Економічна правда

Удари РФ коштували "Сільпо" понад 1,5 мільярда

Економічна правда — 2026-11-04T12:45:00+02:00

Бізнес2026-11-04T12:45:00+02:00 ТОВ "Сільпо-Фуд" за січень-вересень 2026 року визнало 1,53 млрд грн збитків через пошкодження та знищення магазинів і розподільчих центрів унаслідок російських атак. Про це повідомляє Forbes. Оцінка втрат ще триває, тому остаточна сума може зрости. За дев'ять місяців компанія списала через наслідки війни оборотні активи на 1,4 млрд грн. За аналогічний період 2025 року такі списання становили 1 млн грн. Списання необоротних активів цьогоріч становили 53,4 млн грн. За фактами знищення та пошкодження майна "Сільпо-Фуд" звернулося до правоохоронців із заявами про злочини. Компанія зафіксувала пошкодження на фото й відео, склала акти огляду та проводить інвентаризацію. "Сільпо-Фуд" входить до Fozzy Group і розвиває мережі "Сільпо" та Le Silpo. Нагадаємо: У вересні Fozzy Group оголосила про скорочення частини офісних команд холдингу, "Сільпо" та логістики через втрату інфраструктури й товарних запасів.

У Києві обмежують рух транспорту Кільцевою дорогою

Економічна правда — 2026-11-04T12:28:00+02:00

У Києві тимчасово обмежують рух транспорту Кільцевою дорогою в напрямку Борщагівки через прокладання резервної тепломережі на Теремках. Про це інформує Київська міська державна адміністрація. "Обмеження триватимуть орієнтовно 10 днів на ділянці Кільцевої дороги в напрямку від Одеської площі до житлового масиву Борщагівка", – зазначено у повідомленні. Для проїзду транспорту облаштовано об'їзну дорогу з двома смугами руху, що проходить паралельно Кільцевій дорозі вулицею Лятошинського. У напрямку ж Одеської площі транспорт рухається без обмежень. "Роботи з прокладання резервної тепломережі мають важливе значення для підвищення енергостійкості столиці. Нова тепломережа забезпечуватиме резервне теплопостачання жителям мікрорайону Теремки в умовах постійної загрози обстрілів та пошкодження ворогом об'єктів критичної інфраструктури в холодний період", – зазначили у КМДА. Водіїв просять враховувати тимчасові обмеження під час планування маршрутів, звертати увагу на дорожні знаки та дотримуватися правил дорожнього руху.

Українським АЕС довелося знизити потужність генерації – Міненерго

Економічна правда — 2026-11-04T12:25:00+02:00

Через масштабні та системні російські атаки на енергетичну інфраструктуру атомні електростанції вимушено знизили потужність генерації. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов на брифінгу про оперативну ситуацію в енергосистемі.Це сталося, оскільки атаки на підстанції знизили можливість енергосистеми розподіляти електроенергію, яку виробляють АЕС. Повернення до номінальних показників відбуватиметься поступово, щойно енергетики відновлять пошкоджені внаслідок обстрілів мережі. Найскладніша ситуація зі світлом – у столичному регіоні. У Києві та на Київщині операторами систем розподілу застосовуються мережеві обмеження через значні пошкодження енергообладнання. Також аварійні відключення наразі вимушено діють у Харківській області через пошкодження обладнання внаслідок попередніх атак та зниження рівня напруги у високовольтній мережі. Загалом станом на ранок через російські атаки знеструмлена частина споживачів у Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Харківській та Херсонській областях. Нагадаємо: 3 листопада "Укренерго" повідомило про одну з наймасштабніших російських атак на енергетику України. За даними компанії, протягом попередньої доби росіяни понад 20 разів цілеспрямовано атакували енергооб'єкти, спричинивши значні пошкодження інфраструктури. Під час цієї атаки РФ спрямувала три дрони по підстанції, критично важливій для стабільної роботи Хмельницької атомної електростанції.

