Выжить на "зебре"

На сьогоднішньому засіданні Кабміну уряд має намір поставити "галочки" навпроти виконання низки пунктів указу президента "Про невідкладний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2013-2014 роки".

Серед них - пункт про "гармонізацію законодавства у сфері дорожнього руху" з урахуванням норм країн Євросоюзу.

Зокрема, йдеться про непритягнення учасника руху до адміністративної відповідальності, якщо дорожня розмітка чи дорожні знаки не відповідають стандартам або є невидимими для учасників руху.

Мова йде про обов'язкове встановлення на дорогах з більш ніж однією смугою знаків для кожної смуги, запровадження євростандартів для дорожніх знаків і дорожньої розмітки, освітлення пішохідних переходів на острівцях безпеки, рух з увімкненим ближнім світлом фар за межами населених пунктів взимку.

Відповідальними за виконання цього програмного постулату були призначені Міністерство інфраструктури та МВС. Вони, вочевидь, вважають, що сповна справилися з поставленим завданням і можуть доповісти про його виконання.

То що - гайда в автосалони за новими машинами і вперед по дорогах з правильними розміткою і дорожніми знаками?

Якщо ваш шлях пролягає від Конча-Заспи до вулиці Грушевського або від Межигір'я до Банкової, - так і буде. Коли ж ви досі не влаштувалися у житті і дістаєтеся на роботу іншими напрямками, - не поспішайте викидати гроші.

Почнімо спочатку. Зміни до правил дорожнього руху справді ухвалені і навіть набули чинності з 15 квітня. Однак це не означає, що на дорогах з'явився такий порядок, як "у книжці". Навпаки, закон відтінив різницю між бажаним і дійсним.

Одразу ж після початку дії "європейських" ПДР начальник Центру безпеки руху та автоматизованих систем департаменту ДАІ генерал Сергій Будник повідомив: нові знаки з'являться тоді, коли треба буде міняти існуючі. Причина - брак коштів.

Не став мовчати й "Укравтодор": наносити нову розмітку на ями недоречно. Спочатку дорожнє полотно потрібно відремонтувати.

До 1 вересня шляховики пообіцяли доробити ті 5% поганих доріг, про які час від часу згадує Микола Азаров. Хоча після поїздки по Україні стає зрозуміло: відомство відремонтувало саме ці 5% доріг, а на 95% і кінь не валявся. Хоча це не завадило затіяти ремонт доволі непоганої дороги, якою їздить прем'єр.

Для Києва 1 вересня - зовсім критична дата, тож новий очільник "Київавтодору" Петро Береговий одразу ж узяв підвищене зобов'язання: розмітка у столиці з'явиться до 1 липня. Її наноситимуть ночами, аби не заважати рухові, і використають нові "прогресивні матеріали".

Зокрема, 10% розмітки нанесуть не традиційною фарбою, а новомодним холодним пластиком, який служить кілька років. Одна біда - той пластик уп'ятеро дорожчий за фарбу: 25 грн за погонний метр проти 4,5 грн "фарбованих".

Київська "зебра". Фото автора

Щоб освітити пішохідні переходи, до них треба підвести "силові" кабелі. Можливо, варто було б почепити хоч одну секцію оранжевого світлофора, який би блимав  перед потенційно небезпечним місцем, однак одна така секція коштує 6 тис грн.

На перших порах ситуацію могла б виправити щойно затверджена у правилах і видима здалеку червоно-біла "зебра", але й вона надто дорога. Грошей, кажуть чиновники, бракує навіть на традиційну чорно-білу "зебру".

Недавно ДАІ оголосила про тижневик з безпеки, під час якого збиралася контролювати проїзд водіями пішохідних переходів. Проте сама попалася на тому, що за "невидимі знаки і розмітку" адміністративна відповідальність не настає.

Тим часом громадська спілка "За безпеку пішоходів" підбила підсумки ДТП за 2012 рік. Кількість жертв порівняно з позаторішніми зросла на 18,2% до 5 868 осіб. Кожен п'ятий загиблий невдало переходив дорогу.

Панове урядовці, чи не рано звітуєте про успіхи? Життя показує, що держава втратила контроль над безпекою дорожнього руху, а зміни правил руху без їх неухильного виконання і ефекту не дадуть, і до Європи не наблизять. 

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.