Економічна правда

Конкурс на посади членів НКЦПФР: правильно заповнив документи 1 із 14 претендентів

Економічна правда — 2026-09-16T23:46:00+03:00

Влада2026-09-16T23:46:00+03:00 Перший етап першого в історії публічного конкурсу на зайняття посад членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) продемонстрував неготовність більшості претендентів до роботи з документами. Про це свідчать результати засідання відповідної конкурсної комісії від 16 вересня. На першому етапі, з 1 серпня по 14 вересня, претенденти мали подати до конкурсної комісії пакет необхідних документів, який складається із 15 пунктів. У встановлені терміни відповідні документи надійшли від 14 осіб. Однак при їх розгляді виявилось, що лише один претендент подав всі документи і правильно їх заповнив. П'ятеро осіб не надали сертифікат про рівень володіння державною мовою. Усім їм відмовлено в допуску до конкурсу. Один претендент не мав відповідного досвіду роботи, аби обіймати посаду члена НКЦПФР, яка належить до категорії "А" державної служби. Йому також було відмовлено у допуску. Ще семеро осіб допустились однієї й тієї ж помилки – при заповненні заяви про проведення перевірки, передбаченої законом "Про очищення влади" (бланк можна завантажити) не вказали до кого вони власне звертаються. Адресатом мав бути президент Володимир Зеленський, якому і підпорядковується НКЦПФР. Усім їм дали три дні на виправлення помилки та направлення правильно заповненого документа до конкурсної комісії. Рішення, щодо їх допуску все ще може бути ухвалено на наступному засіданні. Кількісний склад НКЦПФР становить вісім осіб: сім членів та голова. Наразі, окрім голови є лише чотири члени. Відповідно вакантні, як мінімум три посади. Читайте також Ювелірна робота. Хто керуватиме Комісією з цінних паперів

Федеральна резервна система США вперше з 2023 року підвищила процентні ставки

Економічна правда — 2026-09-16T21:30:00+03:00

Федеральна резервна система США підвищила процентні ставки вперше з 2023 року на чверть процентного пункту і не виключає подальшого підвищення, і цей крок означає конфлікт між головою ФРС Кевіном Уоршем та президентом Дональдом Трампом. Про це пише The New York Times. "Федеральна резервна система підвищила процентні ставки на чверть відсотка в середу, що стало першим значним кроком голови центрального банку Кевіна М. Уорша у боротьбі з підвищеною інфляцією", – говориться у повідомленні. Рішення, яке підвищує ставки до нового діапазону від 3,75 до 4 відсотків, підтримали всі 12 члени Федерального комітету з відкритих ринків. Це стало першим підвищенням ставки ФРС з липня 2023 року, зазначає видання. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що фінансові ринки роблять значні ставки на те, що керівництво Федеральної резервної системи (ФРС, Центральний банк США) підвищить облікову ставку на чверть процентного пункту в середу. 13 вересня Трамп вчергове наголосив, що США повинні мати найнижчі процентні ставки у світі, навіть попри те, що Варш знову стикається з тиском щодо підвищення вартості позик.

Новини 16 вересня: Рада підтримала законопроєкт про посилки, уряд схвалив Держбюджет

Економічна правда — 2026-09-16T21:00:00+03:00

Бізнес2026-09-16T21:00:00+03:00 Про що сьогодні говорили Про бюджет. Кабінет міністрів схвалив проєкт Державного бюджету на 2027 рік, його передали на розгляд Верховній Раді. Про штрафи. Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт №15348, який передбачав нові штрафи за перевищення швидкості. Про посилки. Верховна рада підтримала в першому читанні законопроєкти про обкладання ПДВ електронної торгівлі та міжнародних посилок. Про кол-центри. Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10190, який передбачає зміни до кримінального кодексу щодо боротьби з шахрайськими кол-центрами. Про металургію. До повномасштабної війни металургія забезпечувала до 7% ВВП України, тоді як зараз її внесок, за оцінкою Метінвесту, може бути близьким до нуля. Про НПЗ. Сизранський і Саратовський нафтопереробні заводи "Роснефти" припинили переробку нафти після атак безпілотників. Ексклюзиви ЕП Нова зірка нерухомості. Скільки коштує підземне паркомісце в Києві Підземні паркомісця у Києві з місць для автомобілів перетворюються на захист від російських атак і новий дефіцитний актив на ринку нерухомості. Як змінилися ціни та попит на паркінги?

