Економічна правда

Поблизу Ормузу зафіксували масштабний розлив нафти

Економічна правда — 2026-10-23T14:00:00+03:00

Біля узбережжя Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) виявили розлив нафти з танкера, що стало приводом для проведення операцій з локалізації розливу та екологічної оцінки. Про це повідомило Міністерство з питань зміни клімату та навколишнього середовища ОАЕ, передає Reuters. Всі пляжі та прибережні райони в еміраті Умм-аль-Кувейні тимчасово закрили доти, доки технічні бригади не завершать оцінку ситуації та не визначать необхідні заходи безпеки та захисту морського середовища. Міністерство також закликало рибалок та інших користувачів морського простору уникати уражених районів та дотримуватися офіційних інструкцій. До публікації заяви користувачі соцмереж повідомляли про дивний запах, який відчували мешканці деяких еміратів. Міністерство заявило, що запахи, про які повідомляли мешканці Шарджі, Аджмана та Умм-аль-Кувейна, не становлять для них жодної загрози здоров'ю. Міністерство також не повідомило, що саме спричинило розлив, а влада не встановила, який саме танкер був до цього причетний. Цей витік ще більше посилює занепокоєння щодо морської безпеки у водах Перської затоки після серії атак на торгові судна, зазначає Reuters. Нагадаємо: У серпні в мережі з'явилися відео, де видно велику нафтову пляму, що викинулася на берег на острів Кешм в Ірані – аналітики стверджували, що розлив відбувся з судна, яке зазнало удару в Ормузькій протоці. 17 жовтня в Ірані заявили, що супертанкер натрапив на морську міну в Ормузькій протоці: він перевозив понад два мільйони барелів сирої нафти та загорівся після вибуху в машинному відділенні. На початку жовтня кількість атак на танкери, що прямували через Ормузьку протоку, сягнула найвищого рівня з початку війни між США та Іраном – це відбувається на тлі активізації експорту виробниками з країн Перської затоки.

Дроблення бізнесу через 130 ФОПів: БЕБ змусило мережу магазинів сплатити податки

Економічна правда — 2026-10-23T13:43:00+03:00

Мережа магазинів м'ясної продукції, яка працювала через 130 підконтрольних ФОПів і яку викрили на ухиленні від сплати податків, повернуто до держбюджету 23,5 мільйона гривень. Про це повідомляє Бюро економічної безпеки "Понад 23,5 млн грн несплачених податків повернуто до державного бюджету за результатами розслідування схеми дроблення бізнесу в мережі магазинів м'ясної продукції", – говориться у повідомленні. Для зменшення податкового навантаження службові особи товариства оформлювали продажі через 130 підконтрольних ФОП. Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України встановили, що протягом 2024–2025 років товариство продавало продукцію через власну мережу магазинів, однак частину доходів оформлювало на підприємців. Для цього товариство продавало їм продукцію та супутні товари за цінами, на 5–30% нижчими за кінцеві. Надалі товари реалізовували покупцям від імені ФОП. Так частина доходу обліковувалася у підприємців, що дозволяло товариству сплачувати менше податків. "ФОП лише формально були незалежними: не вели самостійної діяльності та не вирішували, яку продукцію закуповувати й продавати. Їх використовували для штучного розподілу доходів єдиного бізнесу", – зазначили у БЕБ. Унаслідок цього бюджет недоотримав 23,5 млн грн податків, і цю суму збитків підтверджено судовою економічною експертизою. Головному бухгалтеру товариства повідомлено про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Під час розслідування збитки відшкодовано повністю. Матеріали провадження скеровано до суду з клопотанням про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора. Нагадаємо: Мережу секондхендів змусили повернути до держбюджету 51,5 мільйона гривень за результатами розслідування схеми дроблення бізнесу: компанія перейшла на прозору модель роботи. Раніше повідомлялося, що українська мережа техніки "Ябко", яку раніше звинувачували в ухиленні від сплати ПДВ, заявила, що після розслідування БЕБ відмовляється від використання моделі ФОП та відшкодує державі збитки. На Вінниччині детективи БЕБ скерували до суду справу про ухилення від сплати податків: фірма, яка торгує побутовою технікою, використовувала штучне дроблення бізнесу і не сплатила до бюджету 7,6 млн грн. Раніше детективи БЕБ виявили, що київське підприємство оформило фіктивні закупівлі пального, занизивши податкові зобов'язання на 12 мільйонів гривень, використавши для цього конвертаційний центр.

