Украинская правда

Советы новому правительству

Во главе Кабмина должен быть человек с современным экономическим мышлением, широкими связями в международных финансовых кругах, равноудаленность от лоббизма интересов финансово-олигархических групп. (Укр.)

Економічна ситуація в Україні ще раз підтверджує, що старі підходи управління господарством країни, яких дотримувався уряд Азарова, віджили.

Тому навіть нова "Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки", яку почали розробляти урядовці, якою б хорошою вона не була, без нових управлінських рішень становище не спасе.

Потрібний сучасний погляд на організацію управління в нових економічних реаліях, що складаються в Україні та світі, розуміння тенденцій розвитку. Чи може цей потенціал бути знайдено серед теперішніх урядовців? Важко сказати.

При формуванні нового складу Кабінету міністрів президенту треба врахувати, що на чолі уряду має бути людина з сучасним економічним мисленням, широкими зв'язками в міжнародних фінансових колах, рівновіддаленістю від лобізму інтересів основних фінансово-олігархічних груп.

Що залишається від старого та які першочергові завдання стоять перед новим урядом? Це потрібно знати для того, щоб не допустити старих і уникнути нових помилок.

Забезпечити макроекономічну стабільність.

Потрібно врахувати, що в 2012 році, згідно з офіційним прогнозом розвитку вітчизняної економіки, очікувалося зростання ВВП 3,9%.

Навіть за таких темпів все ще не було б досягнуто докризового рівня 2007 року, в той час як світова економіка його перевищить. Разом з тим, нереалістичність прогнозованого зростання української економіки підтверджують показники другої половини 2012 року.

За підсумками дев'яти місяців 2012 року, економічне зростання становило 1,1%, у тому числі у третьому кварталі 2012 року, за оперативною оцінкою Держстату, обсяг ВВП скоротився на 1,3%.

Частка валового нагромадження основного капіталу у структурі ВВП залишається дуже низькою. У першому та другому кварталах 2012 року вона становила відповідно 16% та 18,7%.

Такий розподіл ВВП на користь споживання формує загрози для подальшого розширеного економічного відтворення та реалізації модернізаційних реформ.

За вісім місяців 2012 року негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу товарів сформувалося у розмірі 8,9 млрд дол, що на 1,4 млрд дол вище за аналогічний показник 2011 року. До кінця 2012 року воно може досягти 13-15 млрд дол.

За підсумками 2012 року можна очікувати зростання ВВП на рівня 0,5-1%. У 2008 році цей показник становив 2,3%).

Фото УП

Активізувати економічний розвиток у всіх сферах.

На показниках діяльності майже всіх сфер економіки з другої половини 2012 року позначилося посилення дії негативних зовнішніх і внутрішніх процесів. Збереження низького рівня кредитування стало додатковим негативним фактором.

Можливості інерційного зростання в основному вичерпані, що підтверджено звуженням зовнішнього попиту та надмірним насиченням внутрішнього ринку імпортованими товарами. На межі виживання опинилися високотехнологічні галузі, втрачено значну частину науково-технічного потенціалу.

Такий стан справ викликаний глибокими структурними диспропорціями - значна частка виробництва є технічно та технологічно відсталою, із значним ступенем зношеності основних фондів, низьким рівнем використання виробничих потужностей, високою енерго- та ресурсоємністю, відсутністю або низьким рівнем впровадження інновацій.

Ці негативні структурні зрушення тривалий час супроводжувалися втратою робочих місць, економічним занепадом багатьох населених пунктів, де припинили свою діяльність містоутворюючі підприємства. Це призвело до масової трудової міграції економічно активного населення до інших країн.

Низький рівень конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, нерозвинутість внутрішнього ринку, послаблення державного управління національною економікою, зокрема її промисловим комплексом погіршують стратегічні перспективи розвитку країни.

Національна економіка потребує глибоких перетворень, зокрема у промисловості, сільському господарстві, системі державного і корпоративного управління, що дасть змогу підвищити економічну стійкість країни.

Від'ємні результати демонструє промислове виробництво. За підсумком січня-жовтня скорочення у промисловості становило 1,4%.

Для нарощування обсягів виробництва металургії необхідно знизити до рівня експортних внутрішні ціни на готову продукцію, оскільки високий рівень внутрішніх цін на металопродукцію є додатковим стримуючим фактором для розвитку машинобудування та будівельної галузі.

Недостатній рівень технічної конкурентоспроможності вітчизняної продукції порівняно з імпортованими аналогами стримує розвиток машинобудування, низькі обсяги кредитування та посилення конкуренції на ринку Росії - основного споживача вітчизняної продукції машинобудування.

Уповільнення зростання у промисловості, будівництві та сільському господарстві - галузях, в яких працює 50% всього економічно зайнятого населення України, впливає на зниження рівня життя громадян.

Фото ЕП

Зменшувати соціальну нерівність та збільшувати податкові надходження.