Казахстан просить РФ відновити транзит його нафти "Дружбою" до Німеччини

Економічна правда — 2026-11-04T12:10:00+02:00

Міністр енергетики Казахстану Єрлан Аккенженов повідомив, що особисто передав Росії офіційний запит про відновлення транзиту казахстанської нафти трубопроводом "Дружба" до НПЗ у німецькому Шведті. Про це пише російське медіа The Bell. Йдеться про північну частину "Дружби", яка не проходить через територію України. Технічна можливість відновити постачання у Казахстану є, сказав міністр – Астана чекає на відповідь із Москви. Росія припинила пропускати казахстанську нафту до Німеччини з 1 травня. Віцепрем'єр-міністр Росії Алєксандр Новак тоді пояснив це "технічними можливостями на сьогодні", а прессекретар Кремля Дмітрій Пєсков послався на "технічні моменти". Сам Аккенженов, посилаючись на неофіційні дані, пов'язував зупинку з ударами по російській нафтовій інфраструктурі. Для Казахстану обсяги постачання були невеликими – близько 2 млн тонн нафти на рік, що менше ніж 3% від загального експорту країни, близько 80% якого йде через Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) до російських чорноморських портів. У 2025 році по "Дружбі" до Німеччини надійшло 2,1 млн тонн нафти, на 2026 рік планувалося близько 3 млн, але до зупинки Казахстан встиг відвантажити лише 1,02 млн тонн. Нереалізований товар країна відправила до КТК та в порт Усть-Луга. Для Німеччини ця втрата була більш відчутною. Казахстанська нафта покривала 20-30% потреб НПЗ у Шведті, який виробляє близько 90% бензину, авіакеросину та дизелю для Берліна та Бранденбургу. Міністерство економіки Німеччини навесні заявило, що загрози постачанню в країну немає, але заводу доведеться працювати з меншим завантаженням. Альтернативні варіанти – постачання через польський Гданськ або німецький Росток з подальшим транспортуванням до Шведта. Контрольний пакет акцій цього НПЗ належить німецьким "дочкам" "Роснефти", які з 2022 року перебувають під управлінням німецького уряду. Наприкінці лютого Мінекономіки Німеччини перевело це управління на довгострокову основу, відмовившись від попередньої схеми з продовженням кожні пів року. Наприкінці березня "Роснефть" оскаржила це рішення в суді, а з 1 травня Росія зупинила транзит. Нагадаємо: Казахстан тимчасово зупиняв транспортування сирої нафти до Росії трубопроводом "Атирау — Самара" після атаки безпілотників зранку 2 листопада.

У Мінагрополітики розповіли, скільки озимих вже засіяли: частково перевищили план

Економічна правда — 2026-11-04T11:48:00+02:00

Станом на 4 листопада в Україні озимими сільськогосподарськими культурами вже засіяли майже 6 мільйонів гектарів. Озимий ріпак вже засіяли понад план. Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства. Частка площ, засіяних зерновими культурами, вже досягла 4,5 млн га або 85,4% від прогнозованого рівня. Основні показники в розрізі культур: пшениця та тритикале – 3 953,0 тис. га (87,1% від прогнозу); ячмінь – 420,5 тис. га (70,8% від прогнозу); жито – 74,3 тис. га (96,9% від прогнозу); ріпак – 1 151,6 тис. га (104,2% від плану). У регіони-лідери за загальними площами посіву озимих зернових культур у входять: Миколаївська область – 500,0 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 401,0 тис. га; ячмінь – 97 тис. га; жито – 2 тис. га. Дніпропетровська область – 475,6 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 421,8 тис. га; ячмінь – 52,1 тис. га; жито – 1,7 тис. га. Кіровоградська область – 396,7 тис. га, з них: пшениця та тритикале – 360,5 тис. га; ячмінь – 34,8 тис. га, жито – 1,4 тис. га. Найбільші площі озимого ріпаку засіяли в Одеській, Вінницькій, Миколаївській, Хмельницькій та Тернопільській областях. Нагадаємо: Станом на 28 жовтня в Україні озимими сільськогосподарськими культурами вже засіяли 5 347,9 тис. гектарів, а площа посіву озимих зернових перевищила 80%.