Україна та Узбекистан обговорили нові можливості співпраці у фармацевтичній галузі

Економічна правда — 2026-10-23T13:00:00+03:00

Влада2026-10-23T13:00:00+03:00 20 жовтня у Ташкенті відбулася зустріч української делегації з головою Агентства з розвитку медичної та фармацевтичної галузі при Міністерстві охорони здоров'я Республіки Узбекистан, першим заступником міністра охорони здоров'я Абдуллою Азізовим. Сторони обговорили обмін досвідом у сфері охорони здоров'я, локалізацію фармацевтичного виробництва та усунення регуляторних бар'єрів для експорту лікарських засобів. Українська делегація під час робочого візиту до Узбекистану, фото ФРУ До складу української делегації увійшли заступник міністра охорони здоров'я України Євгеній Гончар, заступник міністра економіки та довкілля України Віталій Петрук, генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов та керівники провідних українських фармацевтичних компаній. Під час візиту Міністерство охорони здоров'я України та державна установа "Центр безпеки фармацевтичної продукції" при Міністерстві охорони здоров'я Республіки Узбекистан підписали меморандум про взаєморозуміння щодо регуляторного співробітництва у сфері лікарських засобів та медичних виробів. Документ передбачає розвиток співпраці, обмін експертними знаннями та досвідом, зміцнення та удосконалення національних регуляторних систем. Однією з ключових тем став обмін досвідом щодо розвитку систем охорони здоров'я. Зокрема, сторони обговорили державні програми медичних гарантій, механізми реімбурсації лікарських засобів, госпітальні закупівлі та підходи до забезпечення населення доступними ліками. Окрему увагу приділили перспективам локалізації виробництва українських лікарських засобів в Узбекистані, залученню інвестицій та трансферу технологій. Сторони також обговорили питання проведення GMP-інспекцій українських фармацевтичних підприємств з урахуванням безпекової ситуації в Україні. Зокрема, йшлося про можливість застосування дистанційного формату перевірок для забезпечення безперервного постачання українських лікарських засобів до Узбекистану. "Ми бачимо перспективи для спільних виробництв, інвестицій та технологічного партнерства. Низка українських фармацевтичних компаній уже реалізує свої виробничі проєкти в Узбекистані. Водночас важливо врегулювати питання проведення GMP-інспекцій українських підприємств, які через війну неможливо здійснювати у звичному форматі. Ми вдячні узбецьким колегам за конструктивний діалог і готовність спільно шукати рішення, які дозволять забезпечити безперервний експорт українських ліків", – зазначив Євгеній Гончар, заступник міністра охорони здоров'я України. У межах візиту українська делегація також відвідала Tashkent Pharma Park – інноваційний фармацевтичний кластер, що розвивається на території 130 гектарів та має об'єднати виробництво, науку, освіту й дослідження. Представники делегації ознайомилися з інфраструктурою комплексу, підходами до залучення інвесторів, а також державними стимулами для розвитку фармацевтичної промисловості, зокрема податковими та митними преференціями. Візит української делегації до Tashkent Pharma Park, Узбекистан, фото ФРУ "Узбекистан демонструє цікавий підхід до розвитку фармацевтичної промисловості. Для залучення інвесторів держава розвиває спеціалізовану інфраструктуру, пропонує податкові стимули та створює можливості для співпраці з науковими й освітніми установами. Для України цей досвід особливо цінний у контексті розвитку власної промисловості та залучення інвестицій. Водночас ми зацікавлені в тому, щоб українські компанії могли активніше реалізовувати свої проєкти на ринку Узбекистану", – коментує Віталій Петрук, заступник міністра економіки та довкілля України."Успіх на зовнішніх ринках часто залежить від уміння поєднати можливості бізнесу та держави. Навіть потужні компанії не завжди можуть самостійно вирішити питання доступу на іноземні ринки чи усунення регуляторних бар'єрів. Саме тому важлива спільна робота державних інституцій і бізнесу. Таке партнерство відкриває нові можливості для українських виробників і сприяє розвитку економічної співпраці між країнами", – зазначив генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов. Українська делегація висловила вдячність узбецьким партнерам, зокрема Агентству з розвитку медичної та фармацевтичної галузі при Міністерстві охорони здоров'я Республіки Узбекистан, за теплий прийом, відкритість до діалогу та можливість ознайомитися з досвідом розвитку фармацевтичної промисловості Узбекистану. За підсумками зустрічей сторони висловили зацікавленість у продовженні співпраці, обміні досвідом та розвитку спільних проєктів у фармацевтичній галузі.