Мінфін уперше порахував ціну податкових пільг – 1,7 трильйона

Економічна правда — 2026-09-16T20:45:00+03:00

Фінанси2026-09-16T20:45:00+03:00 Податкові пільги, знижені ставки та спеціальні винятки мали у 2025 році сумарний "негативний вплив" на бюджет у 1,77 трлн грн. Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на першу оцінку податкових видатків, проведену Мінфіном під час підготовки держбюджету-2027. Прямий негативний вплив податкових інструментів оцінили у 1,55 трлн грн, умовно негативний — у 343,8 млрд грн. Водночас позитивний вплив окремих інструментів становив 127 млрд грн. Найбільші суми припали на податок на доходи фізичних осіб — 659,4 млрд грн і ПДВ — 613,7 млрд грн. Податкові видатки за акцизами оцінили у 180,5 млрд грн, за податком на прибуток — у 96,1 млрд грн. Найбільшим окремим інструментом стало звільнення доходів ФОПів-єдинників від ПДФО — 548,6 млрд грн. В оцінці ПДВ найбільше припало на експорт товарів — 97,4 млрд грн. Нагадаємо: У вересні 2024 року Мінфін затвердив методологію оцінювання податкових пільг. Її запровадження було одним зі структурних маяків програми МВФ.

Держава може запізнитися із програмами держпідтримки фермерам – ЗМІ

Економічна правда — 2026-09-16T20:22:00+03:00

Держава може запізнитися із компенсацією фермерам за втрачений урожай та іншими програмами держпідтримки: якщо виплати відбудуться після того, як потрібно купувати насіння і пальне, вона вже не допомагає провести наступну посівну. Про це пише видання "Вгору". Один із ключових запитів фермерів – компенсація за знищені або незібрані через російську агресію посіви. Міністерство аграрної політики із 2027 року планує запровадити виплати за знищені або незібрані посіви. Попередньо йдеться про 10 460 гривень на гектар. Заявки планують приймати через Державний аграрний реєстр із 10 до 28 лютого 2027 року. Підтверджувати втрати можна буде різними способами: фото- та відеофіксацією, актом обстеження території, показами свідків тощо. Однак важлива деталь полягає в тому, що сума 10 460 гривень не гарантована. Фактичний розмір виплати залежатиме від того, скільки коштів буде в бюджеті. До проєкту державного бюджету попередньо пропонують закласти 600 мільйонів гривень на цей напрям. Гроші надходять до спеціального фонду державного бюджету поступово. Він, зокрема, наповнюється з митних надходжень від експорту сої та ріпаку. Через проблеми з експортом надходження сповільнилися. Але аграріям кошти потрібні не через рік, а зараз, говориться у повідомленні. Загальна потреба України у полімерних рукавах для зерна оцінюється приблизно в 55 тисяч вартістю близько 46 мільйонів доларів. Наразі є домовленості про передачу Україні майже 9 тисяч рукавів від донорів. Однак фермери вже завершують або завершили збирання частини зернових, а отже, допомога зі зберігання потрібна їм до або під час жнив, а не після них. Читайте також: Зерно в рукаві. Через обмежений експорт мільйони тонн урожаю зберігатимуть у нетрадиційних місткостях "Аграрії Херсонщини у 2026 році одночасно борються з обстрілами під час збору врожаю, труднощами з вивезенням зерна та браком коштів на посівну. З понад 20 державних програм підтримки не всі діють для прифронтових територій, а частина виплат затримується місяцями", – говориться у публікації. "Ефективність державної підтримки тут визначатиметься не кількістю програм, а тим, чи встигатимуть вони працювати до того, як фермер втратить урожай, господарство або можливість сіяти наступного року", – пише видання. Між тим, компенсацію за втрачений урожай планують виплачувати за 2026 рік уже у 2027-му і допомога на гектар залежить від наповнення спеціального фонду. "Рукави для зберігання зерна потрібні під час жнив, але їхнє постачання залежить від заявок та донорської допомоги. Кредити можуть дати фермеру обігові кошти, але не компенсують уже зазнані збитки", – пише "Вгору". Як розповів виланню голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко, частину аграріїв області зараз хвилює питання наступної посівної. Гордієнко каже, що в частини фермерів немає достатньо коштів, щоб повноцінно почати новий сезон. Крім фінансових ризиків, є і безпекові: навіщо витрачати гроші на посів, якщо наступного року зібрати врожай може бути неможливо. Тому частина господарств на Бериславщині, за його словами, розглядає іншу стратегію: не сіяти озиму пшеницю восени, а залишити поля до весни та тоді засіяти соняшником. "Це фактично спроба не відмовлятися від землі остаточно, але й не вкладати значні кошти в урожай, який може бути знищений", – говориться у публікації За словами Віктора Гордієнка, безпекова ситуація для фермерів Херсонщини погіршується. Якщо раніше проблеми виникали переважно ближче до лінії фронту, то тепер атаки дронів створюють небезпеку на значно більшій відстані. Гордієнко оцінює площу полів, які вже згоріли або залишилися незібраними приблизно у 15 тисяч гектарів, але остаточних цифр поки немає, оскільки збиральна кампанія ще триває. "Ще такої збиральної кампанії ні в кого не було. Адже, зазвичай, два-три тижні й зібрали. Втім, зараз досі вона продовжується. Хлопці збирають ріпак, який вже осипався, і пшеницю ще збирають", – розповів Гордієнко. Нагадаємо: Раніше голова Асоціації фермерів Херсонщини Віктор Гордієнко повідомив, що російські війська цілеспрямовано знищують урожай на Херсонщині: дрони скидають запалювальні боєприпаси з усіх боків поля, щоб вогонь максимально знищив зерно.

