Економічна правда

Світ опинився на порозі дефіциту мазуту: хто постраждає найбільше

Економічна правда — 2026-09-07T14:20:00+03:00

У третьому кварталі 2026 року може з'явитися дефіцит мазуту, який використовують судна та електростанції, оскільки у світі падає активність нафтопереробних заводів та танкерних перевезень. Про це пише Reuters. Зараз нафтопереробні заводи (НПЗ) та танкери надають пріоритет виробництву та перевезенню дизелю за рахунок мазуту. Зменшення пропозиції загрожує подальшим зростанням витрат для судновласників та виробників електроенергії. Зростання вартості пального для суден, своєю чергою, може позначитися на вартості морських перевезень. Найбільше постраждає Азія, оскільки вона найбільше залежить від постачання з Перської затоки, яке перерване через війну в Ірані. Сінгапур – найбільший у світі центр бункерування – імпортує понад 500 тис. барелів на добу, що становить близько половини щоденного попиту країни. У третьому кварталі дефіцит мазуту, за прогнозами, досягне 218 тис. барелів на добу – перший дефіцитний прогноз з третього кварталу 2025 року, коли нестача становила лише 6 тис. барелів на добу. Мазут приєднався до бензину, дизелю та авіапального у списку нафтопродуктів, які не встигають задовольняти попит. У п'ятницю ціни на дизель в США досягли рекордного рівня, оскільки поновлення воєнних дій між США та Іраном, а також українські атаки на російські НПЗ посилили перебої з постачанням. Нафтопереробні підприємства, які вирішили виробляти деякі з цих інших продуктів, щоб отримати більший прибуток, призвели до того, що виробництво мазуту постраждало ще більше. Наприклад, нігерійський нафтопереробний завод "Данготе" потужністю 650 тис. барелів на добу збільшив експорт дизелю, бензину та авіапального, тоді як експорт мазуту скоротився. Це відбувається, оскільки НПЗ можуть використовувати мазут як сировину на установках вторинної переробки для виробництва інших видів пального. Рівні запасів мазуту та ціни вже відображають тиск. За даними, зібраними агентством Reuters, запаси в головних транспортних вузлах – Сінгапурі, Амстердамі-Роттердамі-Антверпені та Фуджейрі – приблизно на 30% нижчі за середні сезонні показники за останні 3 роки. Ціна на основне пальне для суден – мазут з дуже низьким вмістом сірки – з початку війни в Ірані зросла на 76% і станом на 1 вересня в Сінгапурі становила майже 825 доларів за тонну, або 130 доларів за барель. Це перевищує 40-відсоткове зростання ціни на нафту марки Brent за той самий період. Попит на мазут також зростає через те, що судна обирають довші маршрути, щоб уникнути небезпечних місць – протоки Баб-ель-Мандеб або Червоного моря – через загрози з боку бойовиків-хуситів. Нагадаємо: У липні з російських портів до Саудівської Аравії відправили 1,1 млн тонн мазуту та вакуумного газойлю – майже 46% загального морського експорту цих нафтопродуктів із РФ. Ірак перенаправляє експорт мазуту через Сирію тисячами вантажівок, щоб обійти Ормузьку протоку й не допустити переповнення сховищ та зупинки нафтопереробних заводів.

На тютюновій фабриці у Прилуках через атаку РФ сталася пожежа

Економічна правда — 2026-09-07T13:53:00+03:00

Внаслідок російської атаки у місті Прилуки на Чернігівщині сталася пожежа на тютюновій фабриці, яка входить до міжнародної корпорації British American Tobacco. Про це пише Суспільне. "Внаслідок атаки РФ сталася пожежа на тютюновій фабриці у Прилуках на Чернігівщині. За словами працівників підприємства, горить дах сигаретного цеху. Наразі пожежники гасять займання", – повідомляє кореспондентка Суспільного, яка перебуває на місці події. Як розповіли очевидці, усі працівники були на той момент в укритті, ніхто не постраждав. В однієї жінки була гостра реакція на стрес. Їй надали допомогу. Нагадаємо: У ніч на 5 серпня 2026 року російські загарбники знищили склади, на яких зберігалась продукція Japan Tobacco International (JTI) та "Імперіал Брендс Україна". Компанія "Філіп Морріс в Україні" повідомила, що вночі 30 січня внаслідок ракетного удару було пошкоджено частину її фабрики в Харкові. Раніше видання The New York Times писало, що Росія посилила удари по об'єктах американських компаній в Україні, намагаючись підірвати її економіку. Під атаки потрапили активи Cargill, Coca-Cola, Boeing, Mondelez, Philip Morris, Flex та Bunge. З початку 2026 року атаки лише посилилися ы за чотири тижні були вражені об'єкти Bunge, Philip Morris і Mondelez. Forbes Uraine оцінило розмір знищених логістичних приміщень українського бізнесу в 400 тисяч квадратних метрів, що еквівалентно 56-м футбольним полям.