Кадри поруч. Як українському бізнесу шукати й навчати працівників ще в коледжах

Економічна правда — 2026-10-23T13:00:00+03:00

Спецпроєкти2026-10-23T13:00:00+03:00 Дефіцит кадрів в Україні: як бізнесу знайти працівників WebFont.load({ google: { families: ["Exo:100,100italic,200,200italic,300,300italic,400,400italic,500,500italic,600,600italic,700,700italic,800,800italic,900,900italic"] }}); !function(o,c){var n=c.documentElement,t=" w-mod-";n.className+=t+"js",("ontouchstart"in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+"touch")}(window,document); (function(w,d,s,l,i){w[l]=w[l]||[];w[l].push({'gtm.start': new Date().getTime(),event:'gtm.js'});var f=d.getElementsByTagName(s)[0], j=d.createElement(s),dl=l!='dataLayer'?'&l='+l:'';j.async=true;j.src= 'https://www.googletagmanager.com/gtm.js?id='+i+dl;f.parentNode.insertBefore(j,f); })(window,document,'script','dataLayer','GTM-W7DDFSTD'); Кадри поруч Як українському бізнесу шукати й навчати працівників ще в коледжах ДЕТАЛЬНІШЕ СПЕЦПРОЄКТ 23 жовтня 2026 Брак кадрів – одна з головних проблем, яку озвучують роботодавці практично в кожному опитуванні. Особливо великий попит в Україні існує на спеціалістів і фахівців. Варто зайти на сайти з пошуку роботи Work.ua чи Robota.ua, і одразу видно, що найчастіше роботодавці шукають водіїв, слюсарів, зварювальників, операторів верстатів тощо. Компанії готові платити великі гроші, однак навіть це не гарантія, що працівника вдасться знайти. У ситуацію включилися держава та міжнародні партнери, зміщуючи акцент з пошуку готових спеціалістів на їхню підготовку. У 2025 році в Україні набрав чинності Закон "Про професійну освіту". Він буквально змінює правила гри у відносинах заклади освіти – бізнес. Тепер роботодавець може не просто знайомитися зі студентами під час їхнього навчання, а безпосередньо брати участь у підготовці майбутніх фахівців і таким способом формувати власний кадровий резерв. Як бізнес може розпочати співпрацю з коледжем? Який формат найпростіше запустити "з нуля"? Де знайти приклади, як це робили інші роботодавці? "Економічна правда" запитала про це у заступника Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитра Завгороднього та генеральної директорки директорату професійної освіти МОН України Ірини Шумік. Кілька слів про сучасний ринок праці в Україні Проблема з нестачею робітників існувала ще до війни, адже в українській освіті тривалий час був явний "перекіс" у бік вищої освіти замість професійної. Тепер до цього додалися наслідки повномасштабного вторгнення: мобілізація, міграція населення всередині країни та виїзд за кордон. В аналітиці Державної служби зайнятості про тренди на 2026 рік йдеться, що в Україні також існує структурне безробіття. Це ситуація, коли навички людей, які шукають роботу, не відповідають потребам ринку. "У нас багато людей з вищою освітою – юристів, економістів, психологів. Водночас ринок праці потребує насамперед кваліфікованих робітників. Причому не лише тих, де потрібна спеціальна освіта, як-от зварювальників, електриків чи слюсарів, а й тих, для яких достатньо курсів і сертифікатів, наприклад, водіїв" Дмитро Завгородній Які тенденції у світі Через війну ситуація на українському ринку праці значно гірша, ніж у будь-якій країні Європи. Хоча є й спільні проблеми. Попит на кваліфікованих робітників – одна з них. Наприклад, у дослідженні The Future of Jobs Report 2025 від Всесвітнього економічного форуму йдеться, що попит на низку робітничих професій досі залишається високим. Серед них – водії, працівники сільського господарства, будівельники та продавці. Європейські країни частково компенсують нестачу робітників завдяки трудовій міграції. ПРЯМА МОВА "Якщо подивитися на країни, які давно переживають демографічну кризу, то побачимо, що там кількість населення зменшується, а попит на працівників зростає. Проте у них значну частину цих вакансій закривають іноземці. В Україні такий механізм практично не працює через війну" Дмитро Завгородній Дослідження демонструє ще одну важливу тенденцію: роботодавці дедалі частіше шукають працівників із конкретними навичками, які можуть швидко включитися в роботу. Дефіцит навичок у працівників є одним з головних бар’єрів, які заважають бізнесу зростати. Тож 85% опитаних роботодавців зазначали, що планують зробити підвищення кваліфікації своїх працівників одним з пріоритетів. Дмитро Завгородній додає: працювати над цим можна ще на етапі, коли майбутні працівники навчаються у коледжах. Професійна освіта в Україні та нові можливості роботодавців Необхідність масштабної реформи професійної освіти в Україні назрівала роками. Війна лише загострила проблеми, які вже існували, і показала потребу в більш гнучкій системі підготовки фахівців. Як приклад, Дмитро Завгородній згадує запуск навчальних курсів для операторів дронів. Після початку повномасштабної війни попит на таких фахівців стрімко зріс, однак заклади освіти не готували їх системно: такої професії просто не існувало офіційно. Реалізувати ці реформи з тодішньою законодавчою рамкою за короткий проміжок часу було неможливо. "Для того щоб запустити курси операторів дронів, спершу потрібно було затвердити професійний і освітній стандарт за цією професією. Тоді заклад освіти мав отримати ліцензію на підготовку за цією професією, а також отримати регіональне або державне замовлення. Окрім цього, він мав би розробити та затвердити навчальну програму й погодити її з методичним кабінетом. Цей шлях займав не менше трьох років. Але у нас стільки часу не було – нам ці зміни потрібні були значно швидше" Ірина Шумік У 2025 році в Україні набрав чинності Закон "Про професійну освіту", який виконує два важливі завдання: дає коледжам значно більше гнучкості в роботі та орієнтує їх на тісну співпрацю з роботодавцями. Зокрема, закон передбачив конкретні механізми участі бізнесу в роботі закладів професійної освіти. Дуальна освіта (поєднання навчання з роботою на підприємстві) стала краще врегульованою, адаптація навчальних програм під потреби ринку – швидшою, а роботодавці отримали чіткий і швидкий алгоритм розробки та запуску професійних стандартів. Важливим нововведенням стало створення у коледжах наглядових рад, де в складі має бути не менше половини підприємців. Рада погоджує навчальні програми, затверджує стратегічні управлінські