https://epravda.com.ua/epravda/i/logo01.gifhttps://epravda.com.uahttps://epravda.com.uahttps://epravda.com.ua/pravula-gru/vazhlivi-zmini-v-ukrajini-mobilizaciya-pakuvannya-liki-dorogi-migraciya-821053/Економічна правдаПравила гри2026-04-30T15:30:00+03:00 Воєнний стан та загальна мобілізаціяОбмін посвідок на тимчасове проживанняЗміни для іноземців в ЗСУНові правила щодо пакування продуктівДоступні медикаментиЖорсткіша звітність за угодами на біржахЗміни в навчанні водіївЗміни в банківському наглядіБюджетні порушенняНові автомобільні дорогиМіжнародні угоди Воєнний стан та загальна мобілізація Воєнний стан і загальна мобілізація в Україні продовжиться з 4 травня ще на 90 діб. Для громадян це означає подальшу дію мобілізаційних заходів, збереження обов'язку вчасно оновлювати облікові дані в ТЦК та СП, а також продовження дії обмежень на перетин державного кордону для військовозобов'язаних. Для бізнесу – подальша дія процедури бронювання працівників. Таким чином, основна суть рішення полягає в забезпеченні безперервності оборонних процесів та правової визначеності країни на наступний квартал. Обмін посвідок на тимчасове проживання Із 7 травня змінюються правила для іноземців та осіб без громадянства, які проживають в Україні на підставі посвідки на тимчасове проживання. Якщо раніше під час воєнного стану такі документи вважалися чинними, то тепер цей підхід скасовується для тимчасових посвідок. Головна суть змін у тому, що іноземці, у яких строк звернення за обміном посвідки настав після 24 лютого 2022 року, мають звернутися за її обміном протягом 90 днів. З цього правила є важливий виняток: воно не поширюється на громадян РФ. Фактично йдеться про повернення до звичайного міграційного режиму. Іноземцям, яких це стосується, варто вже зараз перевірити свої документи та підготувати все необхідне для обміну. Інакше можуть виникнути труднощі з підтвердженням законності перебування в Україні, працевлаштуванням, банківськими послугами та іншими процедурами, де потрібен чинний документ. Читайте також "Щороку зникає місто завбільшки з Житомир". Коли Україні чекати навалу трудових мігрантів Для бізнесу це означає потребу швидко перевірити статус іноземних працівників. Компаніям варто з'ясувати, у кого посвідки підлягають обміну, чи є чинними документи-підстави для перебування та роботи і чи готові працівники звернутися вчасно. Якщо цього не зробити, можливі кадрові затримки, адміністративні ускладнення і ситуації, коли працівник не зможе належно підтвердити свій статус. Плюс цих змін у тому, що держава актуалізує міграційні дані, а самі іноземці після обміну матимуть чіткий і зрозумілий статус без тимчасових винятків. Для бізнесу це теж означає більше визначеності в роботі з іноземними працівниками. Мінус у тому, що можливі черги і додаткове навантаження на міграційну систему. Для іноземців це новий адміністративний крок, а для роботодавців – потреба оперативно включитися в процес і супроводити працівників. Головний висновок: тим, кого стосуються ці зміни, не варто чекати останнього моменту. Вчасна перевірка документів і підготовка до обміну мінімізує ризики і труднощі. Зміни для іноземців в ЗСУ Для іноземців та осіб без громадянства, які воюють за Україну, прибирають одну з найбільш болючих правових проблем: ризик опинитися поза законом через прострочений паспорт або неможливість його обміняти. Тепер для тих, хто служить за контрактом у ЗСУ, Нацгвардії чи ДССТ і має посвідку на тимчасове проживання, зберігатиметься законність перебування в Україні, навіть якщо строк дії паспортного документа закінчився або документ підлягає обміну. Такий підхід діятиме протягом усього строку служби і ще шість місяців після припинення контракту. Водночас держава залишає запобіжник: якщо контракт припинено з окремих дисциплінарних підстав, цей захист не працюватиме. Одночасно для таких військовослужбовців розширюються базові гарантії. Ідеться про грошове забезпечення, відпустки, медичну допомогу та медичні послуги. Особливості надання медичної допомоги таким військовослужбовцям має визначити уряд. Читайте також Військовий мобільний оператор. Чому держава створює окремий зв’язок для ЗСУ Ще одна важлива зміна – менше побутової бюрократії. Для тих, хто служить за контрактом і отримав посвідку на тимчасове проживання, більше не діятиме обов'язок реєструвати або декларувати місце проживання. Це виглядає логічно: в умовах служби ця формальність часто не відповідає реальному життю. Паралельно стає зрозумілішим порядок оформлення посвідки. Для цього визначають чіткий пакет документів, пов'язаний із службою, а для тих, хто вже служить, передбачений перехідний період. Протягом шести місяців після набрання змінами чинності вони зможуть оформити посвідку, а до того часу будуть підтверджувати законність свого перебування військово-обліковим документом або службовим посвідченням. Для легіонерів це означає більше правової визначеності, менше ризику втратити статус через документи і простіший доступ до базових гарантій. Для держави теж плюс: Україна робить систему чеснішою і більш придатною до реальності війни, коли захисник не повинен витрачати сили на боротьбу з міграційною бюрократією. Нові правила щодо пакування продуктів В Україні посилюються вимоги до матеріалів, які контактують з харчовими продуктами. Ідеться про наказ від 15 січня 2026 року, який обмежує використання шкідливих хімічних речовин (епоксидних похідних) у пластику, лакових покриттях та клеях. Для споживачів це означає вищий рівень захисту від небажаних епоксидних хімічних домішок, які можуть переходити з тари в їжу. Особливо важливо, що окремі небезпечні речовини більше не можна буде використовувати у виробництві таких матеріалів, а щодо інших запроваджуються ліміти. Ще більше посилюються вимоги до продукції, яка контактує з дитячим харчуванням. У центрі уваги – не лише склад продукту, а й безпека пакування. Читайте також Червоний борщ замість водянистої каші: як заробити на лікарняному харчуванні? Для бізнесу це нові правила гри. Виробникам пакування, імпортерам і постачальникам доведеться уважніше перевіряти склад матеріалів, підтверджувати їх безпечність і супроводжувати продукцію письмовою декларацією відповідності на всіх етапах обігу, крім роздрібної торгівлі. Рівень міграції окремих речовин потрібно буде перевіряти за встановленими правилами лабораторних досліджень. Для частини компаній це означатиме витрати на тестування, документи і, можливо, зміну рецептур або технологій виробництва. Плюс цих змін у тому, що українські правила стають ближчими до євросоюзівських. Це добре і для споживачів, які отримують більше гарантій безпеки, і для виробників, які працюють на ринку ЄС або хочуть туди виходити. Доступні медикаменти Постанова уряду знаменує зрушення в фармацевтичній логістиці. Замість звичного пошуку чергової аптеки в критичних ситуаціях держава розширює мережу доступу завдяки автозаправним станціям. Це трансформує ринок безрецептурних засобів, створюючи гнучку систему, адаптовану до потреб сучасного мобільного суспільства та мешканців віддалених територій. Частина змін запрацювала 3 березня. Це стосується дозволу на продаж безрецептурних ліків на АЗС та базових умов для такої торгівлі. Основний масив нових правил починає діяти 3 травня. Під час ліцензування та подання повідомлень бізнесу потрібно буде надавати відомості про відсутність прямого чи опосередкованого контролю з боку резидентів РФ та/або торговельних відносин з ними. Окремо потрібно буде подавати відомості про доступність місць провадження діяльності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп. Для чинних ліцензіатів на впорядкування цих документів та звітів відведено пів року. Читайте також Приструнити аптеки? Чому держава допускає "Укрпошту" та АЗС на фармринок Ще одна новація – цифровізація процедур. Документи, заяви та підтвердження повноважень можна буде подавати власноручно або з використанням електронного підпису. Окремо посилюється контроль за структурою власності. Якщо буде документально підтверджено контроль або торговельні відносини з резидентами РФ, це стане підставою для припинення дії ліцензії. Тобто з травня ринок стає не лише зручнішим, а й жорсткішим у питаннях прозорості та безпеки. Жорсткіша звітність за угодами на біржах З 1 травня для операторів організованих ринків капіталу (раніше – фондові біржі) запрацюють нові правила звітності, які переводять ринок у жорсткіший цифровий режим. Ідеться не просто про оновлення форм, а про нову логіку контролю: більше даних, коротші строки подання, уніфіковані електронні формати і менше простору для затримок, ручних виправлень чи непрозорих операцій. Для бізнесу це означає перехід на постійне, майже безперервне інформування НКЦПФР. Щоденні звіти про активи та угоди потрібно подавати до 10:00 наступного дня. Більшість щомісячних звітів надсилаються до кінця наступного місяця. Виняток – інформація від маркет-мейкерів щодо виконання ними своїх зобов'язань. Окремий акцент – на форматі даних. Оператори мають подавати звітність у структурованому електронному вигляді на основі міжнародної таксономії. Простою мовою це означає, що ринок починає "говорити" єдиною цифровою мовою, де активи, операції, учасники і фінансові показники мають бути описані за однаковими правилами. Для регулятора це зручніше для аналізу, а для ринку – крок до більшої сумісності з підходами ЄС. Читайте також Ювелірна робота. Хто керуватиме Комісією з цінних паперів Для інвесторів це плюс у вигляді більшої прозорості. Якщо дані про угоди, підозрілі операції чи цінову нестабільність надходитимуть швидше, регулятору буде простіше оперативно бачити нетипову поведінку на ринку. Для бізнесу плюсом є більш зрозумілі та уніфіковані правила, які в перспективі можуть спростити цифрову взаємодію з регулятором і зробити український ринок більш зрозумілим для зовнішніх інвесторів. Мінус – це потребуватиме технологічної підготовки, автоматизації процесів і чіткої внутрішньої дисципліни. Зміни в навчанні водіїв Змінюється логіка роботи навчальних центрів з підготовки професійних водіїв і підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів автотранспорту. Головна новація – свідоцтва про визначення навчальних центрів стають безстроковими. Свідоцтва, які були видані раніше, залишаються чинними на свої строки, але можуть бути переоформлені на безстрокові. Для ринку це означає менше переоформлень і більше стабільності для легальних компаній. Основні зміни починають діяти через три місяці після офіційного опублікування, тобто в травні. Ще один блок змін – легалізація сучасних форматів навчання. Для частини програм передбачаються очна, дистанційна та дуальна форми, а для дуального формату встановлюється співвідношення: 30% теорії і 70% практики. Це дає змогу проходити підготовку гнучкіше. Читайте також Скільки коштує отримати права Змінюється підхід до практичної підготовки водіїв: в окремих випадках акцент переноситься з "майданчика" на контрольний маршрут в умовах дорожнього руху. Для слухачів це плюс, бо навчання стає більш прикладним, а для навчальних центрів – шанс працювати сучасніше та охоплювати більше людей. Водночас посилюється контроль за процесом навчання. Запроваджується фотофіксація початку і завершення навчальних занять або навчального дня, при дистанційному форматі – через знімки екрана. Для тестування та іспитів вводиться відеофіксація з двох сторін по діагоналі приміщення. Такі матеріали потрібно зберігати протягом 30 днів і надавати на запит міністерства. Для громадян і бізнесу ефект буде подвійним. Плюс у тому, що навчальні центри отримають більше визначеності, а слухачі – більше можливостей. Мінус у тому, що нові правила потребуватимуть витрат на фіксацію, зберігання даних і документообіг. Зміни в банківському нагляді Національний банк переходить від пасивного спостереження до активного втручання. Зміни, запроваджені постановами №27 та №28, є частиною стратегічної імплементації регламенту ЄС №575/2013. Вони роблять фінансову систему прогнозованою для іноземних інвесторів та безпечною для вкладників. Ціль реформи – загальна фінансова стійкість, яка гарантує, що за кожною банківською вивіскою стоїть спроможність установи повертати заощадження навіть у періоди економічної турбулентності. Постанова №27 оновлює безвиїзний нагляд. Тепер НБУ діятиме за принципом "таємного покупця", імітуючи поведінку клієнта: від підписання договорів до проведення платіжних операцій у готівковій чи безготівковій формах. Регулятор впроваджує чіткі математичні тригери для контролю за новими продуктами. Наприклад, якщо запуск послуги веде до зростання персоналу на 25% або доходів на 10%, вона підлягає особливій перевірці. Читайте також Курс "у космос" не вилетить. Перший заступник голови НБУ про економіку після війни, "бульбашку ШІ" та запровадження євро Технічну надійність сектору підвищує постанова №28, яка адаптує підходи до розрахунку капіталу до норм ЄС. Вона запроваджує деталізовані ваги ризику (20%, 30%, 50%) для міжбанківських експозицій, підвищуючи прозорість взаємодії між установами. Значущим кроком для стабільності є захист доходів за програмою "Доступні кредити 5-7-9%". Нараховані кошти, що підлягають компенсації державою, відтепер не вираховуються з основного капіталу. Це формує подушку безпеки, яка дозволяє банку залишатися стійким до зовнішніх ударів. Бюджетні порушення У травні відбудуться помітні зміни у сфері фінансового контролю, які торкнуться порядку оформлення порушень бюджетного законодавства. Мінфін оновив правила складання спеціального протоколу – основного документа, що фіксує провини учасників бюджетного процесу. Головна ідея реформи – цифровізація. Тепер протокол про порушення створюється переважно в електронній формі з використанням кваліфікованих електронних підписів. Паперова тяганина відходить у минуле, а взаємодія між контролерами та порушниками стає швидшою завдяки системам електронного документообігу. Важливе правило – заборона дублювання: не можна складати один протокол і на папері, і в електронному вигляді. Паперовий варіант залишили як запасний вихід для випадків, коли в когось немає потрібної програми, стався технічний збій або якщо інформація в документі секретна. Навіть зовнішній вигляд документів тепер суворо регламентований – аж до розміру шрифту в поясненнях. Це має зробити їх зручнішими для читання. Плюсом нової системи є економія часу, мінусом – залежність від стабільності інтернету та якості роботи програмного забезпечення. Нові автомобільні дороги Україна ратифікувала фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) щодо покращення мереж автомобільних доріг у межах ініціативи ЄС "Шляхи солідарності". Це означає, що відновлення та розвиток дорожньої інфраструктури отримують міжнародну правову основу, яка тісно пов'язана з ідеєю транспортної інтеграції з ЄС. Ідеться не просто про чергове будівництво, а про життєво необхідну підтримку логістики, експорту та внутрішньої зв'язності країни в надскладних умовах війни та відбудови. Для бізнесу така ратифікація має величезне значення, адже тема дорожньої інфраструктури переходить із формату домовленостей у площину офіційної співпраці з конкретними зобов'язаннями. Угода має конкретні цифри: ЄІБ дає кредит на 134 млн євро. Угода прямо визначає пріоритетні експортні маршрути, які підлягають реконструкції, а саме автомобільні дороги М-06, М-07, М-11 та М-15. Міжнародні угоди Україна приєднується до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства. На практиці це означає, що тема насіння, селекції та генетичного матеріалу переходить із наукової площини у сферу міжнародних правил, правового захисту та довгострокової аграрної політики. Читайте також Контейнери не пахнуть: дубайський портовий оператор пішов з України, аби зайти в Росію Верховна Рада ратифікувала домовленість зі Швейцарією про співробітництво у процесі відновлення. Для держави це насамперед не "символічна підтримка", а поява офіційної правової рамки для спільної роботи над проєктами відбудови на наступне десятиліття – до 31 грудня 2036 року. Основна ідея полягає в тому, що Швейцарія надає безповоротну фінансову та технічну допомогу для реалізації проєктів у критичних сферах: енергетиці, транспорті, будівництві, водопостачанні та запобіганні надзвичайним ситуаціям. Крім того, угода запроваджує податкові пільги: всі товари та послуги, що постачаються швейцарськими компаніями в межах цих проєктів, повністю звільняються від митних платежів, ПДВ та інших податків і зборів в Україні.Матеріал підготовлений за підтримки ADER HABER https://epravda.com.ua/pravula-gru/vazhlivi-zmini-v-ukrajini-mobilizaciya-pakuvannya-liki-dorogi-migraciya-821053/https://epravda.com.ua/svit/oae-vihodyat-z-opek-yak-viyna-ssha-izrajil-iran-zminit-naftoviy-rinok-821024/Економічна правдаСвіт2026-04-30T08:00:00+03:00 Війна проти Ірану, яку 28 лютого почали США та Ізраїль, уже впливає на глобальні ринки: ростуть ціни на нафту і добрива, Росія отримує додаткові доходи, виник дефіцит фісташок для дубайського шоколаду та авіапального. Ще одним наслідком ескалації на Близькому Сході стало раптове і для багатьох несподіване рішення Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) – одного із стовпів ОПЕК – вийти з альянсу. ОАЕ, які серед країн Перської затоки постраждали від ударів Ірану чи не найбільше, давно наполягали на підвищенні квот на видобуток, прагнучи розширити потужності значно вище рівнів, визначених для них картелем. Покидаючи блок, Абу-Дабі отримує можливість продавати світові стільки нафти, скільки захоче. Як погіршення відносин із Саудівською Аравією та закриття Ормузької протоки спонукали ОАЕ до такого різкого кроку? Чи не почнеться "ефект доміно" в ОПЕК? Чому демарш Абу-Дабі – не найкращі новини для Росії? Що сталося 1 травня ОАЕ вийдуть з ОПЕК та ОПЕК+. Маючи потужності для видобутку 4,8 млн бар. на добу та потенціал для його збільшення, в Абу-Дабі кажуть, що залишають організацію з міркувань "національних інтересів". Швидше за все, приводом для цього став глобальний енергетичний шок унаслідок війни США та Ізраїлю проти Ірану. ОАЕ, які є четвертим найбільшим гравцем в ОПЕК, покидають альянс після майже 60 років членства. Таким чином, Абу-Дабі звільняється від квот, які встановлювалися для членів ОПЕК та ОПЕК+ заради балансування попиту та пропозиції нафти на світовому ринку. За словами джерел Reuters в ОПЕК+, демарш ОАЕ став несподіванкою. Хоча розмови про це ходили і раніше на тлі невдоволення Абу-Дабі щодо квот. Війна в Ірані, жертвою якої стали і ОАЕ, суттєво вплинула на рішення країни вийти з ОПЕК Фото Getty Images ОАЕ оголосили про рішення вийти з ОПЕК після публічної критики на адресу інших арабських держав: 27 квітня дипломатичний радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш звинуватив їх у тому, що вони не зробили достатньо для захисту своєї інфраструктури від іранських атак. Що таке ОПЕК і для чого його створили Організацію країн-експортерів нафти (ОПЕК) заснували на Багдадській конференції у вересні 1960 року п'ять нафтодобувних країн: Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія та Венесуела. Це була реакція на тодішнє домінування на ринку картелю західних корпорацій – British Petroleum, Exxon, Gulf Oil, Mobil, Royal Dutch Shell, Chevron і Texaco, які мали неофіційну назву "Сім сестер". Метою країн-засновниць було "утвердження суверенітету над своїми природними ресурсами та забезпечення справедливих і стабільних цін" для виробників нафти, а також регулярних поставок до споживачів. ОАЕ приєдналися до альянсу у 1967 році. Штаб-квартира ОПЕК у Відні Фото Getty Images Зараз організація налічує 12 членів: окрім ОАЕ, туди входять Алжир, Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Нігерія, Саудівська Аравія та Венесуела. За оцінками Reuters, у 1970-х роках група виробляла понад половину світового обсягу нафти – до того, як з'явилися джерела постачання поза межами ОПЕК, зокрема Північне море. У наступні десятиліття частка картелю сягала 