На одній з ділянок у Криму рух електричок зупинився на 14 годин

Економічна правда — 2026-09-07T13:40:00+03:00

У анексованому Криму, який перебуває під постійними атаками БпЛА, на 14 годин призупинили рух електричок на ділянці "Владиславівка – Петрове". Про це пише "Крим. Реалії". "Рух приміських поїздів на ділянці Владиславівка – Петрове тимчасово призупинено", – повідомила російська "Південна приміська пасажирська компанія". За даними компанії, рух приміських поїздів на ділянці відновили через 14 годин. Причини інциденту не повідомляються. Втім, півострів перебуває під постійними атаками БПЛА з боку Сил оборони України. Через це частково відсутні електрика, бензин і зв'язок, зазначає сайт. Крім того, "Крим. Реалії" зазначає, що у зв'язку з нестабільною роботою зв'язку та інтернету на території півострова, оплата безготівковим розрахунком при покупці квитків всередині поїзда у пересувних квиткових касирів може бути неможливою, оплачувати проїзд потрібно готівкою. Нагадаємо: Річна інфляція в окупованому Криму в липні значно перевищила загальноросійську: на півосторві вона досягла 15,79%, у Севастополі – 14,74%, тоді як у середньому у Росії становила 5,98%. У червні відбулося масове скасування бронювань через відмову від відпочинку в Криму – російські турфірми зафіксували 30 тисяч скасованих турів і повернули клієнтам близько 1,5 мільярда рублів. У тимчасово окупованому Севастополі знову продаватимуть паливо за QR-кодами – система діятиме, "допоки запаси не дозволять продавати паливо без обмежень".

Київський метрополітен закупить 3600 стільців для повітряних тривог

Економічна правда — 2026-09-07T13:25:00+03:00

Київський метрополітен замовив 3,6 тис. розкладних стільців на 1,87 млн грн для розміщення пасажирів на станціях під час повітряної тривоги Про це стало відомо з системи електронних закупівель Prozorro. Вартість одного стільця становить 435 гривень без ПДВ. Постачатимуть їх партіями до 31 березня 2027 року. Усього метрополітен витратить на це 1,87 млн гривень. Постачальником виступатиме ТОВ "Сои Групп". В технічній документації до угоди, укладеної наприкінці серпня, зазначені основні характеристики товару: металевий каркас, тканинна оббивка, наявність спинки та підлокітників. Київський метрополітен налічує 52 станції. Якщо припустити, що стільці розподілять порівну між усіма станціями, то кожна станція отримає 69-70 стільців. Нагадаємо: КП "Київський метрополітен" оголосило тендер на капітальний ремонт тунелю між станціями "Тараса Шевченка" та "Почайна" очікуваною вартістю 1,76 млрд грн.