Київ і Київщина без графіків: діють екстрені відключення

Економічна правда — 2026-11-04T11:40:00+02:00

Енергетика2026-11-04T11:40:00+02:00 У Києві 4 листопада не вдається скасувати екстрені відключення електроенергії, а на Київщині їх також запровадили за командою "Укренерго". Про це повідомили в ДТЕК . Під час екстрених відключень попередньо оприлюднені графіки не діють. "Поки що скасувати екстрені відключення в столиці не вдається", – зазначили в компанії. За даними ДТЕК, енергетики працюють над стабілізацією ситуації. Термінів повернення до графіків компанія не назвала. Нагадаємо: 3 листопада "Укренерго" повідомило про одну з наймасштабніших російських атак на енергетику України. За даними компанії, протягом попередньої доби росіяни понад 20 разів цілеспрямовано атакували енергооб'єкти, спричинивши значні пошкодження інфраструктури.

Будинки для ВПО у селах: Мінсоцполітики спрямувало кошти у регіони

Економічна правда — 2026-11-04T11:35:00+02:00

Мінсоцполітики спрямувало 26,5 мільйонів гривень субвенції на придбання будинків у сільській місцевості для внутрішньо переміщених осіб, ці кошти вже надійшли на рахунки обласних військових адміністрацій. Про це інформує Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України. Йдеться про перший транш у межах експериментального проєкту із забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. Державну субвенцію спрямували до восьми областей, за них куплять 53 будинків для тимчасового проживання. "Кошти вже надійшли на рахунки обласних військових адміністрацій Волинської, Дніпропетровської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Харківської, Херсонської та Чернівецької областей, які звернулися по фінансування для реалізації проєкту", – повідомили у відомстві. "На етапі придбання будинків ми забезпечуємо громадам необхідний юридичний супровід. Водночас спільно з міжнародними та гуманітарними партнерами вже подбали про закупівлю меблів і побутової техніки для облаштування майбутніх осель", зазначила заступник міністра соціальної політики Тетяна Кірієнко. Паралельно триває пошук нових будинків для проживання у сільській місцевості. До цього процесу можуть долучатися Ради ВПО, громадські та благодійні організації, а також волонтери, допомагаючи підібрати житло, додали у міністерстві. Нагадаємо: Раніше уряд вніс зміни до постанови щодо надання субвенції місцевим бюджетам у 2026 році, що дозволяє швидше забезпечувати житлом людей, які вимушено залишили свої домівки. Раніше президент України підписав закон щодо оренди державної та комунальної власності для внутрішньо переміщених осіб. Кабмін ухвалив постанову, розроблену Мінсоцполітики, яка передбачає продовження державної підтримки внутрішньо переміщених осіб та уточнює окремі умови призначення і виплати допомоги на проживання. Раніше в Україні розширили програму допомоги на дітей ВПО та непрацездатних людей, які опинилися в найскладніших обставинах.

Детективи НАБУ завершили розслідування у справі "Мідас"