30-40%, але рекордне зростання видобутку з боку конкурентів (насамперед США) поступово її зменшувало. З 2016 року ОПЕК задля відновлення свого впливу співпрацює з РФ, Азербайджаном, Казахстаном, Бахрейном, Брунеєм, Малайзією, Мексикою, Суданом, Оманом та Південним Суданом у рамках механізму ОПЕК+. У лютому 2025 року до нього приєдналася Бразилія. Генсек ОПЕК Хайсам аль-Гайс під час зустрічі з Путіним. Росія є неформальним лідером ОПЕК+ Фото Getty Images У результаті у 2025 році частка альянсу на світовому ринку зросла до 51,15 млн бар. на добу – майже 50% світового видобутку нафти та нафтопродуктів. У березні 2026-го, через місяць після початку ескалації на Близькому Сході, частка знизилася до 44%. Хоча офіційно ОПЕК+ заявляє про прагнення гарантувати стабільність цін на ринках через скорочення або збільшення видобутку та узгодження квот для своїх членів, критики не раз звинувачували картель у маніпуляції цінами та створенні криз. Так, під час арабо-ізраїльської війни 1973 року арабські члени альянсу ввели нафтове ембарго проти Вашингтона у відповідь на його рішення про поповнення запасів ізраїльської армії, а також проти інших країн, які підтримували Єрусалим. Ціни на сировину тоді стрімко зросли, що спричинило дефіцит пального, а ембарго поставило Сполучені Штати та інші країни на межу глобальної рецесії. Президент США Дональд Трамп не раз звинувачував ОПЕК у тому, що вона "обдирає решту світу", завищуючи ціни на нафту. Критикував він її членів і після початку війни проти Ірану, наголошуючи на їх невдячності. Мовляв, Штати їх захищають, а вони лише використовують це, піднімаючи ціни. Демарш Абу-Дабі називають перемогою Трампа. Читайте також Третя світова почалась. Поки що в економіці країн Близького Сходу З іншого боку, саме Трамп під час першої каденції допоміг переконати ОПЕК+ скоротити видобуток у 2020 році на тлі пандемії коронавірусу, коли ціни на нафту обвалилися, а американські виробники зазнавали збитків. ОАЕ – не перший, але найбільший виробник нафти, який виходить з картелю за останні роки. У 2024 році альянс залишила Ангола, мотивуючи це розбіжностями щодо квот. Звільнившись від зобов'язань у рамках ОПЕК, ця африканська країна почала нарощувати видобуток. У 2019 році організацію покинув Катар: Доха мала невелику частку в складі ОПЕК і вирішила зосередитися на довгостроковій стратегії нарощування видобутку газу. Через рік з організації вийшов Еквадор, також мотивуючи це бажанням збільшити видобуток і тим, що "його внесок в зусилля ОПЕК+ був відносно малим". Чому ОАЕ виходять ОАЕ та Саудівська Аравія вважаються найсильнішими членами ОПЕК через значні резервні потужності, які дозволяють альянсу реагувати на різкі коливання на ринках. З іншого боку, маючи таку перевагу, Абу-Дабі, схоже, вирішило продавати свої запаси, а не використовувати їх для регулювання ринку. До того ж, агресивний підхід ОАЕ до зовнішньої політики ізолював країну від інших членів блоку, особливо від Саудівської Аравії. Відносини Абу-Дабі з Ер-Ріядом, найбільшим гравцем ОПЕК, стають дедалі холоднішими на тлі геополітичних та економічних розбіжностей – навіть після того, як обидві країни зазнали атак з боку Ірану, іншого учасника альянсу. Абу-Дабі розбудовує власну сферу впливу на Близькому Сході та в Африці. Зокрема, країна посилила співпрацю із США та Ізраїлем, підписавши у 2020 році з останнім Авраамську угоду про нормалізацію відносин. В ОАЕ розглядають відносини з Єрусалимом як важливий важіль регіонального впливу та унікальний канал зв'язку з Вашингтоном, особливо після того, як країна стала чи не головною мішенню іранських дронів та ракет. За словами голови Міненерго ОАЕ Сухейля аль-Мазруї, країна виходить з ОПЕК та ОПЕК+ "у рамках перегляду своєї довгострокової енергетичної стратегії". Абу-Дабі ухвалило це рішення самостійно і заздалегідь не узгоджувало його з партнерами, наголосив міністр. Читайте також Goodbye, Дубай? Як війна в Ірані змінила статус "раю для багатіїв" Між ОАЕ та Саудівською Аравією є напруженість через квоту на видобуток нафти для Абу-Дабі, яка сягає 3,5 млн бар. на добу. ОАЕ просили збільшити квоту з урахуванням 150 млрд дол. інвестицій у розширення потужностей. AP пов'язує такий крок з накопиченими розбіжностями з Ер-Ріядом та невдоволенням через обмеження на видобуток нафти. Хоча раптовий вихід з блоку здивував партнерів, насправді чутки про такий крок ходили вже кілька років. Країна виступає проти квот ОПЕК на видобуток, які, на думку її влади, були надто низькими. Це означало, що ОАЕ не могли продавати світові стільки нафти, скільки хотіли. Хоча міністр енергетики ОАЕ запевняє, що рішення не є наслідком напруженості із Саудівською Аравією, саме їх розбіжності щодо квот в ОПЕК є ключовою причиною демаршу Фото Getty Images "Вклавши значні кошти в розширення потужностей з виробництва енергії в останні роки, ОАЕ прагнули видобувати більше нафти. Зв'язки, що об'єднують членів ОПЕК, послабилися, особливо після того, як Катар вийшов з картелю у 2019 році", – констатують у Capital Economics. До американсько-ізраїльської війни з Іраном ОАЕ видобували близько 3,4 млн бар. нафти на добу. За словами аналітиків, країна має потужності для видобутку близько 5 млн бар. Тобто Абу-Дабі хоче використовувати всі свої потужності. "Рішення про вихід з ОПЕК+ відображає довгострокову стратегічну й економічну концепцію ОАЕ та еволюцію енергетичного профілю країни", – заявили в Абу-Дабі. Там натякнули, що "поступово та виважено" виводитимуть на ринок "додаткову продукцію відповідно до попиту та ринкових умов". Як це вплине на ринок Вихід ОАЕ з ОПЕК не обов'язково матиме негайний вплив на ринки, оскільки наразі світові поставки різко обмежені на тлі перекриття Ормузької протоки. Через неї транспортується п'ята частина світових поставок нафти, зокрема значна частина експорту з Еміратів. 29 квітня нафта марки Brent торгувалася вище 111 дол. за бар., що на понад 50% перевищує її довоєнну ціну. За оцінками Barclays, рішення Абу-Дабі про швидкий вихід з ОПЕК призведе до нарощування експорту нафти з ОАЕ в міру їх виходу з нинішньої кризи на Близькому Сході. Банк ANZ також очікує, що короткостроковий вплив виходу ОАЕ з картелю на котирування нафти буде обмеженим, оскільки ціни більше залежать від геополітики, запасів та логістики, ніж від інституційних змін. При цьому і Barclays, і ANZ підкреслюють: навіть якщо Абу-Дабі тепер не обмежується квотами ОПЕК, здатність перетворювати збільшення видобутку на експортні поставки все ще залежить від ситуації з Ормузькою протокою. Як вихід такого сильного гравця позначиться на альянсі? За словами Хорхе Леона з Rystad Energy, структурно слабша ОПЕК, з меншими резервними потужностями, буде мати дедалі більші труднощі з регулюванням пропозиції та стабілізацією цін. Тим не менш, за словами опитаних Reuters експертів, хоча альянс втратить частину свого впливу на ринок, він продовжить координувати нафтову політику. З іншого боку, демарш ОАЕ може спонукати членів організації наслідувати цей приклад, вважає Робін Міллс з консалтингової компанії Qamar Energy. "Якщо і є час для виходу, то саме зараз. Можливо, Казахстан також вийде. Це ще один значний виробник, який прагне розширити виробництво", – каже експерт. За словами аналітиків, майбутнє згуртованості ОПЕК багато в чому залежить від реакції Саудівської Аравії. Ер-Ріяд може відповісти ціновою війною на нафту, яку більш диверсифікована економіка ОАЕ зможе витримати, але інші, бідніші члени альянсу, можливо, ні. За словами аналітика Максима Бланта, вихід ОАЕ є "початком кінця нафтового картелю", який значною мірою визначав ціни на світовому нафтовому ринку. "Роль і вплив ОПЕК на світовий ринок знизилися. Не стільки ОПЕК, скільки арабських країн, які залежать від поставок через Ормузьку протоку. Частка ОПЕК на світовому ринку впала і говорити про те, що поки триває блокада протоки, ОПЕК щось контролює і на щось впливає, безглуздо. Імовірно, Абу-Дабі вирішило, що самотужки йому буде легше компенсувати доходи, які не вдалося отримати через війну", – каже експерт. Загалом аналітики сходяться на тому, що вихід ОАЕ з ОПЕК означає меншу стабільність ринку. Крок Абу-Дабі може додати невизначеності щодо майбутньої політики пропозиції, але його вплив на волатильність залежатиме від того, як змінюватимуться рішення щодо видобутку з боку ОАЕ та ОПЕК+ загалом. При цьому ціни в довгостроковій перспективі, швидше за все, знизяться. Як це вплине на нафтові доходи РФ "Рішення ОАЕ вийти з ОПЕК означатиме, що нафтовидобувні країни збільшать видобуток. Це призведе до зниження світових цін у майбутньому", – заявив міністр фінансів РФ Антон Сілуанов. Це, за словами опитаних The Insider експертів, скоріше тривожний сигнал для РФ: не тому, що вона негайно втратить доходи, а тому, що механізм колективного управління ринком, через який ОПЕК+ впливала на ціни, стає менш стійким. Читайте також Трамп рятує Путіна? Війна в Ірані перетворилася на передишку для російської економіки За словами Бланта, для російського бюджету та компаній-експортерів вихід ОАЕ з ОПЕК є "поганою новиною", оскільки собівартість видобутку в Росії зростає на тлі вичерпання старих родовищ. Ситуація несприятлива і з точки зору бюджетної політики. За високих цін на нафту надприбутки раніше спрямовувалися до валютних резервів, а під час зниження цін ці резерви використовувалися. Цей механізм перестав працювати і може вважатися втраченим. При цьому альтернативного інструменту для стабілізації бюджетних доходів і становища нафтових компаній у Росії немає, констатує Блант. https://epravda.com.ua/svit/oae-vihodyat-z-opek-yak-viyna-ssha-izrajil-iran-zminit-naftoviy-rinok-821024/https://epravda.com.ua/finances/groshi-mozhut-zakinchitisya-v-chervni-chomu-vidterminuvannya-pdv-dlya-fopiv-ne-vryatuvalo-byudzhet-vid-krizi-820967/Економічна правдаФінанси2026-04-29T08:00:00+03:00 Влада продовжує демонструвати чудеса еквілібристики в розв'язанні проблем, які сама собі створила. Мова йде про зміни до податкового законодавства, які стали умовами для отримання зовнішнього фінансування від партнерів. Зокрема – про скандальне запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізосіб-підприємців (ФОП), що перебувають на спрощеній системі. В останні кілька місяців запровадження ПДВ для малого бізнесу стало чи не найбільш обговорюваною податковою новацією. Представники бізнесу, аналітичних центрів та окремі політики гостро критикують цю норму, називаючи її вбивством малих підприємців під час великої війни. В уряді ж вважають, що лише так можна побороти поширені схеми з мінімізації податкових платежів. 20 квітня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Міжнародний валютний фонд "з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів". Хоча багато хто сприйняв цю заяву як відмову кредиторів від цієї вимоги, але насправді її лише відтермінували – на рік. Переговорних сил української команди вистачило на відтермінування лише однієї податкової вимоги, інші залишаються на порядку денному. Ба більше, їхнє невиконання може коштувати Україні фінансової стійкості вже в червні 2026 року. Навіть виконання всіх вимог партнерів та вирішення неузгодженостей у розподілі кредиту від ЄС на 90 млрд євро не рятує уряд Свириденко від проблем з бюджетом на 2027 рік. Тоді, аби уникнути колапсу, владі доведеться ухвалювати вкрай непопулярні рішення, адже маневру для переговорів більше не буде. Самовимога і як її розв'язати Українці обговорюють потенційне запровадження ПДВ для малого бізнесу з кінця 2025 року. Коли урядова команда почала переговори з МВФ про нову чотирирічну кредитну програму, внесення законопроєкту про ПДВ для ФОПів у парламент було однією з передумов підписання угоди про цей кредит. Авторами такої пропозиції були не чиновники з вашингтонської штаб-квартири МВФ, а український Мінфін. Уперше її оприлюднили для широкого загалу в останні дні 2023 року, коли вона з'явилася в "Національній стратегії доходів до 2030 року". Розробка цього документа теж була вимогою програми МВФ. Мета – показати, як країна нарощуватиме власні доходи та ставатиме менш залежною від зовнішнього фінансування. Серед пропозицій – гармонізація законодавства про ПДВ з директивами ЄС та мінімізація пільг з цього податку. Ця норма трансформувалася в пропозицію поширити ПДВ на малий бізнес, який наразі його не сплачує. Читайте також Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих. Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років? Ба більше, стратегія доходів містила низку інших пропозицій стосовно реформування спрощеної системи оподаткування. Зокрема: заборона "спрощенки" для юридичних осіб; об'єднання третьої та другої груп спрощеної системи оподаткування; підвищення ставок єдиного податку для об'єднаної групи "спрощенки" до 3-17% (залежно від виду діяльності ФОПа); звуження кількості видів діяльності, якими можна займатися на першій групі "спрощенки", а також заміна єдиного податку для підприємців на цій групі з фіксованого платежу на відсоток від доходу. Перед початком переговорів про нову програму співпраці наприкінці 2025 року в МВФ вирішили пригадати призабуту стратегію Мінфіну. Почати її реалізацію там вирішили з чи не найменш скандальних (порівняно з іншими кроками) змін. Переговори з фондом збіглися з розгортанням найгучнішого корупційного скандалу в сучасній історії України – "Міндічгейтом". "Місія фонду в листопаді почалася зі слів Гевіна Грея (голова місії МВФ – ЕП) про те, що в нас шанси на успіх – близько 5%, бо в Україні щось таке відбувається, що вони не впевнені, що уряд досидить ще бодай тиждень", – розповів учасник тих переговорів з фондом. Читайте також Від міністра до "смотрящих": як працювала схема розкрадання "Енергоатома" та хто за нею стоїть Перебуваючи у, м'яко кажучи, слабкій переговорній позиції з ключовим кредитором, українська влада погодилася закласти непопулярні реформи в майбутню програму. Однак вже у лютому, коли під угодою ставили свої підписи керівники Нацбанку, Мінфіну, уряду та президент Володимир Зеленський, було зрозуміло, що найбільш непопулярні кроки в ній виконуватися не будуть. Перед погодженням кредиту МВФ уперше поступився в питанні ПДВ для ФОПів. Він уже не вимагав внесення відповідного законопроєкту у Верховну Раду як передумову для початку програми, а переніс це в "маяки" з дедлайном виконання наприкінці березня (вимога була не в реєстрації, а в ухваленні законопроєкту). Змінився і дизайн рішення: замість запровадження ПДВ для всіх ФОПів з доходами понад 1 млн грн на рік МВФ погодився збільшити ліміт до 4 млн грн. Це приблизно відповідає рівню, який є у ЄС: 85 тис. євро або близько 4,4 млн грн. З лютого по квітень ПДВ для ФОПів "мігрував" з окремого законопроєкту до "великого податкового закону" і назад, але не пройшов голосування навіть на рівні уряду. При цьому Кабмін погодив та відправив у парламент всі інші новації з програми МВФ: продовження дії військового збору, введення податку на доходи з цифрових платформ та скасування пільги на міжнародні посилки. Читайте також Ставки зроблено: уряд пропонує підняти податки з 2027 року У середині квітня представники влади відправилися на весняні збори Світового банку та МВФ у Вашингтоні. Чи не єдина мета візиту – переконати кредиторів ще раз переглянути вимогу щодо запровадження ПДВ для ФОПів. 20 квітня, повертаючись із США, Свириденко повідомила про успіх цієї місії. "МВФ з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів – як для суспільства, так і для парламенту. Під час весняних зборів ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і неконструктивна ідея, як і неодноразово казав про це президент Зеленський представникам МВФ", – зазначила вона. Як Україні вчергове вдалося "переламати" МВФ у відтермінуванні змін? Співрозмовник ЕП, який брав участь у зустрічах у Вашингтоні, вважає, що на користь української команди зіграли кілька факторів. По-перше – тиск на Раду директорів МВФ з боку урядів країн-партнерів України. По-друге – криза, викликана війною в Ірані, яка лише посилила цей тиск через бажання партнерів залишити Україну на порядку денному міжнародної підтримки. "Вони відчувають, що не мають морального підґрунтя "дотискати" нас у виконанні вимог так, як це було в мирні часи", – зазначає співрозмовник ЕП. За його словами, запровадження ПДВ для ФОПів не зникло з програми з МВФ, а відтермінувалося. Уряду і парламенту потрібно ухвалити це непопулярне рішення на початку 2027 року. До того часу Мінфін планує проводити через парламент менш непопулярні зміни щодо вдосконалення адміністрування ПДВ, аби його запровадження для ФОПів не перетворилося на "вбивство малого бізнесу". Формально зміни до програми МВФ відобразять за підсумками наступної місії фонду, яка прибуде до Києва в середині травня (перегляд програми та рішення про виділення нового траншу ухвалять у червні). Щоправда, ці зміни – єдині. Решта податкових вимог залишаються на порядку денному. Серед них чи не найбільш проблемним є скасування пільги на міжнародні посилки. Нова перешкода Після повернення урядової команди із складних переговорів з МВФ деякі депутати почали обурюватися. Мовляв, чому урядовці не домовилися про відтермінування вимоги щодо пільги на міжнародні посилки. Наразі ця пільга перетворилася на ключову перешкоду для продовження співпраці з МВФ. Вона вкрай непопулярна серед українців, хоча і підтримується деякими представниками бізнесу. Наразі міжнародні посилки, зокрема придбані на Temu чи AliExpress товари, вартість яких не перевищує 150 євро, звільняються від імпортних податків: ПДВ (20%) і мита (зазвичай 10%). Для дорожчих посилок податки нараховуються на суму перевищення (для посилки вартістю 200 євро слід сплатити з 50 євро). З точки зору споживачів, ця пільга дозволяє економити чимало коштів, купуючи на закордонних маркетплейсах товари навіть дешевше, ніж в українських виробників. Проте з точки зору держави вона дестимулює внутрішнє виробництво, а також є одним із способів прихованого ввезення контрабанди. Читайте також Держава прагне оподатковувати посилки з Aliexpress і Temu. Що це змінить? В уряді вважають, що великі партії товарів часто дроблять на невеликі посилки і завозять їх в Україну без сплати податків, мит, а також обліку державою. Надалі такі товари реалізують через ФОПи, яким не потрібно звітувати про походження товарів, із сплатою мінімальних податків або взагалі без них. У 2023 році Державна митна служба проаналізувала міжнародні безподаткові відправлення і виявила, що сотня осіб, яким надійшло найбільше посилок, загалом отримали 15,4 тис. відправлень. Ці дані непрямо підтверджують думку, що за допомогою цієї пільги можуть надсилатися великі партії товарів. Уряд пропонує скасувати пільгу і ця ініціатива увійшла до програми МВФ. Відповідно до неї, оподатковуватися мають усі міжнародні комерційні посилки. Виняток – особисті некомерційні відправлення вартістю до 45 євро, наприклад, речі родичам. Проте цей виняток не поширюється на парфуми, каву та чай. У Мінфіні зазначають, що скасування пільги відповідає практиці ЄС, де подібне рішення діє з 2021 року. Там додають, що для споживачів ці зміни не будуть дискомфортними, адже платити податок треба буде на етапі замовлення товарів на маркетплейсі. Жодної взаємодії з митницею бути не повинно. "Для покупця механізм отримання відправлення не зміниться, цей товар буде доставлений логістичним оператором на його адресу. У разі відмови від отримання товару, наприклад, через пошкодження в дорозі чи з інших причин, товар буде повертатися відправникові, а кошти, зокрема ПДВ, буде повертати покупцеві оператор електронної платформи", – пояснюють у відомстві. За розрахунками авторів законопроєкту, його ухвалення дозволить збільшити податкові надходження до бюджету на 10 млрд грн. Проте ключовий внесок ініціативи полягає в детінізації та боротьбі із схемами ввезення контрабанди. Читайте також Довічно ризиковий клієнт: політики та топчиновники проти прискіпливих банківських перевірок Попри благородну мету, голосів для схвалення законопроєкту про скасування пільги немає, кажуть співрозмовники ЕП в парламенті та уряді. Знайти голоси не допоможе навіть скандальна норма щодо пом'якшення фінансового моніторингу публічних осіб, яку тишком включили до цього законопроєкту депутати. Разом з цим, міжнародні кредитори відмовляються поступатися в питанні посилок так само, як вони зробили стосовно ПДВ для ФОПів. Без ухвалення законопроєкту на Україну можуть чекати вкрай серйозні проблеми з покриттям видатків, повідомив співрозмовник ЕП в Кабміні. На кону не лише гроші від МВФ, а й частина фінансування в межах кредиту Євросоюзу на 90 млрд євро. Гроші в червні (не) закінчаться 23 квітня Рада Євросоюзу розблокувала довгоочікуване рішення про виділення Україні кредиту на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Його особливість у тому, що повертати ці кошти Києву не доведеться, якщо тільки Росія не погодиться відшкодувати завдані її агресією збитки та виплатити репарації. Це рішення ЄС – критичне не лише для того, аби держава могла фінансувати свої цивільні видатки, а й війну. Ба більше, дві третини кредиту – 60 млрд євро – мають піти на фінансування оборони: на закупівлю озброєння та боєприпасів. Фінансувати зарплати військових за ці кошти, як і раніше, заборонено. Україна та ЄС домовилися, що оборонна складова кредиту надходитиме без будь-яких умов, адже йдеться про фінансування Євросоюзом своєї безпеки. Отримання решти 30 млрд євро, які виділяються для покриття потреб бюджету, буде прив'язане до виконання певних вимог. При цьому перебування України в програмі з МВФ є критичним для отримання цього фінансування. У 2026 році Україна планує отримати від Євросоюзу 16,7 млрд євро бюджетної допомоги через інструменти макрофінансової допомоги та програми Ukraine Facility. Перші транші мають надійти наприкінці травня – на початку червня. Тож для уряду вкрай важливо, аби до моменту ухвалення рішення про виділення коштів ЄС Верховна Рада встигла виконати "маяки", прописані в програмі з МВФ, зокрема ухвалити законопроєкт про скасування пільги на міжнародні посилки. Що буде, якщо законопроєкт не ухвалять? Співрозмовники ЕП, ознайомлені із станом наповнення бюджету, зазначають, що без коштів ЄС Україна може відчути проблеми з фінансуванням уже в червні. Мінфіну доведеться вручну перерозподіляти кошти, які проходять через Держказначейство, аби фінансувати оборонні потреби. Це означає заморожування капітальних та інших непріоритетних видатків державного та місцевих бюджетів і державних установ. Скасування пільги на посилки – не єдина перешкода для отримання грошей від ЄС: сторони досі не дійшли згоди стосовно того, на що піде це фінансування. 