Пять причин для еврооптимизма

Підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС стимулює новий сплеск дискусій на тему, чи вигідно це Україні.

Дехто говорить про те, що внаслідок зняття митних бар'єрів український ринок заполонить європейська продукція, тоді як вітчизняні товари не зможуть завоювати європейського споживача.

На їх думку, в результаті ми втратимо власне виробництво, у нас домінуватиме імпорт, поступово зростуть ціни і зменшиться купівельна спроможність значної частини населення.

Чи відповідає це дійсності?

Якщо бути відвертим, відповіді на це запитання нема, бо з підписанням угоди робота лише починається.

Умовно кажучи, ми отримали квиток у клуб успішних країн, але чи станемо ми такими ж, як і вони, залежить лише від нас.

Очевидно, що ніхто не буде робити нашу домашню роботу. Ми живемо у глобальному і водночас висококонкурентному світі, де нема вічних друзів, а є лише вічні інтереси. Ми лише отримали можливість стати іншими, і нема жодних гарантій, що саме так воно і буде.

Разом з тим, аналіз тексту угоди дозволяє виокремити кілька факторів, які дають підстави говорити про хороші стартові можливості для модернізації країни і її входження у європейський торговельний простір на правах повноцінного учасника.

1. Угода є асиметричною. Європейський союз відразу ліквідовує бар'єри в торгівлі з Україною. На противагу ЄС, ми це робимо протягом тривалого часу.

Наприклад, Україна отримала можливість протягом 14 років застосовувати захисні заходи у вигляді вищої ставки ввізного мита до легкових авто, якщо кількість імпортованих авто перевищує 45 тис протягом року.

Преференції отримав не лише авторинок. Ключова позиція: майже вся українська сільськогосподарська продукція - 83,1% - буде працювати за нульовою ставкою ввізного мита в країни ЄС. Лише за рахунок цього Україна отримає додатковий прибуток у розмірі кілька сотень мільйонів євро.

При цьому ми захищаємо власний ринок. Крім поступового зменшення мит на імпортні товари, розмір яких залежить, зокрема, від кількості українських виробників - чим їх більше, тим вищі мита на імпорт, - передбачена також тарифна квота для м'яса свинини, м'яса птиці та цукру.

Хоча, звісно, найкращим захисним механізмом буде якість наших продуктів. Саме на цьому потрібно зосередити основну увагу. Щоби виробники отримали додаткові можливості, колективом авторів, в тому числі мною, був підготовлений проект закону про безпечність і якість харчових продуктів.

Документ, з одного боку, дозволяє зменшити витрати підприємств на здійснення процедур, пов'язаних з контролем за якістю продуктів, а з іншого - підвищує рівень захисту інтересів споживачів. Кінцева мета - наша сільгосппродукція за всіма позиціями повинна стати конкурентною на зовнішніх ринках.

Угода про асоціацію з ЄС підписана. Фото president.gov.ua

2. Українські компанії отримають доступ до національного і європейського ринків державних закупівель.

Не секрет, що державні закупівлі є однією з найбільш корупційних сфер в Україні. З підписанням угоди влада буде змушена зробити цей ринок відритим. Через вісім років, а саме стільки триватиме перехідний період, Україна та ЄС отримають взаємний доступ до ринків державних закупівель у повному обсязі.

Що важливо - вітчизняні компанії зможуть запропонувати свої товари та послуги європейським країнам навіть раніше, якщо Україна приєднається до багатосторонньої угоди про державні закупівлі СОТ.

Об'єм цього ринку в ЄС - 0,5 трлн євро, в Україні - 0,47 трлн грн. Величезні можливості для бізнесу, чи не так? Не кажучи про економію державних коштів.

3. Обмеження впливу монополій і посилення конкуренції на ринку.

Євросоюз є категоричним противником штучних преференцій. Передусім пільг, які дають можливість одній компанії посісти монопольне положення і отримувати внаслідок цього невиправдані прибутки. Власне, це те, чим так люблять займатися в Україні: створювати монополії, а потім заробляти на них величезні статки.

Угода вимагає від України зробити публічною діяльність Антимонопольного комітету, забезпечити відкритий механізм субсидування державних підприємств, здійснити облік усіх субсидій. Крім того, забороняється фіксувати ціни для кінцевих споживачів, обмежувати продаж конкуруючих товарів.

Також встановлюються обмеження на частку ринку. Іншими словами, монополії отримають інші правила гри. Вони зменшать їх вплив і створять передумови для розвитку конкуренції, яка, як відомо, завжди в інтересах кінцевих споживачів.

4. Електронна торгівля, гармонізована з європейською електронною торгівлею.

Хоча електронна комерція є одним з найбільш динамічних та інноваційних  секторів економіки, в Україні досі не існує систематизованих правил гри, які б гарантували захист прав інвесторів та споживачів. Це стримує ринок.

Угода про асоціацію не лише стимулює парламент прийняти відповідний закон - проект вже зареєстровано і підтримано в першому читанні у червні 2014 року, але й відкриває європейський ринок електронних послуг для українських компаній.

5. Зняття антидемпінгових мит і відкриття європейського ринку для української промислової продукції. Зараз ввізні європейські ставки мит на українські труби становлять 12,3-44,1%.

Разом з тим, відповідно до тексту угоди про асоціацію, українські експортери зможуть ініціювати перегляд антидемпінгових заходів. Для України це принципово, оскільки існує велика ймовірність втрати російського ринку.

Звісно, цей перелік не вичерпний. Угода про асоціацію охоплює не лише питання, пов'язані з торгівлею, вона стимулює зміну Системи, зменшує підстави для корупції, дозволяє компаніям менше займатися бюрократією і більше - вдосконаленням власних товарів і послуг, пошуком нових ринків.

Однак потрібно пам'ятати, що угода - це можливість, а не гарантія. Все в наших руках - ось девіз, з якого слід починати робочий день у найближчі десять років.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.