Економічна правда — 2026-11-04T11:14:00+02:00

Українська правдаНАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі масштабної корупційної схеми у сфері енергетики "Мідас", фігурантами якої стали високопосадовці "Енергоатому", колишні віцепремʼєр-міністр та міністр енергетики та бізнесмен Тимур Міндіч. Джерело: НАБУ і САП Дослівно: "За даними слідства, учасники угруповання систематично отримували неправомірну вигоду від контрагентів АТ "НАЕК "Енергоатом" та підприємств, які входили до сфери управління Міністерства енергетики, у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Функція легалізації незаконно отриманих коштів покладалася на окремий офіс злочинної організації. Встановлені слідством суми, акумульовані та переміщені до цього офісу у готівці зі сфери енергетики протягом 2020-2025 років, склали понад 111 млн дол. та 12 млн. євро". Деталі: Повідомляється, що зловмисники вибудували корупційну схему впливу на діяльність стратпідприємств державного сектору, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом", отримання неправомірної вигоди та відмивання коштів. Детективи також встановили факти надходження у розпорядження злочинної організації коштів з інших джерел. Для відмивання коштів використовували різні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту, цінні папери та закордонний інвестиційний фонд. Під час розслідування НАБУ та САП вжили заходів щодо накладення арешту на активи злочинної організації як в Україні та за її межами. Заходи з пошуку та арешту активів злочинної організації триватимуть і надалі. З матеріалів виділено ще низку проваджень, в яких продовжується розслідування фактів надання та отримання неправомірної вигоди в енергетичному секторі, а також відмивання коштів в інтересах інших осіб. Читайте також: "Міндічгейт"? Історія того самого друга президента" "Як могли врятувати Міндіча від арешту?" "Міндічгейт. Що відбувається у владі за тиждень після антикорупційного "землетрусу" "Форест Гамп". Як Офіс президента знову "прибіг" до великого корупційного скандалу Що передувало: Вранці 10 листопада стало відомо про те, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка (станом на 12 листопада Галущенка відсторонили від посади). Тоді ж джерела УП повідомили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків. Того ж дня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що викрило масштабну корупційну схему розкрадання коштів у сфері енергетики, а також оприлюднило аудіозаписи переговорів фігурантів у цій справі. Перед тим джерела УП повідомили, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка. Також співрозмовники УП зазначили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків. 11 листопада журналісти виявили імена усіх фігурантів розслідування масової корупції у "Енергоатомі", які отримали підозру від НАБУ. За інформацією проєкту "Схеми", підозри отримали Тимур Міндіч (якого на оприлюднених НАБУ аудіозаписах називають "Карлсон" – ред.), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк ("Рокет"), виконавчий директор з безпеки "Енергоатому" Дмитро Басов ("Тенор"), Олександр Цукермана ("Шугармен"), Ігор Фурсенко ("Рьошик"), Леся Устименко і Людмила Зоріна. П'ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Міндіч та Цукерман – виїхали з України. Басову, Миронюку, Фурсенку, Устименко та Зоріній обрали запобіжні заходи з можливістю внесення застави. Згодом стало відомо, що Вищий антикорупційний суд отримав застави за працівниць "бек-офісу" з відмивання коштів навколо "Енергоатому", Лесю Устименко та Людмилу Зоріну. 12 листопада міністра юстиції Германа Галущенка відсторонили від посади після резонансного розслідування НАБУ щодо корупції у НАЕК "Енергоатом". 13 листопада президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради національної безпеки та оброни про ведення санкцій проти бізнесмена, співвласника студії "Квартал-95" і його соратника Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.