Власники Полтавського ГЗК відновили роботу в Україні після місячного простою

Економічна правда — 2026-09-07T13:05:00+03:00

Компанія Ferrexpo, виробник та експортер залізної руди, відновлює виробництво на своїх підприємствах в Україні. Про це йдеться у повідомленні компанії на Лондонській біржі. Після залучення 100 млн дол., про яке оголосили 4 вересня 2026 року, компанія мобілізувала свої потужності впродовж вихідних і відновила виробництво на одній лінії з виробництва котуна. З огляду на добре задокументовані російські атаки на порти та судна в Чорному морі, компанія має намір зосередитися на експорті до клієнтів у Європі. "Ми раді відновити виробництво в Україні, і я хотів би подякувати нашим працівникам, які вкотре продемонстрували свою відданість та рішучість, зумівши відновити роботу підприємства протягом вихідних", – йдеться в заяві виконувача обов'язків директора Ferrexpo Луціо Дженовезе. Нагадаємо: У п'ятницю стало відомо, що бізнесмен Андрій Веревський, власник компанії Kernel, вклав 50 мільйонів доларів у акції гірничорудної компанії Ferrexpo. На початку серпня Ferrexpo призупинила виробництво залізорудної продукції на своїх гірничодобувних та збагачувальних підприємствах в Україні через проблеми з морською логістикою.

Попит на будівельників змінився залежно від регіона — дослідження

Економічна правда — 2026-09-07T12:55:00+03:00

За рік помітно зріс попит на будівельників на сході та півдні України, у той час, як у західних та центральних містах показники переважно зменшились. Такі дані платформи OLX Робота. Аналітики проаналізували дані платформи за липень. Кількість розміщених вакансій за рік помітно зросла в обласних центрах сходу та півдня України. Зокрема фіксували +27% у Кропивницькому, +23% у Дніпрі, +16% у Полтаві, + 14% у Запоріжжі, +13% у Миколаєві, +8% у Харкові та + 4% у Сумах. У західних та центральних містах показники переважно зменшились. Найбільш помітно — у Києві -12%, у Рівному, Львові, Івано-Франківську та ВІнниці по -10%, Тернополі -8%. На показники впливають різні фактори, серед яких — безпекова ситуація та потреба у працівниках у конкретному регіоні. Водночас кількість відгуків кандидатів більш помітно зросла на заході України. Так, за рік спостерігали +46% в Ужгороді (найвищий показник), +41% у Львові, +29% у Хмельницькому, +27% у Чернівцях, +19% в Івано-Франківську. У Києві та Чернігові у кількості відгуків фіксували +21% та +26% відповідно. У містах сходу та півдня показники зростання у межах від +5% до +7%, а у деяких — вони зменшились: Запоріжжя -11%, Миколаїв -40%, Суми -4%. У західних і частині центральних міст, де кількість оголошень за рік переважно скоротилась, кількість відгуків зросла. Це може свідчити про посилення конкуренції за робочі місця серед кандидатів, кажуть аналітики. Натомість на сході та півдні ситуація інша: зростання кількості вакансій не супроводжується помітним збільшенням відгуків. Роботодавці у цих регіонах відчувають гострішу потребу у працівниках. Наближеність до лінії фронту впливає на попит зі сторони пошукачів. Однак невеликі показники зростання у деяких обласних центрах сигналізують про поступове відновлення активності на локальному ринку праці. Станом на липень попит на фахівців у сфері будівництва — на рівні минулого року, а медіанна зарплата та активність кандидатів помітно зросли. На OLX Робота серед найбільш затребуваних вакансій у категорії "Будівництво / облицювальні роботи" — різноробочий, будівельник, монтажник, фасадник та електрик. Також у цій категорії шукають плиточників, мулярів, зварювальників, малярів, сантехніків та штукатурів. "Якщо порівнювати дані за липень 2025 та 2026 років — кількість оголошень (розміщених вакансій) майже не змінилась (+1% по Україні). Це, зокрема, демонструє стабільний запит на спеціалістів у цій сфері", – говориться у повідомленні. Щодо попиту на ці вакансії — зміни більш помітні, зазначають аналітики. За рік активність пошукачів у категорії зросла на 11%, а кількість відгуків на 1 оголошення збільшилась з 5 до 6. Медіанна зарплата у категорії "Будівництво / облицювальні роботи" — 38 125 грн, що на 22% більше, ніж у липні минулого року. У категорії будівництва та облицювальних робіт на деякі вакансії зафіксовано одні з найвищих медіанних зарплат по країні. Зокрема за даними липня 2026 зарплата фасадника складає 72 500 грн, штукатура — 71 250 грн, плиточника — 71 000 грн, муляра — 66 500 грн, маляра — 65 000 грн. Будівельнику пропонують 55 000 грн, монтажнику — 47 500 грн, електрику — 45 000 грн, зварювальнику — 42 500 грн, різноробочому — 29 000 грн. Майже для всіх вакансій показники вищі, ніж загальна медіанна зарплата по Україні, яка становить 30 500 грн, відповідно до аналітики OLX Робота. "Бізнеси дедалі більше конкурують за фахівців, що позначається і на рівні заробітних плат. Однак кадровий дефіцит у 2026 році поглиблюється, зокрема і у сфері будівництва", — каже Марія Абдулліна, керівниця напрямку OLX Робота. Серед основних причин, які зазначають роботодавці у цій та інших галузях — мобілізаційні процеси та міграція за кордон. Також відчувають нестачу кваліфікованих кадрів. За даними дослідження OLX Робота та EBA, 68% компаній очікують погіршення кадрової кризи наступного року. На ситуацію впливатимуть різні фактори, зокрема інтерес до галузі серед кандидатів та готовність роботодавців інвестувати у навчання, перекваліфікацію, змінювати підхід до найму та залучати на посади різні категорії населення. Нагадаємо: Кількість вакансій у категорії "Служба у Силах оборони" за рік зросла майже вдвічі – на 95%, тоді як кількість відгуків по Україні скоротилася на 40%. Кадровий дефіцит в Україні посилюється, бізнес змінює підходи до найму: підвищує зарплати і доповнює мотиваційні пропозиції.

