Рентой по добыче газа

Проблема енергетичної залежності України, диверсифікація постачання вуглеводнів більш ніж актуальна.

Протягом останніх років це взагалі топова тема.

Шукаємо газ, де тільки можемо, лише не у себе.

Більше того, пагони зростання власного видобутку самі заганяємо у фіскальні зашморги.

У 2014 році в Україні приватні виробники збільшили видобуток газу на 18% до 3,3 млрд куб м газу.

Риторичним стає питання про те, що буде з видобутком у 2015 році в контексті реалізації положень закону "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року.

Зокрема, у світлі поступового збільшення ставки рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводнів під час виконання договорів про спільну діяльність із запровадженням показника 70% з 1 липня 2015 року.

Обіцяли, що тимчасово

За цих умов збільшення видобутку газу приватними компаніями в Україні стає малоймовірним.

Хоча ще 25 червня 2014 року прем'єр Арсеній Яценюк запевняв, що збільшення рентної плати тимчасове, вимушене і діятиме лише до кінця 2014 року. Проте реальність виявилася іншою - ренту збільшили і продовжили її дію.

Приватні газодобувні компанії ще тоді просили президента і прем'єра скасувати ставки рентної плати за використання надр для видобутку газу на рівні 55% з покладів на глибині до 5 км, і 28% - з покладів на глибині понад 5 км.

Під цим листом підписалися представники "Полтавської газонафтової компанії", компаній "Гео-альянс", "Смарт-енерджі", Burisma Holdings, "Куб-газ", "Тісагаз" і "Нафтогазвидобування", а це інвестори, які вклали значний капітал в Україну.

Однак уряд не взяв до уваги аргументацію газодобувних компаній про негативний вплив значного збільшення податкового навантаження на розвиток нафтогазової галузі та її інвестиційну привабливість.

Також газовидобувачі підкреслювали, що з розумінням поставилися до попередніх податкових ініціатив уряду. Вони нагадували, що прем'єр-міністр наполягав на тимчасовій дії таких заходів.

Встановлення збільшених ставок ренти на видобуток газу на постійній основі загрожує не тільки розвитку, а й самому існуванню приватних газовидобувних компаній в Україні, стверджують учасники галузі.

Ситуація ускладнюється перспективою відпливу іноземних інвестицій з сектора за таких фіскальних "лещат". Одним з прикладів може стати ТОВ "Карпатигаз", яке належить шведській компанії Misen Energy AB.

Товариство є учасником договору про спільну діяльність з "Укргазвидобуванням" і має масштабну програму модернізації діючих виснажених свердловин для встановлення дотискуючих компресорних станцій. Це дало змогу компанії вийти на щорічний видобуток газу більше 1 млрд куб м.

Разом з тим, уряд України очікує у 2015 році надходження 14 млрд грн до держбюджету за рахунок підвищення плати за природні ресурси. Однак зростання рентних платежів означає автоматичне підвищення цін на бензин, газ та інші енергоресурси і, найсумніше, - вихід з ринку потенціального інвестора.

Амбітні плани

Згідно з "Енергетичною стратегією України-2030", прийнятою у 2009 році, поставлено амбітну мету наростити власний видобуток газу в обсязі 44,4 млрд куб м до 2030 року. Це повинно забезпечити 90% споживання газу.

Таким чином, планувалося, що Україна імпортуватиме лише 5% газу, і це стане гарним результатом для досягнення незалежності в енергетичній сфері.

Для налагодження газового балансу необхідно стимулювати інвестиційні надходження до країни. Розробники стратегії-2030 планували, що в 2011-2020 роках сукупний обсяг інвестицій у розвиток газовидобувної галузі становитиме 50-65 млрд грн, а в наступному десятилітті - 240-280 млрд грн.

Україна має перспективну геологічну платформу для видобування газу.

За підрахунками Кембриджської асоціації енергетичних досліджень у разі вкладання щороку 10 млрд дол можна досягнути позитивного результату: видобуток традиційного газу до 2025 року збільшиться до 28 млрд куб м, а сланцевого - до 21 млрд куб м за умови початку промислових робіт до 2017 року.

Інвестування - єдиний можливий спосіб забезпечення країни газом. Звичайно, перед урядом постає ключове завдання: формування привабливого інвестиційного клімату шляхом стабілізації фіскальної системи, створення сприятливого для інвесторів базового законодавства і регуляторного середовища.

Що маємо реально? Фіскальне навантаження у газовидобувній галузі робить її непривабливою з інвестиційної точки зору. Свідченням тому є дані щодо розміру рентного платежу порівняно з іншими країнами.

Так, максимальна рентна ставка у Польщі становить 19%, у Румунії - 30%. Показники України набагато вищі. Поточний максимум рентної ставки - 55%, що наближає Україну до таких потужних нафто- і газовидобувних держав, як Казахстан і Норвегія, рентна ставка яких становить 70% та 78% відповідно.

Дохід від енергетичних ресурсів у цих країнах становить основу державного бюджету. Для порівняння: Франція за видобуток газу навіть здійснює доплату, оскільки до свердловин з низьким дебітом застосовується негативна рента.