Перемога демократів у США вдарила по долару та ШІ-акціях

Економічна правда — 2026-11-04T11:10:00+02:00

Фінанси2026-11-04T11:10:00+02:00 Світові фондові ринки 4 листопада відреагували зниженням на перемогу демократів на виборах до Конгресу США, а долар опустився до місячного мінімуму через побоювання посилення регулювання технологічного сектору. Про це повідомляє Reuters. Демократи здобули більшість у Сенаті та Палаті представників, зокрема перемігши у традиційно республіканських штатах. Інвестори побоюються, що зміна контролю над Конгресом посилить нагляд за ШІ-компаніями та ускладнить реалізацію економічної політики Дональда Трампа. Ф'ючерси на Nasdaq спочатку втратили понад 2%, але згодом скоротили падіння до 0,5%. Ф'ючерси на S&P 500 знизилися на 0,35%. Контракти на європейські фондові індекси також частково відіграли втрати: після падіння на 1,5% їхнє зниження скоротилося до 0,4%. В Азії під тиском опинилися акції виробників чипів Samsung, SK Hynix і TSMC. Південнокорейський індекс KOSPI протягом торгів втрачав 3%, однак потім повернувся до невеликого зростання. За словами стратега TD Securities Прашанта Ньюнахи, перемога демократів підвищує ймовірність жорсткішого регулювання технологій і штучного інтелекту, а також політичного протистояння у Вашингтоні. Криптовалюти також подешевшали на тлі очікувань суворішого регулювання, водночас інвестори купували облігації, шукаючи безпечніші активи. Нагадаємо: 30 жовтня на фондовому ринку стався розпродаж технологічних акцій у США через слабкі прогнози компаній та сумніви в окупності масштабних інвестицій у ШІ. Тоді акції Intel під час торгів втрачали майже 30%.

Держава за 21 мільйон продала акції санкційного Кіровоградського рудоуправління

Економічна правда — 2026-11-04T10:42:00+02:00

Фонд державного майна України продав за 21 мільйон гривень 52,7% акцій "Кіровоградського рудоуправління", кінцевим бенефіціаром якого раніше був російський мільярдер Сергій Кабаргін. Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля України, а також Фонд державного майна України. "21 млн грн — результат продажу санкційного гірничодобувного підприємства "Кіровоградське рудоуправління" в державній торговій електронній системі Прозорро.Продажі", – говориться у повідомленні. Торги організував Фонд держмайна, який виставив 52,7596% акцій підприємства, вартість стартувала з 18 млн грн. За лот змагалися двоє учасників, фінальна ціна склала 21 млн грн, зазначили у ФДМУ. Перемогло ТОВ "Бумлайн", кінцевим бенефіціаром якого є Валерій Ковальчук. За актив також змагалося адвокатське об'єднання "Юридична фірма АРІО". Підприємство розташоване в селі Катеринівка Кіровоградської області й займається видобутком піску, гравію та глини, зокрема вогнетривкої каолінової. У його власності адміністративні та виробничі будівлі, клуб, магазин і універсам загальною площею 7,2 тис. м². "Підприємство контролював російський бізнесмен. Він співвласник холдингу "Титан-2", що будує об'єкти атомної енергетики і є партнером російської держкорпорації "Росатом", – зазначено у повідомленні. Вищий антикорупційний суд України 17 листопада 2025 року за позовом Міністерства юстиції стягнув актив в дохід держави. Суд встановив, що чотири компанії холдингу сплатили 2024 року до бюджету Росії понад 1,4 млрд рублів податків і визнав це фінансуванням держави-агресора. "Кошти від продажу акцій товариства надійдуть до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Договір купівлі-продажу підписується лише після сплати переможцем вартості лота. На це він має 25 робочих днів після проведення аукціону", – зазначили у ФДМУ. Після переходу права власності покупець протягом шести місяців не може звільняти працівників. Також він має погасити прострочену заборгованість перед кредиторами, що буде на день переходу права власності. На 30 червня вона становила 11,1 млн грн і 105 тис. доларів. Крім цього новий власник повинен зберегти основний вид діяльності, дотримуватися природоохоронних вимог і утримувати захисну споруду цивільного захисту. Нагадаємо: Раніше Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про застосування санкцій щодо активів російського бізнесмена Сергія Кабаргіна, який був бенефіціаром "Кіровоградського рудоуправління". Раніше Міністерство юстиції України просило Вищий антикорупційний суд застосувати санкції до співвласника російського холдингу "Титан-2", який є бенефіціаром "Кіровоградського рудоуправління". Раніше Служба безпеки України повідомила про підозру російському мільярдеру Сергію Кабаргіну, який організував схему вивозу з України стратегічної сировини для "Росатома". Він реалізував оборудку, яка дозволила йому перерахувати до російського бюджету мільярди рублів. Для цього використовувалось АТ "Кіровоградське рудоуправління", де видобувають рідкісні породи глини. Також повідомлялося, що компанія "Кіровоградське рудоуправління", кінцевим бенефіціаром якого є російський бізнесмен Сергій Кабаргін, продовжує володіти ліцензією на розробку Обознівського родовища каолінової глини. Агентство з розшуку та менеджменту активів повідомило, що розпочало конкурс із відбору управителя для двох підприємств, які спеціалізуються на видобутку вторинних каолінів. Для управління пропонуються три пакети корпоративних прав АТ "Кіровоградське рудоуправління" (18,8%, 24,5%, 9,5%). АРМА повідомило, що активи належать російським та віргінським компаніям і були передані в управління АРМА ухвалою районного суду міста Кропивницький у межах кримінального провадження. Важливим рішенням стало збереження в судовому порядку спеціального дозволу АТ "Кіровоградське рудоуправління" на користування надрами.

