Еще раз о СЕТАМ

Вторник, 25 ноября 2014, 20:02
Сомнительные специалисты, критикующие систему электронных торгов конфискованным имуществом, преследуют одну цель: восстановить старую схему грабежа граждан. (Укр.)
Дмитрий Сторожук, председатель Государственной исполнительной службы


Инновации в действии

Недавно дехто з дуже сумнівних фахівців почав розповідати, що Державна виконавча служба нібито приховує реальний стан справ, пов'язаний з продажем арештованого майна і впровадженням СЕТАМ - системи електронних торгів арештованим майном.

Вважаю за потрібне внести ясність в цю ситуацію.

По-перше, як мінімум на трьох сайтах - ДВС, Мін'юсту та уряду - мало не щодня оновлюється статистика з реалізації майна.

По-друге, на усі запити журналістів, громадськості та фахівців щодо роботи системи ми завжди надаємо розгорнуту відповідь з усіма цифрами.

Ця інформація - не таємниця, а результат нашої роботи, якою ми пишаємося. Тож про результати.

Під час розробки системи електронних торгів арештованим майном ми взяли за основу модель, яка нині успішно працює у Грузії.

До запровадження цієї моделі грузинська система продажу конфіскату була найбільш корумпована на пострадянському просторі. Нині ж грузинські реформи визнані без перебільшення одними із найуспішніших у світі. Завдяки їх впровадженню вдалося звести корупцію як явище практично до нуля.

Система електронних торгів арештованим майном як експеримент запрацювала 1 травня 2014 року. Саме з цієї дати державні виконавці перших пілотних регіонів - у Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській областях та місті Києві - почали вносити до бази СЕТАМ інформацію про лоти, які виставлялися на продаж.

Перші торги відбулися 1 липня і проходять щодня. Після двох місяців успішного проведення онлайн-аукціонів експеримент було розширено до десяти областей. З вересня систему впроваджено у всіх областях, крім Донецької і Луганської, а також АРК Крим. Тобто торги функціонують лише півтора місяця.

З першого дня роботи СЕТАМ до системи внесено 19 500 лотів, загальна вартість яких становить 2,6 млрд грн. Проведено 2 300 аукціонів, на яких продано майна на 190 млн грн. З них 150 млн грн - це вартість лотів, за якими уже сплачені кошти. Інші лоти наразі оформлюються та перебувають на стадії перерахування коштів.

Окремо необхідно зазначити, що стара система була повністю тіньовою - про неї ніхто не знав і не мав можливості дізнатися навіть при бажанні.

У схемі були задіяні лише наближені. За часів роботи старої системи з перших торгів реалізовувалося лише 3% арештованого майна. Після цього левова частка конфіскату штучно уцінювалася на 30-50% та збувалася винятково "своїм". В результаті таких оборудок держава зазнавала суттєвих збитків.

Брифінг у Кабміні про підсумки роботи СЕТАМ за перший місяць, серпень 2014 року.
Фото dvs.gov.ua

Натомість з самого початку роботи СЕТАМ з перших торгів реалізовується майже половина виставленого на продаж конфіскату - 47%. При цьому - за реальною ринковою ціною. Сама ж електронна система максимально відкрита для доступу.

Підтвердженням цьому є кількість відвідувань сайту СЕТАМ - понад 740 тис. Це реальна статистика, яку ми оновлюємо щодня за підсумками торгів.

Саме завдяки СЕТАМ ми подолали тіньову корупційну схему. За "попередників" громада взагалі рідко коли дізнавалася про проведення торгів. А про аукціони, де реалізовувалися справді ліквідні речі, громадянам, як правило, не повідомляли.

Реалізовували на них лише 10% конфіскованого та арештованого майна. Це в основному були майнові комплекси, земельні ділянки, квартири й автомобілі. Все інше продавати було нецікаво. Організовувалися фіктивні торги.

Протягом двох-трьох аукціонів майно не продавалося, а потім пропонувалося стягувачу за рахунок погашення боргу або за якісь зовсім смішні кошти.

Оголошення про аукціон розміщувалося в газеті, що друкувалася напередодні торгів невеликим тиражем. Таким чином, формально норми закону виконувалися, але інформація широкому загалу була недоступна. Оцінка майна здійснювалася так само за схемою - за попередньою домовленістю з торгуючою компанією.

Зрозуміло, що така оцінка була далекою від реальності і встановлювалася в інтересах зацікавлених осіб, а не стягувача чи боржника. В результаті майно продавали за безцінь "своїм".

Нам нарешті вдалося знайти край цього Гордієвого вузла, і ми нікому не дамо шансу знову його заплутати. Переконаний, що сумнівні фахівці, які висловлюються проти системи електронних торгів конфіскованим майном, мають одну мету: відновити стару схему грабунку громадян. Цього не буде!

Більше того, за нашим клопотання Генпрокуратура відкрила кілька кримінальних проваджень за фактом порушення закону однією приватною торгуючою організацією. Інші справи передані для аналізу правоохоронним органам.

 Натисніть для збільшення

Загалом до ДВС подано близько 1 тис заяв від громадян, які стверджують, що під час проведення публічних торгів за старою схемою їх права були порушені.

За останні півроку в результаті співпраці ДВС з правоохоронцями було відкрито 58 кримінальних проваджень проти посадовців системи ДВС. З них за вісьмома справами уже винесені вироки судів про притягнення до кримінальної відповідальності. Ще вісім справ знаходяться у судах і за 28-ма триває слідство.

Йдеться про хабарі у великих розмірах, випадки, коли підробляли документи, а майно на десятки тисяч доларів описували як металобрухт і продавали за копійки.

Наприклад, на новий автомобіль складали акт, де зазначали, що він розбитий і розукомплектований. У такий спосіб один з автомобілів митною вартістю 146 тис грн було продано лише за 2 тис грн.

До слова, у 2013 році, за часів попередньої влади, в органах ДВС було відкрито лише чотири кримінальні провадження щодо вчинення зловживань законом посадовими особами.

За час же роботи СЕТАМ нема жодного рішення суду щодо визнання торгів недійсними. Знайти огріхи та корупційні складові у новій системі реалізації майна неможливо - їх тут нема.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.