Помощь армии: опыт Израиля

Україна погрузла у затяжному військовому конфлікті, і ніхто не може спрогнозувати, як скоро закінчиться кровопролиття на сході держави.

Протягом останніх п'яти місяців наші громадяни відкрили для себе кілька істин.

Передусім - зруйновано ключовий стереотип національної ментальності українця "моя хата скраю", хоч і заплачено за це непомірно велику ціну.

Ще однією зміною у житті громадян стала трансформація ставлення до благодійсності. Багато українців робили пожертви і раніше, але зараз історія інша.

Абсолютна більшість грошей, що надходить у виглядів благодійної допомоги, передається на потреби армії, Нацгвардії чи добровільних територіальних батальйонів на кшталт "Айдар", "Дніпро-2" чи "Хортиця".

Активізація допомоги законним збройним формуванням - наслідок інтервенції російських військ на територію Криму. Кожен розумів, що Збройні сили України за всі роки незалежності жодним чином не нарощували свої м'язи.

Найвище командування та їх підлеглі займались "розпилом" військового майна. Низьке матеріальне забезпечення, тотальна корупція та відсутність практики ведення воєн - основні фактори слабкої боєздатності військових частин.

Державна казна після втечі Януковича залишилася пустою. Не було за що навіть одягнути і нагодувати солдатів. Рішення прийшло з боку громадськості. Активізувався цілий легіон волонтерів, які збирали кошти, спорядження, військову амуніцію, медикаменти для потреб української армії.

Найбільш відомими і вдалими прикладами роботи волонтерських груп є Phoenix Wings - засновник Юрій Бірюков, команда зібрала більше 10 млн грн, "Армія SOS" - 9 200 фоловерів на Facebook, зібрано більше 3 млн грн, "Автомайдан для армії", Підтримай армію або EuroArmyMaydan - 7 600 фоловерів, більше 6 млн грн.

Існують і менш відомі, але дієві команди, які допомагають окремим підрозділам.

Сума пожертв українців та іноземців на потреби армії перевищила 200 млн грн. Взаємодія волонтерів, державних органів і військовослужбовців дала свої плоди. Хоч активісти і зазначають, що від чиновників очікували "режиму максимального сприяння", це можна було бачити не завжди.

Українські волонтери. Фото автора

Кілька днів тому представники Міноборони відзвітували, що в рамках проекту "Підтримай українську армію" було зібрано більше 140 млн грн.

З цієї суми понад 130 млн грн - грошові перекази на матеріально-технічне забезпечення, решта - на медичне забезпечення Збройних сил України. Також рахунки Міноборони поповнилися 200 тис дол з-за кордону.

Однак левову частку допомоги зібрали волонтери та небайдужі громадяни. Навіть забезпечені українці вирішили змінити систему координат.

Наприклад, бізнесмен В'ячеслав Константиновський заявив про намір обміняти чи продати свій Rolls-Royce Phantom, вартість якого залежно від року виробництва варіюється від 250 тис дол до 320 тис дол. Також він вступив у батальйон "Київ-1" і поїхав разом з добровольцями на схід України.

Отже, громадяни дедалі активніше допомагають армії. Незрозуміла тільки позиція деяких осіб, які зазначають: ми сплачуємо податки, то нехай з цих грошей держава і створює всі умови для військовослужбовців. Для них - приклад Ізраїлю, заможної країни. Навіть там для солдатів під час військових дій збирають допомогу.

Допомагає кожен

З моменту проголошення незалежності Ізраїлю буквально кожен громадянин мав стосунок до підвищення обороноздатності країни.

Чотири війни, десятки тисяч попереджених терористичних актів, дві інтифади (арабський рух за визволення Палестини) - саме цей шлях пройшли євреї на Близькому Сході за неповних 70 років. Військову службу проходять чоловіки та жінки на рівних правах, досягши 18-річного віку.

Ізраїльські військові. Фото wikimedia.org

Ті, хто відслужили в армії, не забувають про свій обов'язок, адже кожен солдат на лінії фронту хоче відчувати підтримку з боку звичайних людей.

Збирання коштів чи продовольства не є для ізраїльтян чимось новим. Часто це відбувається на підприємствах, де вони працюють. Передають на потреби армії консерви, сухі пайки, білизну, засоби гігієни.

Самоорганізація там на високому рівні, тому центрів збирання допомоги неможливо перерахувати. Кожен усвідомлює, що солдати воюють не тільки за себе, а за кожного громадянина Ізраїлю.

Автор був свідком того, як пенсіонери з будинку для престарілих збирали кошти і пропагували цю ідею. Деякі з них брали участь ще у Шестиденній війні 1967 року, коли Ізраїль воював відразу з Іраком, Йорданією, Алжиром, Сирією та Єгиптом. Відчуття відповідальності за долю країни не полишає навіть у 90-річному віці.

Щодо грошових пожертв - все ідентично, як і з речовим забезпеченням. На відміну від України, ніхто не купує каски чи бронежилети, адже це сфера відповідальності уряду. На зібрані кошти закуповують речі та продовольство.

Підрахувати загальну суму, зібрану під час чергового конфлікту, неможливо, адже таку статистику ніхто не веде. Можна припустити, що збираються мільйони шекелів (валюта Ізраїлю, 1 дол - 3,45 шек).

Солдати отримали посилку. Фото toda4u.org

Англійський журналіст Саймон Коуелл недавно перерахував 100 тис фунтів на благодійні цілі для Friends of the Israel Defence Forces - FIDF, "Друзі армії оборони Ізраїлю". Саймона відразу почали критикувати пропалестинські активісти, адже саме цю неурядову організацію визнали фандрайзером року.

Як зазначено на її сайті, FIDF була створена 1981 року групою євреїв, що вижили під час Холокосту, для матеріальної підтримки солдатів і сімей загиблих воїнів, а також для проведення армійських навчальних програм.

Поки уряд Ізраїлю відповідає за військову підготовку та забезпечення солдатів усім необхідним, FIDF "прагне з любов'ю допомагати їм у полегшенні тягаря, який вони несуть, від імені всієї єврейської громади світу". Головний девіз: "Їх завдання піклуватися про Ізраїль, наша - піклуватися про них".

Вони не єдині, хто виконує таку функцію в Ізраїлі. Варто згадати і про Thank Israeli Soldiers, яка доставляє солдатам посилки у зони збройних конфліктів.

З початку військових дій туди було доставлено більше 15 тис пакетів, закуплених на пожертви з усього світу. Консолідація євреїв проходить не лише в кордонах Ізраїлю, допомога надходить звідусіль.

Майбутні кроки

Створення волонтерських рухів в Україні - беззаперечний позитив. Громадяни відчувають себе частиною єдиного соціального організму, беруть відповідальність за майбутнє держави. Мета - покращення умов несення служби солдатами.

Однак і після закінчення бойових дій суспільству потрібно буде знайти в собі сили підтримувати їх. Особливо це стосується поранених і солдатів, які отримали психічні травми. Як показав досвід війни в Афганістані 1979-1989 років, таких травм було набагато більше, ніж фізичних каліцтв.

Досвід можна перейняти в Ізраїлі, де створена відповідна інфраструктура.

Надання психологічної допомоги слід винести на такий же високий рівень, на якому перебуває матеріально-грошова підтримка. Для цього потрібно створювати спеціалізовані організації, які спрямовуватимуть свою діяльність на посттравматичну та ментальну реабілітацію військовослужбовців.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.