Молдова хоче купити до 50 млн кубометрів газу в України

Економічна правда — 2026-11-04T10:40:00+02:00

Молдова розглядає можливість закупівлі в України 10–50 млн кубометрів природного газу та розраховує домовитися про ціну нижче ринкової. Про це заявив міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту в ефірі Radio Moldova, передає ALBASAT. З його слів, державна компанія Energocom веде комерційні переговори з українськими постачальниками Потенційний обсяг закупівлі залежатиме від доступності газу, вже укладених контрактів та погодженої формули ціни. Деталі ціноутворення Жунгієту не розкрив, посилаючись на незавершені переговори. Водночас він зазначив, що країна намагається отримати ціну нижче ринкової, а якби такої вигоди не було – перемовини б не вели. Остаточний обсяг нової закупівлі, вартість газу та строки можливого постачання ще невідомі. Нагадаємо: 15 жовтня Україна вперше за час великої війни експортувала газ. Перші компанії продали близько 12,75 млн кубометрів природного газу на перших експортних торгах "Української енергетичної біржі" (УЕБ). Україна 29 жовтня розпочала сезон відбору природного газу з підземних сховищ газу (ПСГ). Наприкінці серпня Україна накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження зими.

РФ атакувала енергетику шести областей України

Економічна правда — 2026-11-04T10:10:00+02:00

Енергетика2026-11-04T10:10:00+02:00Увечері 3 листопада та вночі проти 4 листопада Росія атакувала енергетичну інфраструктуру Тернопільської, Кіровоградської, Рівненської, Волинської, Одеської та Житомирської областей. Про це повідомили обласні військові адміністрації. На Волині під ударом опинився об'єкт енергетики у Ковельському районі. Як повідомив голова ОВА Роман Романюк, увечері перебої з електропостачанням виникли у значній частині області. На ранок усіх абонентів заживили. На Житомирщині удари були спрямовані на енергетичні об'єкти та приватні будинки у Житомирському, Коростенському та Звягельському районах. За даними голови ОВА Віталія Бунечка, пошкоджені житловий будинок та автомобіль. Енергетики розпочали ремонти після відбою тривоги, відновлення електропостачання триває. У Тернопільському районі внаслідок влучання безпілотника пошкоджено об'єкт енергетичної інфраструктури. Служби працюють над ліквідацією наслідків атаки, повідомила Тернопільська ОВА. На Одещині зафіксовані влучання в енергетичний об'єкт, будівлю торговельного центру та приватний житловий сектор. За повідомленням голови ОВА Олега Кіпера, попередньо, постраждалих немає. Пожежу в торговельному центрі ліквідували. На Кіровоградщині ціллю дронів була енергетична інфраструктура, заявив голова ОВА Андрій Райкович. Пошкоджені приватний будинок у Новоукраїнському районі та техніка аграрного підприємства в Олександрійському. Пожежі ліквідували, загиблих і травмованих немає. На Рівненщині російські війська намагалися вдарити по енергетиці. Нагадаємо: 3 листопада "Укренерго" повідомило про одну з наймасштабніших російських атак на енергетику України.