Сума невиплаченої заробітної плати на 1 жовтня 2012 року становила 927 млн грн. Лише у п'яти регіонах зарплата перевищила середню по країні. Рівень прожиткового мінімуму залишається нижчим за фактичну межі бідності, а рівень бідності домогосподарств з дітьми, перевищує загальний рівень бідності по країні.

На фоні різкого уповільнення темпів розвитку економіки приріст податкових надходжень до бюджету у першому кварталі становив 13,5%, у другому кварталі - 14% але у третьому кварталі податкові надходження скоротилися на 6,7%.

Економіка виявилася неспроможною і надалі віддавати додаткові кошти у вигляді податкових надходжень. Фіскальні резерви економіки майже вичерпано.

Резервом коштів для фінансування державних видатків відтепер має стати видаткова частина бюджету за рахунок її перерозподілу і ефективного використання.

Для мінімізації соціального навантаження в період кризи пропонується ввести адресні допомоги, уніфікувати підходи щодо надання пільг, "заморозити" підвищення пенсій, скасувати спеціальні пенсії.

Необхідно відмовитися від прив'язки основного соціального стандарту - мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму. При цьому мінімальну зарплату слід підвищувати лише на рівень інфляції.

Необхідно реформувати систему оподаткування фонду оплати праці із зменшенням рівня нарахувань на фонд. Цей захід неможливо вирішити в короткостроковій перспективі, але важливим буде навіть чітка декларація намірів з подальшою реалізацією.

Сформувати економічно обґрунтовані тарифи.

Фото УП

Крім прямого фіскального тиску, економіка відчуває додаткове навантаження через зростання тарифів.

Так, роздрібні тарифи на електроенергію для непобутових споживачів першого та другого класів напруги з початку 2012 року зросли на 8% та 6% відповідно, зростання цін на газ для промислових підприємств становило 3,8% порівняно з груднем 2011 року.

При цьому експортний тариф на електроенергію становить 67,8 коп, а середньозважений внутрішній тариф для промислових споживачів за обома класами споживання - 84,52 коп. за кВт/г. Тобто на експорт струм продається дешевше ніж для вітчизняних підприємств.

Забезпечити належне кредитування економіки.

Доступ до кредитних ресурсів є стримуючим фактором. Банківська система не збільшує кредитування економіки. Національний банк проводить жорстку монетарну політику, спрямовану на зниження інфляції та утримання курсу гривні.

З кінця 2011 року фактично припинено кредитування економіки. Обсяг позик, наданих юридичним особам, за десять місяців 2012 року збільшився лише на 4,3%. За січень-жовтень 2011 року зростання становило 14,8% - уповільнення більше ніж утричі.

У липні 2012 року взагалі відбулося скорочення кредитування юридичних осіб на 0,3% порівняно з червнем 2012 ж року.

Починаючи з червня 2012 року, постійно зростають ставки за банківськими кредитами. В умовах, коли зростання споживчих цін не відбувається, це призводить до скорочення прибутків вітчизняних виробників.

Утримання фіксованого курсу гривні до долара призвело до того, що вироблені в Україні товари почали втрачати конкурентоспроможність на світових ринках, і експорт з України уповільнився. У вересні 2012 року відносно вересня 2011 року експорт товарів взагалі зменшився на 7%.

В результаті, дефіцит зовнішньої торгівлі за дев'ять місяців зріс до 6,5 млрд дол - за аналогічний період 2011 року - 4 млрд дол, - а золотовалютні резерви НБУ скоротилися на 2,9 млрд дол.

Дефляційні тенденції на споживчому ринку є наслідком більш низького рівня внутрішнього споживчого попиту порівняно з потенційним і можуть свідчити про прихований потенціал цінового збільшення у майбутньому.

В умовах дефляції існує небезпека подальшого зменшення обсягів виробництва в базових галузях промисловості через негативний вплив зовнішнього попиту, що може погіршити економічну ситуацію в країні.

Фото livejournal.com

Відновити довіру інвесторів.

Інвестиційна привабливість України за останні півроку впала до безпрецедентно низького рівня. Детальний аналіз складових показників свідчить, що ключові проблеми залишаються невирішеними.

Найбільш об'єктивним індикатором незадовільного стану справ з вітчизняним бізнес-кліматом є обсяги прямих іноземних інвестицій, приріст яких в Україну у вигляді акціонерного капіталу у січні-вересні 2012 року становив 2,6 млрд дол, що майже на третину - на 29,4% - менше, ніж за аналогічний період 2011 року.

У третьому кварталі 2012 року інвестиції збільшилися всього на 240 млн дол - це в п'ять разів менше, ніж за той же час 2011 року - 1,26 млрд дол.

Оскільки перелічені проблеми є системними, це може призвести до тривалого падіння економіки у середньостроковій перспективі з відповідними соціальними і політичними наслідками.

Збалансувати бюджет.

Аналіз фінансування видатків державного бюджету останніх років свідчить про переважне фінансування видатків соціального спрямування, які на тлі 100-відсоткового рівня виконання річних планів їх фінансування мають стабільну тенденцію зростання їх обсягу з року в рік.

Так у 2010 році вони зросли на 25,1%, у 2011 році - на 7,5%, за десять місяців 2012 року - на 15,4%.