Аварія залишила без світла десятки тисяч жителів Кривого Рогу

Економічна правда — 2026-09-16T20:20:00+03:00

У Кривому Розі через аварію на підстанції без електроенергії залишилися понад 56 тисяч абонентів. Про це повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа. Більшість споживачів уже підключили за резервними схемами. Майже 20 тисяч абонентів наразі отримують електроенергію за графіками. Енергетики планують відновити штатне електропостачання до кінця дня. Нагадаємо: Внаслідок російського масованого удару – на ранок 16 вересня були нові знеструмлення у шести регіонах країни.

Нафта в Китаї побила історичний рекорд після удару по Саудівській Аравії

Економічна правда — 2026-09-16T19:55:00+03:00

Світ2026-09-16T19:55:00+03:00 Ф'ючерси на нафту в Китаї злетіли до рекордних $129 за барель на тлі проблем із постачанням з Близького Сходу після зупинки ключового саудівського трубопроводу. Про це пише Financial Times. Ціни на Шанхайській біржі перевищили попередній максимум у $121,8 за барель, зафіксований у перші тижні війни з Іраном. Від кінця минулого тижня вони зросли на 14%. Зазвичай шанхайські нафтові ф'ючерси торгуються близько до Brent, однак у середу міжнародний еталонний ф'ючерс коштував близько $108 за барель. Такий великий розрив виник на тлі боротьби китайських НПЗ за доступні партії нафти. На фізичному ринку ситуація ще гостріша: спотова ціна Brent з негайною поставкою в середу сягнула $146 за барель — на $25 більше, ніж наприкінці минулого тижня. Водночас наднизькосірчистий дизель у Нью-Йорку цього тижня встановив рекорд на рівні $221 за барель, свідчать дані Argus. Саудівська Аравія активніше використовувала трубопровід East-West для обходу Ормузької протоки, рух через яку суттєво скоротився через війну. Трубопровід транспортує нафту від Перської затоки через Аравійський півострів до Червоного моря. Після атаки трубопровід зупинили. Саудівська влада повідомляла про удари кількох безпілотників, запущених з території Іраку. Financial Times пов'язує атаку з підтримуваними Іраном угрупованнями в Іраку. Саудівська Аравія вже повідомила частині європейських НПЗ про скасування або затримку вантажів, які мали завантажити цього місяця. За оцінкою Energy Aspects, глобальному ринку зараз бракує близько 5 млн барелів на добу нафти та нафтопродуктів. Нагадаємо: Саудівська Аравія тимчасово зупинила нафтопровід Схід–Захід після атаки дронів, створивши новий ризик для світових поставок нафти та цін на енергоносії. Президент США Дональд Трамп вважає, що за атакою, яка зупинила саудівський нафтопровід Схід–Захід, імовірно стоїть Іран.

