Крестьяне землей не торгуют

Директор Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер та й не тільки він давно, але безуспішно переконує всяку нашу владу у тому, що без суспільної підтримки жодна реформа успіху не принесе.

Доти, доки кожна елементарна частина суспільства не відчує - хоча б у перспективі - власної вигоди, будь-яке починання приречене на провал.

Найбільш "довгограючою" в Україні стала земельна реформа. З різним завзяттям її проводять уже майже двадцять років, проте Україна все далі і далі від слави "житниці".

Принаймні, власники паїв найменше на собі відчувають, що Україна посідає чільні місця у світових рейтингах країн-постачальниць соняшнику чи кукурудзи. Саме тому наші люди й опираються продажу землі, бо не бачать для себе вигоди.

Це розуміють і в уряді, і в Адміністрації президента. Однак із суспільними настроями вирішили боротися не тривалою і широкою роз'яснювальною кампанією, а статистичними даними.

Пробну кулю в цьому напрямку було запущено під час презентації Національної кадастрової системи, у ході якої, ніби між іншим, на кілька хвилин, слово надали Олександрові Гончаруку з Інституту соціології НАНУ. Він повідомив сенсаційну новину: проти продажу землі в Україні не 80-90%, а лише 51%.

Звідки ж узялися такі цифри?

Починаючи з 2010 року соціологи вказаного закладу кілька разів на рік з'ясовували думку людей у семи опорних регіонах: північ, південь, захід, схід, центр та окремо виділених Київській області і в Криму.

Оскільки, як зауважив Гончарук, "у нас відсутнє єдине визначення, хто такі селяни", опитування вирішили проводити серед представників спеціально обраних фокус-груп загальною чисельністю 2 тис респондентів.

Отож, соціологи вирішили, що визначальною в такому важливому питанні як продаж землі повинна бути думка самих власників земельних наділів - 800 осіб, фермерів та керівників сільгосппідприємств - ще 800 осіб, та представників органів місцевого самоврядування - голів і депутатів сільських рад - ще 400.

Відповіді й справді виправдали очікування урядовців. Категорично проти продажу землі висловилися 53,4% власників земельних паїв, 44,5% фермерів та керівників і 48,8% голів і депутатів сільських рад.

Разом і вийшов отой 51% загального несприйняття. І якщо його порівнювати з показниками 2010 року, то динаміка "несприйняття" землі як товару справді зменшується.

Саме його оголошували в проміжку між доповіддю голови Держземагентва Сергія Тимченка, та його підлеглих, які згодом розхвалювали єдину електронну базу даних на всі земельні ділянки.

Фото УП

Утім, соціологам таки треба вклонитися в ноги за те, що вони ставили людям багато різних запитань. Скажімо, серед ймовірної відповіді на питання щодо мораторію на продаж землі була й версія про можливість торгівлі землею, якщо держава створить для цього належні умови.

Отож, 11% власників наділів, 22,8% керівників та фермерів і 23,4% місцевих обранців чисто теоретично припустили: будуть оті умови - тоді й дамо відповідь.

Далі варіанти відповіді стали ще більш "гнучкими". Приміром, якщо земля продаватиметься тільки громадянам України? Ця відповідь зібрала ще 19% голосів власників землі, 17,9% депутатів та 16,6% голосів керівників.

Водночас з'ясувалося, що прямо сьогодні за вільний продаж землі без жодних обмежень виступають 3,7% власників, 5,9% орендарів і 2,4% місцевих депутатів.

То з якого боку рахувати?

Якщо стати на позицію, що торгувати землею готові 3,7% селян і ще 11% на це колись можуть погодитися, то цифра суспільної протидії реформі вийде значно більшою.

Показові ще й такі дані. Соціологи поцікавилися: якби зараз можна було торгувати землею, що б ви зробили? 56,2% власників паїв і тоді здадуть землю в оренду, 13,6% спробують дати лад землі самотужки, а ще 10,2% комусь подарують землю.

Цікаво й те, що нинішні орендарі теж не рвуться викупити в орендодавців землю. Інтерес до купівлі землі виказала лише третина фермерів та керівників господарств. А от інші готові збільшувати людям орендну плату, аби вони тільки дали змогу й далі обробляти свої земельні клапті.

Фото УП

Ну не прагнуть селяни уже завтра набити кишені доларами. Тим паче, що Тимченко передбачає: земля спочатку коштуватиме десь по 300 дол за га.

У ході опитування фахівці Інституту соціології віднайшли причину, чому люди навіть чути не хочуть про продаж землі.

Головне - тотальна недовіра до влади. І не важливо, про кого йдеться: про сільського голову, голову районної та обласної адміністрації чи президента. До таких тонкощів не докопувалися. Головне - не вірять владі.

А 52% опитаних взагалі вважають, що затія з продажем землі почата для того, щоб землю за безцінь отримали кілька українських родин, урядовці та депутати.

Отож, соціологи радять владі започаткувати довготривалу агітаційну кампанію. Причому не через телебачення, бо люди неправильно переповідають один одному почуте, а друкованим словом. Насамперед - через інформаційні дошки під сільрадами та через газети і журнали.

І ще одна деталь. Мабуть, не випадково окрему фокус-групу в опитуванні склали саме власники паїв. ЕП вже наводила вікову викладку: середній вік землевласників - 54 роки, а частка тих, кому більше, становить 64%.

Тобто ще кілька років мораторію, і значна частина паїв поміняє прописку з сільської на міську. Бо саме в містах переважно й живуть спадкоємці власників. Тоді вже з цифрою "підтримки" точно не посперечаєшся.