Банки показали актуальний курс валют на 7 вересня

Економічна правда — 2026-09-07T12:50:00+03:00

Фінанси2026-09-07T12:50:00+03:00 Банки оновили курси валют на 7 вересня: середній євро становив 52,12 грн, долар – 44,86 грн. Про це свідчать дані minfin.com.ua. Середні курси валют у касах банків були такими: Долар США: 44,37 – 44,86 грн (на 6 вересня: 44,65 – 44,79 грн); Євро: 51,50 – 52,12 грн (на 6 вересня: 51,90 – 52,12 грн). У розрізі банків готівкові курси долара такі: Приватбанк - 44,15 - 44,75 грн; Ощадбанк - 44,30 - 44,90 грн; Укрсиббанк - 44,30 - 44,85 грн; ПУМБ - 44,40 - 45,00 грн; Райффайзен - 44,35 - 44,73 грн. Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні: Приватбанк - 51,10 - 52,10 грн; Ощадбанк - 51,45 - 52,20 грн; Укрсиббанк - 51,35 - 52,25 грн; ПУМБ - 51,60 - 52,30 грн; Райффайзен - 51,40 - 51,94 грн; Нагадаємо: Попередній історичний максимум долара був встановлений 11 червня – 44,97 грн. Внаслідок рекордів у червні курс долара у банках вперше перетнув 45 грн. Долар знову перетнув цю позначку 23 липня.

Північна Корея та Росія відкрили перший автомобільний міст: кажуть – для туризму

Економічна правда — 2026-09-07T12:25:00+03:00

Північна Корея та Росія відкрили свій перший автомобільний міст через річку Тюмень – країни називають її важливою віхою у своєму стратегічному партнерстві. Про це пише Reuters із посиланням на російське державне медіа "ТАСС". Між Москвою та Пхеньяном уже існують прямі авіа- та залізничні сполучення, та не було автомобільного. Міст розташований поблизу вже наявного "Мосту дружби" – залізничного мосту, який ввели в експлуатацію у 1959 році після Корейської війни. Прем'єр-міністр Росії Міхаіл Мішустін заявив, що міст має стимулювати розвиток відносин між двома країнами в різних сферах – зокрема, у туризмі, а також створити нові робочі місця. "Я переконаний, що розширення транскордонної транспортної інфраструктури надасть потужний імпульс для подальшого розвитку торгівельного, економічного, наукового, технологічного та культурного співробітництва", – каже він. Будівництво мосту обговорювалося роками та розпочалося у квітні 2025 року після візиту очільника Кремля Володимира Путіна до Північної Кореї у 2024 році. Зв'язки між країнами зміцнилися з початку війни в Україні у 2022 році, коли Пхеньян направив тисячі військових до Курської області Росії, щоб допомогти відбити український наступ 2024 року в цьому регіоні. Читайте також Під крилом Пекіна та Москви. Як КНДР заробляє "чорну" валюту на ядерні розробки Нагадаємо: Північна Корея отримала до 22 млрд дол. валютної виручки з 2022 по 2025 рік завдяки допомозі Росії у війні проти України.