Одна з ключових галузей України майже зникла з ВВП

Економічна правда — 2026-09-16T19:25:00+03:00

Бізнес2026-09-16T19:25:00+03:00 До повномасштабної війни металургія забезпечувала до 7% ВВП України, тоді як зараз її внесок, за оцінкою Метінвесту, може бути близьким до нуля. Про це йдеться в інтерв'ю операційного директора Метінвесту Олександра Мироненка для Forbes Ukraine. "Металургія загалом давала до 7% ВВП України. Зараз може бути близько нуля. Ось такі втрати", - заявив він. За словами Мироненка, серед гірничодобувних активів групи в Україні зараз працюють лише Центральний і Північний ГЗК – приблизно на 50% потужності. Вони виробляють окатки та залізорудний концентрат, які постачають до ЄС. Південний ГЗК простоює через фактичне закриття морських портів. Інгулецький ГЗК зупинений із 2024 року через високі ціни на електроенергію. На Запоріжсталі російські удари фактично розірвали виробничий ланцюг. За оцінкою Мироненка, відновлення пошкодженого обладнання потребуватиме десятків мільйонів гривень. Читайте також: "Дешевше взагалі зупинити видобуток". Чи виживуть Ferrexpo та "Метінвест" через закриті порти? Довідка. Гірничо-металургійний комплекс традиційно належав до найбільших галузей української економіки. За оцінкою GMK Center, у 2021 році він забезпечував 10,3% ВВП України, а у 2025 році – 5,5%. Торік на продукцію ГМК також припадало 15,2% усього товарного експорту України — $6,2 млрд. Нагадаємо: Після російського балістичного удару 11 серпня Запоріжсталь повністю зупинила роботу. Наприкінці серпня в Метінвесті заявляли, що строки відновлення комбінату поки неможливо визначити. Економічна правда У серпні виробництво сталі в Україні скоротилося вдвічі. У вересні в Запоріжсталь влучили чотири балістичні ракети, пошкодження назвали критичними.

Уряд обговорює часткове відновлення експорту газу – ЗМІ

Економічна правда — 2026-09-16T19:02:00+03:00

Уряд України повернувся до розгляду питання щодо часткового відкриття експорту природного газу українського видобутку. Про це пише ExPro, посилаючись на джерела на ринку. На початку місяця Кабмін припинив розгляд питання, перенісши його на весну 2027 року, нагадує профільне медіа. Подальше збільшення розриву між цінами на газ в Україні та Європі, а також потреба у валютній виручці призвели до відновлення розгляду цього питання. У середині вересня газ в Україні торгується у 2,5 раза дешевше, ніж у Європі. Ціни на європейських хабах ростуть під впливом низьких запасів у сховищах та війни на Близькому Сході, у той час як ціни на внутрішньому ринку знижуються. Україна наприкінці серпня досягла офіційної цілі із заповнення сховищ перед опалювальним сезоном, накопичивши 14,6 млрд куб м. У вересні закачування газу до сховищ продовжується, а запаси в ПСГ досягли 15,25 млрд куб м, чого за оцінками уряду вистачить для проходження зими. Споживання природного газу в Україні помітно знизилося, зокрема промисловими підприємствами, що пов'язано з російськими обстрілами самих промислових об'єктів, а також портової інфраструктури, що ускладнює експорт виробленої продукції, зазначає видання. За словами учасників ринку, часткове відновлення експорту газу внутрішнього видобутку може допомогти видобувним компаніям отримати додаткові кошти, необхідні в тому числі для відновлення пошкоджених внаслідок російських ударів об'єктів, а також для захисту газовидобувних активів. Уряд мав намір відновити експорт до 15% газу внутрішнього видобутку. За оцінками ExPro це може становити 250-260 млн куб м газу на місяць. Газ для експорту мали продавати через спеціальні аукціони на "Українській енергетичній біржі", а при загрозі енергетичній безпеці експорт газу могли оперативно закрити. Наразі офіційного рішення Кабміну щодо відновлення експорту газу українського видобутку немає, тому експорт залишається під забороною. Нагадаємо: Україна накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження зими, повідомив перший віцепрем'єр-міністр – міністра енергетики Денис Шмигаль. Газові сховища ЄС можуть завершити сезон закачування заповненими лише на 76% – це загрожує найнижчим рівнем запасів перед зимою щонайменше з 2011 року та ризиком нових цінових стрибків.