26 квітня Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що енергетика – ключовий (після оборони) пріоритет, на який спрямують кошти від ЄС. "Нам потрібно захистити все, що встигнемо і зможемо, бо треба максимально це зробити і готуватися до зими. Для цього, окрім місцевих бюджетів, є частина, яку ми зможемо дати з центрального бюджету. Наповнення в нас від цих траншів з 90 мільярдів. Ми розраховуємо на кілька мільярдів, щоби дати в економіку саме для захисту енергетики", – повідомив президент. Читайте також Без світла, але з теплом. Як влада готуватиме міста до зими ЄС категорично проти такої ініціативи. Тим більше, що на підтримку енергетики та реалізацію "планів стійкості" влада планує витратити оборонну частину кредиту. Мова йде про використання принаймні 5,2 млрд євро або 270 млрд грн. "Євросоюзівці категорично проти того, аби ми заливали ці кошти в бетон. Там кажуть, що краще купіть за них достатню кількість перехоплювачів та систем ППО", – розповідав ЕП учасник переговорів з Євросоюзом. Імовірно, в уряді почули позицію ЄС і почали шукати альтернативні варіанти фінансування підготовки до наступної зими. За даними джерел ЕП, Мінфін просив інші міністерства та відомства надати пропозиції щодо економії бюджетних коштів. У відповідь він отримав ідеї про скорочення видатків на 200 млн грн. У Мінфіні вважають, що можуть знайти 270 млрд грн для "планів стійкості", скоротивши на цю суму видатки Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства соціальної політики. Однак це чутливе питання, яке потребує подальшого обговорення, зазначив ЕП один із членів уряду. Якими будуть результати цього обговорення, українці дізнаються в травні. Тоді уряд має внести до Верховної Ради законопроєкт із змінами до держбюджету. У цьому ж документі мають "легалізувати" надходження кредиту ЄС, оновити план видатків оборони (уряд уже використав близько 200 млрд грн, які планувалося використати наприкінці року) і передбачити фінансування Резервного фонду. * * * Протягом тривалого часу влада дивилася на 90-мільярдний кредит Євросоюзу як на план покриття фінансових потреб воюючої країни протягом 2026-2027 років. На практиці ж кошти від ЄС почнуть надходити лише в середині 2026 року, а тієї частини, яка передбачена на 2027-й, може виявитися замало. Про це свідчить графік надходження бюджетної частини кредиту: більшу частину передбаченого фінансування (16,7 млрд євро з 30 млрд євро) Україна отримає у 2026 році, а на наступний залишиться лише 13,3 млрд євро. Щорічна потреба в міжнародному фінансуванні становить 36-38 млрд євро. Якщо велика війна не закінчиться у 2026 році, то у 2027-му в уряду знову виникне необхідність шукати додаткові джерела фінансування бюджету і вести напружені переговори з кредиторами, зокрема з МВФ. Хоча зараз влада святкує "перемогу" в питанні запровадження ПДВ для ФОПів, у наступному році домовлятися про перенесення цього та інших непопулярних рішень буде набагато складніше. https://epravda.com.ua/finances/groshi-mozhut-zakinchitisya-v-chervni-chomu-vidterminuvannya-pdv-dlya-fopiv-ne-vryatuvalo-byudzhet-vid-krizi-820967/https://epravda.com.ua/biznes/yak-stati-odnim-iz-lideriv-u-developmenti-zhitla-na-rinku-lvova-pidhid-lev-development-820926/Економічна правдаБізнес2026-04-28T13:45:00+03:00За підсумками 2025 року девелоперська компанія LEV Development посіла друге місце серед забудовників Львова та області за кількістю введеного в експлуатацію житла. Результат компанії за версією ЛУН – 661 квартира в ключових комплексах компанії: PERFECT LIFE, Feel House, HYGGE Lux та Silent Park. Forbes BrandVoice поговорив зі співзасновниками LEV Development Василем Левицьким та Олександром Островським про п'ять принципів, на яких ґрунтується цей результат. Принцип 1: Завершення важливіше за запуск Ніхто поки що не придумав нічого кращого за щоденну системну роботу. Якщо дивитися глобально на ринок девелопменту Львова, сьогоднішні результати – це наслідок рішень, ухвалених 3–5 років тому. Це і проєктування, і правильні темпи будівництва. Завершення проєктів завжди важливіше за запуск, бо ми маємо виконувати власні зобов'язання. Можна мати багато стартів, але люди хочуть жити у вже готових будинках. Тому введення в експлуатацію є важливим KPI для всієї команди. За результатами 2025 року в LEV Development співвідношення проєктів, які ми будуємо, до тих, що здані в експлуатацію, – трохи більше одиниці.Принцип 2: Архітектура сценаріїв життя Для девелопера важливо комплексно проєктувати якомога більші території. У Львові мало великих земельних ділянок для масштабної забудови на десятках гектарів, як у Києві чи Харкові. Але LEV Development завжди створює концепції, засновані на сценаріях життя людей, навіть на менших ділянках площею 3–5 га. За це в компанії відповідають не лише маркетинговий департамент, а й особисто обидва фаундери. Житлові комплекси LEV Development вирізняються цілісно продуманим середовищем для життя: сучасною архітектурою, якісними громадськими просторами та інфраструктурою, що відповідає щоденним потребам мешканців. У проєктах передбачені зелені подвір'я, зони відпочинку, дитячі майданчики та спільні простори, які формують комфортне, живе й дружнє до людини середовище. Сьогодні українці здобувають досвід життя в Австрії, Німеччині, Польщі чи Великій Британії, і ми можемо грамотно поєднувати найкращий міжнародний досвід із розумінням потреб майбутніх мешканців. Це справді важливо. Коли людина живе в доброму, якісному просторі, змінюється і її поведінка. Зрештою, вона голосує ногами й грошима. І якщо тут буде неякісно, вона просто скаже: "Дякую, але мені краще у Вроцлаві". Тому середовище, яке створює LEV Development у Львові, має велике значення для всієї команди.Принцип 3: Системність і контроль Ми відійшли від "ручного управління" 2022 року та посилили чіткість процесів і стандартів. Кожен етап – від проєктування до завершення будинку – має системний контроль. Це дає змогу масштабуватися без втрати якості. Ми розуміємо: ера штучного інтелекту, яка вже настала, змінить багато процедур у девелопменті: від контролю кошторисів до перевірки технічної документації. Питання лише в тому, наскільки швидко ми зможемо навчити наш персонал користуватися цими інструментами. Це перший великий виклик – поява нових кадрів, які вміють застосовувати нові технології для контролю, управління й координації. Ми вже проводили навчання з використання штучного інтелекту для всієї команди, зокрема й для керівників проєктів. Якщо подивитися на понад 10 років існування компанії, то це ще, по суті, "дитячий вік" бізнесу. Ми вже, сподіваюся, пройшли його та здобули велику довіру покупців. А далі починається наступний етап – "підлітковий", коли бізнес починає серйозно думати про більшу автоматизацію. Принцип 4: Фінансова дисципліна LEV Development намагається до моменту введення в експлуатацію реалізувати приблизно 90% житла. Згідно з новим законодавством, девелопер має резервувати 10% квартир до моменту введення в експлуатацію як гарантійну частку. Наприклад, у Києві 80% продажу сьогодні фактично забезпечує програма "єОселя". Держава подала руку девелоперам через механізм дофінансування, і, по суті, ми всі як платники податків підтримуємо цей сегмент. У Львові ситуація трохи відрізняється, але, за даними експертів ринку, це зараз найдорожче місто за середньою ціною квадратного метра в новобудовах, зокрема через високий попит. Київ тепер на другому місці за вартістю. Але допоки в державі не буде повноцінного іпотечного кредитування, динаміку ринку буде важко пришвидшити. Треба також розуміти, що не всі покупці одразу платять всю суму за квартиру. У девелопера може бути підписано 90% угод, але частина з них передбачає розтермінування навіть після завершення будівництва. Тому ми балансуємо темпи будівництва, продажів та ліквідності. Принцип 5: Довіра і відповідальність Саме страх і безпекова ситуація сьогодні стримують величезну частину інвестиційних рішень. Тому для зростання довіри важливі постійна комунікація, прозорість та регулярні оновлення. Ми щотижня інформуємо інвесторів про хід будівництва, працюємо через чати, Telegram-канали, буквально розкладаємо нашу діяльність по поличках, відповідаючи на всі питання. Репутація та прозорість дуже важливі. І, на мою думку, з кожним роком вони важитимуть ще більше. Бо довіра формується через послідовне виконання обіцянок, а не лише через красиві заяви. У LEV Development є проєкти, які ми розпочали минулого року, і вони рухатимуться далі, та ми будемо вводити нові черги в поточних проєктах. ЖК Silent Park від LEV Development Що для девелопера означає бути серед лідерів ринку Кажуть, що лідерство потрібно підтверджувати кожним наступним проєктом. Найновішим у портфелі LEV Development є мультифункціональний комплекс, який ми зараз проєктуємо і плануємо вивести на ринок цього року. Тут будуть торговельний центр, готель та апартаменти – ми розробили концепцію вертикального міста, де людина може жити, працювати, відпочивати, вирішувати щоденні потреби в одному середовищі. Водночас це буде інклюзивний проєкт. Ідея особливо важлива зараз для великої частини наших ветеранів. Зараз людям потрібна єдина екосистема, де можна жити, харчуватися, купувати необхідне, проходити відновлення – і все це без зайвого навантаження. Ти можеш піднятися з паркінгу ліфтом до своїх апартаментів, спуститися до ресторану, зайти в магазин, забезпечити потреби дітей – усе в одному комплексі. Саме для таких сценаріїв життя концепція вертикального міста працює особливо добре. Бути одним із лідерів у Львові для LEV Development означає доносити до ринку та покупців ті стандарти якості життя, які ми вважаємо правильними, та впливати на культуру міського середовища. Це велика можливість і водночас відповідальність. Для нас головне – плановий, поступовий рух уперед, посилення якості продукту й концепцій, масштабування без втрати системності та фокус на довгостроковій цінності для майбутніх мешканців проєктів LEV Development. Інформація про HYGGE Lux Замовник будівництва ПП "ЗОДЧИЙ 2010" (код ЄДРПОУ 37584614), якому земельна ділянка належить на праві власності. Дозвіл на виконання будівельних робіт від 18 серпня 2022 року № ЛВ012220817340, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. Ліцензія Держбудінспекції України, видана ТОВ "ДЕВЕЛОПМЕНТ-СІТІ" (код ЄДРПОУ 40038129), наказ № 41-Л від 09 листопада 2015 р. Ідентифікатор об'єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об'єктів, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт після запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва): 01.2407168.4980895.20250722.40.0000.73. Клас енергетичної ефективності об'єкта: В https://epravda.com.ua/biznes/yak-stati-odnim-iz-lideriv-u-developmenti-zhitla-na-rinku-lvova-pidhid-lev-development-820926/https://epravda.com.ua/tehnologiji/yak-shtuchniy-intelekt-zminyuye-robotu-programistiv-i-it-rinok-ukrajini-820911/Економічна правдаТехнології2026-04-28T08:00:00+03:00 Напевно, ніщо так не б'є по людині, як момент, коли те, чим вона пишалася все професійне життя, раптом перестає мати значення. Програміст, який роками відточував уміння писати код на C++, або розробник, здатний розібратися в будь-якій архітектурі, будували свою професійну ідентичність навколо конкретних навичок. Саме ці вміння формували їхню цінність, їхнє его і, зрештою, робили їх одними з найоплачуваніших фахівців в Україні та світі. Однак з появою штучного інтелекту (ШІ) ситуація почала змінюватися. Те, що ще донедавна було їх ключовою компетенцією, поступово втрачає свою винятковість. У центрі цього процесу – особистісний конфлікт, адже технологія, створена людьми, змінює їхнє уявлення про власну професію. Вона змушує переосмислювати свою роль та цінність і саме це стає одним із найболючіших аспектів трансформації IT-індустрії останніх років. Парадокс у тому, що ці зміни зачіпають усіх: і тих, хто десятиліттями працює в індустрії, і тих, хто лише входить у неї, і навіть тих, хто закріпився і вважав своє місце стабільним. Назвати це поганими часами складно – будь-які зміни відкривають нові можливості. Проте вони завжди несуть невизначеність. Особливо для українських розробників, які з 2022 року і без того працюють у складних умовах. У цьому контексті те, що ШІ стає для них новим викликом, виглядає цілком закономірно. Як ШІ та автономні системи змінюють роботу програмістів? Чому написання коду перестає бути головною навичкою? Як знайти себе в новій реальності, де значну частину того, що вміли розробники, бере на себе алгоритм? Роль айтівців стрімко змінюється "Ми, можливо, за 6-12 місяців від того, щоб моделі виконували більшість, а можливо, і весь обсяг роботи, який роблять розробники від початку до кінця", – заявив CEO Anthropic Даріо Амодей під час дискусії зі своїм колегою Демісом Хассабісом із Google DeepMind на цьогорічному Всесвітньому економічному форумі. Його слова можна трактувати по-різному: від чергової гучної заяви, покликаної привернути увагу до нових розробок компанії, до реалістичної оцінки того, як ШІ, зокрема агентні системи, змінюють підходи до створення програмного забезпечення. Це підтверджує дослідження української ІТ-компанії SoftServe, проведене спільно з MIT Technology Review. У ньому йдеться, що в найближчі два роки розробка програмного забезпечення може досягти рівня автоматизації, який можна порівняти з безпілотними таксі. Наразі більшість команд використовують ШІ як допоміжний інструмент для написання коду, тестування чи аналізу. Однак з розвитком агентних систем підхід змінюється: компанії поступово переходять до повноцінної агентної інженерії в межах усього етапу розробки. Зокрема, 72% опитаних очікують, що в найближчі два роки ШІ-системи керуватимуть більшістю або навіть усіма етапами життєвого циклу продукту, а 41% прогнозує, що це станеться впродовж 18 місяців. У SoftServe кажуть, що ситуація в індустрії змінюється настільки швидко, що частину цих оцінок уже можна вважати застарілими. "Ми почали цей репорт у грудні, а у квітні він частково застарів, оскільки світ за цей час зробив ще один ривок. Те, що ми прогнозували на два роки вперед, може стати реальністю вже до кінця 2026 року", – каже CTO напряму Advanced Technologies у SoftServe Серж Газієв. Ідеться про те, що ШІ-агенти керуватимуть більшістю етапів життєвого циклу продукту. У галузі це явище називають Dark Software Factory – підходом, коли достатньо описати вимоги до продукту, а система самостійно створює готовий, протестований софт, який можна одразу використовувати. Читайте також ШІ з українським акцентом: що створюють Мінцифра та "Київстар" і кому це потрібно Такий сценарій уже зараз частково стає реальністю. Один із софтвер-інженерів розповів ЕП, що вже зараз близько 80% його завдань – це не написання коду, а формулювання запитів і постановка завдань для моделі. Далі ШІ самостійно генерує код, а його роль зводиться переважно до перевірки результату. Як наслідок великі компанії активно використовують нові інструменти, запускають платні рішення, а розробники отримують доступ до дедалі потужніших моделей. Водночас, за словами Газієва, поки що це не повністю реалізована модель, але індустрія швидко до неї рухається. Попри це частина ринку зберігає обережний оптимізм. Наприклад, CEO компанії DevRain Олександр Краковецький погоджується, що напрямок розвитку, про який говорять дослідження і великі технологічні компанії, правильний, але трансформація йтиме повільніше, ніж це іноді подають у гучних заявах. "Поки що це досить фрагментований процес. Здається, що всі вже перейшли на агенти, але на практиці це все ще відносно невелика частка ринку. Хоча вона, очевидно, ростиме", – каже Краковецький. Що це означає для інженерів і команд Головна дискусія в індустрії ведеться не про те, чи зміниться робота інженерів, а про те, наскільки швидко це станеться. Факт змін майже ні в кого не викликає сумнівів. У цих умовах ключовим викликом стає здатність адаптуватися до нової реальності, де важливішими стають постановка завдань, формулювання вимог та оцінка результату. Якщо уявити, що розробник – це кухар у ресторані, то раніше його робота виглядала так: він стояв біля плити і готував страви власноруч. Нарізав, смажив, перемішував, пробував, виправляв. Це вимагало років навчання, точних рухів і постійної уваги. Більшість часу йшла на технічне виконання. Тепер агентний ШІ – це як команда помічників на кухні. Їм достатньо пояснити, що потрібно зробити, і вони самі виконують завдання. Інженер, тобто кухар, більше не стоїть біля плити, його роль змінюється. Тепер цінність програміста в тому, що машини не вміють: розуміти потребу, вигадувати рішення, контролювати якість і ухвалювати рішення в складних ситуаціях. Читайте також Рейдери-невдахи: як у Львівського IT-кластера намагалися забрати прибутковий івент У цьому і складність. Якщо кухар усе життя навчався стояти біля плити і пишається своєю технікою смаження стейків, йому важко прийняти, що тепер його професійна цінність формується довкола інших навичок. "Ключовий виклик – це зміна мислення. Частина інженерів усе ще тримається за свою професійну ідентичність, пов'язану з конкретними мовами програмування чи підходами, і не встигає адаптуватися до нової моделі роботи зі штучним інтелектом", – зазначає Газієв. Попри розмови про "кінець