Безопасен ли LIBOR?
Міжнародна фінансова криза виявила цілу низку проблем у багатьох галузях економіки та загострила увагу на численних аспектах фінансової діяльності.
Зокрема, у фінансовому секторі криза вказала на проблеми з LIBOR - ключовою відсотковою ставкою, яка використовується як інструмент для визначення об'єктивної вартості кредитних ресурсів у різних валютах по всьому світу залежно від економічної ситуації на визначений день та годину встановлення цієї ставки.
LIBOR - London Interbank Offered Rate - процентна ставка, яка пропонується за міжбанківськими депозитами в Лондоні, є найважливішим орієнтиром, своєрідним еталоном, який використовують на фінансових ринках.
Лише вдумайтеся: LIBOR обслуговує фінансові інструменти, загальна вартість яких перевищує 360 трильйонів доларів!
Однак криза вказала на проблеми і з цим інструментом, який вважався еталоном.
Виявилося, що міжнародні банки, депозитні ставки яких використовувалися для визначення ставки LIBOR, визначали показники, виходячи не з об'єктивних умов кредитування і вартості ресурсів, а керуючись суб'єктивними факторами: як вони виглядатимуть на ринку чи як вони узгодять ставку з конкурентами.
Як наслідок, на думку деяких експертів, ставка LIBOR себе дискредитувала і її майбутнє може бути під загрозою.
До середини 1980-х років LIBOR не мала статусу універсальної ставки, яка визначає вартість кредитних ресурсів. Спосіб її розрахунку в одному кредитному договорі не обов'язково був таким же, як і в інших кредитних договорах, які застосовувалися на ринку кредитування, особливо при синдикованому кредитуванні.
Для кожного кредитного договору так звані банки-орієнтири - Reference Banks - надавали власну фактичну кредитну ставку, середньоарифметичний показник якої використовувався як міжбанківська ставка для певного кредитного договору.
Такий спосіб визначення вартості кредиту працював і був результативним до появи нових ринкових інструментів, які неминуче ставали частиною процесу кредитування і почали всюди використовуватися.
Учасники процентних свопів, валютних опціонів та процентних форвардів поступово перейшли на LIBOR як на ключовий орієнтир визначення вартості кредитів.
У відповідь Асоціація британських банків - BBA - розробила в 1985 році єдину, відкриту для публічного доступу процентну ставку для різних валют і строків погашення, яка могла бути використана як основа для надання кредитів і для похідних фінансових інструментів.
Зараз цей показник відомий як ставка BBA LIBOR. Кожна валюта має свою групу банків, і для кожного з них інформаційне агентство Thomson Reuters щодня отримує інформацію від цих банків. На її основі розраховується і публікується ставка LIBOR.
Штрафи, накладені недавно на британський банк Barclays, а також позови банків-позичальників у США нагадали про стурбованість, яка виникла кілька років тому стосовно об'єктивності ставки LIBOR.
 |
| Фото m.publico.pt |
У 2008 році Банк міжнародних розрахунків вказав на конкретні дні, коли ринкові ризики були значно підвищеними, але ставка LIBOR залишалася незмінною.
Чутки розрослися так сильно, що почали з'являтися припущення про штучне заниження ставок деякими банками, відповідальними за встановлення ставок, які формують LIBOR, щоб приховати стурбованість з приводу свого фінансового стану.
З тих пір почали спливати нові звинувачення, що торговці деривативами впливали на ставки LIBOR, і що банки, можливо, змовившись між собою, маніпулювали ставками.
Можна бути певним, що останні розкриття є лише початком історії. Щодо двадцяти або навіть більше банків всього світу ведуться слідства. Відставка глави правління британського банку Barclays може потягти за собою хвилю подальших відставок у провідних міжнародних установах.
Однак ще більшу стурбованість викликає загроза цивільних позовів - це процес, який вже розпочався в США. Будь-яка особа, яка уклала кредитний чи інший договір з прив'язкою до ставки LIBOR, може відчути спокусу подати позов проти банку, що маніпулював ставками, з метою одержання компенсації.
Ретроспективно оцінюючи ситуацію, можна дійти до висновку, що інцидент з розкриття об'єктивності ставки LIBOR був неминучим. Суть його закладена у способі, яким група банків обчислює ставки, котрі вони надають для визначення LIBOR.
Кожен з таких банків повинен надати ставку, за якою він зміг би позичити кошти на лондонському міжбанківському ринку. Щоб зробити це, банк повинен передусім подати запит, а потім взяти міжбанківський депозит на відповідну суму на ринку.
Недолік простий: ставка LIBOR - не обов'язково реальна ставка, за якою банки позичають. Насправді це вигадана ставка, за якою банки могли б запозичити. Іншими словами, ставка LIBOR - це опитування банкірів, а не статистичний показник.
Незалежно від результату розслідувань очевидно, що спосіб визначення ставки LIBOR зміниться, хоча BBA виключила будь-які швидкі або радикальні зміни, які, за її побоюваннями, можуть дестабілізувати ринки. Можливі дві наступні ймовірні зміни.
По-перше, якщо у банків є можливість надавати фактичні ставки, вони повинні це робити. По-друге, діяльність з фіксації ставки буде регулюватися, а не просто визначатиметься ринком. Хоча у банків є свої внутрішні норми, вони не є універсальними правилами, що забезпечують послідовну поведінку всіх банків.
Були поодинокі пропозиції щодо відмови від ставки LIBOR, але наразі нема критеріїв, які охоплюють настільки широкий діапазон валют і так багато строків погашення.
Ставка LIBOR стала настільки невід'ємною частиною фінансового життя, що її неминуча загибель навряд чи відбудеться. Навпаки, очікується, що незабаром її життя оновиться і розпочнеться знову.
Наскільки виправданим і надійним буде прив'язка вартості кредитів, які отримують українські позичальники, до ставки LIBOR, покаже час. Звісно, міжнародний фінансовий ринок вже сьогодні дозволяє використовувати інші ставки, зокрема, шляхом вибору середньозваженої ставки у десяти або більше найкрупніших банків.
Проте з огляду на стан самих міжнародних фінансових установ і на постійне виявлення проблемних та кризових явищ навіть у найнадійніших та найбільших банків, питання об’єктивності плаваючої ставки, ймовірно, постане ще не раз.