Дрони зупинили у Росії два НПЗ "Роснефти"

Економічна правда — 2026-09-16T18:45:00+03:00

Сизранський і Саратовський нафтопереробні заводи "Роснефти" припинили переробку нафти після атак безпілотників. Про це пише агентство Reuters з посиланням на три джерела в галузі. На Сизранському заводі пошкоджено кілька об'єктів, зокрема головну установку первинної переробки нафти CDU-6 потужністю 17,1 тис. тонн на добу. На неї припадає близько 71% потужності підприємства, а ремонт може тривати щонайменше місяць. Друга установка CDU-5 потужністю 7,1 тис. тонн на добу, яка забезпечує решту 29% переробки, на момент нового удару вже перебувала в ремонті після попередньої атаки у липні. Саратовський НПЗ також не встиг відновити стабільну роботу. Завод зупинявся 8 вересня через пошкодження обладнання та пожежі після удару дронів і готувався відновити переробку 10-11 вересня, однак знову зазнав атаки. У серпні підприємство вже простоювало кілька тижнів. Проєктна потужність Сизранського НПЗ становить 8,5 млн тонн нафти на рік, Саратовського — 7 млн тонн. Разом заводи здатні переробляти близько 15,5 млн тонн на рік. Нагадаємо: Наприкінці серпня Росії бракувало третини бензину після ударів по НПЗ. Власне виробництво забезпечувало близько 70% літнього попиту, а разом з імпортом — 85%. У липні Сили оборони повідомляли про ураження Сизранського НПЗ.

Уряд хоче спрямувати майже 100 мільярдів на енергетику у 2027 році

Економічна правда — 2026-09-16T18:25:00+03:00

Енергетика2026-09-16T18:25:00+03:00 У проєкті державного бюджету на 2027 рік на енергетику передбачили майже 100 млрд грн, з яких 60 млрд грн мають спрямувати на захист і відновлення енергооб'єктів та розвиток розподіленої газової генерації. Про це повідомило Міненерго. Ще 8,8 млрд грн становлять кошти міжнародних партнерів на розвиток "Укренерго", "Укрнафти" та "Укргідроенерго". Їх планують використати для збільшення потужностей та інтеграції України в енергетичні ринки й енергосистему ЄС. Понад 2,6 млрд грн заклали на грантові проєкти для бізнесу та житлового фонду, спрямовані на підвищення енергоефективності та енергетичної безпеки. На утримання Чорнобильської АЕС передбачили 3,2 млрд грн, на вугільну галузь, зокрема зарплати шахтарям, — 2,1 млрд грн. Ще 700 млн грн мають піти на доплати енергетикам, залученим до аварійно-відновлювальних робіт. В урядовому огляді проєкту бюджету зазначається, що до загального обсягу підтримки енергосектору також зарахували можливий ресурс енергетичних держкомпаній від зниження нормативу сплати дивідендів. У 2026 році такий ресурс становив 19,5 млрд грн. Читайте також: Бюджет-2027: скільки уряд планує витратити на війну і звідки братиме гроші Нагадаємо: У серпні Шмигаль повідомляв, що в Україні відремонтували 4,8 ГВт генерувальних потужностей, завершили близько 200 споруд другого рівня захисту, а обсяг розподіленої газової генерації сягнув 1,8 ГВт. У червні уряд заявляв про намір відновити та збудувати до зими понад 10 ГВт генерації.

