституцій групи Світового банку. Крім своєї головної функції - заохочення приватних інвестицій, - вона надає країнам-членам і технічну допомогу.

За підтримки експертів МФК була напрацьована законодавча база щодо аграрних розписок та запроваджений пілотний проект. Свою ініціативу вони розглядають як частину процесу реформування та активізації фінансового сектора України.

Введення нового інструмента може суттєво збільшити обсяг інвестицій в агросектор - середні і малі виробники отримають доступ до фінансів.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.