Почему Колесников не снизил цены на авиабилеты

Минулого року міністр інфраструктури Борис Колесніков як мінімум двічі обіцяв зниження вартості авіаперельотів для внутрішньоукраїнських рейсів. На прес-конференції у липні 2011 віце-прем’єр так і сказав: "Ми зараз працюємо з авіакомпаніями, щоб вони знизили тарифи. Ми зробимо все, щоб ціни було знижено".

Така програма мала запрацювати з весняного сезону 2012 року. У вересні 2011 Колесніков підтвердив свої наміри: з його слів, українських пасажирів очікували "якісні й цінові зміни на ринку авіаперевезень в Україні".

Втім, весняний сезон давно розпочався, а здешевлення авіаквитків вже сьогодні не настало. Навіть навпаки.

У березні авіаперевізники вчергове почали прогнозувати подорожчання квитків. Цього разу – на 20%, що викликано проведенням Євро-2012.

Потім стало відомо, що подорожчає авіаційне пальне.

А тиждень тому вперше з’явилася новина про можливе збільшення зборів з авіакомпаній в аеропорті "Бориспіль". Звісно, це одразу позначиться на вартості квитка.

Ми вирішили простежити за виконанням цієї обіцянки. Передусім виникло запитання: а як саме відомство Колеснікова могло вплинути на кінцеві ціни авіаквитків?

Ми надіслали два запити до Міністерства інфраструктури з проханням пояснити, яким чином відбувається ціноутворення в авіаційній галузі, та яку роль у ньому відіграє держава. Ну і, звісно, попросили повідомити, що зробило міністерство для зниження вартості авіаквитків.

У відповіді на перший запит держслужбовці пояснили, що кінцеву вартість квитка визначають три фактори:

По-перше, це плата за надані послуги, яка встановлена безпосередньо авіакомпанією, та на яку держава не може і не має права впливати.

По-друге, аеропортові та аеронавігаційні збори. Це плата за чотири види послуг (посадка-зліт літака, його наднормативна стоянка, забезпечення авіабезпеки та обслуговування пасажирів в аеровокзалі), які авіакомпанії повинні сплатити аеропортам.

Плата є помірною, і становить не більше 15% вартості квитка.

Хоч ці тарифи і встановлюють у Мінінфраструктури, але виходячи лише з собівартості. Тобто їх не можна змінювати коли заманеться, навіть якщо йдеться про дану міністром публічну обіцянку. Адже втручання органів державної влади у господарські відносини, як нам ввічливо нагадали у відповіді на запит, заборонене.

Хоча Колесніков пообіцяв, що держава "буде працювати над наданням авіакомпаніям, що виконують значну кількість рейсів, пакетних знижок на обслуговування в тому чи іншому аеропорту".

По-третє, фіксований державний збір. Його у складі квитка сплачує пасажир безпосередньо до бюджету. З роз’яснень міністерства випливає, що цей збір – єдиний спосіб для держави напряму знизити кінцеву вартість квитка. Звісно, це б зменшило надходження до бюджету, але на що не підеш задля улюблених виборців?

А тепер найцікавіше. Обсяг цього збору був затверджений Кабміном ще 1998 року, для пасажирів міжнародних рейсів він становить $2. Втім, обіцянка Колеснікова стосувалася лише пасажирів рейсів "всередині України", а для них цей збір дорівнює $0,5. Тобто, аж чотири гривні.

Погодьтеся, формулювання було амбітним: "Ми готові знизити всі збори, обов'язкові за проліт територій, у всіх українських авіакомпаніях всередині України з тією метою, щоб вони знизили ціну на квитки". Але ж "всі збори" – це один, і він становить 50 центів! Без звільнення авіакомпаній від ПДВ, що поза компетенцією Колеснікова, він не має можливостей здешевити авіаквитки більше ніж на 4 грн.

Навіть якби ця обіцянка була виконана, і друзі Бориса Вікторовича летіли до нього в гості привітати з успіхом, то квиток Донецьк-Київ класу "економ" коштував би їм не 1416, а "всього" 1408 гривень. Що ж, це був би беззаперечний тріумф "авіатора і реформатора" Бориса Колеснікова.

Однак немає і цього. У відповідях на наші запити міністерство інфраструктури і щодо державного, і щодо чотирьох аеропортових зборів зазначило: "В період після 20. 07. 2011 вказані збори не змінювались".

Відомство Колеснікова втратило хай і сміховинну, але реальну нагоду прозвітувати про "скасування усіх державних зборів для внутрішньоукраїнських рейсів, що безперечно відобразиться на цінах українських авіакомпаній".

Єдине "зниження", про яке повідомило Мінінфраструктури, – понижувальний коефіцієнт, що стосується вищезгаданих аеропортових зборів. Цей коефіцієнт дозволяє аеропортам не платити деякі з вищезгаданих 4 зборів.

Однак наказ про його введення датований ще 2008, коли ні Колесніков, ні навіть Янукович не були членами уряду. З того часу жодних "помилувань" у зборах з боку держави не було. А в аеропорті "Бориспіль" (який є державним підприємством), нагадаємо, натомість планують подвоїти плату за гарантування державою авіаційної безпеки.

Це нібито зумовлено суттєвими витратами на модернізацію послуг аеропорту. Чи не означає це, що за авральну підготовку летовища до футбольної першості платитимуть майбутні пасажири? Мабуть, ті, котрі "чекають на Євро".

Цікаво, що сам міністр сподівається вгамувати апетити власників готелів перед Чемпіонатом Європи також за допомогою авіаквитків. Мовляв, якщо іноземним вболівальникам буде дешевше літати на кожну гру без ночівлі в Україні, і ціни в готелях самі поповзуть вниз.

А дружні ціни на літаки для європейців, треба розуміти, забезпечить Міністерство інфраструктури. З 15 травня по 15 липня 2012 року повітряний простір нашої країни відкрито для всіх іноземних авіакомпаній без обмежень – мова йде про приєднання до так званого режиму "відкритого неба". Але чи дійсно цей режим буде працювати в Україні, і чи призведе він до зниження цін на авіаквитки – подивимось через десять днів.