БЕБ змусив мережу магазинів напівфабрикатів вийти з сірих схем

Економічна правда — 2026-09-16T18:00:00+03:00

Мережа з понад 20 магазинів заморожених напівфабрикатів на Буковині відмовилася від штучного "дроблення" та перейшла на прозору модель роботи. Про це повідомляє Бюро економічної безпеки. Детективи територіального управління БЕБ у Чернівецькій області викрили схему у мережі магазинів заморожених напівфабрикатів. Фактично єдиний бізнес був розподілений між понад 20 підконтрольними ФОПами, між якими штучно розподіляли доходи. При цьому використовували спільні персонал, приміщення, обладнання та управління. "Така модель дозволяла уникати переходу на іншу систему оподаткування та сплати ПДВ. У результаті до бюджету фактично не надійшло понад 15 млн грн податків", – говориться у повідомленні. Підприємцю повідомили про підозру. Під час досудового розслідування несплачені податки повністю відшкодовано, а бізнес відмовився від "дроблення" та перевів діяльність на загальну систему оподаткування. "Це означає не лише повернення коштів до бюджету, а й подальші податкові надходження вже з реального обсягу господарської діяльності", – говориться у повідомленні. У зв'язку з відшкодуванням коштів до суду направлено клопотання. Остаточне рішення – за судом. Нагадаємо: Раніше Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області викрило схему ухилення від сплати податків, побудовану на так званому дробленні бізнесу. Раніше на Львівщині мережа магазинів техніки повернула до державного бюджету понад 60 мільйонів гривень несплачених через штучне дроблення бізнесу податків.

Сім банків України не відповідають новим вимогам до капіталу – дослідження

Економічна правда — 2026-09-16T17:42:00+03:00

Сім із 59 платоспроможних банків України наразі не відповідають новим вимогам законодавства – статутний капіталу "не дотягує" до мінімальних 250 мільйонів гривень. Такі дані платформи великих даних VKURSI. Сім із 59 платоспроможних банків України наразі мають статутний капітал нижче нового рівня у 250 млн грн. За даними VKURSI, сукупна сума необхідного збільшення капіталу для цих семи установ становить близько 302,45 млн грн. Водночас 52 банки, або 88% від загальної кількості, вже мають капітал на рівні щонайменше 250 млн грн. Верховна Рада 2 вересня ухвалила в цілому законопроєкт №13007-д, який змінює вимоги до капіталу банків. Мінімальний розмір статутного капіталу підвищили з 200 млн до 250 млн грн. Для діючих банків, які не відповідають новій вимозі, передбачили шестимісячний період для збільшення капіталу до нового мінімуму. Сім банків, які наразі мають статутний капітал нижче нового мінімуму – це майже 12% від загальної кількості установ. Статутний капітал менше 250 млн грн мають Citibank — 200 000 080 грн, "Банк Фамільний" (200 000 054 грн), Комінбанк (215 748 034 грн, AVANGARD BANK (231 800 000 грн, "Траст Капітал" (200 000 931 грн). Банк "Український Капітал" має трохи більше, ніж 200 млн грн, Полікомбанк – 200 млн. Серед семи установ два банки мають 100% іноземний капітал: Сітібанк — американський, AVANGARD — кіпрський. Решта п'ять установ належать до банків із приватним капіталом. Підвищення мінімального статутного капіталу банків із 200 млн грн до 250 млн грн має збільшити їхній фінансовий запас міцності та наблизити українські вимоги до європейських. "Капітал слугує своєрідною "подушкою безпеки": за його рахунок банк може покривати збитки, зокрема від неповернених кредитів або знецінення активів, не перекладаючи ці втрати на вкладників і кредиторів", – говориться у повідомленні. Відтак вищі вимоги до капіталу мають зменшувати ризик неплатоспроможності банків і підвищувати стійкість банківської системи. Нагадаємо: Десять найбільших гравців із списку значимих фінансових компаній НБУ за рік отримали 35 млрд грн доходу та 3,6 млрд грн прибутку, але при цьому дві компанії завершили рік зі збитком. Національний банк України уточнив окремі вимоги щодо оцінки банками кредитного ризику: знижуються значення коефіцієнтів ймовірності дефолту боржників.

Нацбанк показав курс долара та євро на четвер 17 вересня

Економічна правда — 2026-09-16T17:25:00+03:00

У четвер, 17 вересня, офіційний курс євро до гривні зменшиться на 7 копійок й становитиме 51,44 грн.Про це свідчать дані Національного банку (НБУ). Курс долара зменшиться на 3 копійки і становитиме 44,60 грн. Офіційні курси на четвер 17 вересня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 44,60 грн (44,63 грн станом на 16 вересня); 1 євро – 51,44 грн (51,51 грн станом на 16 вересня). Нагадаємо: Попередній історичний максимум долара був встановлений 11 червня – 44,97 грн. Попередній історичний максимум євро був встановлений 24 серпня – 52,24 грн.