рішення (наприклад, фінансовий план і стратегію розвитку), проводить конкурсний відбір директора закладу. Завдяки цьому бізнес отримує можливість впливати на зміст навчання, щоб випускники опановували саме ті навички, які їм потім знадобляться в роботі. Це допомагає компаніям скорочувати час на адаптацію нових працівників, зменшувати витрати на їхнє донавчання та формувати кадровий резерв ще під час навчання студентів. "Такого впливу роботодавців на заклади не було в принципі у нашій системі освіти. Це безпрецедентно", – коментує Ірина Шумік. Також важливо, що закон відкриває нові можливості для навчання й перекваліфікації дорослих, адже тепер запустити освітні курси та навчальні програми у коледжах можна набагато швидше. Завдяки цьому люди, які шукають роботу, можуть опанувати нову професію, а роботодавець – знайти нові робочі кадри. Як бізнес може співпрацювати із закладом освіти Перелік форматів співпраці доволі широкий, тож кожен роботодавець може обрати те, що підходить саме йому. Найпростіший варіант, з якого можна розпочати, – це запрошення студентів на практику. "Це має працювати як партнерство, в якому ви забезпечуєте для студентів місця для проходження практики, де ви їх частково вчите і потім даєте зворотний зв’язок на навчальну програму. Не сприймайте це як чистий рекрутинг. Ви починаєте будувати взаємовигідне партнерство та довіру для того, щоб у майбутньому заклад спрямовував до вас своїх випускників. Щоб вони хотіли після випуску працювати саме у вас", – радить Ірина Шумік. Важливо пам’ятати, що за вмотивованих студентів з вами конкуруватимуть інші роботодавці. Тому треба подумати, що унікальне та цікаве можете запропонувати саме ви. Наприклад, запровадьте іменну стипендію для найобдарованішого студента. Прийдіть до закладу з гостьовою лекцією і поділіться досвідом. Покличте до себе на стажування викладача, щоб він краще розумів специфіку роботи та міг передавати студентам актуальні знання. "Такі практики доволі незвичні для середньостатистичної української компанії, але це те, що має існувати на ринку з дефіцитом робочої сили. Бізнес має розуміти: щоб закривати потребу в кадрах довгостроково, треба вкладатися в стажування, практику і так далі. Співпрацювати, поки ці люди ще вчаться. І коли вони закінчать навчання, вони з більшою охотою підуть працювати в ту компанію, яка їм вже знайома", – каже Дмитро Завгородній. Також у вересні 2026 року Міністерство освіти і науки України затвердило примірні договори для роботодавців та закладів професійної й фахової передвищої освіти: про дуальну освіту, стажування викладачів на підприємствах, надання матеріально-технічної бази підприємства для навчання студентів тощо. Завдяки цим шаблонам представникам бізнесу та закладу освіти значно простіше оформити партнерство. Де шукати ідеї для співпраці з професійними та фаховими коледжами Попри те, що в Україні доступний широкий перелік різних форматів партнерства, чимало роботодавців не знають, як його правильно запустити. У березні 2026 року було проведене дослідження на цю тему мультидонорською ініціативою Skills4Recovery, що підтримує навчання та перепідготовку кваліфікованої робочої сили в секторах економіки, важливих для відновлення України. Згідно з результатами, третина опитаних підприємців – 33% – зазначили, що не знають, як розпочати партнерство із закладом професійної освіти. Для того щоб проінформувати роботодавців, Міністерство освіти і науки України та Skills4Recovery запустили національну комунікаційну кампанію "Шукайте кадри там, де їх навчають". Її мета – допомогти бізнесу пройти весь шлях: від визначення кадрової потреби й вибору формату співпраці до пошуку коледжу-партнера, оформлення домовленостей і запуску спільної роботи. У межах цієї кампанії розробляють спеціальний Навігатор для бізнесу. Тут представники компаній зможуть знайти вже згадані шаблони типових договорів між закладами освіти та підприємствами, а також різні історії співпраці, від яких виграли усі: бізнес, студенти та навчальні заклади. Роботодавцеві необхідно буде зайти на сторінку для бізнесу college.in.ua, завантажити навігатор та ознайомитися з покроковим алгоритмом дій. Перейти на сайт → .cta-block{display:flex;align-items:center;justify-content:space-between;gap:32px; padding:32px 40px;margin-bottom:40px ;margin-top:16px ;border-radius:20px; background:linear-gradient(135deg,#032442,#094A9C)} .cta-text{margin:0;color:#fff;font-size:19px;line-height:1.5;max-width:68%} .cta-text a{color:#FE7635;text-decoration:underline} .cta-button{flex-shrink:0;display:inline-flex;align-items:center;gap:10px; padding:16px 32px;border-radius:12px;background:#FE7635;color:#032442; font-weight:700;font-size:17px;text-decoration:none;white-space:nowrap; box-shadow:0 8px 20px rgba(254,118,53,.35);transition:all .25s ease} .cta-button:hover{transform:translateY(-2px);background:#FF8850; box-shadow:0 12px 28px rgba(254,118,53,.5)} .cta-button span{transition:transform .25s ease} .cta-button:hover span{transform:translateX(4px)} @media(max-width:767px){ .cta-block{flex-direction:column;align-items:stretch;padding:24px} .cta-text{max-width:100%} .cta-button{justify-content:center} } "Ми вирішили це систематизувати, щоб по кожному пункту співпраці був конкретний кейс і щоб ми могли це розповсюджувати. І щоб умовний роботодавець, який планує співпрацювати з закладом освіти, одразу мав чітку інструкцію", – пояснює Дмитро Завгородній. В умовах дефіциту кадрів співпраця бізнесу із закладами професійної та фахової передвищої освіти може стати одним із найефективніших способів формувати майбутній кадровий резерв. Новий закон і підготовлені МОН інструменти дають роботодавцям більше можливостей для такої взаємодії, ніж будь-коли раніше. Статтю підготовлено в межах інформаційної кампанії "Шукайте кадри там, де їх навчають", яку впроваджують Міністерство освіти і науки України та Мультидонорська ініціатива Skills4Recovery. Skills4Recovery спільно фінансується Європейським Союзом, Німеччиною, Польщею, Естонією та Данією. Її реалізують Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL). © 2005-2026, Економічна правда‍Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02163.‍ТОВ "УП Медіа Плюс"‍Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50АТелефон: +380 95 641 22 07

