Правительство "провокатора"

Уряд Миколи Азарова встояв. Передбачувано встояв.

Ще заздалегідь стало відомо, що необхідної кількості голосів у Верховній раді не набереться.

Отже, ера "азарівщини" триває, хоча це не вкладається у жодні рамки і суперечить здоровому глузду.

Ніхто з урядовців не хоче брати на себе відповідальність за те, що відбувається на вулицях.

Хтось взагалі пам'ятає, щоб в Україні міністри чи голови урядів визнавали свої помилки і йшли у відставку? Такого не було і навряд чи буде.

Хоча що може бути більшим свідченням незадовільної роботи, ніж сотні тисяч українців на центральній площі столиці?

Виступаючи у вівторок в парламенті, прем'єр Микола Азаров заявив, що європейці не захоплюють адміністративні будівлі. А залишатися на посаді голови установи, яка напряму відповідальна за побиття людей - це по-європейськи?

Лише один приклад. Болгарія - чи не найбідніша країна Євросоюзу. Її основна європейська хвиля протестів якось обійшла стороною. Так, принаймні, здавалося доти, доки болгарський уряд не вирішив підвищити ціну на електрику на 13%.

Хоча тарифи підвищили ще влітку, але отримані у січні 2013 року рахунки змусили болгар задуматися. Мітинги почалися 28 січня і спочатку були спрямовані проти енергетичних монополій та їх посередників. До середини лютого заворушення охопили 35 міст і стали агресивними.

Демонстранти перекинулися на уряд і взялися блокувати автомобільні дороги, закидали поліцейських камінням, атакувати будівлі міністерства економіки і парламенту. Це нічого не нагадує?

В одному із зіткнень поліція застосувала силу, внаслідок чого 25 учасників мітингу потрапили до лікарень, ще стільки ж - у в'язницю. Одразу після цього прем'єр Бойко Борисов оголосив про розпуск свого правоцентристського кабінету міністрів.

Чому він це зробив, важко зрозуміти. Йому варто було порадитися з українським колегою. Той би розповів, як перекладати відповідальність на середню ланку.

Отже, Кабмін встояв, хоча повинен був піти. Тепер можна гарантувати, що усі помилки уряду, і минулі, і майбутні, його голова буде "вішати" на Євромайдан. У парламенті він уже сказав, що не дозволить страйкарям завалити економіку і буде завзято працювати навіть у таких складних умовах.

Якщо буде зовсім тяжко, то поняття "попередники" можна легко замінити на поняття "Євромайдан". До того ж, на "попередників" уже важко щось "повісити" - термін придатності посилання уже давно закінчився.

До речі, звинувачення "Євромайдану" у можливому знеціненні гривні уже пролунали з вуст Миколи Яновича в інтерв'ю ТСН.

"Якби учасників Євромайдану хвилював курс гривні, вони б навчалися і працювали, а не виходили на Майдан. Будь-яка дестабілізація політичної ситуації впливає, насамперед, на наші економічні показники, в тому числі і на валютний курс. Втрата курсової стійкості, валютної стабільності - не тільки підвищення витрат наших виробників, але й підвищення витрат бюджету", - заявив він.

Уже через день після цієї заяви на валютному ринку стали відбуватися дивні речі. А компанії-імпортери почали обережніше формувати замовлення на поставки товарів і використовувати більш високий курс при розрахунку цін.

Чому ж Нацбанк не відреагував?

Коли НБУ очолював нинішній перший віце-прем'єр, регулятор всерйоз думав карати "провокаторів" за прогнози щодо девальвації гривні. Навіть розроблявся документ, який передбачав можливість введення тимчасової або постійної заборони на критику дій НБУ, у тому числі на прогнози щодо знецінення гривні.

Для порушників навіть хотіли ввести кримінальну відповідальність.

А тут населення залякує не експерт, а прем'єр-міністр. Що ж тоді дивного в тому, що українці панікують?

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.