Україна за рік втратила більше мільярда доларів на оборонних закупівлях – NYT

Економічна правда — 2026-09-07T12:10:00+03:00

Лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 млрд доларів через шахрайство, марнотратство та неефективне управління на оборонних закупівлях. При цьому країна продовжила укладати контракти з ненадійними постачальниками. Про це пише New York Times із посиланням на засекречені результати урядових аудитів за 2024 та 2025 роки. Видання розглянуло три наочні приклади шахрайства на оборонних закупівлях, що наведені в аудиторських звітах. У 2024 році Павлоградський хімзавод поставив військовим тисячі бракованих мінометних снарядів. Його керівника Леоніда Шимана зрештою заарештували в одному з найгучніших випадків шахрайства в оборонній промисловості України під час війни. Але навіть коли стало зрозуміло, що снаряди були бракованими, як свідчать результати урядових аудитів, Агентство з оборонних закупівель (АОЗ) продовжувало укладати з Шиманом нові контракти. Наприклад, уряд уклав угоду на суму 280 мільйонів доларів, коли він перебував на волі під заставу за звинуваченнями у корупції. Загалом же 7 із 10 найбільших виробників зброї в Україні отримали нові контракти попри відкриті кримінальні розслідування щодо шахрайства, невиконання попередніх угод або арешт керівників за корупцію. Як свідчать документи аудитів, на тривожні сигнали при закупівлях не звертають уваги, а за завищення цін або невиконання зобов'язань щодо постачання рідко настають наслідки. Також деякі компанії отримували контракти, не довівши своєї спроможності поставити зброю або не маючи ліцензій на її постачання. Аудитори виявили 18 компаній, які уклали угоди попри невиконання попередніх договорів. 6 з них не виконали жодного контракту. У результаті ігнорування нижчих пропозицій та переплати за озброєння було втрачено близько 126 млн дол. За словами аудиторів, контракти укладалися без правових підстав. Другий приклад Ще один приклад – 2024 році АОЗ оголосила тендер на придбання ракетної артилерії на суму в сотні мільйонів доларів. Відгукнулися три компанії: перша заявила, що може поставити ракети за ціною, еквівалентною приблизно 4,2 тис. дол. за штуку. Інша вимагала 4,6 тис. дол. Третя назвала ціну в 5,1 тис. дол. Усі ракети були однакові – виготовлені на одному заводі тією самою компанією в Туреччині, а єдина відмінність полягала в ціні. Турецький виробник, компанія Arca Defense, запропонував найнижчу ціну, запропонувавши прямий продаж зі свого заводу. Водночас контракт отримала компанія, яка запропонувала найвищу ціну, — дочірня компанія Czechoslovak Group, великого чеського холдингу. Замість прямої закупівлі уряд заплатив чеській компанії за посередницькі послуги. Це рішення додало до рахунку України за ракети близько 130 мільйонів доларів. У звітах йдеться, що аудитори не знайшли жодного обґрунтування для такого рішення. Попри застереження аудиторів, Україна розглядала можливість укладення нової угоди з компанією, цього разу з метою заміни свого арсеналу автоматів Калашникова на модель чеської розробки калібру НАТО. Водночас про укладення угоди не повідомлялося. Третій приклад Також у 2024 році АОЗ мала намір придбати ракети радянського зразка у сербського виробника. З огляду на проросійську політику Сербії Україна вдалася до ланцюжка посередників, щоб отримати ці ракети. Уряд уклав контракт з українським державним посередником у сфері озброєння – компанією "Спецтехноекспорт", яка мала в минулому випадки невиконання контрактів. "Спецтехноекспорт" також не мав сербської експортної ліцензії на ракети. Замість неї компанія надала "гарантійний лист" від військової розвідки України, як з'ясували аудитори. Потім компанія уклала субпідрядні договіри з американською збройовою компанією Regulus. Тодішній міністр оборони Рустем Умеров хотів виключити посередників із військового озброєння України в умовах війни. Він попросив Regulus вести переговори безпосередньо з агентством державних закупівель, фактично виключивши "Спецтехноекспорт". Унаслідок цього угода зірвалася. У результаті український уряд подав позов проти "Спецтехноекспорту" щодо стягнення штрафів за прострочення та відсотків. "Спецтехноекспорт", своєю чергою, вимагав грошей від Regulus. Нагадаємо: У травні АОЗ законтрактувала рекордну кількість далекобійних артилерійських пострілів 155 мм, при чому завдяки конкуренції вдалося зекономити 16% від початкової суми.