програмування", Краковецький пропонує дивитися на це не як на революцію, а як на черговий етап еволюції індустрії. "Це справді виглядає як зміна парадигми. Раніше ми працювали на рівні деталей реалізації: писали код, керували пам'яттю, будували системи вручну. Зараз ми піднялися вище й описуємо бізнес-сценарії, а технічну реалізацію значною мірою бере на себе система", – пояснює він. Значна частина простих завдань уже зараз може виконуватися без участі технічних спеціалістів. На думку Газієва, для завдань середньої складності програміст тепер не завжди потрібен у звичному розумінні: частину роботи можуть виконувати продакт-менеджери, бізнес-аналітики і тестувальники. Як колись для створення простого сайту перестала бути обов'язковою участь розробника, так і зараз частина розробки стає доступнішою без глибоких технічних знань. При цьому автоматизації піддаються не всі завдання. У складних проєктах із старими системами, які роками будувалися і на яких тримається бізнес чи інфраструктура, не вийде швидко все переписати або "перегенерити" через ШІ. За даними досліджень SoftServe, якщо раніше ключовими були DevOps, cloud і full-stack-фахівці, то тепер найбільш затребуваними стають ШІ-інженери (про це говорить 51% опитаних). Так, професор Університету Гаваїв Рік Казман вважає, що широке використання агентного ШІ стане основою базових інженерних процесів. У написанні коду, тестуванні, рефакторингу та деплої цей зсув буде найбільш відчутним. Використання ШІ змінює структуру команди, яка працює над конкретним проєктом. Великі команди стають менш потрібними, а швидкість розробки різко зростає. "Ми називаємо цю модель one pizza team. Це коли команду можна нагодувати однією піцою – чотири-п'ять людей. На відміну від підходу з більшими командами, такі групи стають майже вдвічі меншими, але працюють продуктивніше", – пояснює Газієв. Використання ШІ різко скорочує тривалість розробки. Якщо раніше за кілька тижнів команда могла підготувати лише прототип, то тепер за той самий час отримує першу повноцінну робочу версію продукту і часто силами значно меншої команди. Як зазначає директор "ЕРАМ України" Вадим Власенко, таких випадків у компанії стає більше. "Якщо рік-півтора тому ми говорили про прискорення "до 20%", то зараз упевнено кажемо "від 20%". Моделі суттєво покращилися, інструменти стали потужнішими, а команди навчилися ними правильно користуватися", – додає він. Як це змінює бізнес-моделі IT-компаній Традиційно аутсорсингова модель ІТ-компаній будувалася на продажу людино-годин: "продажу часу" або "продажу команди" для конкретного проєкту. Тепер ця логіка змінюється. За словами CTO Advanced Technologies у SoftServe, сервісна модель поступово відходить від оплати за години роботи і переходить до підходу, де клієнт платить за результат. Проєкти дедалі частіше ділять на етапи з чіткими цілями та вартістю, іноді з бонусами за швидкість або ризиками для виконавця в разі затримок. В ЕРАМ зазначають, що ідея платити за результат, а не за час, не нова, але раніше вона розбивалася об неможливість точно передбачити, скільки часу це займе. "Тепер ШІ робить таке прогнозування набагато точнішим, а клієнти приходять не з розмитим технічним завданням, а з готовим прототипом, зробленим власноруч, і просять доробити його до готового продукту або створити лише потрібну частину функціоналу замість купівлі дорогих готових рішень", – каже Власенко. Він наголошує, що це поступовий зсув, оскільки частка таких угод значно менша за традиційну модель Time&Materials (T&M). Читайте також Занадто дорогий, щоб залишитися: хто і чому скорочує найсильніших в ІТ Співрозмовники ЕП в ІТ-секторі припускають, ситуація на ринку може розвиватися кількома шляхами. З одного боку, послуги можуть суттєво подешевшати: менші команди і швидша розробка означають нижчу вартість. З іншого – можливий ефект, схожий на економічний парадокс Джевонса: коли технології стають дешевшими і простішими, люди починають активніше їх використовувати і загальне споживання зростає. Класичний приклад: парові двигуни стали економнішими і вугілля почали спалювати більше, бо двигуни поширилися скрізь. У випадку з ІТ-компаніями клієнтів стане більше і ринок розшириться. Ще один сценарій – перерозподіл кадрів. Частина інженерів може перейти з аутсорсу в продуктові компанії або великі українські бізнеси, де потрібні більш спеціалізовані рішення і глибше розуміння домену. За словами Краковецького, межа між інхаус-розробкою та аутсорсингом поступово розмивається: навіть нетехнічні компанії можуть виконувати більшість завдань власними невеликими командами з використанням ШІ. Тобто аутсорс-компанії втрачають клієнтів не тому, що погано працюють, а тому, що клієнти потребують менше зовнішньої допомоги. Паралельно великі компанії дедалі частіше будують власні внутрішні IT-структури і цей тренд лише посилюватиметься. Крім того, трансформується взаємодія з клієнтом. "Зміняться вимоги до постачальників послуг: вибір партнера стане набагато прискіпливішим", – прогнозує Власенко. Що буде з професією і входом у неї Однозначної відповіді, чи постраждають інженери, немає. Уже зараз видно, що частина компаній скорочує команди завдяки автоматизації. Це стосується не лише програмістів, а й інших спеціалістів, які виконували рутинні завдання. Водночас говорити про зникнення професії рано – ідеться про її трансформацію. Найбільше питань виникає щодо початківців, адже саме їхні завдання в компаніях починає виконувати ШІ. Однак це не означає, що вони зникнуть – просто змінюється точка входу. Замість звичайного знання конкретної мови програмування важливішими стають фундаментальні навички: розуміння завдань, логіки систем і вміння працювати з інструментами ШІ. На переконання Газієва, роль Junior-розробника зміщується до етапу фінального доопрацювання продукту, коли потрібно перевірити результат, знайти помилки і довести рішення до робочого стану. Знання мов програмування залишається важливим на рівні розуміння, а не на рівні синтаксису. Крім того, з'являється новий тип спеціаліста – умовно "AI-native-інженер". Це не обов'язково найсильніший програміст у класичному розумінні, а людина, яка вміє ефективно використовувати інструменти ШІ і досягати результату. Саме ця навичка стає важливою для майбутнього програміста. За словами Краковецького, позиція Junior залишиться, але працюватимуть вони разом із ШІ-інструментами та агентами. Складні завдання, як і раніше, виконуватимуть Senior – передусім архітектуру та системні рішення. Тобто процес змінюється, але поділ на складні та прості завдання зберігається. Водночас межа між позиціями в компаніях може почати розмиватися через появу super-junior – людей без великого досвіду, але з правильним мисленням і вмінням працювати з ШІ. У 18-20 років вони можуть показувати результат рівня спеціалістів із багаторічним досвідом. Попит на них зростатиме. Ключове тут – не інструменти, а підхід: гнучкість і відсутність прив'язки до конкретного стеку. "Інженер більше не мислить себе як backend.NET developer чи Java developer. Така спеціалізація звужує. Натомість він працює як software engineer, який обирає інструменти: сьогодні – одна технологія, завтра – інша, далі – робота з агентами. Важливим стає не знання конкретної мови, а здатність виконувати завдання", – пояснює Краковецький. Саме тому молодшим спеціалістам легше адаптуватися: у них немає прив'язаності до конкретних технологій. Вони сприймають інструменти як засіб, а не як частину ідентичності. Читайте також Загрались. Технологічні компанії світу створили бульбашку ШІ? Це підтверджують і зміни попиту на ринку. Якщо в останні роки лідирували DevOps engineer (41%), Cloud engineer (37%) і Full-stack engineer (36%), то в найближчі два роки на перший план вийдуть AI engineer (51%), Software architect (32%) та Data engineer (29%). Це показує зсув від виконання до проєктування, даних і роботи з ШІ. Власенко підтверджує цю тезу: "Найціннішим активом стає фахівець, який поєднує глибоку доменну експертизу з умінням системно використовувати ШІ для отримання результату. Це не той, хто просто має Claude Code або Codex у редакторі, а той, хто перебудував свій робочий процес і видає результат у два-три рази швидше. Такі фахівці коштують дорожче і клієнти це розуміють". В ЕРАМ додають, що тепер базова ШІ-грамотність – це не перевага, а базовий мінімум. Клієнти готові платити більше тільки за вузьких спеціалістів, зокрема тих, хто будує і тренує моделі, але не бачать сенсу в доплатах за "інженера із звичайним Copilot". https://epravda.com.ua/tehnologiji/yak-shtuchniy-intelekt-zminyuye-robotu-programistiv-i-it-rinok-ukrajini-820911/https://epravda.com.ua/power/chi-skasuyut-dovichniy-finmonitoring-pepiv-v-ukrajini-shcho-zminitsya-820858/Економічна правда<p>Депутати знову намагаються переглянути посилений фінансовий моніторинг рахунків топпосадовців. Як банки "знущаються" з політично значущих осіб та скільки їх в Україні?</p>Влада2026-04-27T08:00:00+03:00 Одного дня після завершення активної фази війни в Україні відбудуться вибори і суспільство отримає шанс оновити обличчя влади. Проте задовольнити запит на оновлення може видатися складнішим завданням, ніж здається на перший погляд. Не через високий рівень відповідальності і навіть не через виклики, які постануть перед розбитою війною країною, а через острах потенційних кандидатів назавжди ускладнити своє особисте фінансове життя. Відповідно до законодавства, усі топпосадовці – від депутата чи міністра до президента чи командувача Сухопутних військ – є політично значущими особами (politically exposed person або просто PEP). Це означає, що банки (і не лише вони) мають застосовувати до таких осіб, а також усіх, хто з ними пов'язаний, посилений фінансовий моніторинг до кінця їхнього життя. Посилений "фінмон" неабияк дратує PEPів, зокрема народних обранців. Настільки, що вони вже кілька разів безрезультатно намагалися скасувати ці обмеження чи їхню довічну дію, викликаючи цим занепокоєння в міжнародних донорів України. Іронія в тому, що жорсткий фінансовий моніторинг свого часу ухвалили ці ж депутати. Скільки PEPів в Україні і чи правда, що тепер рахунки топчиновників не перевірятимуть? Хто такі PEPи та де їх шукати "Коли стало відомо, що мене призначать на посаду, то один "бувалий" колега замість привітання написав: "Закривай рахунок у Приватбанку". Спочатку я не зрозумів, про що йдеться, поки не зіткнувся з фінансовим моніторингом", – розповідав ЕП один з чинних високопосадовців. Незручності у фінансовому житті топпосадовців з'явилися не так давно. У 2019 році Верховна Рада ухвалила закон з довгою назвою: "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". У ньому, зокрема, з'явилася норма про PEPів. Відповідно до закону, PEPи автоматично стають для банків та інших надавачів фінансових послуг високоризиковими клієнтами. До них застосовується особливо прискіпливий фінансовий моніторинг. На практиці це означає посилені перевірки такого клієнта під час відкриття рахунку (банк може витребувати додаткові довідки та документи, яких не вимагає в інших клієнтів), здійснення переказів коштів (такі операції можуть призупинити до надання документів, що підтверджують походження коштів або взагалі не проводити), обслуговування (наприклад, банки вимагають у PEPів щопівроку надавати копії паспорта, а щороку – роздруковані декларації) чи зняття готівки. Читайте також В Україні знову легалізують криптовалюту. Як держава регулюватиме цей ринок та якими будуть податки? Логіка посиленого нагляду за PEPами зрозуміла: наближені до влади особи мають підвищені ризики заволодіння незаконними статками. Водночас чіткої інструкції, як саме банки мають стежити, аби через них не проходили корупційні кошти, закон не надає, обмежуючись трьома розпливчатими формулюваннями: одержувати дозвіл керівника банку для встановлення (продовження) ділових відносин або проведення фінансових операцій на суму 400 тис. грн і більше; вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов'язані ділові відносини чи операції з такими особами; здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин. Перелік осіб, на яких поширюється посилений фінансовий моніторинг, не такий малий, як може здатися на перший погляд. Під визначення PEP потрапляють не лише чинні топпосадовці, а й усі ті, хто працював на топпосадах з моменту здобуття незалежності. Ба більше, такий статус та посилений фінансовий моніторинг отримують не лише топпосадовці, а й наближені до них особи: близькі родичі (батьки, діти, чоловіки та дружини) і бізнес-партнери. Це робить такого PEPа "токсичним" для потенційних бізнес-відносин, вважає колишній голова Держмитної служби, а нині керівник проєкту в ГО "Технологія прогресу" Максим Нефьодов. "До PEPів належать зокрема керівники всіх політичних партій – не лише тих, які потрапили до парламенту. Уявіть, що ви десять років тому були, наприклад, у ревізійній комісії якоїсь невеликої партії, а тепер вирішили відкрити з кимось кав'ярню. Так от: людина, з якою ви відкриєте бізнес, отримає від банку такий собі "привіт", – каже він. Статус PEP – довічний. Навіть якщо людина працювала міністром чи керівником держпідприємства лише кілька тижнів, вона назавжди залишиться на радарах усіх банків та фінансових компаній, а також назавжди поширюватиме підвищену увагу фінмоніторингу банків на своїх майбутніх бізнес-партнерів. Читайте також Українці обходять валютні обмеження НБУ за допомогою уряду США. Реакція регулятора Скільки в Україні PEPів – підрахувати складно, адже їх реєстру не існує. Банки та інші суб'єкти первинного фінансового моніторингу мають визначати належність клієнта до цієї категорії самостійно. Як правило, для цього вони користуються загальнодоступною інформацією, послугами приватних компаній (такий аналіз здійснюють "Опендатабот" і YouControl) або запитують про це в клієнта. ЕП надіслала запит Державній службі фінансового моніторингу, аби дізнатися, скільки PEPів є в Україні, але звідти надіслали відписку, що не ведуть такої статистики. За оцінками голови підкомітету з питань фінансового моніторингу Ольги Василевської-Смаглюк, кількість рахунків PEPів, до яких банки застосовують підвищений фінансовий моніторинг, сягає 200 тис. За її словами, PEPів може бути менше, адже одна людина може мати кілька таких рахунків. Аби відповісти на питання, скільки людей в Україні отримали посилений фінансовий моніторинг через статус PEP, редакція звернулася до аналітиків YouControl. Там проаналізували понад 200 відкритих джерел, зокрема реєстр декларацій, ЄДР, портал Верховної Ради. Після вирахування дублів там дійшли висновку, що 24 квітня 2026 року в Україні нараховувалося понад 30 тис. національних публічних діячів (не враховуючи іноземців). Ще близько 140 тис. осіб пов'язані з PEPами, тож за їхніми операціями також здійснюється посилений фінансовий моніторинг. Близько 7,5 тис. осіб потрапляють у дві категорії. Це політично значущі особи, які пов'язані з іншими політично значущими особами (наприклад, родина, члени якої є депутатами, або співвласники бізнесу, які свого часу працювали в уряді чи керівництві держкомпаній). Чиновників більше не перевірятимуть? 15 квітня соцмережами пронеслася новина про те, що Нацбанк начебто послабив фінансовий моніторинг рахунків топчиновників. Більшість телеграм-каналів або новинних сайтів посилалися на офіційне роз'яснення НБУ щодо роботи з PEPами, яке вийшло напередодні. Таке роз'яснення регулятор дає банкам не вперше: аналогічні листи він не раз надсилав зокрема у 2024 році. Про що там ідеться? НБУ фактично цитує закон "Про фінансовий моніторинг" і нагадує, що банки зобов'язані застосовувати ризик-орієнтований підхід до роботи з PEPами. За неналежне застосування цього підходу, а також за безпідставну відмову в їхньому обслуговуванні банкам загрожує відповідальність. Імовірно, останнє твердження в соцмережах сприйняли як "дозвіл банкам не перевіряти рахунки топчиновників", що не відповідає дійсності. Насправді НБУ не ухвалював нових рішень, які б стосувалися регулювання моніторингу операцій з PEPами, а лише повторив те, що написано в законодавстві. Читайте також Трильйон під наглядом. Із зловживаннями при купівлі зброї боротиметься Нацбанк Лист Нацбанку – відповідь на численні скарги PEPів на занадто суворий фінансовий моніторинг, а в окремих випадках на те, що банки відмовляються обслуговувати нинішніх та колишніх топпосадовців. Чергова хвиля цих скарг прокотилася соцмережами на початку квітня, коли Верховна Рада знову намагалася пом'якшити статус PEP. "У всьому цивілізованому світі PEP – це повага і ліміт у статусі на три роки (максимум) після завершення політичної діяльності. В Україні пожиттєвий PEP – це пожиттєве знущання банків, "фінмонів" не лише над субʼєктом, а й над усією родиною: батьками, дітьми, близькими", – написав колишній заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків. "Наприклад, картка ПУМБа дистанційно відкривається всім охочим і доставляється "Новою поштою". Як тільки ти PEP – маєш прийти у відділення ногами, щоб зняли копії паспорта і коду, і щоб ти на них розписався. "Дія" підходить усім, а PEPу не підходить. Чому таким чином "запобігається"? Який "ризик" долається? Невідомо", – навів приклад колишній заступник міністра економіки Ігор Дядюра. За законом, посилений нагляд за операціями PEPа відбувається на період, коли така особа обіймає посаду і протягом 12 місяців після звільнення з неї. Однак банки можуть продовжувати його здійснювати і після завершення цього терміну, якщо вважатимуть, що такий PEP залишається ризиковим або здійснює ризикову поведінку. На практиці банки часто перестраховуються і залишають посилений нагляд за операціями колишніх топпосадовців. Банки та інші суб'єкти фінансового моніторингу обережно ставляться до виконання закону, що інколи проявляється в абсурдних вимогах. "Один банк, де в мене відкритий рахунок, щороку вимагає роздруковувати та "завіряти" декларацію, яка і так є у відкритому доступі. Тобто це формальні процедури, щоб, якщо раптом виявиться, що я злодій, банк міг потім показати якісь папери", – зазначає Нефьодов. Такий обережний підхід до роботи з PEPами має пояснення: будь-які виявлені порушення дорого коштують. Так, розмір штрафу за порушення в обслуговуванні PEPів для небанківських установ може становити до 1,7 млн грн, а для банків – до 10 млн грн. Побоюючись отримати такі санкції, багато установ стараються уникати співпраці з PEPами і відмовляють їм у відкритті рахунків. Хоча за такі дії також передбачається штраф, але довести, що банк відмовив в обслуговуванні людині на підставі її статусу PEP, майже неможливо. Читайте також Перекази з картки на картку обмежать ще більше. Чому банки це роблять ЕП намагалася дізнатися в Нацбанку, як часто і на які суми він штрафує банки та інші піднаглядні йому компанії за порушення роботи з PEPами. Там відповіли, що виокремити суму штрафів за порушення в роботі з цією категорією осіб неможливо, адже рішення щодо санкцій НБУ ухвалює за підсумками комплексних перевірок фінансового моніторингу (тобто один штраф може бути і за порушення щодо PEP, і за інші порушення у сфері фінансового моніторингу). За даними НБУ, з початку 2025 року і по 24 квітня 2026-го там застосували два штрафи та шість письмових застережень щодо сімох банків, а також девʼять штрафів та два письмові застереження стосовно 11 небанківських фінансових установ за порушення "фінмону", які включали порушення щодо обслуговування PEPів. За цей же період до НБУ надійшло 29 письмових звернень від PEPів. Сім скарг стосувалося взаємовідносин РЕРів з банками під час надання послуг (зокрема в разі витребування банками додаткової інформації або документів). Решта звернень стосувалася надання роз'яснень окремих норм законодавства у сфері фінансового моніторингу. PEPи завдають удару у відповідь Посилений фінансовий моніторинг операцій PEPів запровадили депутати поточного складання. "Це була вимога міжнародних партнерів, а також частина програми президента. Тоді закон проголосували "на хайпі", ніхто особливо в нього не вчитувався, хоча він суперскладний", – пригадує Василевська-Смаглюк. Згодом народні обранці на власному досвіді відчули, за що проголосували, і захотіли "відкотити" ці зміни. Така нагода випала восени 2022 року, коли в законопроєкт про адаптацію вимог щодо "фінмону" до норм ЄС внесли правку, яка обмежувала статус PEP трьома роками (замість довічного). Ухвалення цього закону викликало критику з боку міжнародних партнерів, які почали вимагати повернути все так, як було раніше. Під тиском ЄС та МВФ через рік депутати повернули довічний статус PEP. Разом з цим депутати додали в закон норми, які передбачали покарання банків за безпідставну відмову в обслуговуванні PEPів або завищення ризиків співпраці з ними. Як показує практика, ця норма майже нічого не змінила в питаннях обслуговування топпосадовців. Тож невдоволення серед депутатів та інших публічних діячів залишалося і у 2026 році вилилося в нову спробу скасувати довічність статусу PEP. Цього разу така спроба відбувалася не без участі урядовців. У розпал політичної кризи уряду конче необхідно, аби депутати ухвалювали законопроєкти, які є вимогами МВФ та Єврокомісії. Кожне схвалене рішення має конкретну ціну, бо допомагає закривати багатомільярдні потреби бюджету країни, що воює. У січні ЕП писала, що для ухвалення Верховною Радою вкрай непопулярних податкових змін (зокрема, скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро) у текст відповідного законопроєкту планували закласти "пряник" у вигляді скасування довічного статусу PEP. Читайте також Великий прекрасний податковий закон. Що хочуть проголосувати в Раді в обмін на гроші від МВФ Зрештою, на початку квітня в парламент внесли законопроєкт про скасування пільги на міжнародні посилки, у якому містилася ця правка. Проте депутати пішли ще далі: крім скасування довічності PEPства, вони запропонували поширити цей статус на керівників служби фінансового моніторингу державних банків, з якими в публічних діячів виникає чи не найбільше проблем. Іншими словами, депутати запропонували, аби ті банкіри, які завдають їм найбільше клопотів, на власній шкурі відчули свій посилений фінансовий моніторинг. На появу правки про PEPів у законопроєкті про міжнародні посилки майже миттєво відреагували в ЄС. Там заявили, що ця правка загрожує майбутній євроінтеграції України, а поширення посиленого "фінмону" на банкірів "є необґрунтованим". 