Не объем, а энергия

Ціна на газ - питання, експертами у якому стали всі жителі України.

Це й зрозуміло: упродовж останнього десятиліття Росія використовує енергоносії як інструмент економічного та політичного тиску.

Більшість дискусій щодо цін на газ ведеться з відтінком фаталізму. Мовляв, нікуди подітися, газ дорогий і отримати його можна тільки з Росії.

Теза про високу ціну суперечностей не викликає - дискутують лише про альтернативні шляхи постачання. Насправді газ є товаром, і мислити про нього необхідно категоріями не лише ціни, а й якості.

Для українця може здатися дивним, але у Європейському союзі громадських дискусій про вартість газу не чути. Європейців хвилює стабільність постачань російського палива. Встановлення ж ціни - питання ринку. В Україні ринку газу у справжньому сенсі нема, тому ціни регулюється неринковими механізмами.

Це несправедливо стосовно усіх покупців. Різні ціни на газ для різних категорій споживачів вигідні лише керівникам такої системи. Чи можна собі уявити різні ціни на продукти чи на бензин для промислових споживачів та приватних осіб? Різні ціни створюють базу для корупції і гальмують власний видобуток газу.

Регулювання ринку газу

У зв'язку із вступом України до СОТ набуває особливої ваги питання узгодження позицій України з постачальниками та споживачами природного газу.

Очевидно, що ціна на газ повинна залежати від його якості. Як це, наприклад, встановлено для бензинів залежно від октанового числа. Зрозуміло і третьокласнику, що на "95-му" бензині автомобілі їздять краще, ніж на "80-му".

Основним показником газу є питома теплота згоряння, і його числове значення зафіксоване в українсько-російських угодах на постачання цього палива. Оперативне та достовірне визначення цього показника дасть змогу прив'язати до його якості ціну, вартість транспортування та зберігання.

В Україні це питання регламентується постановою уряду "Про затвердження правил надання населенню послуг з газопостачання" від 9 грудня 1999 року та постановою НКРЕ №476 від 29 травня 2003 року.

Ці документи регламентують порядок дій у випадку виявлення неякісного газу, проте жоден з них не встановлює, як реалізувати положення про оперативний та достовірний контроль якості природного газу.

Для більшості технологічних процесів відсутня технічна можливість визначення теплоти згоряння газу в режимі реального часу поряд з вимірюванням витрат палива. Це унеможливлює керування процесом згоряння при зміні складу газу в часі, що впливає на якість продукції, особливо в хімічній і металургійній сферах.

Досвід автора, отриманий при фіксації швидкості приготування їжі, свідчить, що якість газу залежить від сезону, а інколи - і від часу доби.

Для вимірювання цього параметра існують калориметри або хроматографи. Також можна піти шляхом встановлення пристроїв, розроблених нашим університетом. Вони готові до впровадження, справа буксує з огляду на політичну складову.

Широке впровадження такий пристроїв дозволить привести у відповідність до третього Енергетичного пакета ЄС систему комерційних розрахунків за газ. Споживачі платитимуть за спожиту енергію, а не за спожитий об'єм палива.

Крім того, в Україні 2010 року впроваджено державний стандарт природного газу. Він передбачає, що комерційні розрахунки за газ здійснюються на підставі врахування і об'єму, і теплоти його згоряння.

Аргумент в газових війнах

У будь-якій торговельній війні ключовими є питання вартості продукції та умов її доступу на ринок. Дякуючи існуючій технології транспортування, у доступі проблем нема - газову трубу перекрити на тривалий термін неможливо.

"Газпрому" для припинення постачання газу на довгий час доведеться або припинити його видобуток, або направити його іншим маршрутом. Перший варіант означає, що відновити видобуток буде важко, другий - це дороге задоволення.

Повернімось до питання вартості газу - тут не все так просто.

Принцип такий: вартість палива залежить від кількості енергії, яку можна отримати від його спалювання. У світі газ продається двома способами: довгострокові контракти (варіант України та Росії) та короткотермінові угоди, які укладаються на спотових майданчиках. Найбільшими спотовими ринками газу є США та ЄС.

Тепер про ціни. Ціна 1 МДж - 238,85 ккал - енергії з газу на 12 березня 2014 року у США - 4,36 дол, у Європі - 11,3 дол. У газовому контракті з РФ, який вдалося знайти у вільному доступі, вказано, що Україні повинен постачатися газ із калорійністю не менше 7 600 ккал за м куб або 31,8 МДж за м куб.

Нескладні розрахунки вказують, що при ціні на газ 380 дол за тис м куб для України 1 МДж енергії коштуватиме: якщо теплота згоряння рівна 7 600 ккал за м куб - 11,9 дол за 1 МДж, якщо теплота згоряння рівна 8 300 ккал за м куб - 10,9 дол за 1 МДж, якщо теплота згоряння рівна 9 тис ккал за м куб - 10,1 дол за 1 МДж.

Тепер погляд на речі виходить зовсім іншим: Україна стає зацікавлена у тому, щоб при такій ціні газ мав найвищу теплоту згоряння. Проте визначити цей показник неможливо. Теплота згоряння - природна властивість газу, вона різна для кожного родовища. Саме тому актуальним залишається спосіб контролю його якості.

Побутова аналогія: ми не можемо змінити вміст продуктів харчування на полицях магазинів, але законом встановлена вимога щодо публікації їх складу. Це дає змогу робити вибір, що є засадничим принципом ринку.

Ходімо далі. У Європі середня розрахункова теплота згоряння газу - 9 тис ккал за м куб, ціна 1 МДж - 11,9 дол. Якщо припустити, що така ж ціна на газ такої ж якості - 380 дол за тис м куб - є у Європі, то ціна 1 МДж рівна 10,1 дол. Виходить, що вартість транспортування до ЄС становить 1,2 дол для кожного МДж.

Отже, віднявши цю вартість транспортування кожного мегаджоуля, добутого з природного газу в Україні при середній теплоті згоряння на рівні 8,3 тис ккал за м куб, ціна мала би становити 9,7 дол або 337,1 дол. Реально в Івано-Франківській області цей показник змінюється від 8 тис до 8,6 тис ккал за м куб.

Україна може запропонувати РФ постачати газ саме на енергетичних засадах. Логічно, що ціна в такому разі буде ґрунтуватися на цінах спотового ринку ЄС мінус вартість транспортування, яка може виявитися суттєвою для Києва.

Саме цей принцип обліку газу закладений в угоді про розподіл продукції, підписаній компанією Chevron та Україною щодо розробки Олеської площі. Справді, добре було б знати, скільки енергії викачуватимуть з надр у разі промислової експлуатації покладів сланцевого газу в Україні.

Фото на головній: фото УП

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.