Курс валют 4 листопада: долар у банках не відреагував на новий максимум

Економічна правда — 2026-11-04T10:03:00+02:00

Банки оприлюднили курси валют на 4 листопада. Попри новий історичний максимум долара, середні курси в касах банків не змінились. Про це свідчать дані minfin.com.ua. Середні курси валют у касах банків були такими: Долар США: 45,49 – 46,15 грн (на 1 листопада: 45,51 – 46,16 грн); Євро: 50,92 – 51,80 грн (на 1 листопада: 50,92 – 51,80 грн). У розрізі банків готівкові курси долара такі: Приватбанк – 45,50 - 46,10 грн; Ощадбанк – 45,55 - 46,10 грн; Укрсиббанк – 45,45 - 46,09 грн; ПУМБ – 45,60 - 46,20 грн; Райффайзен – 45,40 - 45,99 грн. Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні: Приватбанк – 51,50 – 51,90 грн; Ощадбанк – 50,30 - 50,95 грн; Укрсиббанк – 50,90 - 51,75 грн; ПУМБ – 51,0 - 51,70 грн; Райффайзен – 50,70 - 51,60 грн; Читайте також Далі 50? Долар продають по 47 гривень, а НБУ рекордно "спалює" резерви Нагадаємо: У середу, 4 листопада, офіційний курс долара до гривні збільшився на 13 копійок та становить 45,66 грн, що є новим історичним максимумом.

Нафта відреагувала на невизначеність щодо наступного кроку США у війні з Іраном

Економічна правда — 2026-11-04T09:40:00+02:00

Енергетика2026-11-04T09:40:00+02:00 Ціни на нафту зросли на тлі невизначеності щодо подальших дій США у війні з Іраном після проміжних виборів до Конгресу. Про це повідомляє Reuters. Ф'ючерси на Brent подорожчали на 82 центи, або 0,8%, – до $104,42 за барель. Американська WTI зросла на 50 центів, або 0,5%, – до $96,59, відігравши попереднє зниження. Напередодні Brent завершила торги на найнижчому рівні майже за чотири тижні на тлі переговорів щодо завершення воєн в Україні та Ірані. За повідомленням агентства, демократи здобули більшість в обох палатах Конгресу США, хоча підрахунок голосів ще тривав. Інвестори очікують, якими будуть наступні кроки адміністрації Дональда Трампа щодо Ірану. Аналітикиня Phillip Nova Пріянка Сачдева зазначила, що суперечливі сигнали Вашингтона ускладнюють оцінку перспектив ринку: військові удари тривають одночасно із заявами про відсутність планів подальшої ескалації. Водночас ризики перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку зберігаються. Американські посадовці повідомили Reuters про обмежені удари по зенітних ракетних системах на іранському острові Кешм. Один зі співрозмовників наголосив, що це не означало повернення до масштабних бойових дій. Трамп 3 листопада заявив Financial Times, що США не мають негайних планів атакувати Іран. Однак високопоставлений іранський посадовець сказав Reuters, що сторони залишаються далекими від домовленості про завершення війни. Додаткову підтримку цінам дало несподіване скорочення запасів нафти у США: за даними джерел Reuters із посиланням на Американський інститут нафти, за тиждень до 30 жовтня вони зменшилися на 5,27 млн барелів замість очікуваного аналітиками зростання. Нагадаємо: 2 листопада ціни на нафту знизилися на 3-3,4% після переговорів іранських посадовців із катарськими посередниками щодо завершення війни. Тоді Brent коштувала $110 за барель, WTI – $100,62.