Танкер із дизелем для Трампа вирушив до США – Reuters

Економічна правда — 2026-10-23T12:58:00+03:00

Танкер із 40 тис тонн російського дизельного палива вирушив до Нью-Йорка: очікується, що судно прибуде до США 7 листопада. Про це пише Reuters. "Згідно з даними LSEG, опублікованими в п'ятницю, танкер під прапором Мальти, що перевозить 40 000 метричних тонн російського дизельного палива, прямує до Нью-Йорка після укладення угоди з президентом США Дональдом Трампом", – говориться у публікації. Агентство повідомляє, що 22 жовтня у російському балтійському порту Приморськ на танкер "Agioi Fanendes" було завантажено 40 тис тонн дизельного палива з наднизьким вмістом сірки. Очікується, що судно прибуде до Сполучених Штатів 7 листопада. Трамп вжив низку заходів, сподіваючись знизити ціни на дизельне паливо напередодні проміжних виборів у США 3 листопада, зокрема скасував частину нового закону про санкції проти Росії, нагадує Reuters. Він погрожував Європі забороною на експорт дизельного палива з США, якщо країни не виділять більше палива зі своїх надзвичайних резервів. Росія погодилася скасувати самостійно введену заборону на експорт дизельного палива та постачати його на світові ринки, зокрема до США, після укладення угоди між російським лідером Володимиром Путіним та Трампом. 9 жовтня Трамп оголосив, що Росія негайно експортує 300 тис тонн, або 2,25 мільйона барелів, а в листопаді — ще 500 тис тонн і "відразу після цього" — мільйон тонн. До кінця року Росія зможе збільшити експорт дизельного палива до 3–3,5 млн тонн на місяць — це звичайний обсяг експорту цього палива для країни, — заявив минулого тижня віце-прем'єр-міністр Олександр Новак. Минулого тижня в російському балтійському порту Приморськ було завантажено партії дизельного палива на експорт, однак їхні кінцеві пункти призначення залишаються нез'ясованими: згідно з даними LSEG щодо судноплавства, більшість суден вказують Гібралтар, Атлантичне узбережжя або Порт-Саїд. З моменту вступу в силу у лютому 2023 року повного ембарго ЄС на імпорт російських нафтопродуктів у зв'язку з війною в Україні Росія експортувала дизельне паливо переважно до Бразилії та Туреччини, а також до деяких африканських країн, зазначено у публікації. Нагадаємо: Раніше віцепрем'єр-міністр РФ Алєксандр Новак заявив, що перший танкер із дизельним пальним вирушить до Сполучних Штатів у четвер, 22 жовтня. 9 жовтня Трамп заявив про "надзвичайно успішну розмову" і домовленість із Владіміром Путіним щодо скасування санкцій з російського дизельного пального. Росія зможе відновити експорт дизелю до рівнів, що перевищують ті, які визначив президент США Дональд Трамп – експорт може вийти на показники у 3-3,5 млн тонн до кінця 2026 року. США споживають близько чотирьох мільйонів барелів дизельного палива на добу, тож пального, яке відправляє танкером Росія, покриє менше ніж дві години американського споживання, заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

