Избавится ли новая власть от своего имущества?

Дискусії щодо потреби передавання майна після обрання чи призначення на посаду державних службовців точаться не один рік.

Особливої пікантності це питання набуло в тому сенсі, що президент Петро Порошенко досі є офіційним мільярдером.

Напередодні виборів він пообіцяв, що в разі перемоги продасть підприємства Roshen та інший бізнес, що цому належить. Минули вже кілька місяців, а обіцянка не виконана. Порошенко лише знайшов компанію, яка буде займатися продажем. Знову ж таки, чи домовляться з покупцями? Чи взагалі є в них завдання реально продати активи президента?

Українська реальність підказує, що Порошенко навряд чи позбудеться активів. Максимум, зробить вигляд, що вони йому вже не належать. Володів же Віктор Янукович мільярдними статками, офіційно не маючи навіть Межигір'я!

Порошенко - геть не єдиний можновладець у владі, просто його приклад є показовим. Дуже можливо, що збереження активів не є чимось ганебним чи злочинним. Існують різні точки зору з приводу того, чи мають чиновники позбуватися своїх володінь назавжди.

Одні говорять про обов'язковий продаж мана, інші - про його передавання в управління стороннім особам чи членам родини.

Схоже, що представники нової влади працюють саме над питанням збереження активів можновладців - для цього створюються цивілізовані механізми. Ще наприкінці липня, на засіданні уряду голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитро Тевелєв презентував черговий законопроект.

Він змінює низку положень законів щодо передавання посадовцями належних їм підприємств та корпоративних прав в управління іншим особам.

Офіційні мультимільйонери та мільярдери у владі. Фото zn.ua

Головні новації стосуються закону "Про засади запобігання і протидії корупції". Правки деталізують порядок передавання особою, призначеною чи обраною на посаду, належних їй підприємств та корпоративних прав в управління іншій особі.

Відповідно до змін, вищі посадовці повинні передати свої унітарні підприємства шляхом укладання договору управління майном з відповідним суб'єктом господарювання. Корпоративні права можуть бути передані кількома способами.

Перший шлях - укладання договору управління майном із суб'єктом господарювання, крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами.

Другий шлях - укладання договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грішми, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію на провадження діяльності з управління цінними паперами.

При цьому мінімальна сума в договорі не встановлюється.

Третій шлях - укладання договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами. Умова - вартість корпоративних прав, які передаються, становить не менше 1 500 мінімальних зарплат.

Відповідно до останнього способу передавання, компанія з управління активами створює венчурний пайовий інвестфонд. Його мета - управління корпоративними правами вищих посадовців. При цьому корпоративні права передаються як активи в рахунок оплати цінних паперів венчурного пайового інвестиційного фонду.

Розробники законопроекту додали норму, що забороняє посадовцям укладати договори з суб'єктами господарювання, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, у яких працюють їх члени сім'ї.

Натисніть для збільшення

Після передавання корпоративних прав або унітарних підприємств вищі посадовці зобов'язані в одноденний строк повідомити про це уповноваженим органам державної влади, на посаду в які їх було призначено чи обрано, шляхом надання нотаріально засвідченої копії договору.

Зміни до законів "Про інститути спільного інвестування" та "Про цінні папери та фондовий ринок" доповнюються лише посиланнями на зміни у цьому акті.

Для кого закон

Цілком можливо, що зміни до трьох законів готувалися в інтересах президента Петра Порошенка та інших чиновників найвищого рівня. А можливо, що ні.

Треба відзначити, що така практика прийнята у всьому світі. Втім, викривлення під час прийняття документа у Верховній раді можуть змінити першочергові завдання. У підсумку, країна отримає зовсім не те, чого бажали автори законопроекту. Відтак, варто розглянути практичні аспекти передавання в управління активів політиків.

Ще раз нагадаємо - Порошенко кілька місяців тому обіцяв у випадку перемоги на виборах продати Roshen. Прес-секретар компанії заявляла, що корпоративні права найдорожчого активу глави держави передані та керуються ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прайм ессетс кепітал".

Засновником фонду зазначений Петро Порошенко з вкладом 10 375 тис грн, керівником - його батько Олексій Порошенко. Тож після передавання активів в управління "сімейного" фонду президент все одно може керувати своїми компаніями.

Навіть за умови прийняття цих змін до законів жоден з депутатів, міністрів або президентів не передасть накопичені роками активи в управління стороннім людям.

Як зазначалося, посадовці не зможуть укладати договори із суб'єктами  господарювання, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, у яких працюють члени їх сімей.

Сім'я Петра Порошенка. Фото president.gov.ua

У зв'язку з цим Порошенку доведеться або змінити керівника "Прайм ессетс кепітал", або передати активи в управління іншим юридичним особам. Існує багато правових механізмів, що можуть допомогти вирішити ці проблеми.

Останньою новиною стало обрання Порошенком інвестиційної компанії Rothschild & Cie для продажу своїх активів. За словами виконавчого директора Rothschild & Cie, з українського боку партнером виступатиме компанія ICU. Саме цією компанією довгий час керувала глава НБУ Валерія Гонтарева.

Поки незрозуміло, чому саме їй Порошенко передав право на реалізацію активів у партнерстві з Rothschild & Cie. Це може бути підтвердженням як колосальної довіри до глави НБУ, так і черговим ходом влади для максимального збереження важелів впливу на прийняття рішень у підконтрольних Порошенку компаніях.

Європейське передавання

На території Старого континенту існує "Кодекс поведінки" - Code of Conduct. Акт, який набрав чинності 1 січня 2012 року, регулює поведінку депутатів Європарламенту, встановлює керівні принципи діяльності та визначає поняття "конфлікт інтересів". Кодекс зобов'язує членів родин депутатів публікувати детальні фінансові декларації.

Аналогічна нормативна база регулює заробітки членів парламенту Великобританії. Вона визначає базові антикорупційні норми. Депутатам дозволяється мати бізнес, однак всі їхні підприємства або пакети акцій повинні бути прозоро зареєстровані.

Недавно з'явився матеріал, де зазначалося, що члени парламенту Великобританії заробили більше 7 млн фунтів у сферах, не пов'язаних з основною роботою.

Натисніть для перегляду всього документа

Законопроект Тевелєва пропонує запровадити юридичну схему, яку правники застосовували завжди. Юридичні компанії часто отримують справи, де потрібно легально зберегти контроль за корпоративними правами особи, яка обирається до Верховної ради чи призначається до уряду.

Юристи можуть застосувати договір про передавання корпоративних прав в управління, форму якого у законі не виписано, адже ніхто не скасовував принцип "дозволено все, що не заборонено".

Результат: особа, якій передали активи в управління, номінально голосувала на загальних зборах підприємства, приймала рішення і отримувала дивіденди, але фактично всі бенефіти отримував депутат чи міністр.

Після звільнення посадовця за такими договорами відразу поновлювалися всі права власника на корпоративні права. Головне у даному випадку - право власності та контроль за бізнесом юридично залишаються у посадовця за будь-яких обставин.

Цілком можливо, що єдиним виходом є обов'язковий продаж усіх активів, але й у цьому випадку юристи знайдуть вихід. Вони продадуть фірму афілійованим структурам або виведуть її в офшорну зону із закритими кінцевими бенефіціарами.

Таким чином, жодних категоричних новацій законопроект не несе. Конфлікт інтересів за будь-яких обставин зберігається. Проблема не має жодного вирішення, крім публічного та прозорого продажу часток у корпоративних структурах.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.