Путинская пята
Метр за метром военные выбивают почву из-под ног боевиков. Кольцо АТО сужается, наемники оставляют оружие и бегут в Россию. Путин блудным сыновьям не обрадуется. (Укр.)
Зараз президент Росії виглядає наймогутнішим державним лідером.
Він має другу за потужністю армію у світі, вражаючу "ядерну парасольку", солідний золотовалютний запас.
При цьому слабкі сусіди придушені, а сильні - доброзичливі: газ купують, нафту качають.
Російський народ в екстазі від свого царя.
Проте ще з древньогрецьких часів відомо: у кожного героя є своя вразлива п'ята. Такою п'ятою для Володимира Путіна можуть стати прикордонні з Україною області Росії, де живе багато бідняків та процвітають злочинність і корупція.
Як не намагаються диверсанти ФСБ, а терористи на Донбасі втрачають позиції.
Метр за метром українські військові вибивають землю з-під ніг бойовиків. Кільце АТО звужується, російські найманці залишають зброю, поранених, ідеї "руського міра" і втікають до кордонів з Росією.
У засланців залишилося два шляхи: або на передчасну сповідь до Всевишнього, або на "родіну". В'язниця терористам "не світить", адже вітчизняні нари заброньовані за місцевими рупорами сепаратизму. Таким чином, банди "гіркіних-абверів-бесів" можуть врятуватися лише втечею.
Карта АТО, 12.00 4 серпня. Джерело rnbo.gov.ua. Натисніть для збільшення |
Путін блудним синам не зрадіє. Прикордонники РФ чинитимуть опір, але кордон довгий, подекуди не облаштований.
Як тільки бойовики прорвуться на "землю обітовану", на них чекатиме сприятлива соціально-економічна кон'юнктура для створення Ростовської, Краснодарської чи Кавказької народних республік.
Більшість угруповань складається з найманців, орієнтованих на комерційну війну, а не на химерні ідеали. Запорукою збільшення рядів терористів стала суцільна бідність місцевого населення, до якої призвела тотальна корупція на Донбасі.
Як зазначили експерти Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна", озброєні формування сепаратистів не змогли втілити "справу честі за незалежність Донбасу".
Навпаки, вони дискредитували себе. Через безвладдя вони влаштували кримінальний терор заради привласнення чужого майна. Принцип "відібрати і поділити" знайшов прихильників серед міщанського люмпена східної України.
Таких же люмпенів вистачає і в прикордонних російських областях. Судячи з напрямку, у якому українські військові відтісняють бойовиків, останні можуть перебазуватися до Ростовської області сушею чи до Краснодарського краю морем.
За даними Служби статистики РФ на кінець 2012 року 12,2% населення Краснодарського краю і 13,2% населення Ростовської області отримали дохід, менший за прожитковий мінімум - 1,7 тис грн за тогочасним курсом.
Ще гірша ситуація в сусідніх регіонах. На Ставропольщині за межею прожиткового мінімуму проживали 14,1% населення, у Карачаєво-Черкесії - 16,4%. На початку 2014 року держстат Воронезької області визнав, що доходи нижче середнього рівня мали 64,9% місцевих жителів.
Терорист "Бабай". Фото uainfo.org |
Однак справжній фурор серед аборигенів бойовики з Донбасу зчинять, просунувшись у бік Кавказу. Згідно з рейтингом соціально-економічного становища суб'єктів РФ, який склали експерти агентства "РІА рейтинг" за підсумками 2013 року, землі Північнокавказького округу є найбіднішими.
Серед 83 адміністративно-територіальних одиниць Республіка Інгушетія посіла почесне 83 місце, Північна Осетія - 78 місце, Кабардино-Балкарія - 77 місце, Карачаєво-Черкесія - 75 місце, Чечня - 74 місце і Дагестан - 56 місце.
Також на бойовиків з Донбасу чекають ідеальні криміногенні умови. За даними служби статистики, найбільший приріст злочинності у 2013 році порівняно з 2012 роком зафіксований у сусідній з Ростовською областю Волгоградській області: 27,2%.
В Інгушетії злочинність зросла на 24,8%, у Північній Осетії - на 23,4%. Крім того, в Осетії та Дагестані розвинений наркотичний бізнес, що також може зацікавити терористів з Донбасу.
Не секрет, що успіхами в Донецькій і Луганській областях бойовики завдячують гнилій корупційній системі державного управління. Місцеві чинуші та перевертні у погонах думали не про те, як залишитися вірним присязі чи допомогти "руській ідеї", а про збереження тіньових статків.
У 2013 році за рівнем корупції Україна посіла 144 місце із 177 країн у рейтингу Transparency International. У Росії дещо кращий результат - 133 місце поряд з Коморськими островами, Гамбією, Мадагаскаром та Малі.