Генератори для водоканалу не можуть бути панацею – Кличко

Економічна правда — 2026-10-23T12:40:00+03:00

Для роботи київського водоканалу закуплено 103 генератори різної потужності, але не можуть бути панацею від перебоїв внаслідок російських атак. Про це у інтерв'ю BBC заявив міський голова Києва Віталій Кличко. "В нас закуплено за цей час 103 генератори різної потужності для водоканалу. Ми замовили зараз – до речі, під чесне слово, тому що грошей не було – генератори великої потужності, це фактично дизельні електростанції. Тому що обсяг водопостачання достатньо великий, простим генератором це неможливо зробити", – розповів він. Аде генератори не можуть бути панацею: вони не можуть працювати постійно, зауважив Кличко. "Це виходить електрика "золота", прямою мовою. Якщо в минулому році ми більше 300 тонн палива на добу витрачали виключно для наших генераторів, то на сьогоднішній день по їх кількості це може бути майже втричі більше. Це велике навантаження і на бюджет, і на обслуговування", – зауважив він. Кличко додав, що для водопостачання "потрібна велика кількість генераторів", які столиця ще додатково має отримати в рамках плану стійкості отримати. Нагадаємо: Центральне теплопостачання Києва готова до опалювального сезону, дублююча система буде готова у грудні, заявив голова КМДА. 9 жовтня президент Володимир Зеленський заявив про майже повне невиконання міською владою Києва необхідних кроків із захисту енергетичної інфраструктури. 13 жовтня Кличко відкинув звинувачення у зриві підготовки столиці до опалювального сезону. Він сказав, що це намагання влади знищити місцеве самоврядування. Того ж дня Зеленський заявив, що рівень підготовки столиці за "планами стійкості" найнижчий серед усіх регіонів країни. Через це він розпочав консультації щодо "безпекових та управлінських рішень". 14 жовтня у Верховній Раді Кличко запевняв, що міська влада намагається всіма силами забезпечити життєдіяльність столиці. При цьому – "попри підлі ляпаси, які постійно намагається відвісити центральна влада". Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що Держказначейство блокує кошти Києва для відновлення багатоквартирних будинків, пошкоджених атаками ворога.

Зеленський підписав закони про податок на посилки та доходи з онлайн-платформ

Економічна правда — 2026-10-23T12:37:00+03:00

Фінанси2026-10-23T12:37:00+03:00 Президент Володимир Зеленський підписав закони про скасування пільги з ПДВ для закордонних посилок вартістю до 150 євро та оподаткування доходів користувачів цифрових платформ. Про це свідчать картки законопроєктів №16051-1, №15460 та №15111-д на сайті Верховної Ради. Усі три документи повернулися до парламенту з підписом президента 22 жовтня. Зміни щодо посилок передбачають нарахування 20% ПДВ із першого євро вартості покупки. Документи передбачають, що на посилки вартістю до 150 євро буде нараховуватися ПДВ, від якого вони раніше були звільнені. Без податку залишаться лише некомерційні посилки "від фізособи фізособі" вартістю до 45 євро та окремі товари для військових. Нові правила можуть запрацювати не раніше 1 липня 2027 року та лише після відповідного рішення уряду. Підписання законів не означає негайного нарахування податку на всі замовлення. Окремий закон стосується доходів через цифрові платформи — сервіси онлайн-торгівлі, таксі, доставки, оренди та інших послуг. Він запроваджує автоматичне передавання податковій інформації про заробітки користувачів і міжнародний обмін такими даними. Доходи фізосіб від продажу товарів через платформи в межах 2000 євро на рік не підпадатимуть під оподаткування. Закон має запрацювати не раніше 1 січня 2027 року. Нагадаємо: 15 жовтня Верховна Рада остаточно ухвалила зміни щодо оподаткування посилок.