Відчуйте різницю

Серед іншого варто дослідити, як впливає збільшення рентної ставки на валові надходження до бюджету. Отже, у 2010 році в Україні відбулося підвищення ставок рентної плати за вуглеводні, що видобуваються в Україні. За природний газ - у 1,18 разу, за нафту і газовий конденсат - у 1,4 разу.

У перший рік валові надходження до бюджету суттєво зросли. Якщо у 2010 році до бюджету України надійшло 9,7 млрд грн, то у 2011 році надходження за податковими зобов'язаннями майже подвоїлися.

Однак у 2012-2013 роках спостерігалася стійка тенденція до зниження надходжень - з 14,9 млрд грн до 13 млрд грн, тобто на 25%. За прогнозами, у 2014 році падіння надходжень становитиме 30-33%, хоча рентні платежі майже повністю - на 81-91% - наповнюються коштом нафто- і газовидобувників.

Якщо ренті ставки зростатимуть, обсяги видобутку газу знизяться у 1,5-2 рази. Це деструктивно вплине на розвиток галузі і призведе до енергетичної кризи.

Як відомо, за останні десять років приватні компанії збільшили видобуток удвічі. Тепер же, за прогнозами, у 2015 році видобуток зазнає 20-відсоткового падіння.

За наявного податкового навантаження інвестування в попередніх обсягах стає неможливим. Приватні компанії скорочуватимуть свої інвестпрограми, відмовляючись від розробки перспективних покладів із значних глибин та від застосування сучасних методів інтенсифікації видобутку.

Закономірним наслідком стане зниження видобутку газу, звільнення частини трудових колективів, зменшення обсягів рентних зборів та інших податків, збільшення імпорту палива за ціною мінімум 300 дол за тис куб м. Прибутковість багатьох діючих проектів стане нижчою, ніж рівень рентабельності.

Компетентно

Експерти та учасники ринку критично оцінили ініціативу уряду підняти рентну ставку на видобуток вітчизняного газу до 70%, оскільки це зупинить розвиток галузі і зруйнує перспективу нарощування власного видобутку.

За словами фінансового директора компанії "Карпатигаз" Артура Сомова, компанії муситимуть елементарно скоротити видобуток.

"В результаті скорочення видобутку обсяг надходжень до бюджету залишиться попереднім, але Україна в найближчі три роки купуватиме 2,5 млрд куб м газу. Якщо від виторгу вітчизняних видобувних компаній 70% повертається в бюджет, то при імпорті всі 100% - це чистий валютний відплив з України", - каже Сомов.

Гендиректор НДіКБ бурового інструмента, доктор наук Ярослав Кунцяк теж вважає прогноз надходжень до бюджету від збільшення ренти нереалістичним.

"Потрібно не відсотки ренти збільшувати і тим самим заморожувати газовий видобуток, а допомагати компаніям розробляти нові родовища. У нас є наукові розробки, як добувати газ на великих глибинах. Ми маємо чіткі підрахунки, що при цьому Україна повністю покриє свої потреби в газі внутрішнього видобутку.

У 1970-х роках в Україні видобували понад 70 мільярдів кубів газу! Це можна реанімувати. У нас одні з найкращих фахівців у цій сфері, є технологічна база.

У нас велика кількість законсервованих родовищ з часів СРСР, на яких можна видобувати газ. Якщо розконсервувати і запустити в роботу ці свердловини, то вже найближчим часом видобуток підніметься на 30%", - переконаний Кунцяк.

Сомов додав, що несприятливі умови для інвестицій у газовидобувну галузь переорієнтують інвесторів на Польщу і Румунію, які створюють привабливіші фіскальні умови для інвестування у цей сектор економіки.

"За даними Ernst & Young, гранична податкова ставка при видобутку нафти і газу в Польщі становить 19%, в Азербайджані - 26%, в Румунії - 30%. При цьому у Польщі та Азербайджані податки стягуються з прибутку, а не доходу, як це робиться в Україні", - зазначає експерт.

Видобуток нафти і газу в Україні перебуває у стані стагнації, але наша держава має невикористаний потенціал природного та нетрадиційного газу. За логікою, уряд повинен підтримувати інвесторів, а не знищувати їх.

Експерти ринку прогнозують, що при підвищенні ставки рентних платежів приватні газовидобувні компанії скоротять персонал у 2,5-3 разу, а обсяги вітчизняного видобутку впадуть у 1,5-2 разу протягом наступних трьох років.

Це призведе до зростання дефіциту газу українського видобутку, у зв'язку з чим його доведеться заміщати імпортним газом - до 0,5 млрд куб м у 2015 році.

Таким чином, державний бюджет кумулятивно недоотримає близько 12,5 млрд грн протягом наступних трьох років, а країна муситиме додатково імпортувати 2,5 млрд куб м газу, що критично поглибить її енергозалежність від Росії. Відповідальність за такий крок і його наслідки повною мірою лежить на уряді.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.