7 квітня профільний комітет Верховної Ради прибрав цю правку із законопроєкту. Натомість, за словами заступника голови комітету Ярослава Железняка, депутати запропонували скасувати штрафи для банків за порушення в обслуговуванні PEPів. "Замінили на: до набуття членства в ЄС зупинити штрафи для банків за порушення щодо PEPів. Тобто банки не будуть боятися щось стосовно PEPів порушити і типу мають стати більш адекватними у своєму підході до таких осіб", – пояснив депутат. Наразі законопроєкт про посилки готується до другого читання, тож до його остаточного ухвалення норма про відсутність штрафів за порушення "фінмону" PEPів ще може зникнути. Водночас без цієї норми зібрати необхідну кількість голосів за законопроєкт буде вкрай складно. "Ухвалення закону про скасування пільг на посилки критичне, адже без цього Україна може залишитися не лише без програми МВФ, а й без грошей з розблокованого кредиту ЄС на 90 мільярдів євро. У такому разі уряду доведеться ухвалювати рішення про зупинку деяких видатків, аби всі вільні кошти відправляти на оборону", – пояснює ЕП ознайомлений з ходом переговорів з партнерами член Кабміну. Читайте також Україна (знову) на межі фінансової катастрофи. Чи закінчаться гроші в бюджеті? Проте не всі поділяють думку, що ухвалення такої правки допоможе PEPам у взаємодії з фінансовою системою. "Проблема не в розмірі штрафів, а в тому, що в законі немає чіткої процедури, як саме має відбуватися посилений фінансовий моніторинг. Зрештою, навіть за наявності таких штрафів цей "фінмон" не зупинив гучні корупційні кейси останніх років на кшталт "Міндічгейту" чи "доплат" депутатам. Адже той, хто дійсно багатий, так чи інакше знаходить способи обійти банківський "фінмон", – вважає Нефьодов. За його словами, розв'язання проблем у взаємодії публічних осіб з фінансовою системою – не просто примха кількох тисяч чинних та колишніх топпосадовців, а й серйозна загроза для потенційного оновлення політичних еліт. "Ми проводили опитування і виявили, що посилений фінансовий моніторинг – одна з ключових причин, які стримують людей від роботи на найвищих посадах", – додав він. https://epravda.com.ua/power/chi-skasuyut-dovichniy-finmonitoring-pepiv-v-ukrajini-shcho-zminitsya-820858/https://epravda.com.ua/svit/popit-na-bezalkogolni-napoji-zrostaye-svitoviy-ta-ukrajinskiy-rinok-820787/Економічна правдаСвіт2026-04-24T08:00:00+03:00 На глобальних ринках напоїв уже не один рік фіксується тренд на помірне споживання спиртного та перехід на слабо- або безалкогольні альтернативи (low- and no-alcohol). Якщо раніше безалкогольне пиво та вино вважалися нішевими продуктами для окремої категорії споживачів, то за підсумками 2025-го вони остаточно вийшли з тіні, перетворившись на прибутковий бізнес на мільярди доларів. Пандемія коронавірусу з локдаунами суттєво вплинула на ставлення людей у світі до свого здоров'я та по-новому запустила рух sober curious – свідомого переосмислення споживання алкоголю, тимчасової відмови від нього або пошуку альтернатив. Популярними стали паузи на кшталт Dry January або Sober October. Найбільші світові виробники алкогольних напоїв – Diageo, Carlsberg та Heineken – відреагували на підвищений попит і створили "нульові альтернативи". Diageo представила аудиторії Guinness 0.0, Gordon's Gin 0.0 та Captain Morgan's 0.0. Corona Cero з'явилася в січні 2022 року, а Heineken з 2017 року розвиває Heineken 0.0. Чому споживачі, особливо покоління Z, вживають менше алкоголю? Як це змінює ринки та барну індустрію? Як зростає попит на безалкогольні альтернативи в Україні? Світовий тренд Безалкогольні пиво, вино та інші напої без спиртного у 2025 році офіційно перетворилися з нішевих продуктів на мейнстрим: ринок "безалкогольного алкоголю" зріс на 22% до 925 млн дол. Споживачі, особливо молодь, переходять на свідоме вживання та безалкогольні варіанти з різних причин: турбота про здоров'я на тлі попереджень, що алкоголь викликає рак, заміна спиртного на канабіс або падіння доходів. У 2021-2023 роках у США 62% дорослих віком до 35 років вживали алкоголь – це на 10% менше, ніж два десятиліття тому. Схожа тенденція – у Британії. Часто це не повна відмова від алкоголю, а банальна турбота про власний бюджет. У великих містах, де коктейль коштує від 15 дол., багато молодих людей обирають дешевші альтернативи: газовані напої, каву або безалкогольні коктейлі. Підтверджує це президент компанії з аналізу ринків алкоголю IWSR Мартен Лодевейкс: зумери не відмовляються від алкоголю повністю, а підходять до нього як до будь-якого іншого продукту, тобто зважують ризики і споживають рідше. Читайте також Стали менше пити? Як війна змінила алкогольні звички українців та ринок Зростання популярності "безалкогольного алкоголю" трансформує ринки: у 2024 році глобальне споживання вина впало до найнижчого показника з 1961 року. У 2026 році тенденція посилюється: попит у США скоротився на 11,5%, у Франції – на 6%. За даними IWSR, загальні продажі алкоголю на 20 ключових ринках світу в першій половині 2025 року знизилися на 1% порівняно з аналогічним періодом 2024-го. Частка безалкогольного пива перевищила 10% у продажах у Словаччині, Німеччині та Іспанії – країнах з розвиненою культурою споживання цього напою. Пиво – основа ринку no-alcohol Фото Getty Images Гіганти алкогольного ринку почали пропонувати нові напої у відповідь на зростання попиту. З 2017 року Heineken розвиває лінійку безалкогольного пива Heineken 0.0. Компанія, що залучає легенду тенісу Серену Вільямс як глобальну амбасадорку, оцінює світовий ринок безалкогольного пива 13 млрд дол. AB InBev, яка виробляє напої для 500 світових брендів, серед іншого випускає безалкогольне пиво Corona Cero. Загалом же "нульові" альтернативи у 2024 році становили лише 1% від загальних світових продажів алкоголю. Тобто ринок ще перебуває на початковій стадії розвитку, але має чудові перспективи. В останні роки Heineken 0.0 звітує про середньорічні темпи зростання на 10%. Heineken 0.0 – партнер і спонсор багатьох спортивних подій, зокрема F-1 Фото Getty Images До того ж безалкогольні варіанти дозволяють виробникам напоїв залучати нові групи споживачів, а не просто захоплювати старі. Переважна більшість покупців no alco (92%) купують і напої з вмістом алкоголю. Ідеться не про повну відмову, а про розширення вибору. Серена Вільямс – нова амбасадорка Heineken 0.0 Фото Heineken Тренд на low i no-alcohol привабливий для виробників і з точки зору рентабельності. З одного боку, виробництво таких напоїв дорожче через складніші технології, з іншого – вони зазвичай продаються за цінами, співставними з алкогольними аналогами. Попит на безалкогольні пиво і вино в Україні На рівень споживання алкоголю в Україні суттєво впливає велика війна. У 2021 році, за оцінками Pro Consulting, лідерами продажу були лікеро-горілчані вироби (35%), вино та пиво (по 19%). Проте у 2022 році ці показники знизилися: продажі лікеро-горілчаних виробів впали на 53%, вина – на 58%, пива – на 34%. Хоча алкоголь лишається популярним серед українців (у 2024 році його вживали 82% опитаних чоловіків та 78% жінок), дослідження World Health Organization 2024 року свідчить, що велика війна змінила їх поведінку. За даними дослідників, частка тих, хто зменшив споживання, перевищує частку тих, хто почав пити більше. 21,8% опитаних стали пити менше, 5,4% відмовилися від алкоголю, 6,8% збільшили споживання, 2,6% почали вживати або повернулися до вживання після періоду утримання. Тенденцію на зниження споживання алкоголю підтверджують в "Укрвинпромі", а ритейлери фіксують зростання попиту на безалкогольні варіанти. Читайте також "Сірий і нерозведений". Хто контролює левову частку тіньового ринку спирту в Україні? За даними маркетплейсу MAUDAU, у 2025 році замовлення безалкогольного вина зросли на 45%, пива – на 39%, а міцних напоїв без алкоголю – у шість разів. При цьому пиво має найвищий показник лояльності серед усіх безалкогольних категорій: 1,96 замовлення на покупця. Замовлення безалкогольного вина на MAUDAU зросли на 45% Фото Getty Images У "Сільпо" продажі безалкогольного вина у 2025 році показали найбільший стрибок за останні роки (на понад 55% порівняно з 2024-м) у Goodwine – на 43%. Тренд підтверджують інші ритейлери: "Metro Україна", Okwine та Winetime. За даними "Укрвинпрому", споживання вина без алкоголю щороку росте майже на 10%, а світовий ринок оцінюють 2 млрд дол. з перспективою росту до 5 млрд дол. до 2033 року. "Молодь менше вживає алкоголь, частішають безалкогольні вечірки й тематичні спільноти, а серед причин також називають приймання ліків, зокрема антидепресантів чи інших препаратів для підтримки психічного здоров'я", – пояснювала Forbes Ukraine керівниця категорійного менеджменту алкоголю Goodwine Ірина Жуковська. Споживання алкоголю молодими людьми йде в минуле Фото Getty Images На цьому тлі українські підрозділи глобальних виробників, зокрема Сarlsberg Ukraine та "AB InBev Efes Україна", розширюють асортимент безалкогольних альтернатив: від безалкогольного "Львівського" до Corona Cero та "Чернігівського білого Alco 0". Продається в Україні і Heineken 0.0. Зміни в барній індустрії Тренд на відмову від алкоголю та більш свідоме споживання змушує бари пристосовуватися: задовольняти попит молоді і не розчаровувати традиційну аудиторію. Як наслідок, заклади оновлюють свої барні карти, пропонуючи безалкогольні коктейлі на рівні з класичними. Ба більше, з'явилася мода на "тверезі" паби, які пропонують тихі вечірки. Популярним стає "зебра-стрипінг", коли відвідувачі чергують алкогольні та безалкогольні напої. Представники європейської та американської барної індустрії визнають: щоб залишатися конкурентним серед покоління Z, загальна купівельна спроможність якого зросте до 12 трлн дол. до 2030 року, кожен заклад має розширювати асортимент безалкогольних напоїв. "Якщо хтось замовляє безалкогольний коктейль за ті ж 15-30 доларів замість алкогольного, бізнес-модель все одно працює, адже йдеться про дохід на одне місце", – пояснила дизайнерка барів Стейсі Молнар. Українці, як і решта світу, поступово переходять на безалкогольні напої Фото Getty Images Тренд на безалкогольні та слабоалкогольні напої підхоплює і українська барна індустрія. За словами барледі та глобальної бренд-амбасадорки Nemiroff Юлії Терлецької, попит на безалкогольне в барах почав зростати після початку пандемії. Люди стали уважнішими до власного здоров'я, а разом з цим – і до того, що та як вони споживають. Читайте також Між ними прірва у підходах до роботи: чому бізнес і зумери не розуміють одне одного "Я і сама майже не п'ю алкоголь, якщо не враховувати дегустації та розробку рецептів – мої професійні обов'язки. Колись бармен, що не п'є, викликав скепсис, але зараз реагують спокійніше. З мого оточення та серед моїх гостей багато хто практикує sober-місяці, чергує алкогольні коктейлі з безалкогольними або просто п'є рідше", – описує тенденцію Терлецька. Безалкогольні коктейлі змінюють барну культуру України Фото Barometer International Bar Show На українському ринку з'явилися "нульові" аналоги джину, віскі, вермуту, вина та ігристого, а деякі заклади почали виготовляти власні безалкогольні основи. Ба більше, відкриваються бари із ставкою на low- and no-alcohol-коктейлі. "Ми розділяємо напій на алкогольну та безалкогольну фракції за допомогою вакуумної дистиляції або створюємо власні безалкогольні дистиляти. Це дозволяє максимально точно відтворювати смак коктейлю навіть без алкоголю", – розповідав старший бармен київського бару Beatnik Ігор Новосельцев. https://epravda.com.ua/svit/popit-na-bezalkogolni-napoji-zrostaye-svitoviy-ta-ukrajinskiy-rinok-820787/https://epravda.com.ua/svit/yak-sankciji-vplinuli-na-ekonomiku-ta-zaliznichni-perevezennya-rosiji-820755/Економічна правда<p>Чотири роки риторика Кремля не змінюється: санкції лише на користь економіці РФ. Чи це справді так? Відповідь криється у вагонах.</p>Світ2026-04-23T14:20:00+03:00 У березні 2026 року очільник Росії Володимир Путін заявив, що санкції стали для російської економіки мало не джерелом позитивних змін. Через кілька тижнів він лаяв своїх чиновників за скорочення ВВП. Ці дві заяви від однієї особи яскраво демонструють, що риторика влади РФ така ж мінлива, як погода в листопаді, і не спирається на факти. До 2026 року російська економіка дійсно зростала, що викликало здивування на тлі запровадження санкцій. Однак ця правда має дві сторони: попри зростання цифр, цивільні галузі лише скорочувалися і, схоже, почали тягнути за собою верхній рядок офіційної статистики ВВП. Для Росії залізниця – один з найточніших індикаторів реального стану економіки. Нею перевозиться основна маса промислових товарів, а понад третина вантажопотоку пов'язана з експортом. Що вагони показують з того, чого не видно в офіційних заявах російського диктатора? Від'ємне зростання Після 2022 року Євросоюз і країни G7 закрили санкціями імпорт вугілля з РФ, ввели ембарго на морську нафту й нафтопродукти та встановили цінову стелю на них. Паралельно Росію відрізали від критичного обладнання й компонентів промисловості, а також від частини зовнішніх ринків збуту, зокрема для металів. З того часу російська економіка не обвалилася, але про брак її повноцінної стійкості свідчать цифри, які оприлюднюють "Российские железные дороги" (РЖД). З 2021 року просідали сегменти, пов'язані з будівництвом, металургією, частиною нафтопереробки, вугіллям та вивезенням масової сировини (продукція, яку перевозять великими партіями). Слабшає загалом матеріальна основа економіки – те, що треба видобути, переробити, перевезти і продати у великому обсязі. Навантаження на мережі РЖД зменшувалося кілька років поспіль і за підсумками 2025 року обсяг перевезень був на 13% нижчий, ніж у 2021-му, сягнувши найнижчого показника за 16 років. Скорочення продовжилося і в першому кварталі 2026 року. Яку статистику дають ключові вантажі, на які припадає майже 80% перевезення РЖД? Обсяги перевезення вугілля – головного масового вантажу РЖД – скорочувалися впродовж усіх років великої війни. До 2025-го мережа недорахувалася десятої частини довоєнного рівня. У 2026-му спад тривав. Нафта і нафтопродукти, доходи від яких наповнюють левову частку бюджету РФ, знижувалися повільніше, але теж без відновлення. Тут немає ефектного обвалу, але є нижча база, ніж до великої війни, і слабший потік навіть після кількох років переналаштування маршрутів. Погана картина в сегменті чорних металів. До 2025 року їхні перевезення впали на понад чверть відносно 2021 року. Цьогоріч спад не зупинився. Руда при цьому просіла значно слабше. Сировина ще їде, але готового металу меншає. Будівельні вантажі в перший рік великої війни ще трималися, але потім пішли вниз. До 2025 року вони втратили п'яту частину порівняно з 2021-м. Зерно після стрибка у 2023 році лишилося вище довоєнної бази, хоча у 2025-му покотилося вниз. Добрива пройшли цей період краще і навіть виросли. У самої залізниці все погано. Борг компанії перевищив 3,3 трлн руб., а її чистий прибуток упав за рік у 22 рази: з 50 млрд руб. у 2024 році до 2,3 млрд у 2025-му. Чи допоміг Китай Після 2022 року Китай підхопив значну частину торгівлі, яку РФ втратила на західному напрямку. Аналітики з SWP писали, що співпраця з КНР стала для російської економіки життєво важливою, але повноцінно не замінила старі ринки. Проблема, звісно, вперлася в рейки. У 2021 році РЖД відправила на західні й південні експортні маршрути через порти 236,4 млн тонн вантажів. На цьому тлі весь Східний полігон (залізничні лінії БАМ і Транссиб) мав перевізну спроможність 144 млн тонн у 2021 році і 180 млн тонн у 2024-му. Читайте також Трамп рятує Путіна? Війна в Ірані перетворилася на передишку для російської економіки Залізниці БАМ і Транссиб не закрили потреби вантажовідправників і після чотирьох років війни Москва ще добудовує інфраструктуру, без якої "поворот на Схід" не працює в повному обсязі. Китай допоміг РФ виграти час та уникнути різкого обвалу експорту, але не повернув довоєнний масштаб і не відновив стару європейську модель експорту. Що це каже про економіку РФ З кінця 2021-го по кінець 2024 року російська економіка показувала стійкий ріст, на який спиралася державна пропаганда країни-агресора. Сумарно за цей час ВВП зріс на 7%. Однак у 2025-му все змінилося: зростання скоротилося до 1% (роком раніше – 4,2%), а за перші два місяці 2026 року результат став від'ємним: -1,8% ВВП. Водночас статистика РЖД показує, що стискатися цивільна економіка РФ почала ще з 2022 року, попри офіційне зростання ВВП. Читайте також Убивча торгівля: як ЄС і США фінансують війну Росії проти України Про проблеми економіки РФ говорили ще у 2024 році. Фонд Карнегі писав, що російська економічна стабільність була "важко здобутою, але не вічною", державні вливання підтримували її стан, але не вирішували хронічних проблем, і що економіка увійшла в "практично незворотний поворот до стагнації". З початку великої війни в Росії два роки тривав воєнний бум, але через дефіцит робочої сили, санкції та високу інфляцію реальне економічне зростання гальмувало. У 2025 році воєнні галузі РФ різко випередили інші сектори, тоді як решта економіки стагнувала. Якщо економіка широка і стійка, це видно за великим потоком базових вантажів. Якщо ростуть окремі сегменти, підживлені державними витратами, а масові цивільні вантажі просідають, це інша історія. Кремль може і далі розвертати потоки на Китай та іншу Азію, заливати гроші в РЖД, а ресурси – у галузі, які держава вважає пріоритетними, але жоден з цих варіантів не відновлює стару