Це не свідчить про якісь захмарні звершення Кремля у боротьбі з корупцією. У рейтингу найбільш корупційних регіонів за 2011-2012 роки, який оприлюднила громадська приймальня "Чисті руки", Краснодар, Ставрополь, Рязанська та Воронезька області увійшли в першу десятку.
В озброєних переселенців з Донбасу може виникнути питання, з якими ідеалами повернутися на "родіну", аби зібрати навколо себе побільше прихильників. В Україні у них була настанова, яку сформулював неофашист Олександр Дугін: "Боротьба за Україну - боротьба богоносного російського народу з київським сегментом диявола".
Фото mil.gov.ua |
Однак через невідповідність запитам у суспільстві ідея не втілилася в життя. Замість перемоги над дияволом "богоносний" прагне отримати чужий "айфон". На теренах Росії це також можна зробити з однодумцями за рахунок чергових "ворогів народу".
У доповіді Інституту соціології РАН "Бідність і нерівність у сучасній Росії: десять років потому" вчені відзначають, що проблема суспільних розривів і протиріч між бідними і багатими з часом стає більш гострою та нетерпимою.
Якщо десять років тому таку проблему відзначали серед трьох найбільш гострих 44% опитаних, то у 2013 році - 53%. Отже, примітивна ідея "відібрати та поділити" у Росії жадана. Донбаським найманцям залишилося тільки втілити волю російського народу.
"Бідність і нерівність" акцентує увагу на ще одному гострому для російського суспільства питанні. 36% респондентів другою за значимістю проблемою назвали конфлікт між росіянами і неросійськими діаспорами. Одразу згадуються бунт на Манежній площі чи погроми у Бірюльово. Проте - не Москвою єдиною.
Конфронтація між етнічними росіянами та представниками інших націй спостерігається майже по всій територій країни. Особливо жорсткі протистояння зафіксовані саме на прикордонних з Україною землях. У Ростовській області безперестанку з'ясовують стосунки місцеві "козачі" організації та вірменська община.
У Краснодарі "козаки" воюють з мігрантами із Середньої Азії. Навесні 2014 року російський Центр вивчення національних конфліктів представив рейтинг міжетнічної напруженості у регіонах Росії "Грона гніву". Крім Москви, найнапруженішими визнані Татарстан, Дагестан та близький до українського кордону Ставропольський край.
Висока напруженість зафіксована у Ростовській області та на Краснодарі. Середня напруженість спостерігається у міжетнічних відносинах у Воронезькій області.
Характерно, що лінія розбрату проходить також між позиціями "руський-мусульманин". Ідеологія Кремля впевнено стоїть на стовпі РПЦ. Поряд з тим, вплив ісламу на життя громадян РФ зростає чи не з кожним днем.
За спостереженнями "Левада-центру" до послідовників пророка Мухаммеда відносять себе 7% росіян, це друга релігія за кількістю прихильників у країні. У 2004 році таких громадян було 4%. Це означає, що майбутнє Росії як "оплоту православ'я" не таке вже й безхмарне.
Рейтинг міжетнічної напруги у регіонах Росії
Джерело: Центр вивчення національних конфліктів. Натисніть для збільшення |
Постійні резонансні міжетнічні конфлікти сприяють пробудженню сепаратистських ідей на просторах федерації. Особливо у регіонах, де іслам має вплив на прийняття політичних рішень. Крихітна Ічкерія і досі тримає у напрузі найбільшу державу світу.
Жорстокістю вдається придушити сепаратистські настрої у Дагестані. Не вирішене питання з визначенням статусу Татарстану. Тепер сюди додався Крим з "екстремістським" Меджлісом.
Експерти виділяють кілька течій сепаратизму в РФ. Національні - Чечня, Дагестан, Татарстан, зовнішні - Калінінград, Курили, Сахалін, внутрішні, які виникають через надвеликі багатства певних територій, - Комі, Якутія, Ханти-Мансійськ.
В українських реаліях ідеї сепаратизму не прижилися, оскільки були принесені ззовні. Для Росії як імперії сепаратизм є складовою суспільно-політичного життя. Як тільки вплив метрополії слабшає, у країні починаються руйнівні процеси. Вірогідний "ефект доміно", коли проблемні регіони збунтуються при першій слабині у владі Кремля.
Нині могутність Москви здається непохитною. Однак тотальна корупція, прірва між бідними та багатими, а також етнічно-релігійна нетерпимість зроблять свою справу.
Убоге населення готове до авантюри. Відтак, на п'янкі лозунги від діячів МММ та дідів морозів з Донбасу про переділ власності можуть відгукнутися тисячі молодиків, охочих взяти до рук зброю з надією знайти свій перший "айфон".
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.