Натомість рівень фінансування інвестиційних видатків постійно знижується. Так, враховуючи приріст обсягу капітальних видатків держбюджету - у 2010 році удвічі, у 2011 році у півтора разу - рівень виконання річного плану не перевищує 72%.

На 30 вересня 2012 року, за даними Мінфіну, загальна сума державного та гарантованого державою боргу становила 495,8 млрд грн та збільшилася з початку 2012 року на 22,7 млрд грн.

Фото УП

У розрахунку до прогнозного номінального ВВП обсяг державного та гарантованого державою боргу становив у вересні 33,1% ВВП, держборгу - 26,3% ВВП.

При цьому, враховуючи визначені 5 і 6 статтями закону про держбюджет-2012 граничні розміри державного боргу - 424 млрд грн або 28,3% ВВП (на кінець 2010 року - 29,9% ВВП, на кінець 2011 року - 27,1% ВВП) та надання держгарантій на 79,36 млрд грн, розрахунковий рівень державного та гарантованого державою боргу може сягнути 40% ВВП.

На що повинен звернути увагу новий уряд.

По-перше, забезпечення фінансової стабільності розвитку України вимагає структурної модернізації економічної і фінансової систем на основі вирішення традиційної для України суперечності між завданнями макроекономічної стабілізації та розширеним фінансуванням процесів економічного зростання.

Головним антикризовим заходом повинен стати держбюджет на 2013 рік.

Зважаючи на ризики виникнення фінансової нестабільності, доцільно переглянути проект бюджету на 2013 рік, збільшивши обсяги капітальних видатків, у тому числі будівельних.

Не потрібно боятися дефіциту бюджету, але і не зловживати ним: 3-5% дефіциту може бути нормою, якщо ці кошти направляються на розвиток та інфраструктурні проекти, а не на споживання.

Також важливо передбачити створення стабілізаційного фонду, кошти якого йтимуть на забезпечення всіх гарантійних зобов'язань держави, що посилить довіру до намірів уряду проводити виважену та збалансовану бюджетну політику.

В умовах фінансової кризи стратегічним напрямом діяльності уряду має стати стимулювання збільшення інвестицій у реальний сектор національної економіки.

Для цього необхідно розблокувати і прозоро провести приватизаційні процеси. Тут без допомоги нового складу Верховної ради не обійтися. Також слід ухвалити низку законів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості України.

По-друге, удосконалення чинних тарифних систем у сферах природних монополій, зокрема шляхом поступового забезпечення покриття тарифами економічно обґрунтованих витрат на надання послуг, включення до складу тарифів інвестиційної складової, зменшення перехресного субсидування.

По-третє, формування адекватної реаліям часу інвестиційної політики. Інвестиції спрямовуються у вже розвинені сфери економічної діяльності.

Теперішня структура джерел фінансування капітальних інвестицій, зокрема домінування в ній внесків за рахунок власних коштів, ставить бізнес у залежність від кон'юнктури ринку і не дозволяє швидко реалізовувати інвестиційні плани.

Технологічна структура промисловості України не відповідає сучасним світовим вимогам у зв'язку з недостатньою орієнтацією на виробництво продукції кінцевого споживання. У промисловому комплексі країни домінуюче місце посідає добувна та переробна промисловість з низьким ступенем переробки сировини.

Дві третини загального обсягу промислової продукції припадає на галузі, що виробляють сировину, матеріали та енергетичні ресурси, тобто продукцію з високою енерго- і матеріаломісткістю та низькою ефективністю для забезпечення валової доданої вартості. Це не відповідає сучасним світовим тенденціям.

Фото УП

Недоступність банківських кредитів через високі відсоткові ставки та недосконалість грошово-кредитних інструментів також не сприяють стабілізації та подальшому розвитку машинобудівного комплексу.

Кредитування суб'єктів господарювання майже не відбувається. Обсяг позик, наданих юридичним особам, за десять місяців 2012 року зріс лише на 4,3%.

З червня 2012 року постійно зростають ставки за банківськими кредитами. Якщо середньозважена відсоткова ставка за кредитами у гривні з 17,2% на початку 2012 року зменшилася до 14,5% 1 червня 2012 року, то 1 листопада 2012 року вона збільшилася до 21,8%.

По-четверте, підвищення конкурентоспроможності сектора наукових досліджень і розробок, зокрема через забезпечення інтеграції вітчизняної науки у європейський дослідницький простір. Підвищення ефективності бюджетного фінансування науки.

По-п'яте, вдосконалення структури і організаційно-правових форм господарювання, повільні темпи реформування державного сектора, корпоратизації державних підприємств та інтеграції за галузевими ознаками як важливої передумови дієвого управління об'єктами державної власності.

По-шосте, сформувати системну програму реформ у сфері соціальної підтримки різних категорій громадян та сімей.

Колонка представляет собой вид материала, отражающего исключительно точку зрения автора. Она не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь. Мнение редакции "Экономической правды" и "Украинской правды" может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственности за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.