економічну конструкцію. https://epravda.com.ua/svit/yak-sankciji-vplinuli-na-ekonomiku-ta-zaliznichni-perevezennya-rosiji-820755/https://epravda.com.ua/energetika/kriza-na-chervonogradskiy-fabrici-hto-doviv-energetichniy-aktiv-do-bankrutstva-820732/Економічна правдаЕнергетика2026-04-23T08:00:00+03:00 "Що таке українська енергетика? Якщо цим довго займатися на державному рівні, то швидко приходить розуміння, що є певні "теми", на які краще не звертати уваги та в які не варто лізти. Тому чиновники часто заплющують очі на окремі процеси". Ці слова співрозмовників ЕП на енергетичному ринку влучно описують причини масштабних проблем, які роками формувалися в українській вугільній галузі. Найбільш яскравий приклад – ситуація навколо єдиної в західному регіоні збагачувальної фабрики "Червоноградська". Цей стратегічний актив історично перебував під впливом різних груп, хоча державі належать майже 40% його акцій. Ось лише кілька відомих імен, які в різні роки мали стосунок до підприємства: ексдепутатка забороненої ОПЗЖ Наталія Королевська, колишній та чинний вугільні "смотрящі" Віталій Кропачов та Андрій Венгрин, бізнес-партнер та близький соратник Ігоря Коломойського Євгеній Геллєр. Деякі з них виїхали з країни та перебувають у розшуку, інші тривалий час сидять у СІЗО за махінації у вугільній сфері. Лише на "Червоноградській" роками нічого не змінюється. На п'ятий рік великої війни стратегічне підприємство лишається під впливом "смотрящих", які через підконтрольних менеджерів довели його до банкрутства та зупинки. Це відбувається під носом у міністра енергетики Дениса Шмигаля напередодні складної зими, підготовці до якої президент Володимир Зеленський приділяє особливу увагу. Хто і як доводив цінний актив до банкрутства, чому влада заплющувала на це очі та яким може бути вихід із ситуації? Кругообіг "смотрящих" Побудована наприкінці 1970-х років Червоноградська вуглезбагачувальна фабрика входила до єдиного виробничого комплексу з шахтами заходу України. У 1990-х виробничий ланцюжок був зруйнований: вугледобувників передали до складу державних об'єднань "Львіввугілля" та "Волиньвугілля", а фабрика з колосальною потужністю 9,6 млн тонн на рік перейшла до Львівської вугільної компанії. У роки президентства Віктора Ющенка її контролював Віктор Тополов, який був міністром вугільної промисловості. Після приходу до влади Віктора Януковича компанія увійшла до орбіти "вугільної баронеси" з Луганська Наталії Королевської. Після обрання президентом Петра Порошенка Королевська втратила контроль над підприємством, хоча пов'язані з нею структури залишалися власниками понад 60% акцій материнської Львівської вугільної компанії. Як так вийшло? Читайте також "Нуль генерації". Наслідки рекордного удару балістикою по енергетиці Формально – завдяки розпочатій у 2015 році процедурі банкрутства компанії (її ініціював тоді ще російський Альфа-банк за борг 11 млн грн), під час якої розпорядником майна фабрики став Володимир Постоленко. У цей час контроль над активом отримав Андрій Венгрин, який лобіював призначення Постоленка. Андрій Венгрин – ексрадник колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, якого називають "смотрящим" за державним вуглепромом на заході країни. Зараз Венгрин не обіймає офіційних посад, але через своїх ставлеників лишається куратором потоків у вугільній галузі та розширює коло інтересів у сегменті відновлення енергетики. Андрій Венгрин Зусиллями Венгрина Постоленку вдалося зберегти свою позицію на підприємстві і після призначення у 2016 році головою Міненерговугілля Ігоря Насалика. Утім, після чергової зміни влади та заміни профільного міністра ротації пройшли і в керівництві "Червоноградської". На цьому етапі в гру вступив Євген Геллєр. Євген Геллєр – бізнес-партнер Ігоря Коломойського, ексдепутат кількох скликань парламенту, якого пов'язують з впливом у промислових та фінансових колах. Виконував роль "касира" Партії регіонів. Євген Геллєр ЕП "Коли Геллєр зайшов на "Центренерго" (за президентства Зеленського), вони поставили свого директора і фактично контролювали фабрику. Останнім часом цей вплив зменшився і більше контролю повернулося до Венгрина", – зазначає співрозмовник ЕП в Міненерго. Завдяки чому забезпечується цей вплив і яким чином він постійно переходить від одного "смотрящого" до іншого? Річ у тім, що через катастрофічну ситуацію "Червоноградська" з 2018 року перебуває в санації, а її майном управляє арбітражний керівник. Наразі в судах розглядається низка справ про незаконність призначень арбітражних керівників. Якщо не вдаватися в юридичні подробиці, то саме ці нескінченні суди вирішують, хто отримає контроль над стратегічним підприємством. Щоправда, напередодні суди винесли два важливі рішення. Перше – про визнання незаконним призначення арбітражним керівником Володимира Юрченка, куратором якого, за даними співрозмовників ЕП, є "смотрящий" Венгрин. Другим рішенням суд підтвердив законність відсторонення Ірини Степаненко, яка, за даними джерел ЕП, працювала під контролем Геллєра. Читайте також Віталій Кропачов: Хто сказав, що я не куплю "Центренерго"? Тепер комітет кредиторів має визначити нового арбітражного керівника, який відповідатиме за санацію Львівської вугільної компанії. Однак з огляду на попередній досвід виникає логічне та багато в чому риторичне питання: чи не виявиться і цей "новий менеджер" пов'язаним з однією з неформальних груп впливу та чи дійсно щось зміниться в управлінні активом? Ключове питання – чому держава, володіючи майже 40% "Червоноградської", дистанціювалася від процесу, який впливає на підготовку до зими? Відповіді на нього поки немає, а тим часом стратегічне підприємство із значною часткою держави продовжує деградувати та ризикує зупинитися назавжди. Яка ситуація на "Червоноградській" "Через відсутність державного контролю та керування різними "смотрящими" колись важливе для економіки підприємство перебуває в глибокій кризі. Компанія не працює, не має угод на збагачення вугілля і накопичила низку критичних проблем", – ділиться з ЕП представник однієї з державних компаній. Серед основних – борги із зарплат за кілька місяців, відмова працівників від роботи, знеструмлення через борги, передаварійний стан обладнання та припинення постачання вугілля з листопада 2025 року. Зупинка або нестабільна робота фабрики б'є по всьому ланцюгу: від видобутку до генерації електроенергії. Підприємство мало б збагачувати сировину для державних компаній "Львіввугілля" та "Волиньвугілля", яка постачається на теплові електростанції державного "Центренерго". Однак головним заробітком "Червоноградської" стало не класичне збагачення, а змішування. Читайте також Кейс "Центренерго": як Коломойський заробляє на перепродажу державного газу "Це було не збагачення, а змішування шламоконцентрату, який там накопичувався роками. Його додають до рядового вугілля, тобто заходить одна тонна вугілля, а виходять дві. Завдяки додаванню шламу формується додатковий обсяг палива, у чому і полягає економіка схеми. Якість такого вугілля не завжди відповідає вимогам ТЕС, але якщо на прийомці є своя людина, то це питання вирішується", – пояснює співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній. За його словами, через відсутність контролю частина вугілля з державних шахт продавалася приватним структурам за заниженими цінами, а використання шламів дозволяло відвантажувати товар на "Центренерго" за ринковими. Також під час збагачення вилучався крупний концентрат, який реалізовувався окремо. У результаті державні шахти регіону скорочували видобуток, втрачали доходи та накопичували мільярдні борги за податками та електроенергією. "Існує ризик остаточної зупинки, що призведе до більшого падіння видобутку на шахтах, втрати робочих місць і бюджетних надходжень", – додає співрозмовник ЕП. Які шляхи вирішення Після втрати більшості збагачувальних потужностей на Донеччині та Луганщині "Червоноградська" має шанс отримати друге дихання. Залишилися дрібниці: всього лише поставити крапку в багаторічному конфлікті двох вугільних "смотрящих", які чомусь досі існують на п'ятому році великої війни. Опитані ЕП експерти та учасники ринку відзначають, що з юридичної точки зору це складна історія. "Судові суперечки тягнуться роками і можуть тривати ще стільки ж, якщо держава нарешті не втрутиться і не наведе лад. Повністю законний шлях – це націоналізація", – переконаний співрозмовник ЕП в уряді. "Зараз ідуть процеси, щоб змінити контроль. Є спроби посунути Венгрина в судовому порядку через зміну арбітражного керівника, але зробити це складно. Схоже, простими методами побороти це свавілля не вийде", – додає він. Читайте також Недоторканий "дід" та його дітище. Як Богуслаєв і "Мотор Січ" працювали на Росію Як саме держава це робитиме – питання відкрите. "Можливо – за аналогією з рішеннями, які ухвалювалися щодо інших стратегічних активів. Так, як було з "Укрнафтою", Кременчуцьким НПЗ, "Мотор Січчю", "Запоріжтрансформатором" та "Автокразом", – розмірковує співрозмовник ЕП в парламенті. На його думку, це дозволило б відновити державний контроль над активом і завантажувати підприємство вугіллям. У перспективі – створити фінансові та організаційні передумови для роботи фабрики в складі вертикально-інтегрованого ланцюга з державних підприємств: шахта – фабрика – ТЕС. "Якщо все нормально запрацює, то держава отримає податкові надходження та прогнозованість у підготовці до зими, а генерація – додатковий ресурс. Ключове питання – чи візьмуться Свириденко та Шмигаль за розвʼязання накопичених проблем чи залишать усе на відкуп "смотрящих". Часу до наступної зими залишається дедалі менше", – резюмував співрозмовник ЕП в парламенті. https://epravda.com.ua/energetika/kriza-na-chervonogradskiy-fabrici-hto-doviv-energetichniy-aktiv-do-bankrutstva-820732/https://epravda.com.ua/biznes/finansovi-pidsumki-aptechnogo-rinku-ukrajini-2025-klyuchovi-gravci-ta-rezultati-820682/Економічна правда<p>Увесь 2025 рік тривала війна на фармацевтичному ринку, де найбільшим мережам аптек протистояла компанія "Дарниця". Хто переміг у неоголошеній ринковій війні?</p>Бізнес2026-04-22T08:00:00+03:00 Фармринок понад рік живе в умовах протистояння між виробниками та продавцями ліків. Його учасники лобіювали вигідні норми законодавства, бойкотували продукцію окремих виробників, а деякі – зупиняли виробництво. На початку 2025 року уряд заборонив маркетингові платежі (плату за промоцію препарату в пункті продажу), що становили значну частку заробітку аптек та обмежив торгові націнки: для аптек – не більше 35%, для дистриб'юторів – до 8%. Головним лобістом цих змін продавці ліків вважають "Дарницю" – одного з найбільших вітчизняних фармвиробників. У відповідь на зміни законодавчого поля аптеки почали нібито цілеспрямовано витісняти "Дарницю" з полиць. Після року протистояння сторони конфлікту нібито дійшли згоди. ЕП дослідила фінансові результати сторін конфлікту на ринку ліків: "Дарниці" та пʼяти найбільших мереж аптек. Аптечні мережі На аптечному ринку працюють понад 18 тис. точок продажу ліків, але близько 50% контролюють п'ять найбільших гравців. Мова про мережі "Аптека низьких цін", "Подорожник", "Аптека 9-1-1", "Бажаємо здоровʼя" та "Доброго дня". Однак кожна з цих мереж розділена на безліч ТОВ, які часто формуються за регіональним принципом. Наприклад, найбільша за доходами мережа АНЦ має 33 регіональні компанії. Лише в Києві працюють п'ять організацій. Читайте також Березневі іди*: як Зеленський робив ліки дешевшими Таке структурування бізнесу має кілька пояснень. По-перше, найбільші мережі виростали з маленьких регіональних гравців, поступово скуповуючи конкурентів. По-друге, така структура дозволяє убезпечитися від позбавлення ліцензії. Наприклад, якщо в одному з пунктів продажу ліків мережі знайдуть порушення, за які її можуть позбавити ліцензії, то така санкція застосовуватиметься лише до ТОВ, до якого належить конкретна аптека, а не до всієї мережі. Через такі особливості зібрати консолідовані фінансові дані стосовно кожного з п'яти найбільших гравців складно. Тому ЕП звернулася до сервісу перевірки контрагентів YouControl, який погодився допомогти дослідити структуру кожної з мереж аптек та підрахувати їхні фінансові показники. АНЦ У 1996 році в Запоріжжі заснували ТОВ "Аптека магнолія", яке з часом розросталося і трансформувалося в мережу АНЦ. 60% компанії належать зареєстрованій у Великій Британії фірмі КP Management Corporation Ltd. Співвласниками мережі вважаються Костянтин Пучин, Артур Кадушкін та Андрій Ахтирський. У регіональних компаніях АНЦ вони прописані власниками 30%. Власником 30% одеського підрозділу є Кадушкін, дніпровського – Ахтирський, запорізького – Пучин. У публічному просторі про них інформації майже немає. Читайте також Фармацевтичний ринок у турбулентності: чому уряд не може приборкати ні аптеки, ні виробників Справи мережі йдуть добре. АНЦ і в турбулентному 2025-му мала великі прибутки. Це при тому, що в неї друга за кількістю мережа аптек після "Подорожника". Співрозмовники ЕП на фармринку розповідають, що АНЦ перша збудувала аптечну мережу в сучасному розумінні цих слів. Тобто компанію, яка має стандартизовані аптечні пункти в багатьох регіонах країни під одним брендом. Також компанія перша зайняла найприбутковіші точки під аптеки. Крім того, аптеки АНЦ зазвичай пропонують ширший асортимент ліків, ніж інші мережі. У 2025 році АНЦ показала найкращі фінансові результати за прибутками: зростання в п'ять разів. При цьому за темпами збільшення доходів мережа поступилася "Подорожнику", заробивши на 15,3% більше, ніж у 2024 році. Представники АНЦ не прокоментували ЕП свої торішні фінансові результати, зокрема в частині впливу на доходи заборони маркетингу. "Подорожник" Власником "Подорожника" є Олександр Федечко зі Львова. Мережа остання серед п'ятірки найбільших дійшла до олімпу. Найстарішою юридичною особою в її структурі є ПП "Соломія-сервіс", зареєстроване у 1998 році матір'ю Федечка Ніною. У новинах про компанію це ПП часто ототожнювали з "Подорожником", тому можна припустити, що саме "Соломія-сервіс" є материнською компанією. Регіональні підрозділи "Подорожника" почали активно зʼявлятися у 2016-2018 роках. Мережа має найбільше аптек в Україні. У лютому 2026 року їх було майже 2 900 ("Подорожник" та "Здорова родина") – на 400 точок більше, ніж у липні 2025-го. При цьому компанія має нижчі доходи, ніж АНЦ з меншою кількістю аптек. 2025 рік, як і 2024-й, був для "Подорожника" збитковим: втрати зросли на 363%. Водночас доходи мережі зросли найбільше серед великих мереж – на 24,1%. У інтерв'ю ЕП керівник "Подорожника" Тарас Коляда стверджував, що бізнес-модель мережі побудована на її розширені завдяки кредитним коштам та реінвестуванню прибутку. Це може бути причиною зростання збитку мережі. Читайте також Тарас Коляда, "Подорожник": У маленьких містах скоро може не залишитися аптек У відповіді на запит ЕП він зазначив, що зростання доходів повʼязане з більшим споживанням ліків та розширенням доступності фармопіки для пацієнтів у різних регіонах. Він додав, що мережа демонструє "динаміку, співставну з ринком". Збитки Коляда повʼязав із зростанням витрат на логістику, енергетику та персонал і забороною маркетингових послуг протягом більшої частини 2025 року. "Аптека 9-1-1" Власниками мережі є родина Данієлянів з Харкова. Аптеку як ТОВ "Гамма-55" в 1996 році заснував Ашот Данієлян. Наразі юридична особа зареєстрована на його доньок Нуне та Ануш. Співрозмовники ЕП на фармакологічному ринку стверджують, що фактично бізнес контролює їхній брат Сергій Данієлян. Ця мережа перша серед найбільших гравців ринку почала продавати ліки онлайн. Співрозмовники ЕП характеризують її як "яструба", що висував жорсткі вимоги виробникам стосовно сплати маркетингових платежів. Мережа також відігравала одну з провідних ролей у комунікації з виробниками та дистрибʼюторами. У 2025 році "Аптека 9-1-1" показала другий результат за прибутками, а доходи мережі зросли на 8,1%.Вже після виходу публікації представники мережі повідомили ЕП, що зростання їхнього доходу у 2025 році відбулося передусім через загальну інфляційну динаміку на фармацевтичному ринку України. А зростання прибутку має технічний характер і не відображає реальний стан бізнесу у довгостроковій перспективі. У 2025 році мережа була змушена фактично повністю згорнути інвестиції у відкриття нових аптек, що призвело до скорочення витрат. "Вважаємо, що чинне регуляторне середовище вже сьогодні створює передумови для негативних структурних змін на ринку, які не повністю відображаються у фінансовій звітності одного року, але матимуть відкладений ефект у майбутньому", додали в "Аптека 9-1-1"."Бажаємо здоровʼя" Материнською компанією мережі є ТОВ "Сіріус-95", засноване в 1995 році в Києві. Співвласниками мережі є Андрій Варченко, Олександр Кощей та Ігор Пустовіт. Ключову роль у бізнесі відіграє Варченко. Співрозмовники ЕП характеризують бізнес-модель мережі як консервативну. "Варченко є спадковим фармацевтом, тому старається дотримуватися всіх правил гри на ринку. У питаннях маркетингу мережа часто орієнтувалася на позицію "Аптеки 9-1-1" та АНЦ", – каже один із співрозмовників ЕП на фармринку. Фінансові показники компанії найгірші серед найбільших мереж. Вона єдина у 2025 році показала падіння прибутків і доходів. У мережі не відповіли на запит ЕП. "Доброго дня" Це найменша аптека серед провідної пʼятірки за кількістю точок та загальними доходами. У 2006 році її заснували як ТОВ "Фармастор". Власником мережі є Ігор Червоненко з Дніпра. Він також є головою правління аптечної профспілки АПАУ. Співрозмовники ЕП розповідають, що мережа орієнтована на середній клас. У точки продажу вкладають багато грошей, а самі точки розташовані в місцях з більшою концентрацією заможних людей, наприклад, у торговельних центрах. Мережа найбільше відчула обмеження націнки на ліки з березня 2025 року. За 2025 рік прибутки мережі впали на 36,7%, а доходи підвищилися лише на 6,3%. Представники компанії теж не відповіли на запит ЕП. "Дарниця" Після початку війни в фармакологічному секторі в березні 2025 року частка "Дарниці" на ринку, за словами CEO компанії Андрія Обрізана, упала з 15% до 10% у кількості проданих товарів і з 5% до 3% у грошах. Компанія належить родині Загоріїв: Гліб володіє 93,01% компанії, його батько Володимир – 6,98%. Протягом значної частини 2025 року найбільші аптечні мережі бойкотували "Дарницю", знизивши закупівлі препаратів виробника у відповідь на лобіювання компанією заборони маркетингових платежів. Читайте також Довоювались. Через конфлікт з аптеками "Дарниця" призупинила виробництво ліків За словами співрозмовників ЕП, на початку 2026 року аптеки та "Дарниця" дійшли згоди і препарати виробника почали повертатися на полиці найбільших аптек. У 2025 році доходи "Дарниці" впали на 38,2%, а збиток компанії перевищив 1 млрд грн. Членкиня стратегічної ради "Дарниці" Катерина Загорій зазначила ЕП, що головною причиною падіння фінансових показників компанії стало зниження продажів продукції через меншу представленість в аптеках у 2025 році. Публікація оновлена 22 квітня о 14:30. Додано коментар мережі "Аптека 9-1-1".https://epravda.com.ua/biznes/finansovi-pidsumki-aptechnogo-rinku-ukrajini-2025-klyuchovi-gravci-ta-rezultati-820682/https://epravda.com.ua/biznes/yak-foodicine-zminyuye-likarnyane-harchuvannya-v-ukrajini-biznes-model-ta-reformi-820639/Економічна правдаБізнес2026-04-21T08:00:00+03:00 Якщо попросити людей, які бодай раз лежали в українській лікарні, описати тамтешнє харчування, найчастіше можна почути зовсім не апетитні асоціації. Часто на думку спадають водяниста каша, у кращому разі зі шматочком м'яса незрозумілого походження, суп, який більше нагадує водичку зі шматками цибулі, та компот. Деякі пацієнти жартома називають це "каральною кулінарією". Для багатьох лікарняне харчування стає тим, чого хочеться максимально уникнути. Але цей досвід може бути зовсім іншим. В Україні з'явився приклад того, як ця сфера