Кредит на підготовку Києва до зими був "заморожений" місяць – Кличко

Економічна правда — 2026-10-23T12:05:00+03:00

Центральне теплопостачання Києва готова до опалювального сезону, дублююча система буде готова у грудні. Про це у інтерв'ю BBC заявив міський голова Києва Віталій Кличко. "Всі підрозділи звітували, що Київ готовий, всі заяви про те, що місто не готове до опалювального сезону – це виключно якась маніпуляція. Мені невідомо, хто вкладає у вуха це президенту чи прем'єр-міністру, але краще, ніж мер, ніхто не знає про готовність", – сказав він. Зараз реалізується також дублююча система у випадку руйнування центрального теплопостачання. "В цьому напрямку роботи ще продовжуються, ми йдемо по графіку, ми не відстаємо, закінчення робіт – це грудень", – зазначив Кличко. За його словами, столиця виконує План стійкості, "незважаючи на затримку з оплатою, бо казначейство заблокувало кошти". "Тут дивна ситуація, бо ми взяли в банку кредит мільярд гривень, який пролежав майже місяць, ми повинні за це відсотки платити, а користуватися цими грошима не можемо, і це впливає на те, що нам потрібно встигнути вчасно реалізувати те, що ми презентували", – зазначив він. При цьому міський голова запевняє, що відхилень від графіка, який був презентований на РНБО, немає. "Ми взяли кредит для реалізації плану стійкості для підготовки до зими. Майже місяць він був заморожений", – розповів Кличко. Київський голова розповів, що прем'єр-міністр Сергій Корецький зауважив на зустрічі, що коли зникає електрика і водопостачання, це погана підготовка. "На що я йому сказав:, вибачте, будь ласка, але наше завдання – максимально усунути ті проблеми, які виникають з влучанням в об'єкти критичної інфраструктури", – розповів Кличко. "Якщо так розмірковувати, то можна згадати, що дві доби був Житомир без світла, Вінниця, Луцьк, Тернопіль, зараз проблеми є в Дніпрі. Тобто таким чином можна звинуватити кожного", – зауважив він. За його словами, незважаючи на багато викликів, громадський транспорт працює, є водопостачання і тепло, але в електрозабезпеченні місто залежить від держави. Ключова складова – це робота протиповітряної оборони, вкотре наголосив столичний очільник. Нагадаємо: 8 жовтня Кличко сказав, що Київ через посилення російських атак опинився в умовах, коли йдеться про виживання, а мешканцям із друзями або родичами за межами столиці порадив розглянути тимчасовий переїзд. 9 жовтня президент Володимир Зеленський заявив про майже повне невиконання міською владою Києва необхідних кроків із захисту енергетичної інфраструктури. 13 жовтня Кличко відкинув звинувачення у зриві підготовки столиці до опалювального сезону. Він сказав, що це намагання влади знищити місцеве самоврядування. Того ж дня Зеленський заявив, що рівень підготовки столиці за "планами стійкості" найнижчий серед усіх регіонів країни. Через це він розпочав консультації щодо "безпекових та управлінських рішень". 14 жовтня у Верховній Раді Кличко запевняв, що міська влада намагається всіма силами забезпечити життєдіяльність столиці. При цьому – "попри підлі ляпаси, які постійно намагається відвісити центральна влада". Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що Держказначейство блокує кошти Києва для відновлення багатоквартирних будинків, пошкоджених атаками ворога.

Банки України показали актуальний курс валют на 23 жовтня

Економічна правда — 2026-10-23T11:55:00+03:00

Фінанси2026-10-23T11:55:00+03:00 Банки оновили курси валют на 23 жовтня: середній євро становив 50,89 грн, долар – 45,22 грн. Про це свідчать дані minfin.com.ua. Середні курси валют у касах банків були такими: Долар США: 44,85 – 45,41 грн (на 22 жовтня: 44,82– 45,35 грн); Євро: 50,34 – 51,02 грн (на 22 жовтня: 50,34 – 51,01 грн). У розрізі банків готівкові курси долара такі: Приватбанк - 44,75 - 45,35 грн; Ощадбанк - 44,85 - 45,38 грн; Укрсиббанк - 44,780 - 45,40 грн; ПУМБ - 44,90 - 45,50 грн; Райффайзен - 44,90 - 45,36 грн. Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні: Приватбанк - 50,00 - 51,00 грн; Ощадбанк - 50,25 - 50,95 грн; Укрсиббанк - 50,15 - 51,05 грн; ПУМБ - 50,30 - 51,00 грн; Райффайзен - 50,10 - 50,83 грн;

Російський БпЛА влучив у підприємство у Полтаві

Економічна правда — 2026-10-23T11:25:00+03:00

У Полтаві російський БпЛА поцілив у одне з приватних підприємств, минулося без загиблих і травмованих. Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. "Вранці в Полтаві внаслідок ворожого обстрілу зафіксовано влучання БпЛА на території приватного підприємства, приватного домоволодіння – пошкоджено скління поряд розташованих житлових будинків та на відкритих територіях", – написав він у Телеграм. Виникли пожежі, які, за даними очільника ОВА, вже локалізовано. "За попередньою інформацією, звернень щодо загиблих і травмованих не надходило. Інформація уточнюється". Нагадаємо: У Полтаві російські війська атакували об'єкт залізничної інфраструктури, минулося без жертв. Внаслідок удару на Дніпропетровщині виникла пожежа на підприємстві. Двоє людей дістали поранень через атаку на Дніпровський район вранці 23 жовтня.