У Маямі сталася аварія літака Amazon Air: є загиблі і травмовані

Економічна правда — 2026-09-07T11:54:00+03:00

У аеропорту Маямі невдало приземлився вантажний літак компанії Amazon Air: загинули п'ятеро людей, а ще п'ятеро отримали травми. Про це пише BBC. Вантажний літак компанії Amazon Air виїхав за межі злітно-посадкової смуги під час посадки в міжнародному аеропорту Маямі, США, в результаті чого загинули п'ятеро людей, а ще п'ятеро отримали серйозні травми. Літак зіткнувся з кількома транспортними засобами на землі. Вантажний літак Boeing 767-300 зазнав аварії близько 14:00 за місцевим часом (19:00 за Гринвічем) після вильоту з міжнародного аеропорту імені Луїса Муньоса Маріна в Сан-Хуані, Пуерто-Рико. Компанія Amazon заявила, що тісно співпрацює з місцевими органами влади та посадовцями, щоб з'ясувати, що саме сталося. Федеральне управління цивільної авіації (FAA) наказало призупинити всі польоти, поки пожежні бригади поспішали до місця аварії. Аварія сталася у вихідні Дня праці — один із найнапруженіших періодів року для подорожей. Нагадаємо: Минулого року в аеропорту західного міста Ахмадабад в Індії розбився пасажирський літак Boeing 787, який мав летіти до Лондона. Індійський авіаційний регулятор став проводити перевірки всіх літаків Boeing 787 Dreamliner в країні після авіакатастрофи 12 червня в місті Ахмедабад, яка забрала життя 241 людини.

Київ готує запаси їжі та води на випадок блекаутів взимку

Економічна правда — 2026-09-07T11:35:00+03:00

Влада2026-09-07T11:35:00+03:00 Київ сформував запаси продуктів і питної води на випадок тривалих відключень електроенергії - місто зможе організувати гаряче харчування для 25 тисяч людей. Про це повідомив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олег Куявський. Запаси основних груп продовольчих товарів місто сформувало в межах підготовки до осінньо-зимового періоду 2026–2027 років і постійно їх поповнює. Першочергово продукти призначені для малозабезпечених киян і людей у складних життєвих обставинах. Ці ж запаси зможуть використовувати в пунктах незламності під час тривалих відключень світла, для допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій і для забезпечення працівників, залучених до аварійно-рятувальних робіт. Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА планує додатково закупити 20 тисяч продовольчих наборів на випадок надзвичайних ситуацій. Нагадаємо: 3 вересня в КМДА повідомляли про адресну допомогу вразливим киянам на зиму: до тимчасового переселення готові понад 1300 самотніх людей старшого віку, близько 400 дітей з інвалідністю та 500 людей з інвалідністю. У липні Куявський звітував, що з початку року місто передало близько 100 тонн продовольства, 500 тисяч товарів першої необхідності, 979 джерел резервного живлення та 250 тисяч "теплих пакунків". Понад 380 тис. сімей у прифронтових громадах отримають одноразову виплату в розмірі 19 400 грн для перезимування.

