Биоэнергетика на задворках

Узагальнені дані 2010 року щодо структури споживання первинних енергоресурсів в Україні, ЄС, США і світі, а також прогноз на період до 2030 року дозволяють зробити кілька важливих висновків.

Частка природного газу в Україні невиправдано висока - близько 43%, що майже вдвічі вище, ніж, наприклад, в ЄС. При цьому внесок відновлюваних джерел енергії в Україні невиправдано малий - 1,6%, що в шість разів нижче, ніж у Євросоюзі.

Більше того, напрямки розвитку різних секторів енергетики України, запропоновані в проекті оновленої Енергетичної стратегії до 2030 року, також не збігаються з тенденціями в енергетиці ЄС.

Так, у Європі планують знижувати споживання вугілля з 15,9% до 7% і скорочувати використання атомної енергії з 13,5% до 11%, а в Україні ситуація протилежна. Новим варіантом стратегії до 2030 року заплановано зростання використання вугілля з 27,9% до 30%, атомної енергії - з 17,9% до 22,5%.

Крім того, Євросоюз має намір у 2,5 разу збільшити внесок відновлюваних джерел енергії - ВДЕ - до 2030 року: з 9,8% до 25%, а в Україні заплановано набагато повільніший розвиток цього сектора - з 1,6% до 5,7%.

За даними 2010 року показник України щодо частки ВДЕ у загальному енергетичному балансі в шість разів нижчий, ніж у ЄС. До 2030 року він покращиться лише трохи і буде у 4,4 разу нижчим, ніж у Євросоюзі.

Структура споживання первинних енергоресурсів, %

* - За даними Держстату

** - На відміну від загальносвітової практики, енергобаланс України в 2030 році передбачає наявність істотної частки "інших" джерел енергії незрозумілого походження. Також до енергобалансу включено "теплову енергію довкілля", але механізм її розрахунку є непрозорим.

Тому наведені цифри розраховувалися як відношення їх внеску до загального енергоспоживання за винятком зазначених 25,8 млн тонн умовного палива від "інших" джерел енергії і 8 млн тонн - від "теплової енергії довкілля", тож їх сума становить 100%. Частка великої гідроенергетики включена у ВДЕ.

Незважаючи на низький рівень розвитку відновлюваної енергетики, Україна має хороші передумови для розвитку цього напрямку, передусім біоенергетики. Країна володіє великим потенціалом біомаси, доступної для виробництва енергії.

Основними складовими цього потенціалу є відходи сільського господарства, деревини, а в перспективі - енергетичні культури, вирощування яких почало активно розвиватися в останні роки.

За даними 2011 року економічно обґрунтований енергетичний потенціал існуючих відходів біомаси сягає 25 млн тонн умовного палива, а енергетичний потенціал біомаси, яку можна виростити на невикористаних сільськогосподарських землях площею більше 4 млн га - близько 13 млн тонн умовного палива.

За рахунок цього потенціалу можна покрити до 18% загального обсягу споживання первинних енергоносіїв в Україні.

Енергетичний потенціал біомаси в Україні, 2011 рік

* - в середньому

Величина енергетичного потенціалу біомаси змінюється щороку і залежить від врожайності основних аграрних культур. За останні десять років коливання економічного потенціалу становили 25-38 млн тонн умовного палива на рік.

За даними енергетичного балансу України за 2010 рік, для отримання енергії в країні використовується близько 1,3 млн тонн біомаси, що становить 0,7% від загального постачання первинної енергії в Україні. В основному, це лушпиння соняшнику, відходи деревини та дрова для населення.

Динаміка енергетичного потенціалу біомаси в Україні

Джерело: оцінка автора

Споживання біомаси для виробництва енергії в Україні, 2010 рік

* Власна оцінка: 1,29 млн тонн умовного палива становлять близько 0,7% загального споживання енергії в Україні. Для порівняння: за даними Держстату біопаливо і відходи - 1,31 млн тонн умовного палива - становлять 0,7% загального постачання первинної енергії у 2010 році.

Розглянемо детальніше місце біомаси в проекті оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Можна стверджувати, що при розробці цього документа були проігноровані можливості сектора біоенергетики.

Пошук за ключовими словами в повному тексті документа дає такий результат:

"біомаса" - 0, "біогаз"- 0, "біопаливо" тверде - 2 - в описовому контексті, без цифр,

"біопаливо" рідке - більше 10.

Проаналізуємо заплановані у стратегії цілі щодо вкладу біоенергетики в споживану електроенергію, теплову енергію та моторні палива. Слід зазначити, що цілі щодо виробництва електроенергії з біомаси істотно занижені.

Планується, що у 2030 році обсяг виробництва електроенергії з біомаси становитиме всього 2,4% від загальної генерації електроенергії з ВДЕ або 0,1% від всієї генерації електроенергії в Україні. В ЄС у 2030 році обсяг виробництва електроенергії з ВДЕ прогнозується на рівні 66%, у тому числі з біомаси - 8%.

Виробництво електроенергії з ВДЕ в Україні, ТВт-год

* - 2010 рік - фактичне виробництво, 2015-2030 роки - базовий сценарій

Частка виробництва електроенергії з ВДЕ в Україні та ЄС, %

БМ - біомаса, е/е - електроенергія

Україна відстає від ЄС щодо частки електроенергії з біомаси в загальному обсязі генерації за даними 2010 року у 74 рази, а в 2030 році відставатиме у 80 разів. Тобто скорочення відставання цього сектора не передбачається.