Понад пів мільйона українців залишилися без світла після атак РФ

Економічна правда — 2026-10-23T11:15:00+03:00

Унаслідок російських атак на енергетику вночі та вранці 23 жовтня понад 500 тисяч українців залишилися без електропостачання. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов. Росіяни атакували енергетичні об'єкти у Житомирській, Волинській, Миколаївській, Полтавській, Хмельницькій та Рівненській областях. Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи там, де дозволяє безпекова ситуація. Окремо через обстріли та бойові дії нові знеструмлення зафіксували на Донеччині та Харківщині. На Одещині й Тернопільщині продовжують відновлювати обладнання та мережі після попередніх атак. Ремонтні роботи ускладнюють тривалі повітряні тривоги та загроза повторних ударів, зазначили в Міненерго. Нагадаємо: 23 жовтня ДТЕК повідомив, що після масованого російського обстрілу одна з його теплоелектростанцій припинила генерацію електроенергії. Обладнання станції суттєво пошкоджене.

Фінляндія дарує Україні десять тепловозів

Економічна правда — 2026-10-23T11:00:00+03:00

Фінляндія стала першою країною, яка безоплатно передає Укрзалізниці локомотиви: підписано угоду про передачу 10 тепловозів Dv12 та комплектуючих до них. Про це інформує "Укрзалізниця". Угоду ппідписали Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо та Прем'єр-міністр України Сергій Корецький у присутності Президента України Володимира Зеленського. Під час саміту "Карпатська вісімка" було започатковано формування міжнародної коаліції для посилення української залізниці локомотивами. Тоді було досягнуто домовленостей із низкою партнерів щодо передачі Укрзалізниці вживаних локомотивів. Наразі Укрзалізниця гостро потребує додаткових локомотивів, адже росія системно та цілеспрямовано атакує їх. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено та знищено майже 600 локомотивів Укрзалізниці, з них понад 300 тепловозів. "Їх відновлення потребує значних коштів і часу, а в деяких випадках є неможливим. Тому важливо оперативно поповнювати локомотивний парк", – говориться у повідомленні. Тепловози також мають особливе значення для забезпечення стабільності перевезень в умовах посилення російських атак на енергетичну інфраструктуру та перебоїв з електропостачанням, додали в УЗ. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що від початку повномасштабного вторгнення російськими ударами пошкоджено 492 локомотиви і 249 вагонів, програма діяльності уряду передбачає відновлення 70% пошкоджених локомотивів. Раніше повідомлялося, що під час Карпатського саміту в межах Карпатської вісімки досягнуто принципової домовленості про сто мільйонів доларів грантового фінансування за проектом RELINC спільно з МБРР – вони підуть на закупівлю вживаних локомотивів. Раніше повідомлялося, що Мінвідновлення спростить ввезення локомотивів і відновлення пошкодженої тяги під час воєнного стану.

У Києві та області запровадили екстрені відключення

Економічна правда — 2026-10-23T10:47:00+03:00

Енергетика2026-10-23T10:47:00+03:00 У Києві та Київській області 23 жовтня за командою "Укренерго" застосували екстрені відключення електроенергії. Про це повідомили у ДТЕК. Під час екстрених відключень графіки не діють. Про зміни в електропостачанні компанія повідомлятиме додатково. Нагадаємо: Окупанти масовано обстріляли одну з теплоелектростанцій ДТЕК, суттєво пошкодивши обладнання ТЕС.

У РФ різко подорожчає міцний алкоголь із "недружніх" країн

Економічна правда — 2026-10-23T10:30:00+03:00

Російська влада збирається підвищити мита на імпорт міцного алкоголю з "недружніх" країн з нинішніх 3 євро до 5 євро за літр. Про це пише російській "Комерсант". Як повідомили джерела видання на ринку, відповідної постанови уряду очікують вже в листопаді 2026 року і нові мита можуть почати діяти одразу. З вересня 2024 року в Росії діє мито на імпортний алкоголь із недружніх країн у розмірі 20% від митної вартості продукції, але не менше, ніж три євро за літр. Підвищення збору закономірно призведе до зростання вартості імпортного алкоголю. Оптові ціни за поточного валютного курсу зростуть приблизно на 70–100 руб. за пляшку, говориться у публікації. Пляшка об'ємом 0,7 літра в масовому сегменті подорожчає більш ніж на 200 руб. На ціні дорогого імпорту підвищення мит буде менш помітним для споживачів. Запасів вже імпортованого алкоголю торговельним мережам вистачить лише до кінця року. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Латвія беззастережно підтримує Україну у війні, але не зупинила постачання товарів до Росії: минулого року експорт склав понад 962 мільйона євро, половина припадала на алкоголь.