Від початку війни податковий борг компаній збільшився у 2,5 раза

Економічна правда — 2026-09-07T11:30:00+03:00

Від початку повномасштабної війни податковий борг українських компаній збільшився у 2,5 раза, у середньому, на одну компанію-боржника припадає 1,2 мільйона гривень боргу. Такі дані публікує Опендатабот. Станом на 1 липня 2026 року 218,7 тисячі компаній мають податковий борг. Загалом за даними Державної податкової служби 263,3 млрд грн заборгували компанії державі. У 2,5 раза збільшився податковий борг компаній від початку повномасштабної війни. У середньому, на 1 компанію-боржника припадає 1,2 млн грн боргу. Найбільше ж боржників у столиці. За пів року кількість компаній із податковими боргами зросла на 3%, а загальна сума заборгованості — на 4%, зазначають аналітики Опендатабот. Для порівняння, протягом усього 2025 року кількість боржників збільшилася лише на 4%, проте сума боргу зросла одразу у 1,6 раза — приблизно на 100 млрд грн. Найбільше компаній-боржників зареєстровано у Києві — 58 056 або 27% від загальної кількості. На столичний бізнес припадає понад третина всього податкового боргу компаній — 96,06 млрд грн. На другому місці Дніпропетровщина — 17 042 компанії заборгували 23,37 млрд грн податків. Далі Харківщина — 15 202 компанії із сукупним боргом 10,56 млрд грн. Втім найбільший середній борг мають компанії на Полтавщині — 2,78 млн грн на одного боржника. На Кіровоградщині цей показник становить 2,2 млн грн на 1 компанію, зазначено у публікації. Аналітики зазначають, що значно більші суми припадають на великих платників податків. Так, серед компаній, зареєстрованих у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, середній борг сягає 561,22 млн грн на одну компанію. У Західному ж управлінні — 478,8 млн грн. Попри велику суму боргу, на великих платників припадає порівняно невелика частина загальної заборгованості: 19,94 млрд грн, або близько 8%. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що півтора мільйона ФОПів заборгували понад 16,6 мільярда гривень податків, у середньому, один підприємець заборгував державі 11 тисяч гривень. Раніше повідомлялося, що Державна податкова служба України удосконалює підходи до оцінки ризиковості платників податків та посилила контроль за виконанням рішень судів. Раніше у Державній податковій службі повідомили, що запуск автоматизованої системи дозволив стягнути понад сто мільйонів податкового боргу з більш, ніж двох тисяч підприємств.

У McDonald's можливі перебої з деякими позиціями меню: компанія пояснила причину

Економічна правда — 2026-09-07T11:30:00+03:00

Через затримки у постачанні, спричинені частими і тривалими повітряними тривогами, деякі позиції меню можуть бути тимчасово недоступні в окремих ресторанах McDonald's. Про це ЕП повідомили у пресслужбі McDonald's в Україні. "Ми працюємо разом із нашим логістичним партнером, щоб забезпечити стабільне постачання продукції до ресторанів", – заявили у компанії. Актуальне меню конкретного ресторану можна переглянути в застосунку McDonald's, на терміналах самообслуговування або в застосунках партнерів із доставки, додали в мережі. Нагадаємо: У понеділок 7 вересня у мережі з'явилась інформація про недоступність частини меню у ресторанах в Києві та передмісті.

Родинам з прифронтових громад роздадуть по 20 тисяч на зиму

Економічна правда — 2026-09-07T11:00:00+03:00

Понад 380 тис. сімей у прифронтових громадах отримають одноразову виплату в розмірі 19 400 грн для перезимування. Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. Допомога призначена, зокрема, людям з інвалідністю, одиноким пенсіонерам, внутрішньо переміщеним особам, отримувачам житлових субсидій, багатодітним та прийомним сім'ям, а також одиноким матерям. Також виплати зможуть отримати сім'ї з дітьми-інвалідами, дитячі будинки сімейного типу та патронатні сім'ї. Для фінансування програми уряд залучив 7,4 млрд грн від міжнародних гуманітарних організацій. Частина коштів надійшла від ЮНІСЕФ та Українського Червоного Хреста через гуманітарний рахунок Мінсоцполітики. Заяву на отримання допомоги можна подати до 30 жовтня через Пенсійний фонд, ЦНАП або органи місцевої влади. Виплату можна буде отримати на банківський рахунок або через "Укрпошту". Читайте також: "Ніхто навіть уявити собі не може, якою буде зима". Чи варто українцям очікувати енергетичного колапсу? Нагадаємо: Минулого року для домогосподарств у прифронтових регіонах, які опалюють житло твердим паливом, також передбачалася одноразова допомога у розмірі 19 400 грн на опалювальний сезон 2025/2026. Тоді міжнародні партнери планували спрямувати на програму майже 3,5 млрд грн.