може працювати інакше. Засновниця Foodicine Тетяна Коваль уперше задумалася про зміни після власного досвіду лікування. Так з'явився бізнес, який спеціалізується на медичному кейтерингу. Його логіка проста: лікарня відмовляється від власного харчоблока і передає процес приготування їжі професійному оператору. Той готує на централізованих кухнях і доставляє готові страви щодня, за чіткими стандартами і в межах визначеного бюджету. Виявилося, що проблема не в їжі, а в системі, яка десятиліттями не мала ні прозорої економіки, ані зрозумілих стандартів якості, ані відповідальності за результат. Гарна ідея, народжена з власного досвіду: історія створення Foodicine Понад десять років тому Тетяна Коваль опинилась в українській лікарні. Тоді вона не звернула уваги на харчування, адже і високих очікувань від нього не було. Мовляв, тепла їжа є і за це "дякую". Проте згодом жінка потрапила в лікарню у Відні і була неабияк здивована якістю харчування та можливістю обирати страви з меню. Повернувшись, Коваль почала зʼясовувати, як влаштована ця сфера в Україні. Виявилося, що лікарняне харчування – це "блакитний океан" можливостей. Попит на медичний кейтеринг від приватних компаній уже існував. Окремі заклади, як-от Інститут серця МОЗ, не маючи своїх кухонь, купував їжу ззовні. Проте системного підходу, стандартів чи конкуренції в цій сфері було. Тож з часом закордонний досвід Тетяни трансформувався в бізнес. У 2015 році вона відкрила компанію Foodicine, яка постачає їжу в лікарні. Ідея була не лише в тому, аби надати сервіс, а й у тому, аби змінити підхід. "Харчування має бути частиною лікування. Євросоюзівці це розуміють, а ми – ні", – розповідає Коваль. Читайте також Бажаю здоровʼя. Як влаштований ринок первинної медицини в приватних клініках Почала з відносно невеликих інвестицій: близько 20 тис. дол. Їх вистачило на запуск невеликої кухні і роботу з першими клієнтами: медмістечком у Києві, де розташовані Інститут хірургії та трансплантології ім. Шалімова та Інститут офтальмології. Тоді ще не було цифрових закупівель, на тендери подавалися "руками". З появою Prozorro ринок почав масштабуватися. Водночас проблеми системи виявилися значно глибшими, ніж відсутність можливості вибрати харчування. У лікарнях працюють застарілі харчоблоки, обладнання яких часто не змінювалося з радянських часів, продукти можуть зберігатися в неналежних умовах, псуватися, але ці втрати також ніхто системно не рахує. Витрати держави на харчування розпорошені між різними бюджетами: їжу купують коштом Національної служби здоров'я (НСЗУ), а комунальні платежі, які можуть сягати сотень тисяч гривень на місяць, покриваються окремо з місцевих бюджетів. Окрема історія – регулювання. Харчування пацієнтів визначається наказом МОЗ, який містить таблиці з добовими нормами продуктів для різних категорій пацієнтів: терапевтичних, онкологічних, вагітних, породіль і дітей. Однак, за словами Коваль, меню виходить одноманітним та "сірим". Натомість для військових діє інша норма – з більшою кількістю калорій та білка і ширшим набором продуктів. Така різниця з'явилася після резонансних випадків з неякісним харчуванням військових і подальшої уваги з боку держави. У 2024 році Кабмін ухвалив постанову про покращене харчування військовослужбовців у всіх лікарнях країни, а не лише в госпіталях. Для військових норма харчування значно вища: раціон може сягати близько 3,5 тис. кілокалорій на день з великою кількістю м'яса і білка. Для цивільних формально передбачено близько 2,5 тис. кілокалорій, але реального контролю за цим майже немає. На практиці калорійність часто "добивають" найдешевшими продуктами: хлібом, макаронами чи крупами, що не завжди означає якісне харчування, наголошує засновниця Foodicine. Читайте також Власник бізнесу, у який двічі поцілила РФ: "Якщо ти постраждав – ти ніхто. Ти грязь і мусор" За словами, Коваль, контроль у системі асиметричний: бізнес перевіряють регулярно, а лікарняні харчоблоки – ні. "Держпродспоживслужба ніколи не прийде на харчоблок, якщо він лікарняний. Вони завжди прийдуть на комерційну кухню. Чому так? Вони знають, що побачать у лікарні, і що їм доведеться написати якийсь припис і через пів року закрити цю кухню. А кому це треба?" – зазначила засновниця бізнесу. На перетині всіх проблем – відсутності обліку, слабкого контролю, застарілої інфраструктури і формального підходу до харчування – Коваль і почала будувати Foodicine. Як влаштований медичний кейтеринг Модель кейтерингу в лікарнях може виглядати простою, але на практиці вона вимагає зміни логіки роботи закладу, адже передбачає, що лікарні доведеться відмовитися від власного харчоблоку. Перед укладанням договору з приватним постачальником медичний заклад має спершу порахувати очікуваний обсяг їжі на рік (у ліжко-днях) та бюджет. Цьому передують консультації з ринком. Наприклад, за підрахунками лікарні, рік харчування може коштувати близько 10 млн грн. Цю пропозицію вона спершу показує учасникам ринку та отримує від них відгуки, зокрема на основі ринкових цін на продукти та послуги. На підставі цього тендерну пропозицію можуть скоригувати. Далі оголошується тендер на купівлю послуг харчування. Перемагає той учасник, який пропонує найнижчу ціну. "Це єдиний критерій. Нікого не хвилює, де буде готуватися їжа і з яких продуктів", – пояснює Коваль. Вона радить медичним закладам, які вирішили передати харчування пацієнтів на аутсорс, вивчати закупівлі інших лікарень. Це допоможе прописати додаткові умови в майбутньому договорі. Наприклад, як має доставлятися їжа (у великих контейнерах чи порційно); скільки разів на день має бути доставка; чи зможе заклад вимагати замінити страву, якщо вона неякісна, або розірвати контракт достроково. Залучення приватної компанії для організації харчування пацієнтів може передбачати скорочення персоналу лікарні (працівників харчоблоку), яке необхідно провести щонайменше за два місяці. Читайте також Генератор цін: як вимкнення світла впливає на виробництво їжі та її вартість Після підписання договору з приватним підрядником у лікарні залишається лише одна відповідальна за харчування людина – дієтсестра. Вона перевіряє якість їжі і вирішує, чи давати її пацієнтам. Foodicine надає послуги медзакладам "під ключ": від закупівлі продуктів до приготування і доставки. Їжа готується на власних 12-х опорних кухнях. Кожна може обслуговувати 10-12 лікарень і щодня доставляти їжу в заклади. Засновниця бізнесу наголошує, що замовником послуги є лікарня, а не пацієнт. Саме лікарня визначає меню, обсяг і формат подачі. Пацієнт зазвичай не має можливості обирати страви, хоча закон цього не забороняє. "Ми навіть тестували це в одній лікарні, але вони відмовилися. Сказали, що складно збирати заявки від пацієнтів", – пригадує Коваль. Середня вартість харчування у Foodicine для цивільного пацієнта становить 170-180 грн на день. У цю суму входять продукти, логістика, зарплати і комунальні витрати. Для військових сума більша: до 500 грн на день. Різницю компенсує Міноборони. З досвіду попередніх років Коваль зрозуміла, що в націнку треба закладати можливі подорожчання продуктів та логістики. Читайте також Безліч документації, дорогі установки та витратні матеріали: як відкрити стоматологічний бізнес За її словами, для багатьох лікарень перехід на кейтеринг виявляється дешевшим, ніж утримання власного харчоблока. "Колись перераховували економію для обласного бюджету від того, що закриють пʼять-десять харчоблоків – це колосальні цифри. Один онкодиспансер витрачав 20-25 мільйонів гривень тільки на комунальні для харчоблока, бо там дуже неенергоефективне обладнання, яке не змінювали з 1970-х років", – зазначила засновниця Foodicine. Окремим викликом є доставка їжі. Компанія передає її лікарні, проте за розподіл відповідає персонал. Якщо їжа доставляється у великих контейнерах, то її можуть розподіляти у відділеннях "на око". У результаті частина порції може не дійти до пацієнта. "Бувало, відкриваєш – а там уже половина котлети", – ділиться Коваль. Лікарні повинні вивішувати в коридорах меню на тиждень, але часто вони цього не роблять і пацієнт не знає, чого очікувати. "Якщо починає "щось казати", то до нього і ставлення може бути іншим. Тому зазвичай пацієнти не жаліються на їжу і не вимагають чогось", – пояснює засновниця бізнесу. Як альтернативу можна використовувати індивідуальне пакування, інколи навіть запаяне. Це дорожче, але дозволяє контролювати, що саме отримує пацієнт. Утім, такий формат обирають не всі лікарні. Читайте також Вадим Шекман, "Добробут": Міжнародна допомога Україні повинна відбуватися так, щоб не "вбити" місцеву економіку Ще одна проблема – культура всередині лікарень. За словами Коваль, іноді їжа розподіляється не на користь пацієнтів. "Спочатку насипають хірургам, потім персоналу, а вже потім пацієнтам. Я завжди кажу, що це крадіжка", – описує вона ситуації, з якими доводилося стикатися в лікарняних харчоблоках. ЕП побувала на одній з опорних кухонь та в буфеті Центру інноваційних медичних технологій, який замовляє медичний кейтеринг і показує, як працює приватне харчування в державних лікарнях. Опорна кухня Foodicine в ЦІМТ Анастасія Дякіна Буфетом там називають приміщення, у якому працівники лікарні формують прийоми їжі для пацієнтів. Їм доставляють великі контейнери. Далі працівники, маючи списки пацієнтів за палатами, готують порції. На одному столі стоїть приготовлена їжа, на іншому – посуд та ваги, на яких обов'язково відважують кожен продукт. Як формують порцію для пацієнтів Анастасія Дячкіна Такий самий процес відбувається і в протилежному кутку буфету з іншими продуктами, адже раціон може відрізнятися для кожного відділення. Наприклад, у кардіології, у якому була ЕП, на обід пацієнтам давали борщ зі сметаною, плов, салат з капусти та огірка, хліб, напій та печиво. Пацієнти кажуть, що їжею задоволені і їм "всього вистачає". Приклад обіду від Foodicine в ЦІМТ Анастасія Дячкіна Як старі буфети замінюють на нові кафе Ресторанний напрям – кафе FoodieSpace – з'явився пізніше і виріс з налагоджених відносин з лікарнями. Коли компанія почала стабільно працювати з кейтерингом, стало очевидно, що є ще одна незакрита потреба: їжа для персоналу та відвідувачів. "Ми запропонували: у вас тут нема де поїсти, зробімо щось", – згадує Коваль. Схема схожа на кейтеринг, але з більшими інвестиціями. Компанія бере участь у тендері на оренду приміщення в лікарні, виграє його, інвестує в ремонт і відкриває кафе. Найскладніше – з приміщеннями: їх зазвичай дають "за залишковим принципом". Це можуть бути підвали або невеликі кімнати на 20 кв. м. Якщо кафе в лікарні відкривають замість харчоблоку, то це дозволяє зберегти частину персоналу, який інакше міг потрапити під скорочення. Як правило, у кафе переходять працювати 80% колишніх працівників харчоблока, але з часом половина відсіюється. "Зарплата буде більшою, але і вимоги вищими. І вже не вийде виносити щось з кухні", – пояснювала засновниця Foodicine. Інвестиції в один ресторан становлять близько 70 тис. дол. Основна частина йде на ремонт та адаптацію приміщення. Їжа не готується на місці – її теж привозять з опорних кухонь компанії. Кафе в Інституті ортопедії Анастасія Дячкіна Основними відвідувачами кафе є медичний персонал. Меню відрізняється від лікарняного. Тут менше обмежень, допускаються смажені страви, швидка їжа. "Медперсонал любить, щоб було смажене, щоб хот-доги були", – розповідала Коваль. У кафе в Інституті травматології, яке відвідала ЕП, у меню було 15 позицій, зокрема бігус (144 грн за 300 грамів), гуляш зі свинини (55 грн за 100 грамів), макарони по-флотськи (75 грн за 200 грамів), біфштекс із сиром та яйцем (105 грн за 125 грамів), вареники з картоплею (39 грн за 100 грамів). Вибір страв у кафе в Інституті ортопедії Анастасія Дячкіна Також у кафе можна придбати фасовані салати (150 грн), боули (200 грн), сендвічі та чіабати (150-180 грн), а також воду, газовані напої, солодощі, йогурти, енергетики та готову каву. Доступні сертифікати на 200 грн та 500 грн. Кафе в Інституті травматології та ортопедії до та після появи FoodieSpace Окупається такий заклад за два роки і три місяці. Компанія скорочує витрати, щоб вкладатися в термін до двох років. Паралельно з'являються нові формати: франшиза та партнерства. Наприклад, у деяких містах локальні гравці звертаються з пропозицією працювати під брендом компанії або в співпраці з нею. Як компанія планує рухатися далі У 2026 році Тетяна Коваль стала лауреаткою премії "УП-100: сила жінок" у категорії "Бізнес". Нині її компанія має 12 кухонь у дев'ятьох областях та обслуговує мільйони ліжко-днів щороку. За 2025 рік компанія приготувала 2,5 млн сніданків, обідів та вечер. За словами Коваль, основний фокус компанії залишається не лише на масштабуванні, а й на зміні системи. Один з ключових напрямків – реформа стандартів харчування. Через громадську спілку, створену у 2019 році, компанія співпрацює з МОЗ і розробляє нові нормативи. Ідея в тому, щоб зробити харчування для цивільних пацієнтів більш різноманітним і якісним, наблизивши його до стандартів, які діють для військових. Інший напрямок – популяризація кейтерингу. За словами Коваль, жодних законодавчих бар'єрів для цього ніколи не існувало, але довгий час не було і попиту. Тепер ситуація змінюється: лікарі відвідують інші заклади, дивляться на досвід інших міст та країн і стають готовими до змін. Паралельно компанія дивиться на нові сектори, зокрема на ринок шкільного харчування, який стрімко зростає. За словами Коваль, заробіток починається "від 200 шкіл". Утім, цей напрямок вимагає вивчення та адаптації бізнес-моделі. Також у фокусі – партнерства в регіонах. Замість централізованого розширення компанія розглядає співпрацю з локальними гравцями, які мають власні виробничі потужності та знання ринку. Утім, головна зміна, на думку засновниці Foodicine, відбулася на рівні мислення. Якщо раніше лікарні навіть не розглядали можливість відмовитися від власних кухонь, то тепер самі приходять із запитами. "Ми довго пояснювали, що так можна, і в якийсь момент вони почали це приймати", – наголосила вона. https://epravda.com.ua/biznes/yak-foodicine-zminyuye-likarnyane-harchuvannya-v-ukrajini-biznes-model-ta-reformi-820639/https://epravda.com.ua/biznes/viking-development-vipuskaye-pershi-v-ukrajini-korporativni-obligaciji-u-sferi-neruhomosti-820597/Економічна правдаБізнес2026-04-20T13:00:00+03:00 Львівський забудовник залучає 100 мільйонів гривень на ринку капіталів України, пропонуючи приватним інвесторам захист від девальвації та поріг входу від 1000 гривень. Вперше на українському ринку капіталів девелопери починають використовувати інструменти, що раніше були доступні лише великим корпоративним гравцям. Як повідомило видання Forbes, львівська компанія Viking Development оголосила про випуск перших в Україні ординарних корпоративних облігацій у сфері житлової та комерційної нерухомості. Загальний обсяг емісії становить 100 мільйонів гривень. Цей крок розглядається експертами як альтернатива традиційним банківським депозитам та прямій купівлі квадратних метрів і подібний вихід на ринок публічних запозичень може стати сигналом переходити до більш прозорих та цивілізованих методів залучення капіталу. Інвестиція в екосистему, а не в "стіни" Головна відмінність нового продукту полягає у зміні об'єкта інвестування. Як повідомили в компанії "Viking Development", це "інвестиція у диверсифіковану екосистему та активи всього забудовника, а не в одну конкретну квартиру квартиру, що формує новий стандарт вкладень і безпеки для приватних інвесторів". Ординарні облігації серії А забезпечуються всіма активами девелопера. Це їхня суттєва відмінність від від поширених раніше цільових облігацій, де покупець залежав від успіху конкретного будівельного майданчика. "На відміну від класичних цільових облігацій, кошти клієнта працюють на загальний успіх компанії. Виплати відсотків гарантуються сукупним прибутком з усіх проєктів девелопера, тому вони не залежать від графіків будівництва окремого майданчика", — говорить Олег Лаврик, партнер компанії Viking Development.Ключові параметри: дохідність 9% у відповідності до розрахункового курсу, визначеного експертами. Доступність входу в інвестиції Умови для приватних осіб є максимально демократичними. У своєму повідомленні "Viking Development" деталізують фінансові умови: "Тип цінних паперів — корпоративні відсоткові ординарні облігації серії А. Мінімальна сума інвестиції становить від 1 000 гривень, що дорівнює вартості однієї облігації. Це робить інструмент доступним практично для кожного українця". Однією з ключових переваг є захист капіталу від валютних коливань. "Дохідність встановлена на рівні 9% річних розрахункового курсу, визначеного експертами. Передбачена індексація номіналу та купонів до курсу долара США, що дозволяє зберегти купівельну спроможність капіталу та захищає від девальвації. Інвестор отримує регулярний передбачуваний дохід щоквартально — кожні 91 день", - говорить Олег Лаврик, партнер компанії Viking Development.Ринкові позиції Житловий комплекс Viking Hills, що знаходиться на вул. Щурата За даними Forbes, Viking Development є активним гравцем західноукраїнського ринку, який продовжує будівництво попри воєнний стан та має зрозумілу прозору звітність: чистий дохід за минулий рік склав 168,7 мільйонів гривень, при цьому активи виросли майже удвічі, до 1,8 млрд грн.. Компанія Viking Park має понад 30 років досвіду роботи. ТОВ "Вікінг Парк" здійснює свою діяльність під комерційною назвою Viking Development і наразі девелопер реалізує низку масштабних об'єктів, серед яких: введений в експлуатацію БЦ "Viking Park", а також житлові комплекси "Helga", "Viking Hills" та "Viking Gardens". Така диверсифікація портфеля, за словами представників компанії, є основою фінансової стійкості: "Діяльність забудовника є стабільно прибутковою, а фінансова звітність офіційно підтверджена незалежним аудитором, що гарантує абсолютну прозорість для власників облігацій". Зданий в експлуатацію Житловий комплекс Viking Park та БЦ VIKING. Вул. Зелена, 151 Ліквідність та соціальний аспект На відміну від фізичної нерухомості, яку важко швидко продати без втрати вартості, облігації пропонують вищу мобільність капіталу. В компанії зазначають, що ці цінні папери є "вигідною альтернативою депозитам, адже їх можна буде вільно продати на вторинному ринку". Крім фінансової вигоди, у "Viking Development" наголошують на важливості підтримки економіки. "Це пряма інвестиція у реальний сектор. Інвестуючи, клієнт долучається до створення нових стандартів життя, підтримує розбудову Львова та створення нових робочих місць. Це вклад у розвиток країни в складні часи", - розповідає Олег Лаврик, партнер компанії Viking Development.Як стати інвестором? Процес купівлі максимально цифровізований. Продаж облігацій триватиме з 16 до 30 квітня 2026 року. Номінальна вартість – 1000 грн, загальна – 100 млн грн. Інші цінні папери товариством не випускались та не перебувають в обігу. Як повідомили в компанії, для зручності клієнтів було розроблено технологічне рішення: "Ми пропонуємо зручний доступ до управління інвестиціями через мобільний застосунок, що дозволяє відстежувати нарахування та керувати портфелем у кілька кліків". Організатором розміщення виступає Інвестиційна група УНІВЕР. Застосунок UNIVER за посиланням. Кабінет інвестора.  Ця інформація надана виключно з ознайомчою (інформаційною) метою та не є інвестиційною рекомендацією, публічною пропозицією (офертою), запрошенням до придбання чи продажу будь-яких цінних паперів або інших фінансових інструментів.Будь-які рішення щодо інвестування користувач приймає самостійно, на власний ризик та під власну відповідальність. https://epravda.com.ua/biznes/viking-development-vipuskaye-pershi-v-ukrajini-korporativni-obligaciji-u-sferi-neruhomosti-820597/https://epravda.com.ua/power/dityachi-viplati-u-2026-pidvishchennya-novi-programi-ta-problemi-z-oformlennyam-820564/Економічна правда<p>Уряд пообіцяв перезапустити систему підтримки сімей з дітьми та збільшити виплати, але реформа дала збій. Чому нові "дитячі гроші" обернулися чергами, технічними проблемами і затримками виплат?