Крім того, у проекті оновленої стратегії зовсім не відображена запланована частка біомаси у виробництві теплової енергії. Відзначено лише, що "за різними оцінками, потенційна встановлена потужність у сегменті біоенергетики може становити 10-15 ГВт тепла і 1-1,5 ГВт електроенергії".

При цьому зазначені цифри не увійшли ні до жодного балансу і сприймаються як другорядна інформація, яка не має прив'язки до стратегії. По суті, Енергетична стратегія не планує виробництво теплової енергії з біомаси взагалі.

Тому у таблиці, що відображає цілі щодо внеску біомаси в енергоспоживання в Україні та ЄС, автори статті залишили показник щодо частки біомаси у загальному енергоспоживанні України на рівні 0,7%, вже досягнутому у 2010 році.

Порівняння з планами Євросоюзу - 19% у 2030 році - показує, що цілі щодо біомаси, поставлені в оновленій стратегії, є злочинно низькими. Більше того, вони навіть нижчі, ніж було передбачено Енергетичною стратегією 2006 року.

Цілі щодо внеску біомаси в загальне енергоспоживання в Україні та ЄС, %

Відставання України від ЄС щодо частки біомаси в загальному енергоспоживанні за даними 2010 року становить 6,7/0,7 = 9,5 разу, а у 2030 році може вирости до 19/0,7 = 27 разів. Тобто відставання в цьому секторі буде тільки збільшуватися.

Сектор рідких біопалив - єдиний сектор біоенергетики, розвиток якого передбачає оновлена Енергетична стратегія. У базовому сценарії планується перехід на використання бензину з вмістом 10% біоетанолу до 2020 року і 15% - до 2030 року.

За цим сценарієм поширення біодизеля як моторного пального відбудеться після 2020 року, і до 2030 року буде здійснено перехід на використання дизпального з 7-відсотковим вмістом біодизеля.

Динаміка споживання рідких видів біопалива у 2010-2030 роках

В Україні невиправдано висока частка природного газу в енергобалансі - близько 43%. У проекті оновленої Енергетичної стратегії заплановано вкрай мале зниження споживання газу в Україні. Так, загальне зниження споживання газу у 2030 році становитиме 8 млрд м куб або 14% від рівня 2010 року.

В секторах "населення" і "тепло та електроенергія" це зниження становитиме лише 3 млрд м куб або 10%. Для країни, яка має таку високу частку газу в енергетичному балансі, запропоновані темпи скорочення його споживання неприпустимо низькі.

Такі плани призводять до того, що в секторі виробництва теплової енергії газ залишається домінуючим паливом, а для біомаси місця взагалі не залишено.

Стратегічне бачення автора статті щодо цілей із скорочення споживання газу при виробництві теплової енергії в Україні представлено у наступній таблиці.

З 27 млрд м куб газу, що використовуються для теплопостачання, до 2030 року потрібно третину замістити біопаливом, третину - заощадити за рахунок утеплення будівель, енергозбереження при виробництві, транспортуванні та споживанні теплової енергії, третину - залишити для цілей теплопостачання великих міст.

Можливості скорочення споживання природного газу при виробництві теплової енергії в Україні

Джерело: бачення автора статті

Основні положення даної статті щодо розвитку біоенергетики підтверджуються висновками огляду енергетичної політики України, виконаного Міжнародним енергетичним агентством за матеріалами проекту оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Нижче - деякі цитати з цього огляду.

"З боку постачання, за оцінками цього огляду, Україна в недалекому майбутньому зможе позбутися залежності від імпорту природного газу за рахунок суттєвого нарощування внутрішнього видобутку газу - як природного, так і нетрадиційного, розробки потенціалу біомаси та вигод від підвищення рівня енергоефективності".

"Україна також повинна зосередитися на реалізації свого потенціалу біомаси, зокрема ресурсів біогазу та енергомістких відходів".

"У межах п'яти-восьми років внутрішній видобуток нетрадиційного газу та енергоресурсів з біомаси може суттєво зрости, що зменшить залежність від імпорту та підвищить енергетичну безпеку країни".

Фото УП

"Уряд України повинен повністю реалізувати потенціал країни щодо розробки відновлюваних енергоресурсів, зокрема біогазу та муніципальних відходів для виробництва тепла та електроенергії. Впровадити збалансовану нормативно-правову базу для розвитку відновлюваних джерел енергії".

"У галузі електроенергетики інвестиції необхідні для модернізації, заміни та розробки нових електрогенеруючих блоків та електромереж, для сприяння використанню відновлюваних джерел енергії, особливо біомаси та відходів".

"Україні необхідно особливо зосередитися на сланцевому газі та метані вугільних родовищ, а також на великому потенціалі біомаси, який ще значною мірою не використовується і може бути конкурентоспроможним за ринкових цін на газ".

"Зосередитися на технологіях, які мають конкурентні переваги, таких як біомаса та біогаз, з метою сприяння економічному росту та створенню робочих місць. Розробити комплекс заходів щодо стимулювання використання відновлюваної енергії та відходів в теплопостачанні та комбінованому виробництві теплової і електричної енергії, включаючи положення стосовно спільного спалювання біомаси та вугілля".

Цілі оновленої Енергетичної стратегії України до 2030 року в частині біоенергетики слід кардинально переглянути. Головна ідея - частка біомаси у загальному енергоспоживанні країни до 2030 року повинна становити 10%.