</p>Влада2026-04-20T08:00:00+03:00 Восени 2025 року, уперше за понад десятиліття, уряд переглянув систему виплат при народженні дитини. Зокрема – збільшив стартову виплату і запровадив нові щомісячні виплати: на догляд за дитиною до року та програму "єЯсла". Система запрацювала з труднощами. Батьки скаржилися на проблеми при поданні заяви на щомісячні виплати. Крім того, отримувати допомогу можна було лише на спеціальний рахунок, відкритий в Ощадбанку, а виплати затримувалися. Подавати заяви на виплати можна було лише через Пенсійний фонд (ПФ), що створювало черги у відділеннях і перевантажувало систему. До того ж фонд почав адмініструвати інші соцвиплати, що збільшило навантаження на працівників. Чому виникли ці проблеми і чи вдалося їх вирішити? Як реформували дитячі виплати У 2014 році розмір допомоги при народженні дитини в Україні встановили на рівні 41,2 тис. грн: 10,3 тис. грн виплачувалися одразу, решта – протягом трьох років по 860 грн щомісяця. Інфляція швидко нівелювала розмір цих виплат. Восени 2025 року Верховна Рада перезапустила модель державної підтримки сімей з дітьми. З 1 січня 2026 року розмір одноразової виплати підвищили до 50 тис. грн. Оформити виплату можна в пологовому через "Дію", у ЦНАП чи ПФ. Уряд також запровадив виплати на дітей віком до одного до року: 7 тис. грн (10,5 тис. грн на дитину з інвалідністю) щомісяця. Отримувати їх можна після відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Відпустка триває 126 днів: 70 днів – до народження немовляти, 56 – після. У цей час мама отримує "декретні виплати". Читайте також Знай свої права. Як розрахувати лікарняний, відпускні та компенсацію за відпустку Якщо один з батьків вийшов на роботу після того, як дитині виповнився рік, у межах програми "єЯсла" можна отримувати компенсацію за дитсадок: 8 тис. грн щомісяця або 12 тис. грн для сімей, які виховують дитину з інвалідністю. Як і раніше, при народженні дитини батьки можуть отримати "пакунок малюка" або грошову компенсацію. Її розмір становить не менше трьох прожиткових мінімумів для дітей віком до шести років (зараз це 8 451 грн). Автори нової моделі підтримки сімей з дітьми пояснюють, що головна мета змін – підвищити народжуваність і водночас допомогти батькам поєднувати виховання дитини з роботою. Наприкінці 2025 року уряд ухвалив постанову, яка визначила механіку згаданих виплат. Зокрема, їх призначатимуть лише за заявою, яку можна подати або офлайн до органів Пенсійного фонду, або онлайн через електронні сервіси "за наявності технічної можливості". Гроші надходять на спеціальний рахунок "Дія.Картка" в уповноваженому банку, відкрити який повинен заявник. Які проблеми виникли Пенсійний фонд почав приймати заяви на нові види допомоги з 1 січня 2026 року. За пів року до того фонду передали адміністрування 40 видів державних соціальних допомог та пільг, тож навантаження на відомство суттєво зросло. "Закон ухвалили в листопаді, а постанову – в останній день року. Наступного дня постанову ще навіть не опублікували. Відділення Пенсійного фонду тільки 10-12 січня побачити порядок, за яким все має відбуватися, а мами почали звертатися до них 1 січня", – пояснив народний депутат від "Слуги народу" Роман Грищук. В Україні стартувала програма "єЯсла": хто може отримати виплату і куди звертатися Як наслідок, одразу після запуску виплат були затримки і складнощі з поданням заяв. Батьки масово скаржилися на технічні проблеми під час взаємодії з ПФ. Багато обурень викликала вимога фізичного візиту до Пенсійного фонду. У ПФ пояснюють, що система отримала значне навантаження. Лише за перші три місяці 2026 року надійшло 155 тис. заяв, з яких 111 тис. – на допомогу за доглядом за дитиною до року і 6 тис. – на "єЯсла", ідеться у відповіді фонду на запит ЕП. Через скупчення людей фонд розширив графік роботи сервісних центрів у великих містах: їх перевели на режим роботи із 7:00 до 20:00. Послуги надаються у понад 500 відділеннях. Система працює за екстериторіальним принципом, тобто звернутися можна до будь-якого відділення незалежно від місця реєстрації. У березні мама Юлія Касперович детально описала свої спроби оформити виплати: "Подала заяву особисто 5 лютого. Після більш як пів дня стояння/сидіння в черзі в переповнених коридорах без доступу повітря я захворіла на ГРВІ. Наступним тяжко захворів малюк. Відтепер Пенсійний фонд я теж називаю "філіалом пекла". Теж – бо так його називають у "мамських" FB-групах". На цей пост відреагував міністр соціальної політики, сім'ї та єдності Денис Улютін. Він зазначив, що Мінсоцполітики розширило можливість подання заяв через ЦНАП і працює з Міністерством цифрової трансформації над запуском послуги в "Дії". Через півтора місяця відповідна опція в "Дії" не з'явилася, однак можливість подавати заяви в ЦНАП частково розвантажила ПФ і скоротила черги. Касперович у розмові з ЕП розповіла, що проблемою стала вимога подавати документи, які є в системі. "Це абсурд, коли Пенсійний фонд вимагає лікарняні, які я бачу у своєму кабінеті Пенсійного фонду. Інші дівчата в тематичних групах писали, що без цих лікарняних відмовляли в поданні заяви", – розповіла вона. Читайте також Допомога малозабезпеченим сім’ям: що і скільки можна отримати від держави За її словами, електронний запис був зайнятий на кілька місяців, що посилювало ажіотаж. Ситуацію погіршувала плутанина з датами виплат. У відділеннях батькам пояснювали, що гроші нараховуватимуться з моменту подання заяви. Через це батьки, чиїм дітям незабаром виповнювався рік, поспішали. Мінсоцполітики повідомило ЕП, що в разі своєчасного звернення виплати нараховуються з 1 січня 2026 року і до моменту, коли дитині виповниться один рік. ЕП також опитала кількох батьків, які подавали заяви до ПФ на виплати 7 тис. грн. Їх досвід відрізнявся від згаданого вище. Кажуть, секрет у попередній підготовці. "Я прочитала всі вимоги на сайті фонду і в його соцмережах. Записалася онлайн за місяць до візиту. Потрапити у фонд можна швидше, але для цієї виплати слід обрати чотири поспіль слоти по 15 хвилин. Я взяла із собою лікарняний (медичний висновок тимчасової непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами – ЕП)", – розповіла одна з мам, яка оформляла виплати в Києві. Необхідність відкриття спецрахунку в Ощадбанку створило додаткові бар'єри. На жаль, розробники механізму на старті програми не передбачили можливість оформити виплати через інші установи, наприклад, через Приватбанк. У пресслужбі Приватбанку зазначили, що інтерес до участі в програмі є. Там припустили, що держава почала пілотний проєкт, аби протестувати технологію, а далі систему можуть розширити. У банку уточнили, що запуск єдиного рахунку для всіх дитячих виплат на базі "Дія.Картки" очікується "найближчим часом". Грищук зазначив, що лише за тиждень квітня він та його колеги опрацювали і передали Мінсоцполітики понад 2 тис. звернень щодо затримок виплат на дитину до року. За його словами, частина родин уже почала отримувати кошти після затримок, однак проблеми залишаються. Серед найпоширеніших – затримки виплат на понад два місяці навіть за наявності відкритого спецрахунку в Ощадбанку, неповні виплати (за один місяць замість кількох), а також ситуації, коли банк не відкривав рахунок попри передані дані від Пенсійного фонду. Крім того, були випадки, коли в батьків народилася двійня, а виплати прийшли на одну дитину. Депутат вважає, що проблеми виникають не лише при поданні заяв, а й на етапі взаємодії між Пенсійним фондом і банком-оператором виплат. https://epravda.com.ua/power/dityachi-viplati-u-2026-pidvishchennya-novi-programi-ta-problemi-z-oformlennyam-820564/https://epravda.com.ua/energetika/zanepad-energetiki-rf-yak-sankciji-ta-rinok-sprichinili-krizu-v-nafti-gazu-ta-vugilli-820517/Економічна правдаЕнергетика2026-04-17T08:00:00+03:00 За роки великої війни Росія зіткнулася з масштабними санкціями, які відкинули її назад у ключових галузях: цивільній авіації, космічному й технологічному секторах, автопромі. Однак головне джерело наповнення бюджету РФ – енергоносії, тож на нафтогазові санкції, ембарго та "стелі цін" було чи не найбільше сподівань. З одного боку, санкції ЄС та США скоротили нафтогазові доходи Росії та спричинили зростання дефіциту її бюджету, а Москва вимушено продавала сировину з рекордними дисконтами з нульовою або від'ємною рентабельністю. З іншого боку, до масштабного колапсу ще далеко, а санкції досі не реалізували найбільш бажану для українців мету: не змусили Кремль зупинити війну. Через зростання цін на енергоносії на тлі боїв на Близькому Сході РФ, принаймні короткостроково, є чи не головним вигодонабувачем цієї кризи. Посланець Путіна Кирило Дмитрієв вихвалявся вартістю нафти по 100 дол. за бар., а віцепрем'єр Олександр Новак – переходом від дисконтів до "часткових премій". Тим не менш, на тлі переговорів Трампа з Тегераном та заяв про припинення війни котирування нафти потроху опускаються нижче 100 дол. за бар. Експерти ж сходяться на думці, що в довгостроковій перспективі ціни не будуть такими високими, а вплив цінового ралі на економіку Росії буде обмеженим. Схоже, до такого сценарію готується і диктатор Путін. На зустрічі з наближеними олігархами він закликав не розраховувати на "тривалий золотий дощ" від нафтових цін і запропонував їм "добровільно скинутися на продовження війни". З якими знижками РФ продавала енергоносії з початку великої війни? Як вугільний сектор опинився в найглибшій за 30 років кризі? Чому ейфорія Кремля від високих цін на нафту не вирішить системних проблем економіки агресора? Вугілля Порівняно з нафтогазовим сектором вугільна галузь не відіграє значної ролі в російській економіці (менше 1% ВВП), проте вона має ключове соціально-економічне значення для низки регіонів (Кузбас, Хакасія, Якутія, Красноярський край), створюючи робочі місця для понад 140 тис. осіб. Після початку великої війни ЄС, який у 2021 році купив в РФ 51,4 млн тонн вугілля, до літа 2022-го синхронно з Великою Британією запровадив ембарго на його імпорт з Росії. Ці санкції підтримала навіть традиційно нейтральна Швейцарія. Перед відходом з Білого дому в січні 2025 року обмеження проти компаній "Кузбассразрезуголь" та "Красноярсккрайуголь", які разом видобували 15% вугілля в РФ, запровадив Джо Байден. Це заблокувало їх активи та ускладнило платежі. З огляду на обсяги видобутку та експорту в перші два роки великої війни, спочатку здавалося, що вугільний сектор успішно пом'якшив наслідки санкцій. Це значною мірою пояснювалося піковими світовими цінами на вугілля у 2022-2023 роках та ставкою на нові експортні ринки, насамперед Китай, Індію і Туреччину. Читайте також Убивча торгівля: як ЄС і США фінансують війну Росії проти України Проте у 2024 році зниження глобальних цін, 50-60-відсоткові дисконти для покупців з Китаю та Індії, зростання логістичних витрат та збільшення податкового навантаження підірвали конкурентоспроможність російського експорту. Лише за січень-червень 2024 року вугільний сектор держави-спонсора тероризму зазнав чистого збитку на 73 млн дол., хоча за аналогічний період 2023-го мав майже 3 млрд дол. прибутку. До того ж, 50% шахт визнали збитковими. У 2025 році галузь потрапила в "ідеальний шторм". До санкцій додалися падіння внутрішнього та зовнішнього попиту і зниження світових цін через рекордний видобуток Китаєм – найбільшим світовим виробником і споживачем вугілля. Виробники експортують вугілля з нульовою або від'ємною рентабельністю, зменшуючи поставки. На індійському ринку падіння сягнуло 55%, на турецькому – 47%, на китайському – 8%. Скорочується і загальний обсяг експорту: з 223 млн тонн у 2021 році до 195 млн тонн у 2024-му. Про нульовий імпорт звітує ЄС. Вугільний сектор Росії переживає найгірші часи з 1990-х років Фото Getty Images Хоча Москва за роки війни напрацювала не одну схему з обходу обмежень через "тіньовий флот" і підставні фірми з Китаю, Туреччини, Казахстану та ОАЕ, подорожчання логістики і продаж вугілля із знижками занурили російських шахтарів у найгіршу за 30 років кризу. Виходу з неї уряд РФ не знайшов. Ба більше, саме цю галузь Росія небезпідставно називає однією з головних економічних жертв великої війни. "Вугільна промисловість переживає найгострішу кризу з 1990-х років", – визнають учасники російського ринку. У 2022 році виробники з РФ знижували ціну до 60% від міжнародних орієнтирів, а з поступовою стабілізацією торговельних потоків дисконт скоротився до 20%. У 2026 році вугільна галузь країни-загарбника продовжила занепадати. Чисті збитки в січні оцінювалися 0,3 млрд дол., а частка збиткових підприємств досягла 60%. У зоні ризику перебували 62 компанії, з них 20 припинили видобуток, 15 – законсервували або ліквідували діяльність. Загальний борг галузі перевищив 18,5 млрд дол. З липня 2025 року цей показник зріс на 3,7 млрд дол. РФ продає вугілля з дисконтом до і так знижених світових цін Джерело: FT Показники експорту погіршуються і через значні логістичні витрати. Опинившись на межі колапсу, "Российские железные дороги" змушені підвищувати тарифи на вантажні перевезення. У 2025 році вони зросли на 14% (попри офіційну інфляцію 5,6%), а в березні 2026-го компанія впровадила одновідсоткову надбавку. Через це Міненергетики РФ очікує, що у 2026 році збитки підприємств зростуть до 7 млрд дол., і констатує, що вугільна галузь занепадає і швидко не відновиться. СПГ Після введення Сполученими Штатами санкцій проти проєкту "Арктик СПГ-2" компанії "Новатек" Росія змушена продавати скраплений природний газ (СПГ) через посередників та із знижками. В останні роки дисконт сягав 50%. У квітні 2026 року на тлі цінового ралі на ринках через війну в Ірані РФ пропонує підсанкційний СПГ із 40-відсотковою знижкою. Цим Москва почала агресивну кампанію підкорення "енергетично голодного ринку Південної Азії". "Такий крок виглядає обдуманою реакцією на "ідеальний шторм" геополітичних факторів. Москва намагається скористатися вакуумом у поставках. Атаки на найбільшу у світі СПГ-інфраструктуру Катару в поєднанні з блокадою Ормузької протоки скоротили світові поставки. Це змусило покупців з Індії та Бангладеш вийти на спотовий ринок, де ціни в останні тижні часто "летіли до небес". Пропонуючи таку знижку, Кремль створює привабливі умови для країн Південної Азії, які були змушені обмежувати постачання газу для своїх важливих секторів енергетики та виробництв добрив", – вважають індійські аналітики. Читайте також Третя світова почалась. Поки що в економіці країн Близького Сходу З іншого боку, повної заборони Євросоюзу на імпорт російського СПГ поки немає – країни блоку у 2025 році були головним покупцем сировини. Ця тенденція зберігається: у березні 2026-го на членів ЄС припали 49% російського експорту ресурсу. При цьому доходи Москви в березні зросли на 5% до 47 млн євро. Проте з 25 квітня 2026 року набуває чинності ембарго Євросоюзу на короткострокові контракти, а до кінця 2027-го імпорт має припинитися. Оскільки Москва втрачає свій основний ринок, рішення про дисконт для покупців з Азії нагальне: РФ або знайде нові можливості збуту, або знизить виробництво. ЄС купує російський газ, але розраховує припинити імпорт до кінця 2027 року Фото Getty Images До того ж лише Китай серед великих держав відкрито використовує "тіньовий флот" для перевезень санкційного російського СПГ. Заманюючи інших клієнтів щедрими знижками, Кремль не просто продає накопичені запаси для підтримки економіки, а й диверсифікує клієнтську базу, аби не залежати від Пекіна. Нафта Продаж нафти Urals, яка перебуває під ембарго Євросоюзу (з винятками) і санкціями США та Британії, – ключовий елемент економіки Кремля. Саме під котирування цієї марки нафти закладається дохідна частина бюджету Росії. Аби обходити обмеження, Москва використовує "тіньовий флот" і дисконти. Ключові покупці – Китай та Індія. У 2021-2024 роках Нью-Делі наростило обсяги закупівель російського чорного золота майже в 19 разів до 1,9 млн бар. на добу. Пекін за цей же період збільшив поставки на 50% до 2,4 млн бар. на добу. Ба більше, прагматично використовуючи потребу Москви в нафтодоларах, КНР з 2022 року диктує вигідні для себе і часом принизливі для Кремля умови. На цьому тлі Путіна дедалі частіше відкрито називають васалом Сі Цзіньпіна. Через залежність від Китаю Путіна вважають васалом Пекіна Фото Getty Images Зрештою, до четвертої річниці великої війни доходи РФ від продажу викопного палива порівняно з довоєнним рівнем упали на 27%. До того ж, до ескалації на Близькому Сході зниження цих доходів не раз оновлювали рекорди. Так, у грудні 2025 року на тлі санкцій Трампа проти "Лукойла" та "Роснефти" котирування Urals обвалилися до 34,52 дол. за бар. З виробничими витратами 25-40 дол. за бочку виробники роками працюють з майже нульовим прибутком. У січні-лютому 2026 року знижка на Urals зросла до максимуму з 2023 року: 30 дол. від котирувань еталонної марки Brent. На тлі падіння доходів уряд Росії готувався "різати" бюджет, але війна в Ірані дала Кремлю шанс на передишку. Що змінила війна в Ірані У лютому 2026 року доходи РФ від продажу нафти скоротилися до нового рекорду за час великої війни – 9,5 млрд дол. Проте березень завдяки боям в Ірані та блокуванню Ормузької протоки вийшов для Москви значно кращим. Додаткові 150 млн дол. на день, продаж сировини Індії не з дисконтом, а "з премією", тимчасове послаблення санкцій США та подорожчання Urals до рекордних за 13 років понад 100 дол. за бар. дозволили Росії подвоїти нафтові доходи: у березні країна-агресор заробила 19 млрд дол. Ба більше, за розрахунками Reuters, у квітні війна США та Ізраїлю проти Ірану додасть у бюджет РФ 9 млрд дол. Це дозволить Кремлю, принаймні тимчасово, відкласти його секвестр. МВФ на тлі стрімкого подорожчання нафти навіть покращив прогноз зростання ВВП Росії у 2026 році: 1,1% замість 0,8%. Читайте також Трамп рятує Путіна? Війна в Ірані перетворилася на передишку для російської економіки З одного боку, уряд РФ закладав у бюджет 59-доларову вартість Urals, а ціни підскочили із 45 дол. у лютому до понад 75 дол. у березні і понад 100 дол. у квітні. З іншого – МВФ та інші аналітики переконані: вигода Росії від війни в Ірані, імовірно, буде короткостроковою, а ефект від зростання цін не зупинить системні проблеми Москви. Крім того, нафта поступово дешевшає на тлі заяв Трампа про завершення боїв в Ірані та очікуваного розблокування Ормузької протоки. "Війна на Близькому Сході сприяє підвищенню цін на нафту, що радує Кремль. Однак це зростання може виявитися надто скромним, щоб врятувати уряд від неминучих скорочень витрат. Лише після двох місяців 2026 року федеральний бюджет уже розбитий на друзки", – констатує Олександр Коляндр із CEPA. "Якщо зростання цін на нафту буде короткочасним, а санкції залишаться, російська економіка отримає лише нетривале полегшення", – вважають у Bank of Finland. Війна на Близькому Сході не врятує економіку РФ, переконані аналітики Фото Getty Images Схожі оцінки – в уповноваженого президента України із санкційної політики Владислава Власюка. За його словами, за місяць блокування Ормузької протоки РФ додатково заробила 2-4 млрд дол. і це, скоріше, "зменшення мінуса". "У лютому росіяни заробили 9 млрд дол., це найменша цифра з початку великої війни. Вони вибираються з мінуса, але не переходять у суттєвий плюс. У жовтні було 14 млрд дол., до них вони все одно не доходять", – заявив Власюк. Він додав, що Україна компенсує сприятливу для РФ кон'юнктуру "кінетичними санкціями" – ударами по портах Усть-Луга і Приморськ на Балтійському морі. За оцінками Бориса Додонова з Київської школи економіки, унаслідок п'ятьох атак на ці порти російські експортери за тиждень недоотримали майже 1 млрд дол. https://epravda.com.ua/energetika/zanepad-energetiki-rf-yak-sankciji-ta-rinok-sprichinili-krizu-v-nafti-gazu-ta-vugilli-820517/